Зміст договору найму будівлі або іншої капітальної споруди

 

Закон України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює вимоги щодо договору оренди майна, яке перебуває у державній та комунальній власності. Відповідно його ч. 1 ст. 10, істотними умовами договору оренди є:

об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);•

термін (строк), на який укладається договір оренди;

орендна плата з урахуванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відновлення орендованого майна та умови його повернення;

виконання зобов’язань;• відповідальність сторін;• страхування орендарем взятого ним в оренду майна;• обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Очевидно, що у такому сенсі умови виходять, зо ті, які зазвичай виписані на загальному рівні для договорів.

Об'єктами оренди за цим законом є: цілісні майнові комплекси - господарські об'єкти з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс. Не можуть бути об'єктами оренди: цілісні майнові комплекси державних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку ліцензовану діяльність, цілісні майнові комплекси казенних підприємств а також їх структурних підрозділів, які здійснюють ліцензовану діяльність, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, а також об'єкти, які включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого ЗУ "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління; майно підприємств урядового, фельд'єгерського а спеціального зв'язку; майно підприємств, що провадять діяльність у сфері метрології, сертифікації та стандартизації; об'єкти космічної діяльності; захисні споруди цивільної оборони; установи виконання покарань та слідчі ізолятори; полігони, будови, споруди, устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники; автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств; злітно-посадкові смуги, що мають стратегічне значення; акваторії портів, гідрографічні споруди, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи) та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури і споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флоти; водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди; магістральні та міждержавні електричні мережі (лінії електропередачі); магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговує потреби держави в цілому; магістральні нафто -, газо -, аміакопроводи та підземні нафто - та газосховища.

Тож об’єктом оренди будівлі або іншої капітальної споруди є будівля або інша капітальна споруда. Зазвичай будівля (капітальна споруда) — будь-який штучно збудований на земельній ділянці чи під нею (під землею) самостійний об'єкт, який пов'язаний із земельною ділянкою, використовується (або може використовуватися) за цільовим призначенням та переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення. Будівлі та споруди слід розглядати об'єкти, розташовані як над землею, так і під нею (наприклад, шахти).

Будівлі і споруди, мають ознаки: є нерухомістю, фундаментально прив’язані, до конкретної земельної ділянки, на якій вони збудовані, конструктивно розраховані на тривалий строк експлуатації, перебувають на балансі наймодавця. Така нерухомість на даному етапі технічного розвитку є досить умовною, але й у цьому випадку йдеться про те, „що міцно пов’язане з землею”, тобто „з землею взагалі, а не з конкретною ділянкою”. Будівлі кваліфікують на дві групи: жилі і нежилі „з двома різними правовими режимами використання”. Виділено два види будівель: жилі та нежилі. Для них законодавством України встановлений певний правовий режим.

В.В. Вітрянський пропонує виділити такі характерні риси, необхідні для юридичної кваліфікації таких об’єктів, як будівлі та споруди: об’єкти, створені людьми (штучно зведені), що дає змогу відмежувати їх від інших об’єктів нерухомості; про будівлі та споруди можна говорити, якщо вони прив’язані до певної земельної ділянки; зв’язок будівлі (споруди) з земельною ділянкою має бути настільки міцний (фундаментальний), що переміщення вказаного об’єкта нерухомості без непорівнюваної шкоди його призначенню стало б неможливим. Ця ознака дасть змогу відмежувати будівлі та споруди від інших будов та конструкцій (кіосків, палаток та ін.), які взагалі не належать до об’єктів нерухомості; будівлею (спорудою) визнається лише такий об’єкт нерухомості, який є самостійним (який стоїть окремо). За цією ознакою будівлі та споруди відрізняють від таких об’єктів нерухомості, як вбудовано-прибудовані приміщення, при оренді яких не можуть застосовуватися спеціальні правила, які регулюють правовідносини, пов’язані з орендою будівель та споруд; до будівель (споруд) належать тільки об’єкти нерухомості, будівництво яких закінчене та вони можуть бути використані за призначенням[234].

