Глава 28. Договори ремонту та дизайну



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Глава 28. Договори ремонту та дизайну



 

1. Поняття і характеристика договору ремонту

2. Види договору ремонту

3. Зміст договору ремонту

4. Правове регулювання договору тюнінгу

5. Договір на проведення ландшафтних та дизайнерських робіт

6. Відповідальність за договором ремонту

 

Нормативні акти: закони України: Про автомобільний транспорт, Про ліцензування окремих видів господарської діяльності, Про внесення змін до переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуваню: Постанова КМ України від 11 травня 2006 р. № 659, Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони: Постанова КМУ від 30 березня 1994 р. N 198, Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів: Постанова КМУ від 11 квітня 2002 р. N 506, Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій: Постанова КМУ від 12 травня 2004 р. N 601, Постановою КМ України від 11 травня 2006 р. № 659, Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України: Наказ Держжитлокомунгоспу України від 31 грудня 1991 р. N 135, КДП-204/12 Україна 193-91

Література: Договірне право України. Особлива частина : навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. –К.: Юрінком. Інтер, 2009. – 1200 с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності : навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / В.В.Луць. –К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с., Шишка Р.Б. Договір на проведення ландшафтно-дизайнерських робіт // Збірник наукових праць Міжрегіональної фінансово-юридичної академії (економіка, право), - №1 (1),- 2011. -С. 155 – 169.

Ключова термінологія:ремонт, капітальний ремонт, поточний ремонт, середній ремонт, гарантійний ремонт, постгарантійний ремонт, регламенті роботи, технічне обслуговування, тюнинг.

 

Поняття і характеристика договору ремонту

 

Договір ремонту не передбачений ЦК України та ним не врегульований. Він попри свою розповсюдженість досі є непойменованим, хоча опосередковує відносини у значному сегменті ринку виконання робіт, що потреба його врегулювати на кодифікованому рівні стала очевидною. Законодавець намагається врегулювати діяльність з ремонту та умови договорів на їх виконання. Так, Постановою КМ України від 11 травня 2006 р. № 659 „Про внесення змін до переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуваню” передбачено патентування ремонтних робіт. Правила технічного обслуговування і ремонту авіапарку регламентуються авіанастановами.

Наразі для позитивного регулювання договору ремонту склались сприятливі об’єктивні причини. В процесі експлуатації складних речей виникають поломки чи інші несправності, що вимагають ремонту. Внаслідок складності деяких механізмів встановлені спеціальні регламентні роботи (авіатранспорт, морський транспорт тощо), які обов’язково включають заміну певних деталей чи навіть агрегатів, які мають втому металу чи інших матеріалів, відпрацювали встановлений нормами права строк чи ресурс експлуатації. Це стосується літаків та морських суден і кораблів. Надійність складних речей при експлуатації, запобігання їх поломкам та тяжким наслідкам катастроф та інших техногенів забезпечу3ється ремонтом.

Вимога щодо технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та їх складових є імперативними і передбачені законодавством про транспорт. Вони здійснюються з метою підтримання у належному стані транспортних засобів і забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом часу експлуатації. Ремонт є комплексом робіт щодо відновлення справності та функціональності складних речей, відновлення їхнього ресурсу чи окремих складових частин.

Позитивне регулювання діяльності з ремонту врегульовано дуалістично: як різновид підприємництва та вид цивільно-правових відносин, що засновані на домовленості або договорі сторін (загальний рівень). Здебільшого підставою для виконання ремонтних робіт є договір між замовником та ремонтником. Так ст. 25 ЗУ „Про автомобільний транспорт” „Особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу” встановила, що такий договір укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Її аналіз надає підставу, вважати, що законодавець договори та технічне обслуговування та на ремонт транспортного засобу розглядає як одновидові, побудовані на засадах надання послуг про що свідчить застосовна термінологія: договір виконавця, а не виконання робіт де використовується термін „підрядник”. Аналогічні норми останнім часом містяться й у інших законах про транспорт та особливо підзаконних актах.

