Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне соці­альне страхування [13] у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що допомога з тимчасо­вої непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забез­печення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років бо дитиною-інвалідом ві­ком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) санаторно-курортного лікування.

Допомога з тимчасової непрацездатності нараховується на підставі зданого до бухгалтерії належним чином оформленого листка непрацездатності. Зворотна сторона даного документа заповнюється табельником або уповноваженою осо­бою відділу кадрів у наступній послідовності:

1) зазначається період непрацездатності із зазначенням неробочих днів за такий період і страхового стажу працівника на день настання непра­цездатності;

 

2) Комісією із соціального страхування або уповноваженою особою на яку покладено обов'язки призначення допомоги протягом 10 днів прийма­ється рішення про призначення чи відмову у наданні допомоги з тим­часової непрацездатності. Сума допомоги з тимчасової непрацездатності розраховується у наступній послідовності.

1. Визначається розрахунковий період для обчислення суми допомо­ги (табл. 3.11).

Таблиця 3.11
Період, що включається до розрахунку допомоги
__________________ з тимчасової непрацездатності ________________

 

 

№ з/п	Період, що врахо­вується при роз­рахунку страхових виплат	Розрахунковий період включає
для осіб, зайнятих на сезонних роботах	для найманих працівників, окрім осіб, які працюють на сезонних роботах
	12 (6) повних кален­дарних місяців	12 повних календарних місяців (з першого по перше число), що передують місяцю настання стра­хового випадку	6 повних календарних місяців (з першого по перше число), що передують місяцю настання стра­хового випадку
	Від 1 до 11 (5) по­вних календарних місяців	Фактична кількість повних (від 1 до 11) календарних місяців	Фактична кількість повних (від 1 до 5) календарних місяців
	Менший повного календарного місяця	Фактично відпрацьований час, що передує дню настання страхового випадку

2. Визначається сума виплат, які враховуються при обчисленні серед­ньоденної заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р. затверджено Порядок обчислення середньої за­робітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням [88], яким встановлено перелік виплат, з яких обчислюється середня заробітна пла­та при нарахуванні допомоги з тимчасової непрацездатності (рис. 3.5). При визначенні середньої заробітної плати квартальні (річні) премії та інші прирівняні до них виплати включаються до заробітної плати в місяці їх фактичного нарахування, а разові заохочувальні та компенсаційні виплати про­порційно фактично відпрацьованому часу.

При визначенні середньої заробітної плати за період, у якому особі не нараховано заробітну плату та прирівняні до неї виплати, у розрахунок вклю­чається встановлений посадовий оклад (тарифна ставка) на день настання страхового випадку. Виключними причинами відсутності заробітку є: настання страхового випадку в перший день роботи працівника: тимчасова непрацездат­ність та соціальна відпустка (відпустка у зв'язку із вагітністю та пологами й відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного, а в окремих випадках 6-річного віку). Якщо ж у розрахунковому періоді працівник повний календарний місяць хворів, то такий місяць виключають із розрахунку

 

 

 

 

Рис. 3.5. Виплати, які враховуються при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

Обчислюється середньоденна заробітна плата (СДЗП) як частка від ділення заробітної плати, з якої сплачено страховий внесок, за розрахун­ковий період на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому періоді

 

 

 

 

 

де: ЗП_РП - заробітна плата за розрахунковий період;

К_ф - кількість фактично відпрацьованих робочих днів за розрахунковий період.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата, що включається до розра­хунку не повинна перевищувати максимальної суми, з якої сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розрахунку на один день (годину). Таку граничну суму отримують шляхом ділення уста­новленого розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в останньому місяці середньоденна заробітна плата перевищує розраховану, виходячи з максимальної величини, то для обчислення допомоги застосовують заробітну плату, визначену із максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Приклад 3.11

Комерційний директор ТзОВ «Сяйво» Морикін С. В. хворів з 24 лютого по 01 березня 2013 р. Розрахунковим періодом для нарахування допомоги є період із серпня 2012 р. по січень 2013 р. У таблиці 3.12 наведена вихідна інформація для обчислення середньоденної заробітної плати за розрахунковий період.

 

 

Таблиця 3.12