Припинення договору найму (оренди) та відповідальність за його порушення

 

Договір найму (оренди) припиняється як за загальної підстави – закінчення строку договору так і за спеціальними підставами, які вказані у його гл. 58, зокрема: а) об'єктивних, які не залежать від волі сторін (смерть фізичної особи-наймача та ліквідація юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем); б) суб'єктивних (розірвання договору за згодою сторін; відмова від договору; розірвання договору на вимогу якоїсь із сторін). Відмова від договору допускається, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін, зокрема договору, що укладений на невизначений строк (ч. 2 ст. 763), якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782). Договір вважається припиненим з моменту повідомлення наймача про відмову від договору (ч. 2 ст. 782) або по збігу певного терміну після повідомлення сторони про відмову від договору (ч. 2 ст. 763).

Розірвання договору найму на вимогу наймодавця в позовному порядку відповідно ст. 783 ЦК України можливе у разі: якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню майна; якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; якщо наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Наймач вправі розірвати договір найму якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, а також якщо наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК України).

Відповідальність за договором оренди зводиться до негативних наслідків сторін, які вони повинні перетерпівати в разі неналежного виконання взятих зобов’язань. За невиконання зобов’язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором. Санкції за порушення зобов’язань за договором найму безпосередньо засновані на прояві компенсаторної функції цивільного права та обов’язку порушника відшкодувати завданий збиток та шкоду, зв’язані із самим порушенням.

Стосовно договорів найму оренди відповідальність їх сторін характеризується специфікою правового регулювання: норми про відповідальність його сторін виписані як юридичний наслідок порушення конкретних умов договору: непередання майна наймачеві (ст. 766 ЦК України); як засіб гарантування якості предмету договору (ст. 768 ЦК), як наслідок невиконання обов’язку з ремонту переданої в найм речі (ст. 776 ЦК України); як наслідок погіршення переданої в найм речі (ст. 779 ЦК України); як наслідок дострокового припинення договору.

Відповідно ст. 30 ЗУ„Про оренду державного та комунального майна” у разі банкрутства орендаря він відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України.

 

Контрольні питання:

1. Поняття та юридична природа договору найму.

2. Розвиток конструкції договору найму.

3. Проблема термінологічної властивості найму та оренди.

4. Характеристика договору найму.

5. Предмет договору найму.

6. Види договору найму.

7. Форма договору найму.

8. Сторони договору найму: їх права та обов’язки.

9. Порядок укладення договору найму.

10. Особливості укладення договорів майнових комплексів.

11. Забезпечення виконання договору найму.

12. Відповідальність сторін у договорі найму.

 

Глава 18. Договір прокату

1. Поняття й характеристика договору прокату.

2. Сторони за договором прокату.

3. Ризики, що пов’язані із застосуванням договору прокату транспортного засобу.

Нормативні акти: Конституція України; Принципи міжнародних комерційних договорів (УНІДРУА); Правила ІНКОТЕРМС; ГК України. Пар.2 глави 58 ЦК України, з акони України: Про автомобільний транспорт, Про захист прав споживачів, Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1липня 2004 р.;

Література: Договірне право України. Особлива частина: навч. пос. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 1176 с.; Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Зобов’язальне право України (елементарний курс): навч. пос. / за заг. ред. С.В. Резніченка; ОДУВС – Одеса: ОДУВС, 2010. – 346 с.; Іваненко Л., Язвінська О. Реалізація прав споживачів на придбання товару належної якості / Л. Іваненко, О. Язвінська // Право України. – 2003. – № 8. – С. 73.; Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / В.В.Луць. –К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с., Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление. (Очерки теории, философии и психологии права). – Душанбе, 1983. – С.143.; Резніченко С.В. Проблемні питання застосування прокату автомобіля в Україні // Матеріали Міжнародної наукової конф. «Римське право і сучасність (Шерешевські читання)» 4 грудня 2010 р. – Одеса: Фенікс., - С. 113-117.

