Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Облік кредитів банків.

Кредит банку — це платне надання банками грош. коштів у тимчасове корист-ня на визначених кред. договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості, забезпеченості, платності, цільового використання.

Для отримання кредиту до банку подається заява та пакет необхідних док-тів, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію і статуту, картка зі зразками підписів, форми фін. звітності, довідка з ДПІ, гарантійні зобов’язання поручителя, бізнес-план та інші. При наданні кредиту складається кред. угода (договір), у якій визначається об’єкт кред-ня, умови одержання та пог-ня кредиту, терміни кред-ня, відсоткові ставки, зобов’язання п-ва за заставою тощо.

Банк. кредити, отримані під-вом, визнач-ся як зобов’язання. Для обліку кредити прийнято ділити на два види:

— поточні — вони повинні бути погашені протягом 12 місяців із дати балансу чи протягом операц. циклу п-ва;

— довгострокові — строк їх погашення більше 12 місяців чи більше операц. циклу.

Пог-ня банк. кредиту — це погашення осн. суми кредиту і сплата нарах. відсотків. Кредит погашають повністю по закінченні терміну кредитної угоди або поступово частинами.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. Суми відсотків, нарахованих за користування кредитом, ― окремий вид зобов’язання і відображаються вони у складі фінансових витрат.

Аналіт. облік позик ведеться за кожним кредитом окремо, за видами, цільовим призначенням і строками повернення кредитів. Синт. облік заборгованості за кредитами ведеться для:

1) довгострокових позик — на рахунку 50 «Довгострокові позики»;

2) короткострокових — на рахунку 60 “Короткострокові позики» на відповідних субрахунках.

Ці обидва рахунки — пасивні. За їх Кт відображають суму отриманого кредиту, за Дт — його пог-ня. На окремих субр-ках цих р-ків показують відстрочені та прострочені кредити при зміні терміну кред-ня, визначеного кред. угодою.

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, викор-ся такі субр-ки: 684 “Розрахунки за нара-хованими відсотками”, 951 “Відсотки за кредит” та 952 “Інші фін. витрати ”.

На позабалансовому рахунку 05 “ Гарантії і забезпечення надані” відображається вартість активів п-ва в сумах, зазначених в угодах застави. При цьому з балансу п-ва ці суми не списуються.

Традиційна коресп-ція рахунків з обліку типових операцій при отриманні кредитів:

1) Отримано та зараховано кредит на рах-к під-ва: Дт 311 / Кт 50, 60

2) Зараховано %ки за кредит: Дт 951 / Кт 684

3) Прогашено кред. заборг-ть за кредитом: Дт 50, 60 / Кт 311

4) Сплачено %ки: Дт 684 / Кт 311.

5. Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками. У процесі здій-ня підпр. дія-ті суб’єкт госп-ня взаємодіє з ін. п-вами, орг-ціями, які поставляють МЦ, включаючи вир. запаси, облад-ня, інші активи, надають послуги, виконують роботи, необхідні для забезпечення звич. д-сті п-ва. У результаті виникає пот. кред. заборг-ть перед вітчизн. та іноз. постач-ми та підрядниками.

Розрах-ки з пост-ками та підрядниками проводяться в гот., безгот. формі або зарахуванням взаємних вимог на підставі перв. док-тів (накладних, ТТН, актів приймання-передачі вик. робіт (наданих п-г), под. накладних, виписок банку). Для обліку розрахунків із пост-ми та підр-ми викор-ть р. 63 “Розрах-ки з постач-ками та підрядниками”. Його призначено для ведення обліку розр-ків із пост-ми та підр-ми за одержані ТМЦ (у т.ч. отримані від учасників промислово-фінансових груп (ПФГ)), виконані роботи, надані послуги.

За Кт даного рахунку відображають заборг-ть за одержані від пост-ків та підр-ків ТМЦ, прийняті роботи, послуги, за Дт – її погашення, списання.

Цей рахунок має такі субрахунки: — 631 “Розр-ки з вітчизн. пост-ми”; — 632 “Розр-ки з іноз. пост-ками”; — 633 “Розр-ки з учасниками ПФГ”.

Наприклад, розр-ки з вітчизн.пост-ми за придбані сировину та матеріали відображають так:

1) Дт 201 “Сировина і матеріали” Кт 631 – на суму отриманих матеріалів без ПДВ;

2) Дт 641 “Розрахунки за податками” Кт 631 – на суму под. кредиту з ПДВ;

3) Дт 631 Кт 311 “Пот. р-ки в нац. валюті” – на суму оплати пост-ку за отримані матеріали (з ПДВ).

