Бухгалтерський (фінансовий) облік довгострокових кредитів банку

У випадках тимчасової нестачі власних грошових коштів підприємство може залучати як короткострокові, так і довгострокові позики банків, кредитних спі­лок, інвестиційних компаній та інших фінансово-кредитних установ.

Довгострокові кредити банків - це сума заборгованості підприємства бан­кам за отримані від них кредити, яка не підлягає погашенню протягом операцій­ного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку з кредит­ною заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером. У дано­му документі наводиться інформація про підприємство, а також сума позики, строки погашення та форми забезпечення кредиту. Якщо позичальник бажає одержати кредит в установі банку, в якому не відкрито його поточний рахунок, то разом із заявою подаються: установчі документи із зазначенням юридичної адреси суб'єкта господарювання; картка із зразками підписів і відбитком пе­чатки; довідка обслуговуючого банку про залишки коштів на рахунках та про наявність(відсутність) заборгованості за раніше одержаними позиками.

У разі прийняття банком рішення про надання підприємству кредиту між позичальником та кредитором укладається кредитний договір, в якому зазна­чаються: сторони договору та їх права і обов'язки; сума кредиту; графік надання по­зики - однією сумою на початку терміну угоди або частинами у визначені договором терміни,та погашення кредиту і відсотків за ним; ставка відсотків та умови, за яких вона може бути змінена; цільове призначення кредиту;забезпечення кредиту (застава, страхування кредитного договору, гарантії); відповідальність кредитора та позичаль­ника за невиконання умов договору;право банку перевіряти використання кредиту за цільовим призначенням; порядок і умови припинення дії кредитного договору.

Для обліку та узагальнення інформації про заборгованість за довгостро­ковими кредитами призначений пасивний балансовий рахунок № 50 «Дов­гострокові позики» (табл. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

	Характеристика	іахунка № 50 «Довгострокові позики»
На­зва та номер рахунка	Призначення рахунка	Відображення інформації за розрахунками із довгострокових позик
На рахунку № 50	В облі­ковому регістрі	У звіт­ності
за дебетом	за кредитом
50 «Довгострокові по­зики»	Для обліку розрахун­ків у національній та іноземній валютах за довгостроковими кредитами банків та за­лученими у інших осіб позиковими коштами, які не є поточним зобов'язанням	Відображаються суми погашення заборгованості за довгостроко­вими позиками, а також переведення довгострокового зобов'язання у по­точну заборгованість	Відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення у довгострокові зобов'язання корот­кострокових позик у разі їх відстрочення	Журнал 2	Рядок Балансу (форма 1)

 

До рахунка № 50 «Довгострокові позики» відкриваються наступні су­брахунки:

- № 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті», який при­значений для узагальнення інформації про суми заборгованості підпри­ємства перед банками за одержаними довгостроковими кредитами в на­ціональній валюті на звітну дату без урахування відсотків;

- № 502 «Довгострокові кредити банків у іноземній валюті», який при­значений для узагальнення інформації про суми заборгованості підпри­ємства перед банками за одержаними довгостроковими кредитами в іно­земній валюті на звітну дату без урахування відсотків;

- № 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валю­ті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгостро­кової заборгованості перед банком в національній валюті, термін якої відстрочено за додатково укладеною угодою;

- № 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків у іноземній валюті», який призначений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгованості в іноземній валюті перед банком, термін якої відстрочено за додатково укладеною угодою;

- № 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті», який призна­чений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборгова­ності за позиками в національній валюті, одержаними від небанківських установ (кредитних спілок);

- № 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», який призна­чений для узагальнення інформації про суми довгострокової заборго­ваності за позиками в іноземній валюті, одержаними від небанківських установ (кредитних спілок).

Аналітичний облік довгострокових позик ведеться за позикодавцями (бан­ками) у розрізі кредитів та строків їх погашення.

Після отримання кредиту підприємство-позичальник у встановлені строки сплачує визначені угодою відсотки та повертає основну суму забор­гованості (тіло кредиту). Розмір заборгованості підприємства на кінець звітно­го періоду перед кредитором за отриманими позиками залежить від обумовле­ного договором графіка погашення кредиту. Найчастіше позики погашаються постійними періодичними виплатами (щорічними, щоквартальними, щомісячни­ми тощо), які можуть включати, окрім основної суми боргу, нараховані відсотки.

Як зазначено у пункті 1.3 «Облік поточної заборгованості за довгостро­ковими зобов'язаннями» посібника, та частина довгострокового кредиту, що повинна бути погашена протягом 12 місяців з дати балансу, підлягає переведен­ню до складу поточної заборгованості та відображається на рахунку № 61 «По­точна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

При виникненні тимчасових труднощів щодо своєчасного повернення креди­ту позичальник може звернутися із проханням до кредитора стосовно пролонга­ції (продовження) терміну дії кредитної угоди. Така операція супроводжується укладанням додаткової угоди, за якою відсоткова ставка може бути вищою за встановлену в основному кредитному договорі.

 

Якщо банк не погоджується укласти додаткову угоду, то неповернений своє­часно кредит вважається простроченим, за яким нараховується штрафна санкція, яка включається до складу інших витрат операційної діяльності. За таких умов у банку виникає право реалізувати майно, одержане під заставу, а із отриманої суми покрити заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими від­сотками.

Сума відсотків, нарахованих за кредитом, відображається у складі фі­нансових витрат (за дебетом субрахунка № 951 «Відсотки за кредит») у мі­сяці їх нарахування.

Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку операцій щодо одержання довгострокових кредитів й нарахування відсотків за ними, а також погашення таких зобов'язань, наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Кореспонденція субрахунків з обліку довгострокових позик в національній валюті

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція субрахунків
Дебет	Кредит
	На поточний рахунок отримано довгостроковий кредит в національній валюті, наданий:
банком
іншими фінансовими установами
	Відкрито інший поточний рахунок в банку за рахунок отриманого кредиту в національній валюті
	Відображено заборгованість перед банком за довгостроковим кредитом, переданим дочірньому підприємству
	Відображено пролонгацію довгострокового кредиту	501,505
	Визнано фінансові витрати у сумі нарахованих відсотків за користування довгостроковим кредитом
	Переведено частину заборгованості за довгостроковим кредитом до по­точної	501, 503, 505
	3 поточного рахунка погашено заборгованість перед банком за нарахова­ними відсотками
	Відображено погашення заборгованості перед банком за довгостроковим кредитом:
із поточного рахунка
дочірнім підприємством
шляхом продажу банку векселя, одержаного від третіх осіб

Суб'єкти господарювання можуть одержувати кредити в іноземній ва­люті як від резидентів, так і нерезидентів. Останні зобов'язані надавати ві­тчизняним підприємствам кредити в іноземній валюті лише у безготівковій фор­мі відповідно до укладених договорів, які підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком України. Резидент-позичальник зобов'язаний зареєстру­вати договір до фактичного одержання кредиту. Для отримання реєстраційного свідоцтва підприємство подає до відповідного територіального управління На­ціонального банку України такі документи

 

 

- лист-звёрнення в довільній формі на ім'я начальника відповідного тери­торіального управління;

- оригінал договору або нотаріально засвідчену на території України копію договору мовою оригіналу. Якщо договір укладено іноземною мовою (крім російської), то подається також його переклад на українську мову, засвідчений нотаріусом;

- повідомлення про договір за відповідною формою з відміткою обслу­говуючого банку про підтвердження відповідності зазначеної у цьому повідомленні інформації умовам договору;

- оригінал письмового підтвердження в довільній формі на ім'я начальни­ка відповідного територіального управління про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором.

Процентна ставка з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів не повинна перевищувати розмір виплат, розрахований ви­ходячи з установленої національним банком максимальної процентної ставки за договорами, що діє на дату надходження до територіального управління вище­зазначеного пакету документів.

Відповідно до статті 160.2 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезиден­та або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження гос­подарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних догово­рів України(що набрали чинності)з країнами осіб-нерезидентів, на користь яких здійснюються виплати,.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» [64] сума отриманого кредиту в іноземній валюті відображається за курсом НБУ, що діяв на момент здійснення операції. Заборгованість за отриманими креди­тами та нарахованими відсотками в іноземній валюті є монетарними стат­тями балансу.

У результаті різниці між офіційним курсом НБУ, який діяв на момент отри­мання кредиту (нарахування відсотків), та курсом НБУ, що діяв на момент по­гашення частини кредиту, (заборгованості за відсотками) виникає курсова різ­ниця, яка обчислюється на:

1) кінець звітного періоду виходячи із залишку заборгованості, як різницю між балансовою вартістю валюти на цю дату та на початок звітного пе­ріоду або на дату надходження кредитних коштів (в залежності від того, яка подія сталася пізніше);

2) дату погашення заборгованості за кредитом, виходячи із суми погашен­ня, як різницю між балансовою вартістю перерахованої валюти та її вар­тості на початок звітного періоду або на дату надходження кредитних коштів (в залежності від того, яка подія сталася пізніше).

Балансова вартість валюти - це добуток курсу НБУ на дату перерахунку та суми операції або залишку заборгованості.

 

Наприклад, якщо кредитним договором може бути передбачено, що відсотки за кредитом нараховуються в останній день місяця, а погашаються до 10 числа наступного місяця, то курсові різниці виникнуть внаслідок зміни курсу валюти, що діяв на момент нарахування відсотків за кредитом, та курсом валюти, що діяв на момент перерахування відсотків установі банку.

Аналітичний облік довгострокових кредитів в іноземній валюті ведеться за позикодавцями в розрізі кожного кредиту.

Позитивна курсова різниця відображається у складі інших доходів (кре­дит субрахунка № 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»), а нега­тивна - у складі інших витрат (дебет субрахунка № 974 «Втрати від неопе-раційних курсових різниць») звичайної діяльності.

У таблиці 2.3 наведено порядок відображення в системі рахунків бухгалтер­ського обліку операцій за довгостроковими кредитами в іноземній валюті.

Таблиця 2.3 Кореспонденція субрахунків з обліку довгострокових кредитів

В іноземній валюті

 

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція субрахунків
Дебет	Кредит
	На поточний рахунок отримано довгостроковий кредит в іноземній валюті		502, 506
	Відображено пролонгацію (відстрочення) довгострокового кредиту в іноземній валюті	502,506
	Переведено частину заборгованості за довгостроковим кредитом до поточної	502, 504,506
	Відображено неопераційну курсову різницю на основну суму кредиту:
позитивну (при зменшенні курсу іноземної валюти до національної)	502, 612
негативну (при зростанні курсу іноземної валюти до національної)		502, 612
	Визнано фінансові витрати у сумі нарахованих відсотків за користування кредитом
	Відображено не операційну курсову різницю на суму нарахованих відсотків:
позитивну (при зменшенні курсу іноземної валюти до національної)
негативну (при зростанні курсу іноземної валюти до національної)
	3 валютного рахунка погашено заборгованість перед банком:
за нарахованими відсотками
основною сумою кредиту

Приклад 2.1

З метою придбання виробничого обладнання ТзОВ «Астра» 01 жовтня по­точного року отримало від ПАТ «Банк Форум» кредит терміном на 2 роки в сумі $24 000,00.