Основна проблема визначення поняття „договір технічного обслуговування і ремонту” полягає у визначенні правової природи (послуги чи робота), самі виконувані роботи з технічного обслуговування та ремонту є однотипними чи ні. Якщо зважати на визначення технічного обслуговування як та ремонту, то очевидно, що це різні види діяльності: обслуговування більше тяжіє до договорів з надання послуг як діяльності з перевірки справності складної речі та приведення її до встановлених імперативно вимог; ремонт до договорів з виконання робіт у процесі виконання якого здійснюються певні роботи з відновлення здатності складної речі до її безпечного використання. Проте чинне законодавство та практика не суперечить проти змішаних договорів. Тож в процесі здійснення обслуговування може бути здійснено дрібний ремонт, а ремонт закінчитися чисткою та миттям речі, наприклад того ж автомобіля.

Проте найбільш привабливою є позиція про договір ремонту як різновиду підряду (підрядний тип договору): за замовленням виконується на власник ризик підрядника робота, Вона перевіряється замовником чи уповноваженою ним особою, результати роботи мають певне втілення: відновлення придатності речі до експлуатації чи надання їй кращих експлуатаційних характеристик. Відповідно позиція підряду є більш привабливою і при врегулюванні відносин з проведення ремонту слід виходити із загальних правил про договір підряду.

На його основі ми можемо сформулювати різновид договору підрядного типу – договір ремонту. За договором ремонту ремонтник зобов’язується на свій ризик відповідно до встановлених правил та регламентів провести за завданням замовника ремонт, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані ремонтні роботи. При проведені ремонту на вимогу замовника ремонтник використовує ремонтні комплекти та запасні частини, що надані замовником якщо законом не встановлене інше.

За своєю юридичною характеристикою договір ремонту є непойменований, двосторонній, консенсуальний, оплатний, алеаторний, публічний, та договором про приєднання у тому разі коли ремонт проводить суб’єкт підприємництва. Разом з тим, договір ремонту може бути ускладненим: бути змішаним – після ремонту можуть бути проведені інші роботи та надані послуги, наприклад прибирання, миття тощо, або комплексним – після ремонту автомобіля він буде підданий тюнінгу, покрашений тощо.

 

Види договору ремонту

 

Для того, щоб визначити особливості правового регулювання проведення на основі договору ремонту, слід визначитися у категоріальному апараті. Термін „ремонт” охоплює собою виконання робіт з виправляння (усунення) поломок, заміна елементів та вузлів, починка. Слід мати на увазі, що ремонту підлягають лише такі речі, які мають ознаку ремонтоздатності – властивість технічних об’єктів, яка характеризує надійність та здатність до проведення робіт з його обслуговування та ремонту.

Чинним законодавством виділяється ряд ремонтів:

поточний, що включає заміну чи відновлення замінних деталей. Так поточний ремонт будівлі — комплекс ремонтно-будівельних робіт з метою відновлення її конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов’язаних зі зміною основних техніко-економічних показників.

середній - часткове розібрання механізму та його відновлення;

капітальний – повна розборка механізму, заміна всіх зношених деталей. Капітальний ремонт будівлі — комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об’єкту та його техніко-економічних показників;

В нормативних актах, що врегульовують відносини при ремонті виділяють:

гарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію пристрою, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу у період гарантійного строку експлуатації не з вини користувача;

післягарантійний ремонт — ремонт належним чином введеного в експлуатацію пристрою, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу у період після закінчення гарантійного строку експлуатації;

технічне обслуговування – комплекс передбачених експлуатаційними документами робіт з метою підтримки працездатності пристрою.

Крім того, слід виділити регламентні ремонтні роботи, що здійснюються імперативно власником транспортного засобу чи іншого складного механізму лише спеціалізованими підрядниками та ремонт, що здійснюється іншими ремонтними організаціями, та той, що може бути виконано самостійно володільцем тієї речі, яка потребує ремонту. Можна виділити ремонт за об’єктом: складний, простий тощо.

Є інші види ремонту, що спричинені особливими умовами експлуатації складної речі. Зокрема йдеться про пристосування серійних автомобілів до участі в гонках, внаслідок чого посилюються загальні характеристики автомобіля: потужність двигуна, шасі, елементів управління тощо.

Необхідність ремонту спричинено вимогою допуску до експлуатації лише технічно справних механізмів. Якщо власник не здатен це забезпечити ремонт самостійно за суб’єктивних (відсутність достатньої кваліфікації) чи об’єктивних (приписами чинного законодавства власник зобов’язаний проводити ремонт лише у спеціалізованих ремонтних організаціях чи організаціях-виробниках) причин, то він може укласти договір на ремонт.

