ТОП 10:

Загальна характеристика зобов'язань у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.



Інститут зобов'язань з набуття та збереження майна без достатньої правової підстави виник у римському приватному праві як самостійний елемент системи квазіконтрактів. Згодом у процесі рецепції римського приватного права за візан­тійським типом у Київській Русі, а набагато пізніше і в Україні, зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави як окремий правовий інститут знайшли своє відображення в кодифікованих цивільно-правових актах різних періодів, зокрема ЦК УРСР 1922 р. і ЦК УРСР 1963 р. (як інститут безпідставного збагачення), а також нині чинному ЦК.

У системі сучасних недоговірних зобов'язань інститут набуття, збереження майна без достатньої правової підстави посідає особливе місце. Більшість науковців, поряд із заподіянням шкоди, відносять ці зобов'язання до підстав виникнення охоронюваних недоговірних зобов'язань, у зв'язку з тим, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави спрямовані на захист майнових прав суб'єктів цивільних правовідносин, однак вони є і цивільним правопорушенням, оскільки пов'язані з незаконним набуттям або збереженням майна.

В судовій практиці мають місце випадки, коли особа не може захистити свої права, які порушені, ні за допомогою речового позову, ні позову із договору, ні позову із заподіяння шкоди. Водночас потерпілому заподіяні збитки, а особа, яка їх заподіяла, збагатилася за його рахунок. Наприклад, особа помилково оплатила телефонні розмови сусіда; постачальник відвантажив продукцію не замовнику, а сторонній організації; покупець внаслідок допущеної ним арифметичної помилки сплатив зайве продавцю за товар тощо.

В цих випадках захист майнових інтересів потерпілої сторони досягається за допомогою інституту набуття та збереження чужого майна без достатньої правової підстави[344].

За зобов'язанням із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК).

Такі зобов'язання залежно від способу безпідставного збагачення поділяються на:

1) зобов'язання з набуття майна без достатньої правової підстави, тобто майно набувача збільшується, а майно потерпілого зменшується (помилкове повторне виконання зобов'язань, помилкова поставка товарів на адресу неналежного набувача, оплата рахунку за послугу, яку фактично не отримали, збільшення майна внаслідок стихійного лиха, повернення позикових коштів не тому кредиторові тощо);

2) зобов'язання із збереження майна без достатньої правової підстави, тобто збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого (несплата послуг, якими фактично скористався набувач, виконання зобов'язання замість третіх осіб, несплата набувачем коштів потерпілому за користування майном, яке взяв потерпілий в оренду тощо)[345].

Сторонамизобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є набувач (боржник) та потерпілий (кредитор). Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава, територіальні громади, АРК .

Набувачем є особа, яка набула або зберегла майно без достатньої правової підстави або на момент набуття майна така підстава існувала, але згодом відпала.

Потерпілий- особа, за рахунок якої відбулось безпідставне переміщення майнових цінностей. Крім особи таким може бути публічне утворення зокрема держава, територіальні громади, АРК..

Об'єктом зобов'язання є дії безпідставно збагаченого боржника щодо повернення потерпілому (кредитору) безпідставно набутого або збереженого[346].

Предметом зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є безпідставно набуте майно з усіма змінами, яких воно зазнало або може зазнати, крім:

1) заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліментів та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) іншого майна, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК).

Під іншим майном розуміють:

• майно, передане на виконання зобов'язання до настання строку виконання, якщо інше не встановлено договором, акта­ми цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу (ст. 531 ЦК);

• майно, передане на виконання зобов'язання по закінченні строку позовної давності, у випадках, коли таке виконання допускається (ст. 267 ЦК);

• грошові суми чи інше майно, надане у виконання неіснуючого зобов'язання, якщо набувач доведе, що потерпілий, який вимагає повернення майна, знав про відсутність зобов'язання або надав майно[347].

Термін «майно» у контексті даних зобов’язань необхідно тлумачити розширено, розуміючи під ним також усі інші об’єкти цивільних прав, передбачені ст. 177 ЦК.

Змістомзобов'язання є, передусім, право потерпілого вимагати повернен­ня безпідставного збагачення від боржника та обов'язок останнього повернути безпідставно набуте або збережене потерпілому[348]. Крім зазначеного, сторони даного зобов’язання мають також інші права та обов’язки. Враховуючи взаємність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, наведемо перелік прав та обов'язків однієї сторони - набувача, правам та обов'язкам якого у такому зобов'язанні будуть відповідати аналогічні обов'язки та права іншої сторони - потерпілого.