 

Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) являє собою заборгованість покупців та замовників за надану їм продукцію (товари, роботи, послуги). Вона визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Для обліку поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, призначено рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Його використовують для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ).

За дебетом рахунку 36 відображають продажну вартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації; за кредитом – суму платежів, яка надійшла на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків.

До р. 36 передбачено такі субрахунки: — 361 “Розр-ки з вітчизн. покупцями”; — 362 “Розр-ки з іноз. покупцями”;

— 363 “Розр-ки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ)”.

Наприклад, розрахунки з вітчизн. покупцями відображають такими кореспонденціями:

1) Дт 361Кт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” – на суму реалізованої продукції з ПДВ;

2) Дт 701 “Дохід від реалізації гот. прод-ї” Кт 641 “Розрахунки за податками” – на суму под. зобов’язань з ПДВ;

3) Дт 311 “Пот. р-ки в нац. валюті” Кт 361 – на суму отриманої від покупця оплати в рахунок пог-ня заборг-ті.

 

7. Облік розрахунків з підзвітними особами. Підзвітні особи — це прац-ки, які одержали грош. аванс для оплати витрат, доручених під-вом. Розрахунки з підз. особами виникають в основному при опла-ті дрібних госп. в-т і витрат у відряд-нях.

Облік розрахунків із підзв. особами ведеться на р. 372 «Розрахунки з підзв. особами». На Дт цього рахунка відноситься сума виданого авансу (Дт 372 / К-т 30). За Кт рахунка 372 облік-ся витрачені суми:

а) на відрядження - Дт 91 (за відр-ня цехового персоналу), Дт 92 (за відр-ня заг-ногосп. персоналу / Кт 372.

б) на госп. витрати - Дт 20, Дт 22 (на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання), Дт 15 (при оплаті витрат на капіт. буд-во, придбання ОЗ та немат. активів / Кт 372.

Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на госп. потреби. Скасовано посвідчення про відрядження, і в разі видачі авансу на відрядження достатньо лише наказу про відрядження.

Макс. розмір добових, що дозволяється відносити до под. витрат (витрат платника податку) у 2013 р. становить:

- в межах України – не більше 0,2 мін. З/П на 1 січня 2013р. (0,2*1147 = 229,40 грн.);

- за кордон – не більше 0,75 мін. З/П на 1 січня 2013р. (860,25 грн).

Факт. витрати, оплачені підз-ми особами, підтверджуються тов. і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв’язку, актами купівлі-продажу — на підтвердження госп. витрат; проїзними док-ми, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відр-ня. Зведеним док-том витрат, оплачених підзв. особами, є авансовий звіт, який склад-ся не пізніше 3-х роб. днів після повернення з відр-ня і на наступну добу після одержання авансу на госп. потреби.

Щодо кожного авансового звіту визнач-ся результат викор-ня авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикор. сума повертається у касу: Дт 30 / Кт 372. Якщо ж сума факт. витрат перевищує суму аван-су, перевитрата повертається підзв. особі з каси: Дт 372 / Кт 30. Аналіт. облік розр-ків із підз. особами здій-ся у розрізі особових рах-ків і щодо кожної аванс. суми окремо.

ПДФО

Ставки: 15% - в межах 10 мін З/П (1147*10=11470грн); 17% - на суму перевищення 10ти мін З/П.

ПДФО = (Дохід – ЄСВ – ПодСоцПільга) * Ставку податку.

Платник податку має право на зменшення суми заг. місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді З/П, на суму ПСП – це сума, на яку платник податку на доходи має право зменшити суму свого загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом зв. под. місяця як З/П (інші прирівняні до неї відповідно до закон-ва виплати, компенсації та винагороди), якщо йогорозмір не перевищує суми, що дорівнює розміру міс. прож. мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня зв. под. року (з 1.01.2013 – 1147грн), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (1610грн).