Довгий час згідно ознак ст.348 ЦК УРСР його відносили до договорів побутового замовлення, який регулює обслуговування побутових потреб (побутове замовлення). За цим договором організація, що обслуговує побутові потреби громадян, зобов‘язується виконати для замовника певну роботу, а замовник зобов‘язується її прийняти і оплатити. До договору побутового замовлення застосовуються загальні правила щодо договору. Відхід від умов типових договорів, що обмежують права замовника, призводив до визнання його недійсними.

Проте не всі договори, як договір з ремонту годинника пилососа тощо можуть охоплюватися конструкцією договору побутового замовлення хоча б за формальною ознакою. Відповідно ч. 1 ст. 865 ЦК України замовником за цим договором може бути фізична особа, а виконані роботи призначені для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника. У тому разі коли замовником є юридична особа, яка проводить ремонт не заради задоволення побутових та інших особистих потреб замовника застосування договору побутового замовлення є проблемним, навіть за того, що можна застосувати аналогію закону.

Договір ремонту відноситься до договорів підряду, тому що його предметом є робота і її кінцевий результат. Відповідно він підпадає під загальні положення §1 Глави 61 ЦК України. Ця глава регламентує підрядні роботи більш детально, як на загальному рівні §1 (загальні положення про підряд), так і на рівні окремих субінститутів підряду: §2 (побутовий підряд); §3 (будівельний підряд); §4 (проектні та пошукові роботи); §5 (підряд на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт). Разом з тим, ряд субінститутів підряду залишилися поза увагою його розробників, наприклад: підряду з ремонту та обслуговування, утому числі й транспортних засобів та їх складових, що відносяться до об‘єктів, експлуатація, зберігання яких визнано підвищеною небезпекою.

Проте не дивлячись на те, що договір ремонту є досить поширеним на практиці і не завжди може охоплюватися договором побутового підряду він опинився фактично поза спеціальним регулюванням на рівні ЦК України. Проте існує низка нормативних актів (більше 400), які врегульовують відносини з ремонту на спеціальному рівні. До них відносяться: постанови КМ України „Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” від 30 березня 1994 р. N 198, „Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів” від 11 квітня 2002 р. N 506, „Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій” від 12 травня 2004 р. N 601, наказ Держжитлокомунгоспу України від 31 грудня 1991 р. N 135 „Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України КДП-204/12 Україна 193-91”. Правила технічного обслуговування і ремонту авіапарку регламентуються авіанастановами і є доволі жорсткими, хоча взаємовідносини між власниками літаків та авіаремонтними підприємствами далекі від досконалості.

За відсутності загального визначення регулювання договору ремонту слід виділити його специфічні ознаки, які б дали можливість на основі типологічного легального визначення встановити інституційне як виду договірного типу. Перш за все ремонтні роботи повинні бути виконана кваліфіковано, згідно з вимогами технічної документації, яка встановлюється як загальними вимогами, так і спеціальними технічними вимогами, що зумовлено конструктивними особливостями того чи іншого пристрою, наприклад того ж автомобіля. Як свідчить практика, деякі з поломок виникають внаслідок неякісно проведеного ремонту, що інколи призводить до дорожньо-транспортних пригод. Так відповідно до ст. 22 ЗУ „Про автомобільний транспорт” здійснення технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів віднесено до компетенції суб’єктів господарювання, які відповідають встановленим законом вимогам, а саме: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповіло до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Ремонт, особливо поточний, може здійснюватися фірмовими сервісними центрами обслуговування, або під патронатом фірм- виготовників, чи фірм, що отримали такі права на основі договору концесії. Так фірмовий ремонт автомобілів здійснюється спеціалістами, які пройшли стажування на заводах-виробниках чи сервісних станціях, що діють від їх імені під їх торговою назвою.

Ремонт не на професійному рівні спричиняє найбільше помилок особливо складної техніки. В зв‘язку з цим, ми вважаємо, що назріло питання про обов‘язкову сертифікацію всіх автосервісних станцій. Це передбачено правилами сертифікації автомайстерень, згідно з Постановою КМ про затвердження Правил обов‘язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових від 14 жовтня 1997 року за № 475 / 2279. Але, на жаль, більшість майстерень ці правила порушують.