Набувач зобов'язаний, передусім, повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості цього - відшкодувати вартість такого майна, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК). Разом із тим, предмет зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави не залишається незмінним. Стан майна може поліпшитись або погіршитись, майно може приносити доходи або, навпаки, вимагати витрат на його нормальне утри­мання[349]. Тому, набувач додатково зобов’язаний відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від безпідставно набутого майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави. З цього часу набувач відповідає також за допущене ним погіршення майна.

Водночас набувач має право вимагати відшкодування зроблених ним необхідних витрат на майно від часу, з якого він зобов'язаний повернути доходи (ч. 1 ст. 1214 ЦК). Під поняттям "необхідні витрати на майно" слід розуміти тільки ті витрати, які необхідні для забезпечення нормального стану та зберігання майна з урахуванням його природної амортизації (зношеності), без яких неможливе звичайне використання майна.

Набувач зобов’язаний також сплатити проценти за користування безпідставно одержаними або збереженими грошима згідно зі ст. 536 ЦК.

2.Умови виникнення зобов'язаньз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Такими умовамислід вважати низку юридичних фактів, що породжують цей вид недоговірних зобов'язань, а саме:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого).

Набуття майна може полягати у придбанні предметів матері­ального світу, речових і зобов'язальних прав (наприклад, права власності на речі та гроші, в набутті права вимоги, в прийнятті послуг)[350].

Збереження майна має місце, коли потерпілий зазнає витрат, які за нормального стану речей повинен був понести набувач, тим самим зберігаючи своє майно (наприклад, несплата набувачем грошових коштів потерпілому за користування майном, яке він взяв в оренду; сплата потерпілим повної суми податку за земельну ділянку, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, тощо). Так, зменшення майна потерпілого настає у разі помилкового повторного виконання ним зобов'язання на користь набувача (повторна поставка товарів, повторна оплата рахунків тощо). Водночас, незбільшення майна потерпілого може мати місце у разі неповер­нення набувачем отриманого за недійсним правочином тощо;

2) відсутність правової підстави для набуття, збереження майна набувачем за рахунок потерпілого або набуття, збереження майна набувачем на підставі, яка згодом відпала (наприклад, договір купівлі-продажу, який згодом було визнано недійсним).

3) причинний зв'язок між збільшенням або збереженням майна набувачем та, відповідно, зменшенням чи незбільшенням майна потерпілого. При цьому зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК)[351] .

4) згідно з принципом: ніхто не має права набувати майно за чужий рахунок без передбаченої законом або правочином підстави, який покладено у зміст ст. 1212 ЦК, безпідставність такого набуття робить його об'єктивно протиправним. Тому протиправність поведінки не належить ні до обов'язкових, ні до характерних умов безпідставного набуття майна. Протиправність безпідставного набуття виражається в самому факті зменшення охоронюваних законом майнових інтересів[352].

Правові норми,що регулюють зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, відповідно до ч. З ст. 1212 ЦК України можуть застосовуватися й до інших, подібнихза змістом, правовідносин, зокрема до:

1) повернення виконаного за недійсним правочином. У силу підстав, передбачених законом (порушення форми, відсутність необхідного обсягу правосуб'єктності тощо) правочин може бути визнаний недійсним, що тягне за собою відпадіння тієї правової підстави, на якій сторони набули майно. У такому разі останнє підлягає поверненню в натурі як безпідставно набуте, а потерпілий має право самостійно обрати спеціальний чи зобов'язально-правовий спосіб захисту права власності: позов про застосування правових наслідків недійсного правочину чи позов про витребування безпідставно набутого майна. Поряд з цим, в юридичній літературі вказано щодо можливості субсидіарного застосування вимог про витребування майна, набутого без достатньої правової підстави, і про визнання правочину недійсним та застосування його правових наслідків1;

2) витребування майна власником із чужого незаконного воло­діння. Застосування до цього виду правових норм, що розглядаються, не залежить від способу вибуття майна з володіння власника (за його волею чи поза його волею) та добросовісності чи недобросовісності набувача;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. У разі припинення зобов’язання через неможливість його виконання, яка настала внаслідок обставин, за які жодна з сторін не відповідає, або у зв’язку із добровільною відмово від зобов’язання обох сторін, сторона, що виконала своє зобов’язання повністю чи частково, має право вимагати повернення виконаного;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, зокрема, якщо особа, яка завдала шкоди, не тільки пошкодила чи знищила майно потерпілого, а й внаслідок вчинених дій збагатилась за його рахунок[353].

