Глава 45. Загальні засади розрахунків у цивільно-правових відносинах

1. Поняття, форми розрахунків між учасниками цивільних правовідносин.

2. Безготівкові розрахунки.

3. Готівкові розрахунки.

Нормативно-правові акти: гл. 74 ЦК України, закони України: Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Про Національний банк України, Про банки і банківську діяльність, Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція, затверджена постановою НБУ від 21 січня 2004 року № 22, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні:, постанова НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку: постанова НБУ від 9 лютого 2005 року № 32,

Література: Ващенко Ю.В. Правове регулювання клірингових розрахунків: Автореф.... канд. юрид. наук. – К. –. 2003. – 19 с., Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. –К.: Юрінком. Інтер, 2009. – 1200 с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Наличные деньги. Основы обработки: Практ. пособие – М: Изд-во «БДЦ-пресс». – 2003. – 320 с.

Ключові слова: платежі, розрахунки, готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, договір банківського рахунку, платіжна вимога, чек, платіжне доручення

Поняття, форми розрахунків між учасниками цивільних правовідносин.

Розрахунки – це система дій платника по виконанню свого зобов’язання, яке виникає внаслідок укладання відповідного договору або іншого зобов’язання. Зобов’язання здійснити розрахунок може виникати з різноманітних цивільних відносин, зокрема з договірних зобов’язань (здійснення розрахунку зі своїм контрагентом за поставлену продукцію (виконану роботу, надані послуги)); недоговірних зобов’язань (відшкодувати завдану шкоду). Принципи здійснення розрахунків: самостійний вибір учасниками правовідносин форми розрахунків; виконання розрахунків на підставі, що виникла між суб’єктами цивільних правовідносин; здійснення у визначений термін; виконання розрахунків за процедурою, встановленою законодавством.

У цивільних правовідносин розрахунки можна кваліфікувати в залежності від суб’єкта або підстав, згідно з якими здійснюються розрахунки. За суб’єктом це розрахунки, що виникають між фізичними особами; між фізичними і юридичними особами; між юридичними особами та між фізичною або юридичною особою та державою. В залежності від вказаної класифікації до розрахунків застосовується система необхідних правил, прийомів, процедур для їх реалізації.

Сторонами розрахунків є отримувач (одержувач) і платник. Отримувач - це особа, в інтересах і на користь якої здійсняється переказ у безготівковій формі або передача суми в готівковій формі. Платник - це особа, яка ініціює переказ або передачу коштів для виконання прийнятого на себе зобов’язання. Об’єктивна сторона цивільних правовідносин з розрахунків включає в себе дії платника, спрямовані на проведення платежу отримувачу. Слід зазначити, що розрахунки можуть здійснятися у добровільному порядку (зокрема договірне списання коштів з банківського рахунку або добровільне здійснення розрахунків за договором) або у примусовому порядку. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, які не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть проводитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть здійснюватися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

 

Безготівкові розрахунки.

 

Виникнення безготівкових розрахунків пов’язано з розвитком торгівельного обігу та незручністю у передачі, перевезення великої кількості готівки. Специфіка безготівкових розрахунків полягає в том що між платником і отримувачем з’являється ще один учасник-посередник фінансова установа. Тому в історії суспільства поява безготівкових розрахунків, пов’язана з розвитком кредитно-фінансових інститутів. Першими посередниками були міняли, а першими платіжними документами були листи мінял один до одного.

В Україні безготівкові розрахунки регулюються гл. 74 ЦК України, яка складається із п’яти підрозділів та охоплює статті з 1087 по 1106 включно, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 іншими нормативними актами.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються в міжнародній банківській практиці.

Учасники безготівкових розрахунків є банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти. Тому для здійснення безготівкових розрахунків їх учасники повинні відкрити рахунки у банківських установах, в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Безготівкові розрахунки здійснюються за певною чергою, зокрема банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості: у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; у третю - списуються кошти на підставі інших рішень суду; у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету; у п'яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Готівкові розрахунки.

 

Готівкові розрахунки здійсняються готівкою, застосування якої сягає понад 4500 років. Клинописний текст на глиняний табличці з Двуріччя (південь сучасного Іраку) повідомляє про встановлення мір срібла у виді платежу за різноманітні товари. У багатьох державах певний метал завданої форми, розміру, ваги виконував функцію грошей, що опісля з чеканкою призвело до появи монет. Перші бронзові монети були виготовлені у Древньому Китаї у ІІ в. до н.е. В Древній Русі чеканка монет була почата у кінці Х віку і на найдавніші її монеті було зображено князя Володимира з надписами: «Володимир на престолі», «Володимир, а се є його золотом». Перші паперові гроші були виготовлені у Китаї на початку дев’ятого віку. У західний Європі паперові гроші стали системно випускатися з ХVІІ століття, а в Російської Імперії перші паперові гроші були випущені Катериною ІІ у 1769 році. Наразі, за оцінками сучасних експертів, обсяг готівкових розрахунків складає 25-30 % для високо розвинутих країн і 50-60 % для інших [312]. У сучасних умовах обсяги готівкових розрахунків поетапно зменшуються як один із напрямків протидії корупції і хабарництву контролю за витрачанням грошей.

Готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги). Держава регламентує проведення готівкових розрахунків різними нормативними документами, запроваджуючи багато правил та обмежень щодо використання готівки, порушення яких призводить до серйозних штрафів. Зокрема, Постановою НБУ "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" регламентується гранична сума готівкового розрахунку. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить 10000 (десять тисяч) гривень. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно у безготівковій формі.

В України кожним роком поширюються розрахунки за допомогою платіжних карток, а також отримання готівки за їх допомогою. Платіжна картка - це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі у касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Документами, що засвідчують одержання готівки з карткового рахунка, є: чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція термінала тощо.

 

Контрольні запитання:

Поняття розрахунків.

Підходи до правового регулювання розрахунків.

Види розрахунків.

Форми розрахунків.

Готівкові розрахунки.

Супроводження готівкових розрахунків.

Касове обслуговування.