Договір ремонту за своїм інституційним характером є різновидом договору підряду і є самостійним. За договором на ремонт підрядник, що має такий дозвіл, зобов‘язаний відремонтувати замовнику його річ, згідно з встановленими вимогами, а замовник зобов‘язаний передати на час ремонту відповідну документацію, прийняти роботу і оплатити її. Не виключена можливість договору на сервісне обслуговування, тобто на: діагностику, миття та ін., що не входить до поняття ремонту. Необхідність формування в нашому законодавстві окремого інституту ремонту очевидна.

Зважаючи на вказане договір на проведення ремонту може бути визначено як домовленість за якою ремонтник виконує або зобов’язується виконати на свій ризик відповідно до встановлених технічних норм ремонт речі за завданням замовника, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

У такій редакції договір на проведення ремонту є двохстороннім, реально-консенсуальним та оплатним. Він є алеаторним та підприємницьким та здебільшого договором про приєднання.

Стонами договору є ремонтник та замовник. Ремонтником може бути фізична особа підприємець, або спеціалізована ремонтна майстерня.

При нескладних ремонтах ремонтником може бути фізична особа, якщо чинним законодавством не встановлено заборон.

 

Зміст договору ремонту

 

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ним, та умови які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. На основі аналізу §1 глави 61 ЦК України можна виділити умови про предмет ремонту, вид ремонту, матеріали для ремонту, збереження наданої для ремонту речі, ціну виконаних робіт та їх кошторис, строки виконання ремонтних робіт, якість робіт та гарантії їх дотримання, порядок сплати виконаних робіт, гарантійний строк та інші умови, про які домовляються сторони домовились.

Відповідно ч. 2 ст. 25 ЗУ „Про автомобільний транспорт” істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін[245] (виділено Р.Ш.) їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів) використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, і гарантійні зобов’язання виконавця щодо проведених робіт. Спеціально застерігається проти того щоб виконавець під час його укладання та виконання нав’язував додаткові оплачувані послуги.

Відповідно ст. 26 ЗУ „Про автомобільний транспорт” виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов’язаний:

надавати можливість зав мовнику чи уповноваженій ним особі особисто візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законодавством;

безоплатно усувати недоліки, виявлені під час приймання виконаної згідно з договором роботи;

безоплатно виконувати роботу чи відшкодовувати замовнику витрати, пов’язані з усуненням недоліків, спричинених неналежним виконанням договору;

гарантувати відповідність технічного стану транспортного засобу встановленим вимогам у межах проведеного ним технічного обслуговування і ремонту цього транспортного засобу;

підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання;

виконувати гарантійні зобов’язання, надані ним замовнику.

Проте як ми вважаємо законодавець не досить добре виписав обов’язки виконавця і спробуємо їх згрупувати у відповідності до технології проведення технічного огляду та ремонту. За договором ремонту підрядник, ремонтна майстерня чи інше підприємство якого сертифіковане згідно встановлених вимог зобов‘язаний:

провести діагностику об’єкта і повідомити замовнику точну інформацію про його стан та необхідні роботи;

повідомити ціну цих робіт, а також, якщо внаслідок проведення робіт будуть виявлені скриті недоліки, то повідомити про них і назвати додаткову ціну;

провести якісно та вчасно ремонтні роботи;

повідомити замовника про особливості тих чи інших деталей, запасних частин, що можуть бути використані в процесі ремонту. Наприклад, деталі можуть бути як оригінальними, так і виготовленими заводами – виробниками інших країн, що відрізняється якістю на користь перших;

провести перевірку відремонтованої речі, а якщо потрібно то і обкатку чи інші випробування. Але стосовно останнього виникає ряд проблем, пов‘язаних з правом на експлуатацію. Наразі експлуатувати автомобіль має право лише власник або володілець;

по закінченню ремонтних робіт підрядник повинен привести річ в належний стан (змити залишки мастила та ін. недоліки, які виникають при ремонтних роботах) і передати разом з технічним паспортом замовнику або вказаній ним особі (власнику чи володільцю). Справа у тому, що замовником може бути інша особа, не власник і не володілець. Наприклад, особа, що була винна в пошкодженні автомобіля;

зберігати в належному стані річ, не допускати погіршення її стану;

повинен бути ощадливий і не допускати безпідставного завищення ціни робіт проти кошторисного;

якщо ремонт проводиться з матеріалів замовника, то підрядник повинен попередити у разі їх непридатності, а у випадках, коли це загрожує безпеці дорожнього руху, він повинен відмовитись від виконання робіт.

Ремонтник вправі: вимагати оплати виконаних робіт, яка може бути проведена за згодою сторін попередньо чи після виконання робіт.

