Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карткиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
За договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки банк відкриває клієнту картковий рахунок та видає картку міжнародної платіжної системи. Законодавче визначення поняття даного договору відсутнє, так само як поняття предмету договору. Виходячи з банківської практики укладання даного договору предметом договору є сукупність банківських операцій та послуг направлених на відкриття банківського рахунку, а також на організацію та проведення обслуговування цього рахунка за допомогою електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів. При цьому в предметі договору також необхідно зазначати: тип картки, вид картки, валюту, строк дії та інші характеристики необхідні для укладення того чи іншого виду банківського договору. Згідно Постанови Правління НБУ №137 від 19 квітня 2005 року Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням визначає картковий рахунок (далі - картрахунок) - поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками, а також інші операції, визначені цим Положенням. Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Картки за типами поділяються на платіжні та службові. Платіжні картки призначені для застосування їх держателями як технічного засобу для: безготівкової оплати за товари та послуги (у тому числі тих, купівля (одержання) яких здійснюється в системах електронної комерції); одержання готівки в касах банків та інших фінансових установ, торговців та через банкомати; перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб. Платіжні картки можуть мати додаткові властивості та містити додаткову інформацію, що дозволяє використовувати їх як технічний засіб для забезпечення: ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвідчення тощо); послуг у страховій медицині та інших видах страхування; обслуговування пільгових категорій населення; одержання пільг у торгівлі. Службова картка - картка, що використовується уповноваженою службовою особою члена/учасника національної системи міжнародних електронних платежів НСМЕП для доступу до виконання адміністративних та/або технологічних функцій у системі смарт-картка - картка в пластиковому вигляді з умонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій; Крім названих видів також виділяють корпоративні та особисті платіжні картки. Корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Особиста картка - платіжна картка, емітована на ім'я клієнта - фізичної особи, що не є суб'єктом господарювання. Платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом. Фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам-підприємцям - корпоративні платіжні картки. Цей договір може включати умови, що визначають порядок відкриття картрахунку і порядок надання та використання платіжної картки. Допускається укладення окремого договору про відкриття картрахунку. Перед укладенням договору емітент зобов'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання платіжної картки, переліком необхідних документів, тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. Ця інформація має бути викладена в доступній формі та розміщуватись у доступному для клієнтів місці, а також надаватися в письмовій або електронній формі клієнтам та їх довіреним особам на їх вимогу. У договорі про надання та використання платіжної картки мають бути визначені предмет договору, права, обов'язки клієнта та емітента, їх відповідальність, порядок розгляду спорів та інші визначені сторонами умови. Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до вимог, які визначені законодавством України, зокрема нормативно-правовими актами НБУ з питань відкриття поточних рахунків. Для відкриття картрахунків клієнти подають до банків документи, які потрібні для відкриття поточних рахунків і визначені нормативно-правовими актами НБУ з питань відкриття рахунків. Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України й отримувати платіжні картки, емітовані нерезидентами, з урахуванням обмежень, установлених законодавством України про валютне регулювання. Залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми. Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за рахунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому картрахунку банку. Під час застосування дебетово-кредитної схеми клієнт здійснює операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку - за рахунок наданого банком кредиту. Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії). Операції із застосуванням різних видів платіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих самому клієнту та/або його довіреним особам, можуть відображатися за одним картрахунком. Операції із застосуванням однієї платіжної картки, виданої клієнту або довіреним особам клієнта, можуть відображатися за кількома його рахунками згідно з режимами їх дії. Зарахування (поповнення) коштів (за дебетовою схемою) на картрахунки фізичних осіб може виконуватися за рахунок унесення в установленому порядку готівки через каси банків, банкомати, які підтримують ці функції (депозитні банкомати), шляхом переказу коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученням (у т. ч. заробітної плати, гонорарів, пенсій, авансів та компенсацій витрат на відрядження тощо). Зарахування (поповнення) коштів на картрахунки фізичних осіб-підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, може виконуватися за рахунок готівки, що вноситься в установленому порядку через каси банків, банкомати, які підтримують ці функції (депозитні банкомати), шляхом переказу коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученнями. Зарахування (поповнення) коштів на картрахунки юридичних осіб здійснюється з їх поточних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на картрахунку, та за рахунок готівки, що вноситься в установленому порядку до каси банку-емітента. Зарахування на корпоративні картрахунки коштів в іноземній валюті на цілі, визначені законодавством, здійснюється на підставі заяв клієнтів з розрахунком витрат. Зарахування (поповнення) коштів на картрахунки здійснюється з урахуванням обмежень (у т. ч. режиму картрахунків в іноземній валюті), установлених законодавством України. При звільненні довіреної особи клієнта утримувача корпоративної платіжної картки встановлюється термін протягом якого необхідно повідомити банк, вилучити картку у довіреної особи клієнта і повернути її в банк. Клієнт несе фінансову відповідальність перед банком за можливі збитки банку, пов’язані з неавторизованим використанням співробітниками клієнта картки. Обов'язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента картки. Платіжна картка має містити реквізити (у графічному та/або електронному вигляді), що дають змогу ідентифікувати її держателя. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити нанесений шляхом друку або тиснення ідентифікаційний номер емітента. Правилами платіжної системи можуть бути встановлені додаткові реквізити платіжної картки.