«Підвищена» ПСП надається в розмірі, що дорівнює 150 % «звичайної» ПСП:

- для платника, який є самотньою матір’ю або самотнім батьком;

- утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- віднесена законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- Учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад'юнкти (за умови виплати стипендії не за рахунок бюджету);

- Інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства;

- Особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, уключаючи журналістів

«максимальна» ПСП — у розмірі, що дорівнює 200 % «звичайної» ПСП (Герої України, СРСР, учасники бойових дій під час ІІСВ, колишні в’язні концтаборів)

Якщо платник податку має право на застосування ПСП з двох чи більше підстав, то обирається ПСП з тої підстави, яка передбачає найбільший розмір пільги.

ЄСВ

Мінімальний розмір внеску для підприємців з 1 січня по 30 листопада 2013 року = 1147 * 0,347 = 398,01 грн, а з 1 грудня 2013 = 1218 * 0,347 = 422,65 грн.

Максимальний розмір внеску для підприємців - не більше, ніж внесок, нарахований на 17-разовий прожитковий мінімум 2013 на працездатну особу, тобто з 1 січня по 30 листопада 2013 р. = 1147 * 0,347 * 17 = 6766,15 грн, а з 1 грудня = 1218 * 0,347 = 7184,98 грн.

Із З/П робітників як і раніше утримуються 3,6% (тобто у разі нарахування мін З/П утримання з 1 січня по 30 листопада 2013р. складуть 0,036 * 1147 = 41,29 грн, а з 1 грудня 2013р. 0,036 * 1218 = 43,85 грн.

Нараховується ЄСВ на З/П, тобто із фонду оплати праці за рахунок працедавців, за ставками в залежності від класу ризику. Для 1го класу – 36,76%, для 67класу (найризиковіший) – 49,7%.

Макс. З/П, на яку в 2013р. нараховується ЄСВ – 17 прож. Мінімумів доходів громадян = 17 мін. З/П; з 1 січня по 30 листопада 2013р.– 17*1147 = 19499 грн. З 1 грудня 2013р. – 17*1218 = 20706 грн.

 

Облік цінних паперів.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються під-вом з метою збільшення прибутку за рахунок %ків, дивідендів, зрос-тання вартості капіталу або отримання ін. вигод. В обліку розрізняють довгострокові і поточні фін. інв-ї. Якщо п-во має вільні кошти і вважає за доцільне вкласти їх на довгий період (>1року), такі фін. інв-ї назив-ся довгостр. Для їх обліку викор-ся рах-к 14 «Довгостр. фін. інв.-ї». По Дт відображається вартість довгостр. інв.-й, а по Кт – їх вибуття, списання чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інв-ня, якщо облік ведеться за ме-тодом участі в кап-лі. Варість інв.-ї (рах.14) завжди повинна дорівнювати частці інве-стора в статутн. кап-лі, помноженої на всю суму власн. кап-лу об’єкта інв.-ня.

Суть методу участі в кап-лі: інвестор має дохід, еквівалентний його частці в збільше-нні заг. суми власн. кап-лу об’єкта інв.-ня. Якщо у об’єкта інв.-ня збільшиться власн. кап-л, то частина цього збільшення пропор-ційно частці інвестора буде відображатися у нього як дохід (рах-к 72), або зростання додатк. кап-лу (422 «Інший вкладений кап-л», 425 «Інший дод. кап-л») з одночасним зростанням вартості інв.-ї (рах.14). Коли в об’єкта інв.-ня зменш-ся власн. кап-л, то інв.-р повинен відобразити в обліку витрати (рах.96) або зменшення дод. кап-лу з одно-часним зменш-ням вартості інв.-ї.

Дивіденди визнаються інв.-ром в момент їх оголошення і зменшують суму інв.-цій, тобто з виплатою дивідендів у об’єкта інв.-ня зменш-ся власн. кап-л, тому сума власн. кап-лу на частку інв.-ра зменш-ся.

Якщо частка в стат. кап-лі об’єкта інв.-ня 20-50% (суттєвий вплив, але не здійснює контроль), то інв.-ї відобр-ся в обліку за ме-тодом участі в кап-лі або за справедл. вар-тістю; якщо частка >50% (здійснює кон-ль) – інв.-ї облік-ся за методом уч-ті в кап-лі.

Поточні фін. інв-ї – це інв.-ї на термін не більше 1року, які можуть бути реалізовані у будь-який момент. Для їх обліку Планом рах-в передбачено рах. 35 «Поточні фін. інв.-ї». Пот. фін. інв.-ї, згідно П(С)БО 12, первісно оцінюються за С/в-тю, яка вклю-чає ціну придбання та всі дод. витрати, які були понесені при придбанні цих інв.-цій (гонорари, комісійні, мито, под-ки та ін.).