Форма договору ремонту складних речей як автомобіль повинна бути тільки письмова і включати: акт огляду автомобіля або дефектна відомість; калькуляція; сам договір.

Відповідно до ст. 27 ЗУ „Про автомобільний транспорт” замовник за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу має право:

одержувати достовірну інформацію про предмет договору та його виконавця;

особисто (або доручити уповноваженій ним особі) візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законом;

на відшкодування збитків, завданих у результаті невиконання або неналежного виконання виконавцем договору, а також на безоплатне усунення ним недоліків у період гарантійного ремонту;

отримувати від виконавця документальне підтвердження виду та обсягу виконаного технічного обслуговування чи ремонту транспортного засобу.

Проте замовник може за необхідності збільшити обсяг виконуваних робіт із відповідним збільшенням плати на виконані роботи.

Договір на ремонту сьогодні, на жаль, не врегульований, що призводить до зловживань зі сторони підрядника (наприклад, невиправдане завищення ціни робіт або виконання неякісного ремонту) .

 

Договір тюнінгу

 

Новим субінститутом договірного права, що виник відносно недавно і успішно розвивається є договір тюнінгу. Він виник на тлі демократичних перетворень в країні і зокрема гарантії свободи власності та свободи особистості та її розкріпачення. Підґрунтям його є концепція індивідуалізації особистості та можливість відходити від імперативних вимог до стандартів складних речей, зокрема автотранспорту. Аналогічним тюнінгу є договори на проведення дизайнерських та дизайнерсько-ландшафтних робіт. Їх мета – створення унікальних об’єктів цивільного права, які відповідають: загальним умовах їх допуску до цивільного обороту, а також вимогам замовника щодо ексклюзивності речі у технічному (технологічному) плані чи зовнішньому вигляді.

Самовираження особистості проявляється по-різному, в тому числі й через наявність у особи ексклюзивних речей чи таких речей, які вигідно чи відрізняються від звичайних речей такого роду чи виду. Наразі започаткована певна субкультура, де є стійка споживацька ідеологія і відповідно їй формується ринок, який б задовольняв попит таких споживачів. До таких напрямків відноситься ландшафтний дизайн, житловий дизайн, висока мода, тюнінг тощо. Вони не отримали поки що свого особливого правового регулювання і тому стосовно таких відносин застосовуються загальні імперативні вимоги щодо безпеки споживання, умов і результатів такої діяльності, запозичених у інших правил та звичаїв, загальних правил про договори взагалі та тип договору зокрема. Йдеться насамперед про найближчий за природою тюнінгу – договір підряду.

Відносини між замовниками та підрядниками врегульовуються особливим різновидом договору підряду, що сполучає у собі як виконання певних виробів з виготовлення чи переробки складної речі так і надання їй особливого неповторного вигляду, що відноситься до інтелектуальної творчої діяльності. Такий договір врегульовує відносини між підрядчиком і замовником з приводу поліпшення (облюксовування) складної речі здебільше автомобіля, але може бути застосований і стосовно інших транспортних засобів. Його новизна та специфіка потребує ознайомлення із основними його положеннями.

Тюнінг автомобілів вперше з'явився в 60-70 е роки в США, Великобританії і Німеччині. Постійно удосконалюючись і розвиваючись він імплементувався у договірну практику інших країн, здебільше індустріально розвинутих з великим ступенем розвитку споживчого ринку та поділом споживачів на ньому. Традиційно тюнінговий бізнес характерний для країн з розвиненим автомобілебудуванням, але розвивається він і в інших країнах, у тому числі і в Україні. Проте не всі виконувані тюнінговими (автомайстернями) роботи можна віднести до тюнінгових. Так, установка на автомобіль сигналізації, теле- аудіо апаратури не відноситься до таких роботів. Тому виникає необхідність розмежування договору на ремонт автомобілів, від договору на виконання тюнінгових робіт.

Договір тюнінгу по своїй юридичній природі відноситься до типу договорів на виконання робіт (підряду) і до нього застосовуються загальні правила про договір підряду §1 Глави 61 ЦК України. Конструкція ст. 837 ЦК де підкреслено алеаторність та предмет - виконання певної роботи за замовленням може бути застосована і до тюнінгу. Проте у подальшому на рівні спеціальних конструкції різновидів договору підряду предмет уточнюється: виготовлення, ремонт, переробка, удосконалення, обробка тощо речі, або виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику. Тому для договорів підрядного типу характерно, що вони врегулюють відносини по виготовленню речі по індивідуальних замовленнях, відповідно бажанням споживача, переробка (обробка, наприклад антикорозійна), ремонт або інші роботи з передачею замовнику речі і прав на неї. Таке правило встановлене ст. 703 ЦК РФ і ЦК інших країн.

Виконана за договором тюнінгу робота повинна відповідати умовам договору та імперативним вимогам нормативно-технічної документації. В разі їх відсутності чи неповноти вимог робота повинна відповідати вимогам, які звичайно пред'являються до результату роботи відповідного характеру. Сама робота над тюбінговим замовленням повинна вестися на професійній основі і відповідати встановленим технологіям і регламентам робіт, правилам і установкам, а в будівництві - будівельним нормам і правилам. Тож замовник може перевірити їх у відповідності позначених межах. Особливо це має важливе значення для складної техніки. Виготовлена або виправлена річ, і як це витікає з аналізу ЦК України, робота і її результат - розглядається як одне ціле. Але робота це процес, послідовність певних операцій, прийомів, підходів цілеспрямованої діяльності. Здебільше робота здебільше стандартизована, а виконавці сертифікуються. При сертифікації автомайстерень перевіряється наявність відповідного устаткування для виконання тих або інших робіт, кваліфікованість фахівців.

Виготовлена чи перероблена за договором тюнінгу річ - автомобіль, повинен відповідати встановленим вимогам, і перш за все, технічним характеристикам встановленим для автомобілів даної марки, моделі або класу. Вимоги безпеки експлуатації відтюнінгованої речі є імперативом, що впливає на формування умов такого договору. Оскільки вимоги до речі, виготовленої або допрацьованої за договором підряду встановлюються лише через вимоги щодо роботи, то можуть бути застосовані загальні правила про якість товару. Якщо ж особа, яка надає товар, здійснює підприємницьку діяльність і до товару законодавством встановлені відповідні вимоги, то ці вимоги повинні бути дотримані. Підприємницький товар повинен відповідати стандартам, технічним умовам, зразкам. Особливо - це торкається правовідносин відповідно виконання робіт за договором тюнінгу і вимог щодо автомобіля. Останні є імперативними і повинні бути витримані у будь-якому випадку. Інакше автомобіль, як технічний засіб не може бути допущений до експлуатації.

Звідси замовник не може вимагати від підрядника виконання таких робіт, які можуть загрожувати безпеці експлуатації автомобіля. Навпаки, результат роботи за договором тюнінгу - облюксованний і поліпшений автомобіль повинен мати кращі, ніж прототипи, технічні, комфортні характеристики і вищий рівень безпеки його експлуатації. Проте оцінка технічного стану автомобіля це прерогатива органів МРЕВ. Тому ознакою договору тюнінгу є необхідність подальшої атестації переробленого автомобіля на відповідність його вимогам безпечної експлуатації у встановленому законом порядку. Остання здійснюється шляхом проведення автотехнічної експертизи і подальшого огляду в органах МРЕВ. Субсидіарним ознакою при зміні номерних деталей є видача в установленому порядку нового технічного паспорта на автомобіль.

Формальною ознакою тюнінгових робіт є те, що вони виходять за рамки технічних характеристик серійних автомобілів відмічених в спеціальних технічних стандартах і технічних паспортах. При цьому тюнінгові роботи можуть тільки покращувати ці характеристики, бо спрощення веде до збільшення ризику ( зменшення безпеки), що неприпустимо. Після виконання тюнінгових робіт, повинен бути компетентний висновок про перевагу технічних і інших характеристик автомобіля, в порівнянні з серійним.

Предмет договору тюнінгу є унікальним і може бути результатом художнього конструювання – об’єктом права промислової власності. Відтюнінгований автомобіль повинен враховувати індивідуальні запити замовника, відображати технічні можливості тюнінгової компанії, перевищує технічні характеристики серійних автомобілів, не погіршувати експлуатаційних характеристик автомобіля. Окрім цього, специфічними є ряд притаманних тільки йому особливостей, наприклад, на даний час ціна тюнінгових робіт складається як і при договорі підряду, де не враховується інтелектуальна власність винахідника. Але тюнінгові рішення базуються на праві інтелектуальної власності, здебільше промисловій власності. Тому при договорі тюнінгу повинні враховуватися права як замовника, так і володільців прав інтелектуальної власності, зокрема:

а) публікувати чи не публікувати відомості про застосовані технічні та технологічні рішення;

б) патентувати чи не патентувати об’єкти;

в) видавати ліцензію або не видавати;

г) як сплачувати винагороду за застосування новинки.

