Зміст та виконання договору доручення

 

Насамперед істотною умовою договору доручення є умова про предмет. Предметом є надання нематеріальних посередницьких послуг, які полягають у вчиненні однією особою юридичних дій від імені та на користь другої особи. Дії мають бути чітко визначеними, правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК). Разом із тим дії юридичного характеру можуть супроводжуватися діями фактичного спрямування (виготовлення проектів, підготовка документів та їх копій, конвертування кореспонденції) які сприяють виконанню такого договору. Інколи предмет охоплює й консультативну діяльність і поради повіреного довірителю. Їх слід відносити до фактичних дій.

Якщо предметом такого договору є юридичні дії у сфері вчинення правових дій та судочинства (цивільного, адміністративного, господарського чи кримінального) то йдеться про особливий вид договору доручення – на надання правових послуг, чи як передбачено проектом договору «Про правову допомогу» - правової допомоги.

Умова про ціну не вважається істотною умовою договору. Але як було зазначено, у ч.1 ст. 1002 ЦК встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлене договором або законом. Ціна у оплатному договорі доручення визначається за згодою сторін. Закон не містить вказівок на застосування якихось тарифів, прейскурантів або іншого імперативного нормування ціни договору доручення. Якщо в договорі не визначено розмір плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦК).

Відповідно ст. 1007 ЦК якщо повірений витратився на виконання доручення довірителя, то він має право на їх відшкодування.

Договір доручення може бути як строковим, так і безстроковим (ст. 1001 ЦК). Зазвичай, оскільки йдеться про виконання юридичних дій, то строк в такому договорі пов'язаний із строками юридичних процедур. На них слід орієнтуватися при оцінці виконання цього договору. Проте строк в такому договорі не має імперативного характеру.

Форма договору доручення може бути усна або письмова та встановлюється відповідно до загальних правил про форму правочину (ст.ст. 205-209 ЦК).

Права та обов’язки сторін за договором доручення

Правове становище сторін за договором доручення встановлюється із огляду не тільки на норми гл. 68 ЦК України, але й гл. 17 про представництво.

Права повіреного охоплюють правові можливості:1)вимагати плату за виконання покладеного на нього обов’язку (ст. 1002 ЦК); 2) передавати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя (ч. 1 ст. 1005 ЦК); 3) відмовитися від договору у будь-який час (ч. 2 ст. 1008 ЦК).

Обов’язки повіреного зводяться до: 1)особисто виконати дане йому доручення (ч. 1 ст. 1005 ЦК); 2) вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення, за винятком випадків, коли відступ від змісту доручення продиктований інтересами довірителя, і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит (ч. 1 ст. 1004 ЦК); 3) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення (ст. 1006 ЦК); 4) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення (ст. 1006 ЦК); 5) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення (ст. 1006 ЦК).

Права довірителя: 1) змінювати характер, строк та територію виконання доручення з повідомленням про це повіреному в розумний строк; 2) у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений (ч. 2 ст. 1005 ЦК).

Обов’язки довірителя (ст. 1007 ЦК): 1) видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення; 2) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором; 3) відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором; 4) негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконанням доручення; 5) виплатити повіреному плату, якщо вона передбачена умовами договору.

Правові наслідки невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх обов’язків. За порушення сторонами своїх обов’язків за договором настають правові наслідки, встановлені договором або загальними положеннями ЦК про відповідальність за порушення зобов’язань (гл. 51 ЦК).

 

Припинення договору доручення

Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, зокрема його належним виконанням. Він також припиняється у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного (ч. 1 ст. 1008 ЦК). Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення в будь-який час. При цьому відмова від договору доручення є правомірним і не розглядається як порушення зобов’язання. Крім того. законом передбачено нікчемність правочину про відмову від права на відмову від договору доручення (ч. 2 ст. 1008 ЦК).

Насправді це можна пояснити тим, що між довірителем та повіреним повинні існувати особливо довірчі відносини і в будь-який момент втрати ними цієї якості як довіритель, так і повірений мають право відмовитися від договору доручення.

Якщо договір доручення припинився в односторонньому порядку до того, як доручення виконано повіреним повністю, то незалежно від того, за чиєю ініціативою сталося припинення договору, сторони повинні виконати певні обов’язки. Повірений зобов’язаний передати все, що належить довірителю, а також повернути довіреність, а довіритель зобов’язаний відшкодувати повіреному всі витрати, пов’язані з виконанням доручення. Крім того, в оплатному договорі довіритель зобов’язаний також виплатити повіреному винагороду, пропорційно виконаній ним роботі (ч. 1 ст. 1009 ЦК). Якщо ж повірений продовжить виконання доручення після його відміни довірителем, то з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про відміну доручення, повірений позбавляється права на компенсацію витрат і отримання винагороди за виконання доручення після його відміни (ч. 1 ст. 1009 ЦК).

 

Контрольні питання:

1. Поняття і значення договору доручення.

2. Юридична характеристика договору доручення.

3. Форма договору доручення.

4. Види договору доручення.

5. Змісту договору доручення.

6. Сторони договору доручення.

7. Правове становище сторін за договором доручення.

8. Відповідальність сторін за договором доручення.

9. Припинення договору доручення.

 

 

Глава 38. Договір комісії

1. Поняття та характеристика договору комісії.

2. Сторони договору комісії

3. Зміст договору комісії.

4. Права та обов’язки сторін за договором комісії.

5. Договір субкомісії.

6. Відповідальність сторін за договором комісії.

7. Договір консигнації.

 

Нормативні акти: Глава 69ЦК України, ГК України,закони України: Про банки і банківську діяльність, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, Про зовнішньоекономічну діяльність, Про систему валютного регулювання і валютного контролю, Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів спеціального призначення: Декрет КМ України, Постанова КМ України, «Про введення обов’язкового продажу виторгу в іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб: Постанова НБУ "" від 04.09.98 р. № 349.,Порядок віднесення операцій резидентів у випадку здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення: Постанова КМУ від 30.03.2002 р. № 445.

Додаткова література: Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: в 3 кн. – Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002., Васильєва В.А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг. Монографія. /В.А. Васильєва. –Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2006. – 346 с., Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. –К.: Юрінком. Інтер, 2009. – 1200 с., Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с.,

Ключові слова: комісія, комісіонер, комітент, субкомісія, субкомісіонер, консигнація, консигнатор, консигнант.