Придбання короткостр. фін. інв.-й відобр-ся в обліку за Дт 35, а по Кт – різні ра-ки, залежно від форми сплати за них:

Дт 35: Кт 30 «Каса» - при сплаті готівкою;

Кт 31 «Розр-ки у банках» - при сплаті шляхом перерах-ку. Кт 36 «Розр-ки з поку-пцями і замов-ми» - при отриманні в опла-ту за реаліз. прод-цію; Кт 37 «Розр-ки з різними дебіторами» - при отриманні у погашення дебіт. заборг-ті; Кт 46 «Неоп-лачений кап-л» - при отриманні як внесок до стат. кап-лу та ін.

Реаліз-я пот. фін. інв-цій відобр-ся в обліку так само, як і будь-яка реаліз-я: виручка від реаліз-ї від-ся на рах. 74 (741 «Дохід від реаліз-ї фін. інв.-цій»), їх С/в відобр-ся на рах. 97 (971 «С/в реаліз. інв.-цій»). Ці рах-ки закриваються на 79 рах-к (793 «Рез-ти ін. звич. дія-ті»), а фін. рез-т від цієї опер-ї (прибуток/збиток) списується на р. 44 «Не-розподілені прибутки (непокриті збитки)».

При проведенні переоцінки пот. фін. інв.-й під-во отримує або доходи (746 «Ін. доходи від звич. дія-ті»), або витрати (975 «Уцінка необор. активів і фін. інв.-й») з одночасним, відповідно, збільш-ням або зменш-ням вар-тості фін. інв.-й (35 «Пот. фін. інв.-ї»).

Також важливим видом ціних паперів є вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грош.зобов’язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедер-жателю). Видавати вексель можна лише за оформлення грош. боргу за факт-но відван-тажені тов., вик. роботи, надані п-ги.

Векселі поділяються на:

1) – прості ( виписується поз-ком (векселе-давцем) і містить нічим не обумовлене зо-бов’язання сплатити певну суму грошей кредиторові (векселедержателю) );

- переказні ( виписується кредитором (векселедавцем;трасантом) і містить нічим не обумовлену пропозицію до позичаль-ника (трасата) сплатити певну суму грошей 3й особі (векселедержателю; ремітенту) );

2) – відсоткові ( містять визначену ставку річного відсотка за векселем );

- безвідсоткові ( відсоток за векселем або входить до номін. вартості, або відсутній ).

Облік отриманих векселів здійс-ся за номін. вартістю на р.34 «Короткостр. векселі одержані». По Дт відобр-ся отримання векселя за продані тов. (роб., п-ги) та за іншими операціями; по Кт — отримання коштів внаслідок погашення векселів, пога-шення отриманим векселем кред. заборг-ті, продаж векселя третій стороні тощо.

 

11. Облік зносу та амортизації основних засобів. Амортизацiя — систематичний розподiл вартостi, яка амортизується, необоротних активiв протягом строку їх корисного викор-ня (експлуатацiї). П (с) 7 “Основні засоби” визначено, що об’єктом амортизації є ОЗ (крім землі). Нарахування амортизацiї здiйснюється протягом строку корисного використання (експлуатацiї) об’єкта, який встановлюється пiд-вом при визнаннi цього об’єкта активом (при зарахуваннi на баланс), i призупиняється на перiод його реконструкцiї, модернiзацiї, добудови, дообладнання та консервацiї.

При визначеннi строку корисного викор-ня (експлуатацiї) слiд ураховувати:

– очiкуване використання об’єкта пiдприємством з урахуванням його потужностi або продуктивностi;

– фiзичний та моральний знос, що передбачається;

– правовi або iншi обмеження щодо строкiв використання об’єкта та iншi фактори. Амортизацiя об’єкта основних засобiв нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем змiни строку корисного використання. Згідно із П(С)БО 7 аморт-я ОЗ (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного: Річна сума амортизації=В-ть,що аморт-ся(ПВ-ЛВ)/Строк корисного використання; Місячна сума аморт=Річна сума аморт.-ї/12

2) зменшення залишкової вартості: Річна сума аморт=зал.в-ть обєкта на початок звітного року або первісна в-ть на дату початку нарах.аморт.*Річна сума аморт.; Річна сума аморт.=(1-ⁿ√ЛВ/ПВ)*100; Місячна сума аморт=Річна сума ам./12.

3) прискореного зменшення залишкової вартості: Річна сума аморт= зал.в-ть обєкта на початок звітного року або первісна в-ть на дату початку нарах.аморт*Річна сума аморт.; Річна сума аморт.=100%/строк кор.використання*2; Місячна сума аморт=річна сума ам./12;

4) кумулятивного: Річна сума ам.=В-ть,що амотриз-ся*Кумулят.коефіціент; Kумулятивний коефiцiєнт розраховується дiленням кiлькостi рокiв, що залишаються до кiнця очiкуваного строку використання об’єкта основних засобiв, на суму кількості рокiв його корисного використання.

5) виробничого: Місячна сума ам.-ї=Факт.місячний обсяг прод.*Виробнича ставка ам-ї: Вир.ставка ам-ї=в-ть,що аморт-ся/заг.обсяг прод-ї,який п-во очікує виробити з викор.обєкта ОЗ.

6) податкового: Квартальна сума ам-ї=бал.в-ть групи осн.фондів на початок розрах.кварталу*Норма аморт.; Місячна сума аморт=Квартальна сума ам-ї/3.

7) Метод 50% + 50% зносу: Амортизація = вартість об’єкта*50%.Використовують для МНМА і бібліотечних фондів;

8) Метод 100% списання: Амортизація = Вартість об’єкта. Використовують для МНМА і бібліотечних фондів;

Амортизації підлягають витрати на:

− придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

− самостійне виготовлення основнихфондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основнихфондів;

− проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

− поліпшення якостіземель, не пов’язаних з будівництвом,зокрема іригація, осушення, збагачення та інше капітальне покращення землі.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Виділяють моральний і фізичний знос основних засобів. Фізичний знос – матеріальне зношення окремих елементів ОФ. Він відбувається нерівномірно навіть на однакових ОФ.

Частковий знос – ОФ відновлюються шляхом здійснення капітального ремонту

Фізичний знос

Повний знос – діючі ОФ ліквідуються і замінюються новими шляхом будівництва або заміни зношених ОФ

Моральний знос – знос ОФ внаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та обладнання.

 

 

12. Облік ремонту та інших поліпшень основних засобів. Після надходження ОЗ на під-во очікуються витрати, пов’язані з їх експлуатацією і поліпшенням. Від того, як вплинуть зазначені витрати на майбутні ек. вигоди, очікувані від викор-ня даних необор. матер. засобів буде залежати чи визнати їх як витрати звітного періоду, чи капіталізувати, тобто включити до балан-сової вартості активу. Якщо здійснені вит-рати спрямовані на відновлення об’єкта ОЗ і при цьому не очікується зростання ек. вигод від викор-ня такого активу, то, неза-лежно від величини цих витрат, вони вклю-чаються до витрат під-ва на момент їх виникнення (витрат періоду).

У ін. випадку, якщо в результаті подальших витрат, що пов’язані з об’єктом ОЗ, перед-бачається зростання ек. вигід від його викор-ня, то їх сума збільшує балансову вартість даного активу. Такими витратами є витрати на модернізацію, реконструкцію, модифікацію, впровадження нових техно-логічних процесів, в рез-ті яких продов-жується строк корисної експл-ції, збільшу-ється вир. потужність, покращується якість прод-ї, зменш-ся операц. витрати, пов'язані з обслуговуванням обладнання, тощо.

Прикладами витрат, які включають до первісної вартості об’єкта, є:

· реконструкція об’єкта ОЗ, після якої від-бувається збільшення вир. потужності, або скорочення матер. витрат на вир-во, або збільш-ня терміну його кор. викор-ня тощо;

· модифікація об’єкта ОЗ з метою продов-ження строку його корисної експлуатації або збільшення його вир. потужності;

· заміна окремих частин верстата для підвищення якості прод-ї, яка вир-ться;

· впровадження більш ефект-го технологіч-ного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

 

13. Облік реалізації та ліквідації основних засобів.

Фін. результат від вибуття об’єктів ОЗ визначається як різниця між доходом від вибуття і собівартістю (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям) і залишковою вартістю основних засобів. Вибуття ОЗ відбувається у таких випадках: безкоштовна їх передача іншим підприємствам, ліквідація внаслідок непри-датності для подальшої експлуатації через стихійне лихо (пожежа, повінь), реалізацію, заміну застарілого обладнання машин новими, продуктивнішими в разі нестачі.

