Особливості укладення та виконання договорів підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання

119. Договори підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання (далі - зовнішньоекономічні договори підряду) укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт.

Експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників.

120. Під час укладання зовнішньоекономічних договорів підряду сторони мають право використовувати міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних організацій. Зовнішньоекономічний договір підряду може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо його укладено з недотриманням актів законодавства або правил відповідного міжнародного договору України.

Порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше.

121. Зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє.

Повноваження представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України визначаються на підставі договору про представництво, інших документів, визначених законодавством.

122. У разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фінансуються за рахунок державних коштів, оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у відповідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інформації та міжнародній мережі електронного зв'язку. Текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються українською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній торгівлі. Тексти повинні бути автентичні, визначальним є текст українською мовою. Тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації.

Визначення переможця торгів, якщо будівництво фінансується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законодавства.

Умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть визначатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених договорів тощо.

Процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного договору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права країни, яким керуються сторони.

123. Зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами. Якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою.

124. Обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок.

Під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об'єкти платежу (роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи та порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та порядок їх використання і повернення, гарантії платіжних зобов'язань, відповідальність за порушення цих зобов'язань тощо. Для різних об'єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків.

Якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій визначено у зовнішньоекономічному договорі підряду ціну робіт, зазначається курс її (їх) перерахунку.

125. Зовнішньоекономічним договором підряду визначається відповідальна сторона за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій, умови постачання, розмитнення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності, строку та місця постачання, ризиків втрати і пошкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості, відповідність стандартам тощо. Зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов'язань сторін та умов придбання матеріалів.

Умови придбання матеріалів, устаткування шляхом імпорту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати.

Якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устатковання та роботи повинні відповідати вимогам технічних регламентів, процедурам підтвердження відповідності та придатності, прийнятим в Україні.

(абзац третій пункту 125 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 601)

Під час здійснення будівництва на території України за рахунок державних коштів умовами зовнішньоекономічного договору підряду передбачаються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників.

Зовнішньоекономічним договором підряду на імпорт будівельних робіт можуть передбачатись умови про надання замовником допомоги підряднику в одержанні передбачених законом документів, необхідних для тимчасового ввезення на територію України будівельних машин і механізмів, необхідних для виконання передбачених договором робіт, та створенні відповідних умов для їх тимчасового розміщення.

(абзац п'ятий пункту 125 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 р. N 601)

126. У зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть розв'язуватися спори, а також матеріальне та процесуальне право, яке буде застосовуватись під час їх розв'язання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

16.05.2011 N 45

(у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23.03.2012 N 122)

 

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

9 квітня 2012 р. за N 515/20828

 

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів

 

1. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

 

автор проекту - архітектор, який є розробником затвердженого проекту;

 

будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва;

 

генеральний проектувальник (далі - генпроектувальник) - проектувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроектувальників);

 

головний архітектор проекту (далі - ГАП) - архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об'ємного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;

 

головний інженер проекту (далі - ГІП) - інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;

 

об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

 

проектні роботи - роботи, пов'язані зі створенням проектної документації для об'єктів будівництва;

 

проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа, яка згідно з законодавством має відповідний кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець);

 

субпідрядний проектувальник (далі - субпроектувальник) - проектувальник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпроектувальником, залучається до виконання робіт.

 

Інші терміни застосовуються в значеннях, наведених у Бюджетному кодексі України, Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про інвестиційну діяльність", "Про будівельні норми".

 

2. Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.

 

3. Для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

 

4. До складу вихідних даних на проектування входять:

 

містобудівні умови та обмеження;

 

завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

 

4.1. Завдання на проектування об'єктів будівництва (коригування проектів) складається і затверджується замовником за погодженням з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) і генпроектувальником. Погодження завдання на проектування об'єктів будівництва (коригування проектів) здійснюється шляхом його підписання та засвідчення печатками.

 

4.2. Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-6-2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини".

 

5. Укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року N 668.

