ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ТА ОБЛІК ВІДПУСКНИХ



Порядок надання відпусток регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки» [9].Статтею 2 зазначеного За­кону передбачено, що право на відпустки мають громадяни України, які пере­бувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також особи, які працюють за трудовим договором у фізичної особи. Основною умо­вою надання відпустки є наявність трудових відносин, які підтверджує укладе­ний трудовий (колективний) договір між працівником і роботодавцем.

Законом України «Про відпустки» визначено наступні види відпусток: 1) щорічні відпустки:

- основна відпустка, строк якої у відповідності до Закону України «Про відпустки» повинен становити не менше 24 календарних дні за від­працьований робочий рік, який відлічують із дня укладення трудово­го (колективного) договору. Загальна тривалість щорічної відпустки (основної та додаткової) не повинна перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах - 69
календарних днів. Водночас, працівник за згодою власника має право
на раніше невикористані щорічні відпустки. Святкові та неробочі дні,
що припадають на період відпустки, збільшують її тривалість, однак
не підлягають оплаті; '

- додаткова відпустка за роботу у шкідливих та важких умовах праці;

- додаткова відпустка за особливий характер праці;

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

 

2) додаткова відпусткау зв'язку з навчанням,тривалість якої залежить від рівня освіти (середня, професійно-технічна, вища), форми навчання (ве­чірня, заочна), курсу навчання, мети відпустки (підготовка до іспитів, захист дипломних проектів тощо);

3) творча відпустка- надається особам для завершення дисертації, на отримання наукового ступеня кандидата наук (тривалістю до 3-х міся­ців), доктора наук (тривалістю до 6-ти місяців), а також для написання підручника, монографії, довідника (тривалістю до 3-х місяців);

4) відпустка для підготовки та участі у змаганнях- надається триваліс­тю до 40 календарних днів на рік працівникам, які:

 

- систематично займаються певним видом спорту та беруть участь у спортивних змаганнях, в тому числі для підготовки й участі у всеу­країнських змаганнях;

- включені до основного складу національних збірних команд України, крім спортсменів штатної команди, для підготовки й участі в міжна­родних змаганнях;

5) соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами- надається жінкам до пологів тривалістю, як правило, на 70 календарних днів та піс­ля пологів - 56 календарних днів, а у разі ускдаднень при поло­гах або при народженні двох і більше дітей - 70 календарних днів;

- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини- надається одному з усиновлювачів тривалістю 56 календарних днів, а при усиновлен­ні двох і більше дітей - 70 календарних днів;

- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку- надається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною;

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей - надається три­валістю 10 календарних днів: жінці, у якої є двоє і більше дітей ві­ком до 15 років; у якої є дитина-інвалід, або яка всиновила дитину; одинокій матері; батькові, який виховує дитину без матері тощо.

6) відпустка без збереження заробітної плати- надається на термін, обу­
мовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Для надання щорічної та інших видів відпусток працівникам відповідно до чинних законодавчих актів, колективних договорів, контрактів та графіків від­пусток складається у двох примірниках Наказ (розпорядження) про надання від­пусток (форма № П-6), який підписується керівником структурного підрозділу та

 

затверджується керівником підприємства (організації). Один примірник Наказу залишається у відділі кадрів (де робиться відмітка в особовій картці працівника ф. № П-2), а другий передається до бухгалтерії (де складається розрахунок ви­плат, що належать працівникові за час відпустки).

Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи для нарахування основної щорічної відпустки включають періоди:

- фактичної роботи на підприємстві протягом робочого року, за який на­дається відпустка;

- протягом яких працівник фактично не працював, але за ним зберігається місце роботи (посада) і заробітна плата (повністю або частково);

- протягом яких працівник фактично не працював, але за ним зберігається місце роботи (посада) і він отримував допомогу з тимчасової непрацез­датності, за винятком часу відпустки по догляду за дитиною до досягнен­ня нею 3-річного віку (а в окремих випадках до 6-річного віку).

З розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівник, відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин, не пра­цював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а саме:

- відпустка без збереження заробітної плати;

- час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку;

- час простою, оплаченого у розмірі, меншому за середній заробіток;

- робочі дні, у які працівник не працював через запровадження роботодав­цем неповного робочого тижня.

Право на основну відпустку повної тривалості виникає у працівників, якщо ними безперервно відпрацьовано на підприємстві повних шість мі­сяців.У випадку, якщо щорічна відпустка надається працівнику до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, то тривалість такої відпустки ви­значають пропорційно до відпрацьованого часу. Відпустки за другий і наступні роки роботи на підприємстві надаються працівнику в будь-який період календар­ного року у відповідності до затвердженого графіка відпусток.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.008 с.)