Об’єкти такого найму уточнюються у актах чинного законодавства. Так у ЗУ „Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ – Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам'янки” визначені інженерні споруди. Водночас не кожна орендована споруда, названа такою, підпадає під регулювання норм про будівлі й споруди. Так, згідно ст. 15КТМ. морське судно є самохідною чи несамохідною плавучою спорудою. Проте оренда морського судна не регулюється нормами ЦК про оренду будівель, вона є предметом іншого спеціального регулювання (оренда транспортного засобу)”.

Особливим об'єктом нерухомості є будівлі, що належать до житлового фонду (жилі будинки). Відповідно до ст. 6 ЖК Української РСР від 30.06.1983 р. жилі будинки та жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків; надання приміщень у жилих будинках для потреб промисловості забороняється Переведення жилих будинків та жилих приміщень у нежилі не допускається (ст. 8 ЖК України). Проте це правило не витримується і наразі більшість жилих приміщень у багатоквартирних будинках на перших поверхах переведені у розряд нежилих і використовуються з виробничою метою. Вони передаються в оренду. Таким чином, особи, які отримають згадані об'єкти у володіння та користування на підстав договору найму, обмежені можливістю використання об'єктів оренди виключно для проживання громадян, навіть, якщо орендарем за таким договором виступатиме юридична особа.

Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки (ст. 796 ЦК України).

До умов договору найму будівлі або іншої капітальної споруди відноситься і плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), і складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 ЦК України). Вона розраховується на основі спеціальних методик, або при конкурсному укладенні договору оренди, визначається умовами конкурсу. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, КМ України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою АРК (для об'єктів, що належать АРК), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди орендодавець зобов’язаний: передати їх орендарю чи надати право доступу до них (при спільному використанні), попередити про відомі йому недоліки, ознайомити із всіма особливостями обслуговування, замінити об’єкт якщо він не може використовуватися за призначенням (якщо це можливо), відшкодувати орендарю збитки, які спричинені не переданням чи затримкою передачі предмета оренди, проводити капітальний ремонт, якщо інше не передбачене договором або законом

За договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди орендодавець вправі: вимагати сплати встановленої орендної плати, повернення предмета оренди після закінчення строку оренди, проведення поточного ремонту, якщо це передбачено законом або договором, дострокового розірвання договору якщо використання будівлі або іншої капітальної споруди здійснюється із порушенням встановлених правил, вимагати відшкодування збитків, які завдані порушенням орендарем його обов’язків.

За договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди орендар зобов’язаний: використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону; використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Його права корельовано зобов’язаннями орендодавця.

Особливо врегульовано зобов’язання щодо ремонту. Поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

4. Форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди

 

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Здебільше використовуються типові формо-зразки які розробляються більш сильною стороною – орендодавцем.

При тому йдеться про декілька письмових актів: 1) сам договір наймубудівлі або іншої капітальної споруди; 2) при виконанні складається акт прийомки передачі будівлі або іншої капітальної споруди. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором; 3) після припинення договору також складається акт прийомки передачі будівлі або іншої капітальної споруди. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 ЦК України).

Якщо у процесі використання такого предмету договору виявляться скриті недоліки чи використання за призначенням стане неможливим без вини наймача також складається відповідний акт.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та обов’язковій державній реєстрації (ст. 793 і 794 ЦК України). Відповідно до ст. 209 ЦК, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Порядок нотаріального посвідчення договорів найму (оренди) будівель та інших капітельних споруд встановлюється ЗУ "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою приказом Міністерства юстиції України від 12.06.1994 р.

Згідно останньої договори найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин), крім договорів найму (оренди) житла для проживання, строком на три роки і більше, а також договори найму (оренди) або позички транспортного засобу за участю фізичної особи підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Посвідчення договорів найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремих частин) провадиться за місцезнаходженням указаного майна.