В усіх випадках вибуття об’єкти вилучають зі складу діючих основних засобів підприємства. Таке вилучення назива-ється ліквідацією ОЗ.

Документом на списання ОЗ у всіх випадках вибуття (крім передачі іншим підприємствам) є акт про ліквідацію основних засобів. У ньому зазначають причини вибуття, технічний стан, первинну вартість, суму зносу (амортизації), затрати на ліквідацію, найменування і вартість можливих для використання залишків від ліквідації, вартість капітальних ремонтів за час експлуатації, результати ліквідації.

На підставі оформлених актів роблять від-повідні записи в бух. обліку. Після затвер-дження актів ОЗ розбирають і списують. Всі матеріальні цінності, одержані від ліквідації об'єктів, оприбутковують в господарстві за цінами можливого їх використання або реалізації.

Облік кредитів банків.

Кредит банку — це платне надання банками грош. коштів у тимчасове корист-ня на визначених кред. договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості, забезпеченості, платності, цільового використання.

Для отримання кредиту до банку подається заява та пакет необхідних док-тів, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію і статуту, картка зі зразками підписів, форми фін. звітності, довідка з ДПІ, гарантійні зобов’язання поручителя, бізнес-план та інші. При наданні кредиту складається кред. угода (договір), у якій визначається об’єкт кред-ня, умови одержання та пог-ня кредиту, терміни кред-ня, відсоткові ставки, зобов’язання п-ва за заставою тощо.

Банк. кредити, отримані під-вом, визнач-ся як зобов’язання. Для обліку кредити прийнято ділити на два види:

— поточні — вони повинні бути погашені протягом 12 місяців із дати балансу чи протягом операц. циклу п-ва;

— довгострокові — строк їх погашення більше 12 місяців чи більше операц. циклу.

Пог-ня банк. кредиту — це погашення осн. суми кредиту і сплата нарах. відсотків. Кредит погашають повністю по закінченні терміну кредитної угоди або поступово частинами.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. Суми відсотків, нарахованих за користування кредитом, ― окремий вид зобов’язання і відображаються вони у складі фінансових витрат.

Аналіт. облік позик ведеться за кожним кредитом окремо, за видами, цільовим призначенням і строками повернення кредитів. Синт. облік заборгованості за кредитами ведеться для:

1) довгострокових позик — на рахунку 50 «Довгострокові позики»;

2) короткострокових — на рахунку 60 “Короткострокові позики» на відповідних субрахунках.

Ці обидва рахунки — пасивні. За їх Кт відображають суму отриманого кредиту, за Дт — його пог-ня. На окремих субр-ках цих р-ків показують відстрочені та прострочені кредити при зміні терміну кред-ня, визначеного кред. угодою.

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, викор-ся такі субр-ки: 684 “Розрахунки за нара-хованими відсотками”, 951 “Відсотки за кредит” та 952 “Інші фін. витрати ”.

На позабалансовому рахунку 05 “ Гарантії і забезпечення надані” відображається вартість активів п-ва в сумах, зазначених в угодах застави. При цьому з балансу п-ва ці суми не списуються.

Традиційна коресп-ція рахунків з обліку типових операцій при отриманні кредитів:

1) Отримано та зараховано кредит на рах-к під-ва: Дт 311 / Кт 50, 60

2) Зараховано %ки за кредит: Дт 951 / Кт 684

3) Прогашено кред. заборг-ть за кредитом: Дт 50, 60 / Кт 311

4) Сплачено %ки: Дт 684 / Кт 311.

5. Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками. У процесі здій-ня підпр. дія-ті суб’єкт госп-ня взаємодіє з ін. п-вами, орг-ціями, які поставляють МЦ, включаючи вир. запаси, облад-ня, інші активи, надають послуги, виконують роботи, необхідні для забезпечення звич. д-сті п-ва. У результаті виникає пот. кред. заборг-ть перед вітчизн. та іноз. постач-ми та підрядниками.

Розрах-ки з пост-ками та підрядниками проводяться в гот., безгот. формі або зарахуванням взаємних вимог на підставі перв. док-тів (накладних, ТТН, актів приймання-передачі вик. робіт (наданих п-г), под. накладних, виписок банку). Для обліку розрахунків із пост-ми та підр-ми викор-ть р. 63 “Розрах-ки з постач-ками та підрядниками”. Його призначено для ведення обліку розр-ків із пост-ми та підр-ми за одержані ТМЦ (у т.ч. отримані від учасників промислово-фінансових груп (ПФГ)), виконані роботи, надані послуги.