Зобов'язання з набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави необхідно відмежовувати від деліктних зобов'язань:

1) за підставами виникнення. В основі делікту завжди лежить правопорушення, а підставою збагачення можуть бути будь-які юридичні факти, в тому числі події;

2) на відміну від делікту, де завжди є конкретна потерпіла особа, якій заподіяна шкода, в зобов'язаннях із набуття чи збереження майна без достатніх підстав така особа може бути і відсутня.

3) в деліктних зобов'язаннях кредиторами (а отже, й позивачами) виступають особи, яким заподіяна шкода. В зобов'язаннях із безпідставного збагачення позивачами можуть бути не лише особи, за рахунок яких відбувається безпідставне переміщення майнових цінностей, а й інші прямо передбачені законом особи (наприклад, фінансові органи, податкові органи, органи митного нагляду, антимонопольні органи тощо, які можуть застосувати або вимагати застосування санкцій, передбачених цивільним або іншими галузями законодавства);

4) із змісту деліктних зобов'язань випливає принцип повного відшкодування, тобто деліктні зобов'язання забезпечують поновлення порушеного права, при зобов'язаннях із безпідставного збагачення відшко­довується лише те, на що набувач збагатився.

У разі виникнення конкуренції позовів із делікту і з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, їх необхідно розмежовувати за формою вини набувача і правомірністю (протиправністю) його поведінки[354].

Нарешті, різною є і юридична природа відновлюючих заходів у зобов’язаннях, що порівнюються. Відшкодування шкоди за правилами гл. 82 ЦК звичайно є мірою відповідальності, в той час як обов'язок особи, яка безпідставно набула майно, повернути набуте або збережене потерпілому не є мірою відповідальності, оскільки боржник не несе ніяких додаткових майнових втрат[355].

Зобов'язання з витребування безпідставно набутого майна відрізняються і від віндикаційного позову. Якщо за загальним правилом предметом віндикації можуть бути лише речі, визначені індивідуальними ознаками (щоб довести їх належність кредитору), то безпідставно набуватися може будь-яке майно, в тому числі і речі, визначені родовими ознаками (вугілля, бензин, солома, зерно

Контрольні питання:

1.Поняття та характеристика кондиційних зобов’язань.

2.Умови виникнення кондиційних зобов’язань.

3.Наслідки виникненнякондиційних зобов’язань.

 

Глава 54. Поняття спадщини

1. Поняття спадщини та її склад.

2. Особливості спадкування окремих видів спадщини.

3. Місце відкриття спадщини.

4. Час відкриття спадщини.

5. Види спадкування.

6. Учасники спадкових правовідносин.

 

Нормативно-правові акти:Книга УІ, глава 84 ЦК України, закони України: Про нотаріат, Про авторське право та суміжні права, Про банки і банківську діяльність, Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину не законними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України], затверджений наказом Міністерства юстиції України своїм Наказом № 296/5 від 22.02.2012 ||finance-audit.com.ua/2012/03/mi..., Про спадковий реєстр. Наказ Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000р., Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним : Постанова ПВС України від 28 березня 1972 р. № 3, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова ПВС України від 31 березня 1995 р. № 4 , Про практику розгляду судами України справ про спадкування: Постанова ПВС України від 18 вересня 1987 р. №4 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування

 

Додаткова література: Баранник Н.М. Синельник А.П. Наследство. Наследники. Наследование: Учебно-практическое пособие. Изд. 2-е перер. и доп. Х.: Эспада. 2005. -216с., Заіка, Ю.О. Українське цивільне право [Текст] : навч. посібник / Ю.О. Заіка. — К. : Істина, 2005., Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток: Монографія. 2-е вид. – К.: КНТ, 2007. – 288 с., Заіка Ю.О., Рябоконь Є.О. Спадкове право : навч. посіб. / Ю.О.Заіка, Є.О. Рябоконь. –К.: Юрінком Інтер. 2009. – 352 с., Ярема А. Г. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. — К.: "А.С.К.", 2004. Т. 1: Загальні положення. Особисті немайнові права фізичної особи. Права власності та інші речові права. — 928с.

Ключові слова:спадщина,склад спадщини, види спадкування, час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, спадкоємці, учасники спадкових правовідносин, спадкування права на вклад у банку, спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування), спадкування прав та обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, спадкування прав та обов’язків за договором оренди житла з викупом, обов’язок відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.137.159 (0.01 с.)