При укладанні згаданих договорів наймодавець (орендодавець) зобов'язаний повідомити наймача (орендатора) про всі права третіх осіб на майно, що передається у найм (оренду). Про права третіх осіб на таке майно зазначається у тексті договору.

Договори піднайму майна, яке є предметом уже укладеного договору позички, посвідчуються нотаріусами за наявності згоди наймодавця (позичкодавця) про передачу майна в піднайм (наступну позичку).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким недійсність якого встановлена законом і визнання якого недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК). Правові наслідки нікчемності (недійсності) правочину передбачені ст. 216 ЦК.

Крім того права на об’єкти нерухомості, зокрема їх виникнення, обмеження і припинення підлягають державній реєстрації – юридичному акту визнання і підтвердження державою виникнення, обмеження, переходу або припинення прав на нерухоме майно. Відповідно ст. 794 ЦК такий договір підлягає державній реєстрації лише у випадку, коли строк його дії становить не менше, ніж три роки.

Така реєстрація здійснюється відповідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мін’юсту № 7/5 від 07.02.2002 року. Підставою для державної реєстрації є договір оренди будівлі або іншої капітальної спорудистроком більше одного року.

Державна реєстрація такого договору зводиться до; 1) реєстрації документів; 2) правової експертизи і перевірки законності правочинів; 3) встановлення суперечностей між заявленими і зареєстрованими правами як підстави для відмови або призупинення державної реєстрації прав; 4) видачі свідоцтва про державну реєстрацію прав на нерухомість.

 

5. Порядок укладення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди

 

Укладення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди може проводитися у загальному або конкурентному порядку.

ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” в установлено що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Зі спрощенням державної реєстрації це пов’язується із видом такого договору та нотаріальним посвідченням. Особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається ФДУ, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього закону.

У разі надходження до майбутнього орендодавця заяви про оренду цілісного майнового, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло достатутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо: підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Те саме стосується й щодо майна АРК та місцевого самоврядування Якщо орендодавець не одержав у встановлений строк висновків органу, уповноваженого управляти майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу АК України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.Якщо підприємство не погоджується з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить АРК або перебуває у комунальній власності, можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих ЗМІ та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди. Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням КМ України чи органів місцевого самоврядування; орган АК України не дає згоди, виходячи з вказаних у законі підстав, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди; орендодавець, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою; З моменту надходження до орендодавця заяви та проекту договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу щодо такого майна підприємству забороняється здійснювати купівлю, продаж, передачу, обмін, надання в безоплатне користування, списання майна, придбання цінних паперів, одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень за останні три роки. У разі якщо зазначені дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, його структурного підрозділу, вони вчиняються з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним майном.Порядок проведення конкурсу визначається: КМ України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою АРК, - для об'єктів, що належать АРК; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендодавець надсилає копії проекту договору та інших матеріалів відповідним органам, зазначеним у частині другій цієї статті, у п'ятиденний термін після дати затвердження результатів конкурсу.У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.Договір оренди є укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. У разі укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу та нерухомого майна з орендодавцем, зазначеним в абзацах 2 і 3 ст. 5 цього закону, орендодавець у п'ятиденний термін після підписання сторонами договору повідомляє про це орган, уповноважений управляти відповідним майном (у разі укладення договору оренди державного майна), та у передбачених випадках. У разі укладення договору оренди з підприємством воно у п'ятиденний термін повідомляє про це орендодавців та орган, уповноважений управляти відповідним майном (у разі укладення договору оренди державного майна), а в разі укладення договору оренди структурного підрозділу підприємства - орган АК України.

6. Зміна, припинення та розірвання договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди

 

Щодо зміни, припинення та розірвання договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди, то тут діють загальні та спеціальні правила. ЗУ Про оренду державного та комунального майна встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає. У разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному орендодавцю або його правонаступнику. У разі припинення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

Контрольні питання:

1. Юридична природа договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди

2. Місце договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди у системі договорів найму/оренди

3. Підходи до регулювання відносин оренди будівлі або іншої капітальної споруди

4. Предмет договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди

5. Порядок визначення ціни за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди

6. Порядок укладення договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди

7. Особливості укладення договорів оренди будівлі або іншої капітальної споруди державної форми власності

Глава 21. Найм (оренда) транспортного засобу

1.Поняття та предмет договору найму (оренди) транспортного засобу (ТЗ).

