Загальний порядок укладення договору



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальний порядок укладення договору



 

Загальний (класичний) порядок укладення договорів є своєрідною класикою досягнення домовленості. Це передбачає процедуру узгодження волевиявлення сторін та досягнення у належній формі домовленості з усіх умов договору. Істотними умовами є ті, котрі є необхідними і достатніми для укладення договору. Вони залежать від виду договору, Частина 2 ст. 638 ЦК України надає загальне визначення істотних умов: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

В укладенні договору можна виділити є ряд послідовних дій: формування умов оферти з урахуванням рентабельності (вигоди) ринкової кон’юнктури; вибір засобів привернення уваги можливих контрагентів до товарів та товароволодільців; направлення оферти адресату; вивчення адресатом умов оферти; підготовка виду та форми юридично значимого реагування на оферту. Тут можливе декілька варіантів: схвалення умов оферти (згода з ними) і акцепт; формування та направлення оференту контрпропозиції; відмова від укладення договору з повідомленням про це оферента чи його ігнорування якщо інше не передбачене законом.

Досягнення домовленості відбувається у дві стадії (етапи):

1) внесення пропозиції (оферти) укласти договір;

2) прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною .

Стаття 2:201 ПЄКП визнає пропозицію офертою якщо: 1) її передбачається включити в контракт і інша сторона її прийме; 2) вона містить визначені умови для укладення контракту; 3) оферент є зв’язаний своєю пропозицією.

Офертоює пропозиція, яка зроблена у відповідній формі, про укладення договору і: містить істотні умови договору; зобов’язує оферента вважати себе зобов’язаним за нею; адресована певній особі чи особам; містить реквізити оферента; визначає строк для прийняття оферти чи може зазначати строк акцепту або без нього. Оферта – пропозиція укласти договір, яка має ряд індивідуальних ознак та передбачає установлені законом правові наслідки для оферента.

До оферти ставляться суворі вимоги: 1) чітке її визначення що надає можливість встановлення наміру і волевиявлення оферента; 2) повинна відображувати наміри оферента бути зобов’язаним у разі прийняття; 3) повинна включати істотні умови договору; 4) повинна чітко визначити адресата[170] (акцептанта). Американська доктрина договірного права характеризує оферту, як “...звернення до майбутнього. Вона є виявом оферентом своєї згоди на те, щоб щось, що залежить від нього, як він про це гадає, було зроблене чи здійснилося, або не було б зроблене або не здійснилося б за вказаних в оферті умов” [171].

Слід враховувати можливі вступу оферти в силу якщо вона отримана адресатом: повідомлена по телефону чи інших засобів зв’язку; направлена поштою і вручена адресату. Час вступу оферту в силу має значення для: визначення моменту з якого можна акцептувати оферту; визначення наслідків можливих перекручень при передачі оферти технічними засобами: до моменту отримання адресатом ризик покладається на оферента, а після - на акцептанта; відшкодування витрат адресата, що акцептував оферту дією (направив транспорт за запропонованим товаром) якщо оферент відмовиться від укладання договору; можливості відміни оферти, що надає змогу виділити відкличну та безвідкличну оферти.

Відклична оферта надає змогу її відкликати у подальшому, а безвідклична оферта – ні. Безвідклична оферта повинна відповідати вимогам: 1) зроблена стосовно придбання чи продажу товарів; 2) зроблена підприємцем, що здійснює торгівлю цими товарами; 3) висловлена у письмовій формі і підписана підприємцем; 4) містить гарантії, що є відкритою для акцепту; 5) містить зазначення що є безвідкличною. Презюмується, що оферта є безвідкличною, якщо інше не зазначене в ній.

Оферта припиняється якщо вона не може бути прийнята внаслідок: її відкликання оферентом, відхилення оферти адресатом; перебігом строку для акцепту оферти, висловлення зустрічної оферти (контроферти), смертю оферента чи визнання його недієздатним.

За ст. 641 ЦК оферту може зробити кожна зі сторін майбутнього договору, тобто ініціатива може виходити будь-від кого за умови що він має достатню дієздатність. Оферта повинна бути звернена до конкретної особи.

Виділяється публічна оферта як готовність оферента укласти договір з будь-ким, хто звернеться до нього. Публічна оферта використовується у сфері побутового обслуговування та у роздрібній торгівлі.

Певні особливості має укладення договору приєднанням. Такі договори направлені на задоволення інтересів однієї сторони за рахунок іншої, - тієї, що приєдналася. За ним умови договору встановлюються у формулярах або інших стандартних нормах і він укладається якщо акцептант безумовно прийме ці умови та, зокрема, підпише стандартний бланк.

Акцепт – відповідь-згода укласти договір на вказаних у оферті умовах, яка має бути: своєчасною, повною і безумовною. Акцептант має однозначно висловити згоду із запропонованими умовами договору і може це вчинитишляхом:

1) заявлення, якщо воно чітко висловлює намір адресата оферти бути зв’язаним викладеними в оферті умовами;

2) поведінки-вчиненням дії, яка свідчить про зв’язаність договором, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Їх вчинення є одночасно і прийняттям оферти і виконанням договору ;

3)мовчання,але у передбачених законом чи договором випадках. У всіх інших випадках мовчання не вважається юридичним фактом, наприклад, бездіяльність. Може статися ситуація, що особа, котрій була відправлена пропозиція, промовчала, тобто не дала відповіді. Вважати чи не вважати таке мовчання акцептом? У такому випадку треба враховувати основне положення ст. 645 ЦК, котра визначає, що відповідь повинна бути одержана оферентом, а не відправлена контрагентом. Мовчання тільки тоді має юридичну силу, коли воно передбачено законом чи договором;

4) акцепт шляхом застереженняє виключення із загального правила про повне та безумовне прийняття оферти. Використовується якщо акцепт суттєво не відрізняється від оферти, оферент може відмінності проігнорувати і укласти договір.

Важливо встановлення моменту, з якого договір вважається укладеним. За ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту отримання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Зазвичай для того достатньо домовленості сторін за істотними умовами. Проте, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації . Моментом укладення договорів на відкритих торгах вважається удар молотка ліцитатора.

Стаття 645 ЦК встановила що, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір відправлено контрагентом своєчасно, але її одержано із запізненням, то особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань. Вона передбачає, що у першому випадку, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням. А другому випадку, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, може відмовитися від неї, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою офертою. Перша оферта втрачає своє юридичне значення, а оферент звільняється від обов’язків за нею. Узгодження умов договору може бути тривалим, учасники переговорів по черзі є то оферентом, то акцептантом доки не досягнуть домовленості чи не відмовляться від укладання договору. У письмових договорах складається протокол розбіжностей, як стадія погодження умов договору. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Досить цікавим є визнання договорів неукладеними. Тут слід виходити із зворотного і, зокрема, ст. 638 ЦК України, яка встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно договір вважається укладеним якщо: 1) сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; 2) свою згоди чи домовленість оформили відповідно до вимог чинного законодавства (у належній формі).

Якщо ж сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору та не оформили її відповідно до вимог чинного законодавства (у належній формі) договір є неукладеним.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.008 с.)