Підстави виникнення зобов'язань

 

Підстави виникнення зобов'язань такі ж як і підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Зобов’язання виникають із юридичних фактів. Вони окремо або у певному поєднанні (юридичний склад) і є підставами для виникнення зобов’язань. У відсильній ч. 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених його ст. 11. Тож перелічені в ній підстави виникнення цивільних прав і є підставами виникнення зобов’язань.

Серед них на першому місці вказуються договори та інші правочини. Це підкреслює надання переваги власним діям людей та їх домовленостям, договірну природу взаємодії при обміні результатами своєї праці (об’єктивний бік зобов’язань) та вироблену форму узгодження автономних воль – договір (форма). Договір є найбільш поширеною підставою виникнення зобов’язань договірних зобов’язань і таким юридичним фактом за яким економічні за змістом відносини майново відокремлених товаровласників трансформуються у договірну форму. При тому зобов’язання можуть виникати з договорів, хоча і не передбачених цивільним законодавством, але і не суперечних йому. Такі договори отримали назву непойменованих. Договори можуть бути альтруїстичними зокрема договір дарування, позички та не передбачати оплати.

Зобов’язання можуть виникати із односторонніх правочинів. До односторонніх правочинів відносяться: публічна обіцянка нагороди, публічний конкурс, вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення, проведення ігор і парі, заповіт, прийняття спадщини, відмова від спадщини. Двосторонні правочини є договорами.

Зобов’язання, здебільше з від’ємним змістом (утримуватися від порушення абсолютних прав), виникають внаслідок створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Особа якій стало відомо про такий результат повинна утримуватися від використання майнових прав їх володільця, якщо законом не передбачено інше. Володілець виключних майнових прав інтелектуальної власності не може перешкоджати вільному користувачеві якщо він використовує ці права у визначених законом межах та порядку. Такі за природою зобов’язання виникають у разі створення інших результатів як об’єктів права інтелектуальної власності, що не мають творчого характеру (найменування місць походження товарів, комерційна інформація, недобросовісна конкуренція тощо).

Деліктні зобов’язання виникають при завданні майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Варто зауважити, що термінологічно у п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК допущено помилку. ЦК України оперує поняттями “збиток” (ст. 22) та “моральна шкода” (ст. 23).

При цьому збиток – матеріальна категорія, що проявляється у втраті майна, його знищенні чи пошкодженні (позитивний збиток) та втраченій вигоді – не отриманих внаслідок порушення суб’єктивного права доходів чи прибутків, а школа – нематеріальна, але яка компенсуються у грошовій формі чи перетворюється у грошове зобов’язання. Зобов’язання, які виникли із неправомірних дій(деліктів) прийнято називати деліктними зобов'язаннями. Вони прояв принципу компенсаторності цивільного права і спрямовані на відновлення порушеного майнового становища.

Законодавство диференціює зобов’язання залежно від правового становища деліквента (того хто завдав збитку чи шкоди неправомірними діями): органи влади та їх посадові особи; неповнолітні, недієздатні володілець джерела підвищеної небезпеки; виду збитку шкоди внаслідок ушкодження здоров'я, позбавлення людини життя, майновий збиток, моральне шкода; підстав виникнення (невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань, недоліки товарів, робіт, послуг).

Стаття 11 ЦК охоплює інші юридичні факти, зокрема: рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи, безпідставне збагачення, тощо. У майже всіх цивільно-правових порядках передбачається виникнення зобов’язань в силу закону. Традиційно до таких зобов’язань відноситься аліментування, зобов’язання опікунів чужого майна, зобов’язання, які за законом обмежують земельну власність, регулюють відносини сусідства та деякі інші.

До інших юридичних фактів відносяться адміністративні акти. Вони не втратили свого значення й досі, правда мають обмежене застосування, зокрема при розпорядженні державною чи комунальною власністю. На основі виданого місцевою адміністрацією ордера на житлове приміщення житлово-експлуатаційна організація зобов'язана укласти з ордеродержателем договір соціального наймання житлового приміщення, зазначеного в ордері. Реєстрація юридичної особи зобов’язує укласти договір банківського рахунку між банком і юридичною особою по обслуговуванню останнього. Дія адміністративного акта виявляється в тому, що він зобов’язує сторони (чи одну зі сторін) бути зобов’язаною на вказаних в ньому умовах.

Підставою виникнення окремих зобов’язань є юридичний склад. Він може виникати і на основі іншого набору юридичних фактів та зумовлювати виникнення зобов’язань. Вони можуть бути визначені на двох рівнях: загальні та спеціальні. Загальні стосуються вимог до сторін в зобов’язаннях, наприклад наявність дієздатності. Спеціальні вимагають додаткової легітиматизації діяльності сторони зобов’язання чи його предмету, а інколи й об’єкту.

Особливо слід звернути увагу на накопичувальний юридичний склад як підставу виникнення зобов’язань за якого вони виникають лише досягненням кількісного та якісного рівня окремих послідовних юридичних фактів. Такі підстави характерні для зобов’язань особливо договірних та для цивільно-правової відповідальності.

Передумови можуть стосуватися предмета договору, вимог щодо сторони, узгодження об’єкта із державними органами та органами місцевого самоврядування. Договір будівельного підряду може бути укладений за наявності затвердженої і узгодженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, виділеної у встановленому порядку земельної ділянки, прив’язки до неї проекту, отримання дозволів на ведення робіт тощо.

Зобов’язання виникають внаслідок рішення суду яке не оспорене у встановленому порядку. У таких рішеннях визначаються його сторони, зміст і наслідки.

Виникають зобов'язань з дій фізичних і юридичних осіб, що прямо не передбачені законом й іншими правовими актами, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права й обов'язки. До них відносяться парі, ігри тощо.

Зобов’язання можуть виникати в силу даного слова (зобов’язання честі або джельтментські зобов’язання. Зокрема кандидат у Президенти України зобов’язався виплатити сім’ї кожного загиблого в результаті катастрофи в Луганську 25 000 грн. та 10 000 грн., особам які потерпіли від неї. Такі зобов’язання у нашому праві не регулюються, але вони не заборонені законом.

Зобов'язання можуть виникати в силу подій, тобто таких юридичних фактів, що не залежать від волевиявлення учасників цивільних та інших правовідносин. Звичайна подія веде не до виникнення зобов’язання, а лише породжує в рамках даного зобов’язання визначені права та обов’язки сторін. Так, настання таких страхових випадків, як землетрус, повінь, пожежа, сход лавин, ураган, спричиняє обов’язок страховика виплатити страхове відшкодування застрахованій особі і право останнього вимагати від страховика виплати йому цього відшкодування.

Контрольні питання:

1. Поняття та значення зобов’язання.

2. Ознаки зобов’язання.

3. Елементи зобов’язання.

4. Множинність у зобов’язаннях та її види.

5. Види зобов’язань.

6. Акцесорні зобов’язання та їх види.

7. Часткові зобов’язання.

8. Солідарні зобов’язання та їх особливість.

9. Субсидіарні зобов’язання.

10. Регресні зобов’язання.

11. Підстави виникнення зобов’язань.

12. Договір як підстави виникнення зобов’язань.

13. Адміністративний акт як підстави виникнення зобов’язань.