Вимоги до серійних автомобілів затверджуються у встановленому в законі порядку. Вимоги до тюнінгового автомобіля визначаються лише загалом, тому виникає питання про узгодження першого і другого. У практиці це робиться наступним шляхом. Перший – найпоширеніший, коли тюнінгові компанії є дочірніми підприємствами виробників базових автомобілів. Другий – коли вони є самостійними, і тут можливі ділерські відносини. У тому і іншому випадку діяльність тюнінгових компаній є легітимною, проте у всіх випадках рішення про допуск автомобіля до експлуатації, навіть серійного, через систему технічного огляду і при виявленні відхилення – експлуатація забороняється.

Для допуску такого автомобіля необхідно як вже підкреслювався компетентний висновок (автотехнічна експертиза), який відповідно до законодавчої судової експертизи має право давати лише органи, що одержали на цей вид діяльності ліцензію. Тож підрядник повинен провести атестацію тюбінгового транспортного засобу. Разом з тим виникає ряд питань. Якщо підрядника сертифікований то він має право давати висновки про відповідність тюнінгового автомобіля встановленим вимогам, що в свою чергу є підставою для реєстрації його в органах МРЕВ.

Договір тюнінгу – різновид підряду. За договором тюнінгу підрядчик - тюнінгова компанія зобов'язується провести роботи із зміни технічних, дизайнерських характеристик автомобіля, або виготовити новий ексклюзивний варіант автомобіля, без погіршення його технічних характеристик, провести повну діагностику і легітимізацію розробки і передати її замовнику, а замовник прийняти і оплатити у встановленому договором порядку.

Цей договір є двостороннім, відшкодувальним і консенсуальним, алеаторним, а по особливостях виходить за рамки звичайного підряду, залишаючись при цьому в рамках договорів підрядного типу. Це і зумовлює необхідність в рамках останніх спеціально виділити субінститут тюнінгу, який, в свою чергу бажано, на наш погляд, врегулювати на рівні нового ЦК України.

5.Договір на проведення ландшафтних та дизайнерських робіт[246]

 

На концепції індивідуалізму також виник і успішно розвиваються є договори на проведення ландшафтних та дизайнерських робіт як самостійні, або частина умови на проведення ремонту приміщень чи опоряджувальних робіт у будівельному підряді. Як і попередній договір він став можливим завдяки розкріпаченню свободи власності та свободи особистості. Тут замовник та виконавець можуть відходити від стандартів облаштування нерухомості: квартир, офісів, при домової території тощо. Їх мета – створення унікальних об’єктів цивільного права, які відповідають вимогам замовника щодо есклюзивності речі у технічному (технологічному) плані (розумний будинок) чи зовнішньому вигляді (авторський дизайн).

Ландшафтний дизайн – особливе сполучення точної науки проектування із мистецтвом і талантом створення неповторного дизайну для кожного клієнта. Він охоплює ознайомлення із земельною ділянкою та її особливостями, розробкуоригінального та цікавого авторського проекту, озеленення і благоустрій території (планування і облаштування газонів та водойм, посадка дерев і кущів, дренаж ділянки, її автоматичний полив. Також можуть бути облаштовані доріжки і патіо із різних матеріалів, ландшафтне освітлення, установка малих архітектурних форм і підпірних стінок, створення плодового чи декоративного, зимового чи на даху саду, вертикальне озеленення, оранжереї квітників, кам’яних садів, обслуговування об’єктів озеленення. Водойми водопади, патіо і площадки, оригінальне освітлення надають неповторність та унікальність із врахуванням запитів замовника.

Дизайн інтер’єра також починається із дизайн-проекту, який охоплює пакет будівельних креслень і комп’ютерну візуалізацію інтер’єра. В результаті його втілення створюється неповторність і стиль, комфорт із врахуванням взаємовідносин між членами сім’ї, оточення і житлового чи іншого приміщення, простору. Виділяють дизайн інтер’єрів квартир, офісів, будинків, дія інших приміщень, а також супровід та контроль за проведенням таких робіт,



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.36.32 (0.023 с.)