За Кт даного рахунку відображають заборг-ть за одержані від пост-ків та підр-ків ТМЦ, прийняті роботи, послуги, за Дт – її погашення, списання.

Цей рахунок має такі субрахунки: — 631 “Розр-ки з вітчизн. пост-ми”; — 632 “Розр-ки з іноз. пост-ками”; — 633 “Розр-ки з учасниками ПФГ”.

Наприклад, розр-ки з вітчизн.пост-ми за придбані сировину та матеріали відображають так:

1) Дт 201 “Сировина і матеріали” Кт 631 – на суму отриманих матеріалів без ПДВ;

2) Дт 641 “Розрахунки за податками” Кт 631 – на суму под. кредиту з ПДВ;

3) Дт 631 Кт 311 “Пот. р-ки в нац. валюті” – на суму оплати пост-ку за отримані матеріали (з ПДВ).

 

Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) являє собою заборгованість покупців та замовників за надану їм продукцію (товари, роботи, послуги). Вона визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Для обліку поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, призначено рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Його використовують для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ).

За дебетом рахунку 36 відображають продажну вартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації; за кредитом – суму платежів, яка надійшла на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків.

До р. 36 передбачено такі субрахунки: — 361 “Розр-ки з вітчизн. покупцями”; — 362 “Розр-ки з іноз. покупцями”;

— 363 “Розр-ки з учасниками промислово-фінансових груп (ПФГ)”.

Наприклад, розрахунки з вітчизн. покупцями відображають такими кореспонденціями:

1) Дт 361Кт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” – на суму реалізованої продукції з ПДВ;

2) Дт 701 “Дохід від реалізації гот. прод-ї” Кт 641 “Розрахунки за податками” – на суму под. зобов’язань з ПДВ;

3) Дт 311 “Пот. р-ки в нац. валюті” Кт 361 – на суму отриманої від покупця оплати в рахунок пог-ня заборг-ті.

 

7. Облік розрахунків з підзвітними особами. Підзвітні особи — це прац-ки, які одержали грош. аванс для оплати витрат, доручених під-вом. Розрахунки з підз. особами виникають в основному при опла-ті дрібних госп. в-т і витрат у відряд-нях.

Облік розрахунків із підзв. особами ведеться на р. 372 «Розрахунки з підзв. особами». На Дт цього рахунка відноситься сума виданого авансу (Дт 372 / К-т 30). За Кт рахунка 372 облік-ся витрачені суми:

а) на відрядження - Дт 91 (за відр-ня цехового персоналу), Дт 92 (за відр-ня заг-ногосп. персоналу / Кт 372.

б) на госп. витрати - Дт 20, Дт 22 (на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання), Дт 15 (при оплаті витрат на капіт. буд-во, придбання ОЗ та немат. активів / Кт 372.

Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на госп. потреби. Скасовано посвідчення про відрядження, і в разі видачі авансу на відрядження достатньо лише наказу про відрядження.

Макс. розмір добових, що дозволяється відносити до под. витрат (витрат платника податку) у 2013 р. становить:

- в межах України – не більше 0,2 мін. З/П на 1 січня 2013р. (0,2*1147 = 229,40 грн.);

- за кордон – не більше 0,75 мін. З/П на 1 січня 2013р. (860,25 грн).

Факт. витрати, оплачені підз-ми особами, підтверджуються тов. і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв’язку, актами купівлі-продажу — на підтвердження госп. витрат; проїзними док-ми, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відр-ня. Зведеним док-том витрат, оплачених підзв. особами, є авансовий звіт, який склад-ся не пізніше 3-х роб. днів після повернення з відр-ня і на наступну добу після одержання авансу на госп. потреби.

Щодо кожного авансового звіту визнач-ся результат викор-ня авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикор. сума повертається у касу: Дт 30 / Кт 372. Якщо ж сума факт. витрат перевищує суму аван-су, перевитрата повертається підзв. особі з каси: Дт 372 / Кт 30. Аналіт. облік розр-ків із підз. особами здій-ся у розрізі особових рах-ків і щодо кожної аванс. суми окремо.