 

6. Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об'єктів будівництва, що здійснюється за державні кошти, проводиться відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

 

7. Вартість будівництва об'єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

 

8. Назва об'єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

 

9. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

 

10. Склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

 

11. Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.

 

11.1. Клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2008 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" та ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

 

11.2. Стадії проектування:

 

для об'єктів I та II категорій складності проектування здійснюється:

 

в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП);

 

у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ескізний проект (далі - стадія ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) та для обох - стадія РП;

 

для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

 

стадія проект (далі - стадія П);

 

стадія робоча документація (далі - стадія Р);

 

для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії:

 

для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або, за відповідним обґрунтованим рішенням замовника, стадія техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО;

 

стадія П;

 

стадія Р.

 

11.3. Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

 

12. Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа для об'єктів невиробничого призначення та ГІПа для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

 

12.1. При проектуванні об'єктів IV та V категорій складності можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

 

12.2. Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

 

12.3. Окремі розділи або частини проектної документації розробляються відповідними сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката.

 

12.4. Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа). Окремі розділи або частини проектної документації підписуються сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.

 

13. Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.

 

13.1. У випадках, передбачених договором підряду, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.

 

13.2. Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п'ятьох примірниках та на електронних носіях.

 

13.3. Робочі креслення (креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт) проекту повторного використання, за яким на одному майданчику повинно здійснюватись будівництво декількох однакових об'єктів, передаються на електронних та паперових носіях у чотирьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - у двох примірниках. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику на паперових носіях у чотирьох примірниках та електронних носіях у повному обсязі на кожен об'єкт.

 

14. Інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об'єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.

 

15. Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.

 

15.1. Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією. Розроблення робочих креслень іншою проектною організацією здійснюється з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав. У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проекту надається посилання на них.

 

15.2. При проектуванні об'єктів будівництва IV - V категорій складності з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, за окремим завданням замовника розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки.

 

15.3. Вимоги щодо імпортного обладнання і креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику надаються замовником до початку розроблення стадії Р, якщо інше не передбачено умовами договору підряду та/або завданням на проектування.

 

Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вимог і технічного завдання, розробленого генпроектувальником. Розроблення проектно-конструкторської документації на вказане обладнання і конструкції може виконуватися генпроектувальником за окремим договором підряду.

 

16. Стадії ТЕО, ТЕР, ЕП, П та РП підписуються:

 

Титульний лист пояснювальної записки до проекту:

 

керівником генеральної проектної організації (проектної організації);

 

ГАПом та/або ГІПом.

 

Креслення:

 

ГАПом та/або ГІПом;

 

сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

 

У пояснювальній записці до проекту зазначаються прізвища, ім'я та по батькові і підписи сертифікованих виконавців по кожному розділу та частині проекту, а також найменування субпідрядників (у разі їх наявності).

 

Стадія Р підписується:

 

ГАПом та/або ГІПом;

 

сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

 

16.1. Перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття.

 

Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.

 

17. Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

 

18. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

 

19. Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

 

20. Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об'єктів.

 

21. Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року N 560.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 травня 2011 р. № 560

ПОРЯДОК

затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

{У тексті Порядку слова "Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства" у всіх відмінках замінено словом "Мінрегіон" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1390 від 28.12.2011}

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

2. У цьому Порядку під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію об'єктів архітектури, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Затвердження проектів будівництва

3. При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект.

На підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінрегіоном, Мінекономрозвитку і Мінфіном, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо затвердження проекту будівництва за чергами, визначеними в техніко-економічному обґрунтуванні (техніко-економічному розрахунку, ескізному проекті), схваленому ним в установленому порядку, та в завданні на проектування.

{Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}

Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.

{Абзац пункту 3 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}

Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

{Абзац пункту 3 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}

4. Проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), затверджують:

{Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}

Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади та за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Мінрегіоном - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводяться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від їх кошторисної вартості, а також щодо об'єктів, проекти будівництва яких реалізуються із залученням кредитів, що надані під державні гарантії.

{Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 595 від 04.07.2012}

За рішенням Кабінету Міністрів України право затверджувати проекти будівництва об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Мінфіном, Мінрегіоном, може бути надано центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а також іншим органам державної влади;

центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень;

державні підприємства, установи та організації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад - щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

{Абзац п'ятий пункту 4 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}

{Установити, що пункт 4 застосовується у 2012 році з урахуванням умов, визначених пунктами 3 і 4 Постанови КМ № 181 від 07.03.2012}

{На часткову зміну пункту 4 надати Генеральній прокуратурі України, як виняток, право на затвердження за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі проекту "Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, у м. Києві" та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі - титулу відповідної будови згідно з Постановою КМ № 317 від 18.04.2012}

{На часткову зміну пункту 4 надати, як виняток, право на затвердження за погодженням з Мінрегіоном, Мінфіном, Мінекономрозвитку:

Державному управлінню справами - проекту будівництва “Впровадження раціонального споживання енергії з використанням сучасних високоефективних технологій на території ДПУ “Міжнародний дитячий центр “Артек”;

Донецькій облдержадміністрації - проекту будівництва “Реконструкція системи теплопостачання мікрорайонів “Сонячний” і “Будівельник” в м. Горлівка, Донецька обл. згідно з Постановою КМ № 711 від 06.08.2012}

{На часткову зміну пункту 4 надати Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як виняток, право на затвердження за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства титулу будови “Реконструкція будівель комплексу споруд (будівлі 57, 58, 59 військового містечка № 127) для розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ”, проекту та робочого проекту зазначеної будови і схвалення її ескізного проекту згідно з Постановою КМ № 890 від 01.10.2012}

{Установити, що пункт 4 застосовується у 2013 році з урахуванням умов, визначених пунктами 3 і 4 Постанови КМ № 219 від 20.03.2013}

{На часткову зміну пункту 4 надати Міністерству аграрної політики та продовольства, як виняток, право на затвердження проектів першої та другої черги будівництва “Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства “Солотвинський солерудник” Тячівського району Закарпатської області” та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства титулів відповідної будови за чергами будівництва згідно з Постановою КМ № 337 від 24.04.2013}

{Установити, що пункт 4 застосовується у 2013 році з урахуванням умов, визначених у пунктах 3 і 4 Постанови КМ № 782 від 23.10.2013}

5. Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться їх експертиза, а у випадках, визначених Законом України “Про інвестиційну діяльність”, - оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1005 від 31.10.2012, № 759 від 17.10.2013}

Експертиза проектів будівництва

6. Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

7. Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 595 від 04.07.2012}

8. Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

9. Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

10. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:

належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;

{Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 595 від 04.07.2012}

споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;

{Абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 595 від 04.07.2012, № 759 від 17.10.2013}

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

{Абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 595 від 04.07.2012}

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

{Абзац п'ятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 759 від 17.10.2013}

11. Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

12. Замовником експертизи є:

замовник будівництва;

проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

13. Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

14. Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:

залежно від технічної та технологічної складності об'єктів будівництва, - 30 календарних днів;

для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів;

для об'єктів I-III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів;

кошторисної частини проекту будівництва об'єктів I-III категорії складності - 15 календарних днів.

15. Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:

дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва;

допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.

16. Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.

Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати строк, зазначений у пункті 14 цього Порядку.

17. Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.

18. Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Мінрегіоном або у судовому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 квітня 2011 р. N 461

ПОРЯДОК

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

 

(У тексті Порядку слова "Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства" замінено словом "Мінрегіоном" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року N 1390)

 

(У тексті Порядку слова "Міністерством будівництва та житлово-комунального господарства" замінено словом "Мінрегіоном" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року N 43)

Загальні питання

 

1. Цей Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти).

 

2. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

 

У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.

 

3. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

 

4. Особливості прийняття в експлуатацію об'єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об'єкта будівництва.

 

5. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього Порядку.

 

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Порядку, застосовуються правила міжнародного договору України.