Облік довгострокових зобов'язань

 

13.1 Характеристика П(С)БО 11 "Зобов'язання"

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов'язання визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:

1) оцінка їх може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення;
3) метою бухгалтерського обліку зобов'язання класифікуються на довго-строкові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання.

Останні відображаються на позабалансових рахунках.

Для визнання зобов'язань довгостроковими повинні бути виконані дві умови:

1) термін погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

2) походження: виникають не в ході операційного циклу.

Класифікація зобов'язань:

Довгострокові зобов'язання:

- Довгострокові кредити банків

- Інші довгострокові фінансові зобов'язання

- Відстрочені податкові зобов'язання

- Інші довгострокові зобов'язання

Поточні зобов'язання

- Короткострокові кредити банків

- Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

- Короткострокові векселі видані

- Кредиторська заборгованість по товарах, роботах, послугах

Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, по розрахунках з бюджетом, по розрахунках позабюджетних платежів, по розрахунках зі страхування, по розрахунках з оплати праці, по розрахунках з учасниками, по розрахунках з внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов'язання

Забезпечення:

- виплата відряджень працівникам

- Додаткове пенсійне забезпечення

- виконання гарантійних зобов'язань

- Реконструкція

- виконання зобов'язань відносно обтяжуючих контрактів

Непередбачені зобов'язання:

Зобов'язання яке може виникнути внаслідок минулих поді га існування кого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначени майбутніх подій, над якими підприємство не має повног контролю теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідо минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буд використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоді або оскільки суму зобов'язання не можна достовірн визначити.

Для визначення балансової вартості зобов'язань використовують такі види оцінок:

=> історична собівартість;

=> поточна собівартість;

=> вартість погашення;

=> теперішня вартість.

Поточна вартість зобов'язання — недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на поточний момент.

Сума погашення — недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Підприємство-позикодавець більше цікавить сума нарощування, а позикоутримувачі - дисконтування.

Довгострокові зобов'язання оцінюються за дійсною вартістю, визначення якої залежить від умов та виду зобов'язання.

Звідси, дисконтуванню підлягають суми:

=> довгострокових кредитів;

=> облігаційних позик;

=> довгострокових відсоткових векселів;

=> платежів по довгостроковій оренді;

=> позичок небанківських фінансово-кредитних установ.

Поняття, види кредиту та порядок,укладання кредитних, угод

Кредит — економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Види кредиту:
За б'єктами

- товарний: н адається одним господарюючим суб'єктом іншому в ході здійснення господарської діяльності у вигляді продажу товарів (продукції, робіт, послуг) з відстрочкою платежу

- лізинговий: в ідносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг

- грошовий: н адається в національній або іноземній валюті в порядку, передбаченому чинним законодавством

За суб'єктами

- комерційний: ц е товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами підприємницької діяльності.

- банківський: н адається банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовле-них кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання

- консорціумний: н адається позичальнику банківським консорціумом

- споживчий: к редит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору

За строками користування

- короткостроковий: д о 1 року

- середньостроковий: в ід 1 до 3 років

- довгостроковий: б ільше 3 років. Надається під забезпечення заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантією, дорученням

- прострочений: к редит, по якому закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі

- відстрочений: к редит, строк повернення по якому перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити

По забезпеченості

- забезпечений заставою: п редметом застави можуть бути майнові права, цінні
папери, інше майно

- ломбардний: г арантується високодіквідним забезпеченням (наприклад, ювелірні вироби, цінні папери), які можуть бути легко продані у разі непогашення кредиту

- іпотечний: н адання кредитів під заставу нерухомого майна

- гарантії: розрізняють гарантії банків грошовими коштами та майном третьої особи

- з іншим забезпеченням: н априклад, доручення страхової компанії

- не забезпечений (бланковий): надається комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна або інших видів забезпечення) і тільки під зобов'язання повернення кредиту

За ступенем ризику

- кедитна лінія: угода банка-кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів

- овердрафт: кредит, що надається на поточний рахунок позичальника з стійким інансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства

За способами надання

- одноразово: у визначений строк в повному розмірі

- в розстрочку: надається кількома виплатами

- достроково: за вимогою кредитора або за заявою позичальника

- з регресією платежів: часткова виплата у визначені строки

- за строками погашення: п ісля закінчення обумовленого періоду: Обумовлений період (строк) зазначається у договорі (місяць, квартал)

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Укладання кредитної угоди (договору) - досить складна та тривала процедура.

Для укладання кредитної угоди підприємству потрібно необхідно надати наступні документи:

=> клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);

=> бізнес-план, його обгрунтування та розрахунок повернення кредиту;

=> копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);

=> фінансову звітність за останнє півріччя (рік);

=> документи, що гарантують повернення кредиту;

=> кредитний договір, що буде регулювати кредитні відносини між банком і підприємством.

Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо форми і змісту кредитного договору. Але кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на визначений період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе наступні зобов'язання:

=> використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених угодою;

=> платити всі збори у зв'язку з виданим кредитом;

=> повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

Кредитний договір повинен містити наступні положення:

=> визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками;

=> сума позики;

=> графік повернення позики;

=> розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена;

=> сума комісійних по виданій позиці;

=> належні банку виплати у зв'язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою;

=> умови використання кредиту позичальником;

=> строк погашення позики;

=> зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

 

Облік довгострокових позик

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових, по дебету - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики) (див. рис. 5.3).

При відображенні в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з довгостроковими позиками, необхідно враховувати наступні правила:

=> суми відсотків за користування кредитом списуються на субрахунок 792 "Результат фінансових операцій" з субрахунку 951 "Відсотки за кредит";

=> частина довгострокового зобов'язання, яка підлягає погашенню в терміни до 12-ти місяців, списується на рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями".