Сутність екологічного податку, порядок його обчислення та сплати

 

Податковим кодексом України [52] передбачено запровадження загаль­нодержавного екологічного податку на заміну колишньому збору за забруд­нення навколишнього природного середовища.

Екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіо­активних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного об­сягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року.

Платниками екологічного податку є: суб'єкти господарювання; юри­дичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність; бю­джетні установи; громадські та інші підприємства; постійні представництва нерезидентів, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними дже­релами забруднення у разі використання ними палива, а також особи, які здій­снюють:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад уста­новлений особливими умовами ліцензії строк.

 

 

Податковим кодексом України передбачено справляння екологічного по­датку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, до яких належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом;

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом.

Екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива у податкових агентів, які перераховують даний податок до бюджету. Та­ким чином, платники податку, купуючи паливо, сплачують екологічний податок, включений у ціну товару, і при цьому звітність з такого податку не складають.

Податковим кодексом України визначено перелік суб'єктів, що не є платниками екологічного податку, а саме:

1) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, що мають ра­
діоактивні відходи, включаючи вже накопичені, які:

- включно до останнього календарного дня звітного кварталу, у яко­му придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого ви­промінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

- здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утвори­лися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами. **.

 

2) виробники, що утворюють радіоактивні відходи (включаючи вже нако­пичені) та/або здійснюють тимчасове їх зберігання понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також державні спеціалізовані підприємства, які провадять операції з радіоактивними відходами, осно­вною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронения відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-за­бруднених об'єктів;

3) суб'єкти господарювання, які здійснюють розміщення відходів у спеці­ально відведених для цього місцях, та які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних тери­торіях (об'єктах).

Об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є: 1) обсяги та види:

- забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря ста­ціонарними джерелами;

- забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього міс­цях чи на об'єктах протягом звітного кварталу (крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщують­ся на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як

 

 

вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і за­готівлі таких відходів); - палива, реалізованого податковими агентами.

2)

3)

обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк-обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). У перехідних положеннях Податкового кодексу України передбачено по­етапне зростання ставок екологічного податку, а саме:

- з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 75 % від ста­вок, передбачених Податковим кодексом України-

- з 01 січня 2014 року - 100 % відсотків від ставок, передбачених Подат-ковим кодексом України.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пе­ресувними джерелами забруднення, встановлені статтею 244.1 Податкового ко­дексу України, та залежать від виду використаного палива (табл. 4.32).

 

 

Таблиця 4.32 Види палива та ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

 

 

 

 

№ з/п	Вид палива	Ставка податку, гри­вень за тонну
	Бензин неетилований	74,05
	Бензин сумішевий	60,98
	Зріджений нафтовий газ	100,19
	Дизельне біопаливо	63,16
більш як 0,2 мас. %	74,05
більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %	56,63
більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %	51,18
не більш як 0,005 мас. %	32,67
	Мазут	74,05
	Стиснений природний газ	50,09
	Бензин авіаційний	51,18
	Гас	63,16

 

 

Окрім наведених ставок за викиди в атмосферне повітря, статтею 246 1 По­лкового кодексу України передбачено ставки податку за розміщення окре-іих видів надзвичайно небезпечних відходів:

1) обладнання, що містить ртуть, елементи з іонізуючим випромінюван­ням - 469,36 грн. за одиницю;

2) люмінесцентних ламп - 8,17 грн. за одиницю

Ставки екологічного податку за розміщення відходів, встановлені залежно ід класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (табл 4 33)

 

Таблиця 4.33