Ключові слова: оренда, найм, транспортний засіб, екіпаж, орендодавець, орендатор

Поняття та характеристика договору прокату

Договір прокату є різновиду найму (оренди). Виходячи з вимог ст.. 787 ЦК України, де зазначено, що за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачу в користування за плату на певний строк.

З огляду на це він є двостороннім, оскільки в обох сторін за договором виникають обов’язки: наймодавець зобов’язується передати в тимчасове користування річ у належному, справному стані, а наймач зобов’язаний її прийняти, користуватися чи експлуатувати відповідно до зазначеної мети й технічної характеристики, а також сплатити певну грошову суму, тобто договір є оплатним. Плата за користування річчю, як правило, здійснюється щомісячно, якщо сторони не домовляться про інше. При оформленні договору до 30 днів плата вноситься повністю. За прокат предметів більше одного місяця оплата вноситься щомісячно, причому за перший місяць – при видачі предмета прокату, а за кожний наступний місяць – не пізніше 7 днів після дня закінчення строку платежу, зазначеного в договорі.

Залежно від того, чи наймодавець передає речі в найм, чи бере на себе зобов’язання в майбутньому передати їх наймачу, договір може бути як реальним, так і консенсуальним.

Договір прокату є договором приєднання, оскільки наймодавець установлює типові умови договору, наприклад, прейскурант на ціни й вимоги до наймача. Крім цього, договір прокату є ще й публічним договором, адже ст. 633 ЦК України передбачено, що підприємець повинен укласти договір з будь-якою особою, яка звернеться до нього з пропозицією. Нарешті, такий договір є споживчим і підпадає під регулювання ЗУ «Про захист прав споживачів.

Предметом договору є тільки рухомі речі, які вільно переміщаються в просторі. Вони повинні бути неспоживними, оскільки після закінчення договору повертаються наймодавцю. Законодавець визначає, що речі повинні використовуватися, як правило, для задоволення побутових невиробничих цілей, але сторони можуть домовитися, щоб речі використовувалися й для виробничих потреб.

Певною кваліфікуючою ознакою договору прокату є мета договору. За загальним правилом, така річ має використовуватися для задоволення побутових, невиробничих потреб. Коли наймачем є юридична особа використання предмета для виробничих потреб допускається тільки, якщо це прямо передбачене договором.

Наймач має право відмовитися від договору прокату й повернути річ наймодавцю в будь-який час. Відповідно зменшується й сума оплати за договором.

Наймач не має права на укладання договору піднайму. А також не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем.

Сторони договору прокату

Сторонами договору є наймодавець – особа, яка займається підприємницькою діяльністю з передання речей у найм, а також наймач - особа, яка має право укладати договір прокату. Наймодавець, незалежно від того, чи це юридична особа, чи фізична особа-підприємець, у першу чергу, повинен мати дозвіл займатися діяльністю, пов’язаною з передачею речей у найм, особливо, коли така річ є джерелом підвищеної небезпеки. Для цього наймодавець повинен бути забезпечений певною матеріальною базою по ремонту речей, які він надає на прокат, або договором з іншою особою, яка може ремонтувати відповідні речі, адже ст. 791 ЦК України визначає, що наймодавець за власний кошт здійснює як капітальний, так і поточний ремонт, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

Наймачем за договором прокату може бути фізична, або юридична особа. Ніяких заперечень законодавець, з цього приводу, не передбачає. Але, якщо наймачем є фізична особа, то вона повинна пред’явити паспорт, або документ, що його замінює, або зробити заставу майна, котре перевищує вартість предмета прокату.

Існують певні вимоги щодо вікового цензу наймачів транспортного засобу. Так відповідно до 2.13 Правил дорожнього руху керувати автомобілем може особа, якій виповнилося 18 років і вона має відповідне посвідчення водія транспортного засобу. Мотоциклами й мотоколясками можуть керувати особи, які досягли 16-літнього віку. Посвідчення водія автомобіля й мотоцикла є єдиним, але в ньому зазначається, яким транспортним засобом має право керувати особа.