2.Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу.

3.Відповідальність за порушення умов договору та пошкодження транспортного засобу.

 

Нормативні акти: Пар. 5 гл.57 ЦК України, Повітряний кодекс України., ст. 15.; КТМ України, закони України: Про транспорт, Про залізничний транспорт, Про автомобільний транспорт.

Література: Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. Изд. 4-е, стереотипное. – М.: «Статут». 2002. - 800 с.; Гуев А.Н. Гражданское право: Учебник: в 3 т. Т. 2. – М.: ИНФРА-М. 2003. – IV, - 454 с., Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. –К.: Юрінком. Інтер, 2009. – 1200 с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / В.В.Луць. –К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.

Ключові слова: транспорт, перевезення, найм, оренда,екіпаж.

1. Поняття та предмет договору найму (оренди) транспортного засобу [235]

 

Найм (оренда) транспортного засобу є різновидом договору найму. Але у зв’язку з тим, що використання, зберігання та ТЗ є джерелом підвищеної небезпеки, а також, зважаючи на його значну ціну і можливість надання у найм з екіпажем, законодавець виділив його в окремий вид. Він є складним механізмом і не кожен наймач може його освоїти. Необхідні відповідні знання та кваліфікація, підтверджена певними посвідченнями (водія, пілота тощо). Виходячи з положень ст. 759 та ст. 798 ЦК України можна надати визначення договору найму (оренди) ТЗ – за договором найму (оренди) транспортного засобу наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві транспортний засіб у користування за плату на певний строк.

Предметом договору може бути тільки один ТЗ, а не декілька, тому що відповідно до ст. 760 ЦК України предметом може бути тільки річ, яка визначена індивідуальними, а не родовими, ознаками. Це означає, що декілька ТЗ або транспортне підприємство за таким видом договору не можуть бути передані в найм.

Сторонами договору є наймодавець (фізична чи юридична особа), не тільки власник майна, тобто ТЗ, але й особа, що має майнові права або уповноважена на укладення договору особа. Наймачем ТЗ теж може бути фізична і юридична особа. Якщо ТЗ використовується для підприємницьких цілей, то наймач, якщо це не юридична особа, повинен буди фізичною особою – підприємцем.

Предметом договору найму можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні ТЗ, тобто такі транспортні засоби, що можуть самостійно пересуватися у просторі. Це означає, що ТЗ належать до рухомих речей. Кожен з них в актах спеціального законодавства має визначення: повітряне судно – літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі.; судно - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, рибного промислу, різноманітних гідротехнічних робіт, для наукових, культурних цілей, спорту тощо (ст. 15 КТМ України.

Серед наземних ТЗ можна визначити залізничний та автомобільний транспортні засоби. Залізничний ТЗ – це рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, монорейковий транспорт) і контейнери. Автомобільний ТЗ – це транспортний засіб, за допомогою якого здійснюються перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій. Автомобільним ТЗ може бути автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, сідельний тягач та спеціальний автомобіль.

Найм ТЗ близький за своїм призначенням до лізингу. Загальними особливостями є те, що майно передається в користування, а не у власність; передбачається плата за користування; визначається строк користування, а також страхування предмета. Але є і відмінності. У договорі лізингу передбачається, що предмет договору повинен бути віднесений до основних фондів; лізингодавцем може бути тільки власник (тоді як за договором найму ТЗ може бути інша уповноважена особа); до договору лізингу крім загальних положень про найм застосовуються також загальні положення про договір купівлі-продажу і загальні положення про поставку. Усе це говорить про те, що договори найму ТЗ і лізингу різні за своєю юридичною природою.