Договір еквайрінгу
Цей договір регулює відносини між організацією та банком щодо проведення платежів та розрахунків, які здійснюються з використанням карток міжнародних платіжних систем. Причому організація зобов’язується приймати та обслуговувати картки з метою проведення оплати вартості товарів та послуг при дотриманні законодавства України, правил міжнародних платіжних систем та домовленості між сторонами. Банк надає технологічні та інформаційні консультації організації та забезпечує розрахунки з організацією за операціями з використанням карток. Банком встановлюються види карток, що приймаються організацією до сплати за товари та послуги, розмір комісії, що стягується банком при відшкодуванні організації сум реалізованих товарів. Наданих послуг користувачами карток та ліміти верифікації. Лімітом верифікації вважається максимальна сума трансакції, на яку можна провести операцію без перевірки персональних даних Клієнта. Суть даного договору полягає в тому, що банк або інший уповноважений член платіжної системи надає право організації приймати до оплати картки даної платіжної системи з додержанням визначених вимог. В свою чергу він зобов’язується у визначений строк перераховувати організації суми здійснених операцій за картками даної системи, утримуючи при цьому обумовлену плату у вигляді проценту від перерахованих сум. Сторонами в даному договорі є Банк-еквайер, які здійснює весь спектр операцій із взаємодії з точками обслуговування карток, тобто з організаціями. Банк-еквайер здійснює такі операції: обробку запитів на авторизацію; перерахування на розрахункові рахунки організацій коштів за товари та послуги, надані за картками; надання стоп-листів (перелік карток операції за якими на сьогоднішній день припинені або заборонені з тих чи інших причин); розгляд організацій, що підозрюються в шахрайстві; здійснення маркетингу та надання допомоги організаціям при набутті устаткування для обслуговування карток. При виконанні вище перерахованих функцій між банком-еквайером та банком–емітентом виникає необхідність розрахунків. Так кожен Банк-еквайер здійснює перерахування коштів організаціям по платежам клієнтів володільців карток Банків–емітентів. Тому відповідні кошти потім повинні бути перераховані Банку-еквайеру даним емітентом. Оперативне проведення взаєморозрахунків між Банком-еквайером та банком–емітентом забезпечується наявністю в платіжній системі розрахункового банку (одного або декількох), в якому банки – члени системи мають кореспондентські рахунки. Враховуючи, що в Україні спостерігається малорозвинутість використання карток при розрахунках безпосередньо у організаціях, які надають товари чи послуги, операції з еквайрінгу може здійснювати і Банк-емітент, тобто той банк який випустив картку. В такому випадку, відпадає потреба користуватися послугами розрахункового банку, оскільки Банк-емітент сам здійснює операції із еквайрінгу та обслуговування рахунку клієнта. Другою стороною даного договору можуть бути організації, які надають товари чи послуги клієнтам. Причому такими організаціями як правило становляться торгові підприємства, які постійно приймають платежі від клієнтів. Клієнтами можуть бути як фізичні так і юридичні особи, які мають карткові рахунки, являються володільцями карток тієї чи іншої платіжної системи. Змістом даного договору є описання правил роботи персоналу організації з устаткуванням по обслуговуванню карток при розрахунках з клієнтом, порядок здійснення відносин організації з банком по передачі інформації по здійсненим рахункам, порядок перерахування коштів, списання визначених сум комісійних за проведення операцій з коштами отриманими від клієнтів, контроль за проведеними операціями, повернення сум за недійсними операціями, випадки перевищення верифікації, несанкціоновані операції, порядок надання звітів про проведені операції та про стан розрахунків за договором еквайрінгу між організацією та банком, порядок встановлення та обслуговування обладнання по обслуговуванню карток, навчання персоналу для роботи з обладнанням, що обслуговує розрахунки з картками інше. У даному договорі спостерігають доволі широкі права банку в односторонньому порядку приймати рішення щодо зміни переліку карток які обслуговуються, змінювати комісію банку за проведені операції, зміни чи демонтажу обладнання. Крім того, за наявності обставин, що свідчать про неправомірне непередбачене договором використання організацією чи третьою особою платіжних карток або їх реквізитів, обладнання (платіжного терміналу, імпринтеру, ін.) наданого банком організації, користування обладнанням не уповноваженої на те особою, банк має право так само в односторонньому порядку – тимчасово або повністю припинити надання послуг організації, вилучити обладнання для обслуговування платіжних карток, розірвати договір. Права організації полягають отриманні від банку обладнання, рекламних матеріалів, інструктажу