Методика визначення величини резерву сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

першої- (600: 20 000 + 750: 15 000 + 300: 16 000 + 550: 17 000): 6 = 0,022;

другої- (800: 18 000 + 400: 12 000 + 500: 13 000 + 650: 11 500 + 850: 14 000): 6 = 0,039; '

третьої - (950: 17 000 + 700: 14 000 + 770: 11 000 + 1 400: 16 000): 6 - 0,044.

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду поточного року має становити:

17 000 х 0,022 + 14 000 х 0,039 + 16 000 х 0,044 = 1 624,00 грн.

Третій спосіб - визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за по­передні 3-5 роки. За даним способом коефіцієнт сумнівності визначається за формулою:

(5.5) де: Б, - фактично списана сума безнадійної заборгованості за вибраний період; - сума дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні роки.

В свою чергу резерв сумнівних боргів обчислюють за формулою:

(5.6) де: - сума поточної дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду.

Списання дебіторської заборгованості, за якою термін позовної давності ми­нув, а також інших боргів, які не можуть бути стягнені здійснюється на підставі даних проведеної інвентаризації розрахунків та наказу керівника підприємства.

Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається із сформо­ваним резервом сумнівних боргів тому частина безнадійної заборгованості, яка перевищує суму такого резерву, підлягає списанню на інші операційні витрати звітного періоду (табл. 5.33)

Таблиця 5.33 Кореспонденція рахунків, субрахунків з обліку сумнівних та безнадійних боргів