Відповідальність сторін за договором поставки

 

Серед негативних наслідків неналежного виконання договору поставки можна зустріти всі, що передбачені у ст. 611 ЦК України. Вони зумовлені строковістю (тривалістю) виконання зобов’язань, змінами у ринковому середовищі, та специфікою його предмету щодо якого імперативно передбачені вимоги щодо його якості, комплектності, маркування, тари тощо. Здебільше відповідальність сторін за договором поставки практикується у формі стягнення неустойки та відшкодування збитків. При цьому договору вони деталізовані у залежності від виду учиненого сторонами порушення, його наслідків, прийнятих сторонами заходів щодо мінімізації негативних наслідків. При тому застосування санкцій є правом (а не обов'язком) сторони за договором.

В механізмі відповідальності за договором поставки враховується те, що ці порушення призводять невигідні майнових наслідки, насамперед для сторін договору а інколи й загальнодержавних інтересів. Серед засобів впливу на порушників важлива роль належить майновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу на правопорушника.

Відповідальність сторін здебільше зв’язується з порушенням строків як поставки так і оплати. Таке порушення отримало назву прострочення виконання зобов’язань: прострочення поставки або недопоставка – не поставка чи недопоставка передбаченої договором поставки партії товару в обумовлений строк. Прострочення поставки або недопоставка — це однотипні правопорушення, бо зводяться до недопоставки частини (партії) продукції у визначений сторонами строк. Здебільше й правові наслідки цих правопорушень однакові. Проте вони можуть диференціюватися у залежності від специфіки предмету поставки, її пріоритетів, можливих наслідків.

При простроченні поставки або недопоставці постачальник сплачує покупцеві неустойку (штраф), розмір якої залежить від вартості продукції, непоставленої у встановлений строк. Постачальник повинен поповнити недопоставлену кількість продукції в наступному періоді у межах строку дії договору. За довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлених постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню у наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущено недопоставку товару, якщо інше не передбачено у договорі. Товари, поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або відвантажувальній рознарядці, не зараховуються на покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Проте покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитися від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.

Якщо покупець придбав товари у іншого товаровласника за більш високою ціною, то постачальник зобов’язаний погасити різницю у ціні товарі та інші витрати понад ті, що визначені договором поставки.

Неустойка за недопоставку або прострочення поставки стягується одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних періодах поставки. Тому за кожну не поставку чи недопоставку слід стягувати неустойку окремо. Слід зважати й на наслідки поповнення недопоставки в одному періоду у наступному. В разі повного виконання зобов'язань з поставок у цьому періоді розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки у попередньому зменшується на 50 відсотків. Таке правило є доречним лише тоді коли покупець не придбав у іншого товароволодільця недопоставлені тому продукцію чи товари. Таким чином тут встановлена є певна заохочувальна норма.

Вказана неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору, якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлено законом або договором.

Зі строками зв’язана і можлива поставка понад визначені договором чи специфікацією обсяги чи кількість, що може призвести до невиробничих витрат із зберіганням над лишнього товару чи продукції. Можливі й інші додаткові витрати. Так, якщо без згоди покупця поставлено продукцію, не передбачену договором, або з порушенням умов договору, або за відсутності договору, він має право відмовитися від прийняття її для використання і від оплати. У цьому разі продукція приймається на відповідальне зберігання покупця. Крім того, у визначених транспортним законодавством випадках покупець може відмовитися прийняти продукцію від органів транспорту.

При порушенні вимог щодо якості та комплектності передбачені залежно від характеру правопорушення такі правові наслідки: сплату неустойки у виді штрафу, що встановлюється від вартості неякісної продукції (товару) - 20 відсотків; відмова від прийняття такої продукції, що означає її недопоставку. Неякісна продукція у залежності від способів її перевезення може бути або повернута постачальнику, або прийнята покупцем на відповідальне зберігання до його розпорядження. Якщо виявлені дефекти можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання на вимогу покупця їх усувають працівники виробника (у тому числі шляхом заміни деяких частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. Якщо виготовлювач усунув дефекти в обумовлений строк, а покупець не вимагав їх усунення та притягнення до майнової відповідальності у вигляді штрафів то постачальник такої відповідальності не несе. Але мова може виникнути про відшкодування завданих збитків. Право усунути виявлені дефекти має й сам покупець своїми силами і засобами. У такому разі виробник чи постачальник відшкодовують йому витрати на усунення виявлених недоліків.

Якщо якість продукції не відповідає стандарту, технічним умовам, іншим нормативним документам, зразкам або умовам договору, покупець має право відмовитися прийняти та оплатити продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції на доброякісну. За це порушення договору виробник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості. Разом з тим покупець має право прийняти зазначену продукцію за договірною ціною або для реалізації на комісійних засадах. Передача на розсуд покупця питання про те, прийняти недоброякісну продукцію чи відмовитися від неї, у кожному конкретному випадку може запобігти зайвим витратам виробника, пов'язаним з поверненням, ремонтом виробів тощо.

У разі поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж зазначено в документі, що засвідчує якість, покупець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитися від неї. Одержавши від покупця повідомлення про відмову від продукції недоброякісної або нижчого сорту, виготовлювач повинен протягом 10 днів, а щодо продукції, яка швидко псується, протягом 24 годин розпорядитися нею. Якщо виготовлювач у зазначені строки не розпорядився продукцією, покупець може реалізувати її на місці або повернути виготовлювачеві. Продукція, яка швидко псується, в усіх випадках підлягає реалізації на місці. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язань за договором поставки (пункти 41 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 34 і 52 Положення про поставки товарів).

При порушенні вимог щодокомплектності продукції (поставка некомплектної продукції) наслідки певним чином є тотожними: 1) на вимогу покупця виробник повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною у 20-денний строк після одержання такої вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення сплачених сум; 2) якщо виробник в обумовлений строк не укомплектує продукцію або не замінить її на комплектну, покупець може відмовитися від продукції і стягнути з виготовлювача штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає; 3) покупець може сам доукомплектувати поставлену продукція і додаткові витрати на доукомлектування стягнути із виробника чи постачальника.

При порушенні вимог щодоненалежного маркування й упаковки положення про поставки передбачають: 1) неустойку у формі штрафу. Зазвичай він встановлена у розмірі 5 відсотків; 2) покупець вправі такий товар прийняти, промаркувати його і упакувати а витрати покласти на постачальника. Такі ж наслідки й при порушенні інших умов договору: за поставку продукції без застосування засобів пакетування або тари-обладнання тощо.

За договором поставки передбачена відповідальність й покупця. Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її має виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки та санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. Постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних невибіркою продукції.

При несвоєчасній і повній оплата замовленої продукції платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і вона не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору. Зазвичай у цьому разі стягується такий же штраф як і при поставці продукції без тари, засобів пакетування.

Сторонам надається можливість передбачити у договорі відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не треба доводити фактичний розмір заподіяних збитків. У договорі поставки зазвичай встановлюється залікова неустойка.

 

Контрольні питання:

Розвиток договору поставки.

Поняття договору поставки та його значення.

Відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу.

Характеристика договору поставки.

Види договору поставки.

Специфіка кооперованих поставок.

Проблеми удосконалення правового регулювання договору поставки.

Умови договору поставки.

Порядок укладення договору поставки.

Виконання договору поставки.

Відповідальність сторін за договором поставки.