Порядок облікового відображення інших доходів та витрат операційної діяльності

Облік витрати на дослідження та розробку нематеріальних активів

У відповідності до норм П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звіт­ного періоду, в якому вони були здійснені:

- дослідження - заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань;

- розробка - застосування підприємством результатів досліджень та ін­ших знань для планування і проектування нових або значно вдоскона­лених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійною виробництва чи використання.

Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку витрат, по­несених на дослідження і розробку об'єктів нематеріальних активів наведено у таблиці 5.23.

Таблиця 5.23 Облік витрат на дослідження і розробку об'єктів нематеріальних активів

 

 

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків, субра­хунків
Дебет	Кредит
	Відображено нарахування амортизації на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні матеріальні активи, що використовуються при дослідженнях
	Списано вартість використаних виробничих запасів на дослідження і роз­робку об'єктів нематеріальних активів

 

 

	Відображено нарахування заробітної плати працівникам, зайнятих дослі­дженнями і розробкою нематеріальних активів
	Здійснено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заробітну плату працівників, зайнятих дослі­дженням та розробкою об'єктів нематеріальних активів
	Включено до витрат на дослідження і розробку об'єктів нематеріальних активів вартість послуг, отриманих від сторонніх організацій		631, 685
	Списано на фінансовий результат операційної діяльності витрати на до­слідження та розробку об'єктів нематеріальних активів

Приклад 5.7

ТзОВ «Аква» в першому кварталі поточного року проводило науково-технічні роботи з вдосконалення технології. Інформація про понесені витрати Товариством на дослідження та розробку об'єкта нематеріального активу наведено у таблиці 5.24.

Таблиця 5.24 Витрати, понесені при виконанні робіт з розробки нової технології

№ з/п	Статті витрат	Сума, грн.
	Матеріальні витрати	14 900,00 •
	Витрати на оплату праці науково-технічних працівників	24 200,00
	Нарахована амортизація на об'єкти основних засобів	420,00
	Послуги сторонніх організацій (без ПДВ)	6 200,00

Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку визнаних витрат на дослідження та розробки об'єктів нематеріальних активів відображено у таблиці 5.25.

Таблиця 5.25 Бухгалтерські проведення з обліку витрат, понесених при виконанні робіт

З розробки нової технології

 

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонден­ція рахунків, субрахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Відображено витрати на розробку нової технології:
списано вартість виробничих запасів та інших матеріаль­них оборотних активів		20,22	14 900,00
нараховано заробітну плату працівникам науково-техніч­ного відділу			24 200,00
нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заробітну плату працівникам науково-технічного відділу			8 997,56
нараховано амортизацію на об'єкти основних засобів, задіяних при розробці нової технології			420,00
включено до витрат на розробку нової технології вартість послуг, отриманих від сторонніх організацій			6 200,00
	Відображено податковий кредит за податком на додану вартість 6 200 грн. х 0,2=1 240,00 грн.			1 240,00
	Списано на фінансовий результат операційної діяльності ви­трати на дослідження та розробки			54 717,56

2. Облік доходів і витрат, зумовлених операціями із реалізації іноземної валюти

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності провадять операції з продажу іно­земної валюти через фінансово-кредитні установи, що отримали ліцензію На­ціонального банку України. У відповідності до Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [2] іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на те­риторії відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що ви­лучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахун­кових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

З метою продажу іноземної валюти суб'єктом господарювання подається до обслуговуючого банку заява на продаж такої валюти у трьох примірниках. Положенням «Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» [81] передбачено, що продаж іноземної валюти здійснюється фінансовою устано­вою за дорученням клієнта, окрім надходжень в іноземній валюті, які відпо­відно до нормативно-правових актів Національного банку України підлягають обов'язковому продажу у розмірі 50 % від суми коштів, отриманих від реалізації товарів на експорт. Така вимога стосується іноземної валюти, віднесеної до пер­шої групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів (тобто вільно-конвертована валюта держав, яка широко використовуються для здійснення пла­тежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу, а також банківські метали) та до коштів, одержаних в російських рублях.

Отримана резидентом від нерезидента іноземна валюта у вигляді екс­портної виручки зараховується на розподільчий рахунок та у бухгалтер­ському обліку відображається за дебетом субрахунка № 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». З такого рахунка не пізніше наступного робочого дня одержані кошти підлягають наступному розподілу: 1) 50 % зараховується на валютний рахунок; 2) 50 % направляється для обов'язкового продажу на між-банківський валютний ринок України, а гривневий еквівалент зараховується на поточний рахунок у національній валюті.

Податковим кодексом України [52] визначено, що балансовою вартістю ва­люти є вартість іноземної валюти, обчислена за валютним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного Балансу. Вартість іноземної валюти на дату здійснення операції - це вартість іноземної валюти, обчислена за офіцій­ним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

При реалізації іноземної валюти до складу доходів або витрат платника по­датку на прибуток відповідно включається додатна (позитивна) або від'ємна різ­ниця між доходом від продажу та балансовою вартістю проданої валюти. Дохід від продажу іноземної валюти - це сума гривень, отримана платником податку на прибуток від продажу іноземної валюти протягом звітного періоду.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [31] передбачено, що обчислена за результатами продажу іноземної валюти:

 

 

1) додатна різниця між ціною продажу валюти та її балансовою вартістю, ви­значеною за курсом Національного банку України на дату продажу, включа­ється до складу іншого операційного доходу та відображається за кредитом субрахунка № 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;

2) від'ємна різниця між ціною продажу валюти та її балансовою вартістю включається до складу інших операційних витрат та відображається за де­бетом субрахунка № 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Кошти на валютному рахунку є монетарною статтею Балансу, а тому за іно­земною валютою, що знаходиться на даному рахунку на дату продажу визна­чаються курсові різниці. Витрати на послуги банку з купівлі-продажу валюти включаються до складу адміністративних витрат та відображаються за дебетом рахунка № 92 «Адміністративні витрати». Порядок відображення доходів і ви­трат за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти в системі рахунків бух­галтерського обліку наведено у таблиці 5.26.

Таблиця 5.26 Кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку доходів і витрат