персоналу для коректної роботи з обладнанням при проведенні операцій. Ці три позиції необхідно прокоментувати. При укладанні договору необхідно вияснити який правовий режим переданого обладнання. Обладнання може передаватися на умовах безоплатного користування обладнанням або на умовах оренди. В першому випадку, оплата за користування таким обладнанням відсутня і організація сплачує тільки комісійні. В іншому випадку в обов’язкові періодичні платежі за договорам включатиметься сума за використання обладнання по обслуговуванню платіжних карток. Також організації необхідно вияснити чиїми силами і за чий рахунок проводитиметься встановлення даного обладнання. Знову ж таки в даному випадку можуть бути варіанти. Або в договорі обумовлюється, що встановлення обладнання проводиться силами банку, або силами організації. В першому випадку є необхідність уточнити суму та строки встановлення обладнання, в другому – можливість проведення банком контрольних заходів щодо ходу встановлення обладнання. Надання банком рекламних матеріалів організації зобов’язує організацію набути статусу рекламодавця, що є додатковим обтяжуючим організаційним фактором при укладанні даного договору. Але розміщення на видному місці торгового знаку платіжної системи, це є не тільки виконання умов договору еквайрінгу, а й дотримання права споживачів на отримання інформації про можливість оплати товарів та послуг платіжною карткою. Право організації на отримання від банку навчання персоналу, а потім і консультування в ході роботи з обладнанням необхідно обговорити найбільш детально. Для банку це найбільш складний пункт договору. Складність полягає в тому що персонал (касири) організацій не тільки не підчиняються банку, але й як правило не мають відповідної підготовки для роботи з платіжними картками. Цю проблему намагаються вирішити декількома способами. По-перше, (і найчастіше) банк готує просту та чітку інструкцію для касирів. По-друге, проводить безпосереднє навчання та проводить практику. Але як правило, одноразове навчання є неефективним і недостатнім, оскільки касири можуть забувати, змінюватися. Тому в такому випадку в договорі необхідно передбачити і перепідготовку „старого” і підготовку „нового” персоналу. Умови про підготовку, перепідготовку та розсилку нових інструкцій по експлуатації обладнання потребують розробки питань, які стосуються строків та місця проведення зазначених заходів, кількості персоналу та оплати підготовки чи перепідготовки кадрів. Організація має право звертатися до банку за консультаціями, з питань, які стосуються предмету даного договору. Дана умова також повинна бути розширена за рахунок пунктів про порядок, строки та оплату за надані консультації. В процесі розрахунків по правочинам із застосування платіжних карток, нерідко виникають ситуації, коли володілець платіжної картки вказує на безпідставність операції і вимагає повернення перерахованих сум. Банк –емітент може здійснити таке списання за вимогою клієнта. Але для повернення сум виникає необхідність повторної перевірки документів проведення операції. Це здійснюється в тих випадках коли операція недостатньо задокументована або необхідна додаткова інформація. При отриманні повідомлення про повернення суми, банк-еквайер зараховує дану суму на спеціальний балансовий рахунок для спірних сум, де вона знаходитиметься до вирішення спірного питання.. При цьому банк зацікавлений у найшвидшому вирішенні цього питанні, оскільки сума знаходиться на його балансі і він несе витрати по її утриманню. При цьому в договорі необхідно встановити строки по операціям повернення. Банк-емітент, як правило, встановлює мінімальні строки з моменту отримання претензії від володільця картки до моменту бухгалтерського оформлення зворотного списання сум. При цьому велику увагу необхідно приділити врегулюванню питання документального оформлення повернення. Платіжні системи розробляють стандарт, що визначає мінімальний строк повернення починаючи з моменту отримання претензії про повернення і до дати коли сума повинна бути списана з рахунку очікування. В більшості випадків строк пред’явлення претензій не повинен перевищувати 20 днів, а строки повернення спірних сум 30. Контрольні питання: 1. Банківські рахунки та їх види. 2. Поняття і значення договору банківського рахунку. 3. Юридична характеристика договору банківського рахунку. 4. Форма договору банківського рахунку. 5. Змісту договору банківського рахунку. 6. Сторони договору банківського рахунку. 7. Правове становище сторін за договором банківського рахунку. 8. Відповідальність сторін за договором банківського рахунку. 9. Припинення договору банківського рахунку. 10. Договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки 11. Договір еквайрінгу та його правова характеристика
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 520; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.222.205 (0.01 с.) |