Відповідальність сторін за договором будівельного підряду

Складний характер будівельної продукції вимагає особливого порядку її прийняття. Тож приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів – відповідальна стадія процесу будівельно-монтажних робіт, яка особливо врегульована на основі затвердженого Постановою КМ України від 22 вересня 2004 р. „Порядку приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта”. Варто зауважити, що в ньому приймає значна кількість осіб, які здійснюють свої повноваження щодо забезпечення безпеки будівельної продукції.

В § 3 Глави 61 ЦК України норми про відповідальність сторін за договором будівельного підряду встановлені здебільше як загальні та відсильні. Відповідно ст. 883 ЦК підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. Власне тим презюмується відповідальність підрядника та його обов’язок довести відсутність його вини.

У ч. 2 цієї статті визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.

Більш детально відповідальність підрядника урегульована Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві. Так, їх п. 106 встановив, що підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об’єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що:

- недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;

- недоліки виникли внаслідок:

- неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов’язок щодо забезпечення робіт (будівництва об’єкта) проектною документацією було покладено на замовника;

- природного зносу результату закінчених робіт (об’єкта будівництва), змонтованих конструкцій;

- неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об’єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами;

- неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об’єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами;

- інших незалежних від підрядника обставин.

У разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов’язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Підрядник зобов’язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов’язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов’язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов’язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, (коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов’язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду.

Стосовно відповідальності замовником встановлено менше норм. Стаття 886 ЦК України визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду він сплачує підряднику неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Ця стаття є рівновеликою за змістом та механізмом ч. 1 ст. 883 ЦК. По суті йдеться про обов’язки з передання будівельної площадки, проектно-кошторисної документації і особливо стосовно своєчасної оплати виконаних робіт. Відповідно договором ці моменти умов про відповідальність слід деталізувати більш чітко. Стосовно виконання грошових зобов’язань тут діють спеціальні норми, про такі зобов’язання та нормалізацію платіжної дисципліни, банківські правила. Найбільш типовими серед них є порушення строків сплати, та неврахування фактора банківського дня.

Порушення зобов’язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором підряду. При тому застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов’язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов’язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язань.

У разі порушення зобов’язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки: припинення виконання зобов’язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду; зміна умов договору підряду; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Це власне повторення ст. 611 ЦК України.

Якщо договором підряду за невиконання зобов’язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Сторони зобов’язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень. Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів.

Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов’язана поновити їх, не чекаючи пред’явлення їй претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов’язаний задовольнити.

У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Контрольні питання:

1. Поняття і характеристика договору будівельного підряду.

2. Предмет договору будівельного підряду.

3. Структура договірних зв’язків у будівельному підряді.

4. особливість генерального підряду.

5. Види договорів капітальному будівництві.

6. Договір будівництва під ключ.

7. Сторони в договорі будівельного підряду.

8. Правове становище генерального підрядника.

9. Умови договору будівельного підряду.

10. Передумови укладення договору будівельного підряду.

11. Порядок укладення і форма договору будівельного підряду.

12. Виконання договорів будівельного підряду.

13. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.