Права та обов’язки сторін договору підряду

 

Підрядник здебільше повинен належним чином (якісно і вчасно) виконати роботу за договором підряду. Вимоги про якість робіт, що виконуються за договором підряду встановлюються договором. Вони здебільше передбачені спеціальними нормативними актами, стандартами, технічними умовами, зразками (наприклад у сфері побутового обслуговування, капітального будівництва). Якщо такі вимоги не встановлені, то виконана робота має відповідати вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (ст. 857 ЦК).

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим. Підрядник повинен забезпечувати охорону комерційної таємниці, яка стала відома при виконанні договору підряду (ст. 862 ЦК).

Договором або законом може бути передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи. В цьому разі підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру протягом усього гарантійного строку. При цьому гарантія якості роботи поширюється на все, що охоплюється результатом роботи. З цією метою він повинен забезпечувати можливість замовника чи інших управнених ним осіб контролювати хід виконання роботи.

За загальним правилом підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами (ч. 1 ст. 839 ЦК України) і, відповідно, відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Разом з тим матеріали можуть бути надані як підрядником, так і замовником. Матеріал, який надається замовником, залишається його власністю. Він надається тільки у володіння підрядника для переробки. Звідси випливає правило про те, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст. 841 ЦК), надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч. 1 ст. 840 ЦК). Крім того, підрядник повинен своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника. Тож ризик випадкової загибелі цих матеріалів лежить на замовникові (ст. 842 ЦК) і, що підрядник не відповідає за збитки, які сталися через недоліки матеріалів, які надані замовником, якщо доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ч. 3 ст. 840 ЦК).

Підрядник зобов’язаний дотримуватися вказівок замовника, а також своєчасно попередити його про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи, а також про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст.849 ЦК).

Підрядник також зобов’язаний своєчасно розпочати, доручені йому роботи, та дотримуватися проміжних та кінцевих строків їх виконання. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2 ст. 849 ЦК).

Підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ч.1 ст. 848 ЦК). Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Замовник також наділений комплексом прав та обов’язків.

- правом у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК). Це право замовника не обумовлене ніякими винними діями з боку підрядника і є відображенням принципу свободи договору, який закріплено у ст. 627 ЦК;.

- у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Це право надається замовникові з метою своєчасного виявлення відступів від умов договору, строків виконання робіт та усунення цих порушень;

- вносити зміни з замовлення, якщо це можливо і не впливає на якість роботи та результату.

На замовника покладаються наступні основні обов’язки, зокрема:

- сприяти підрядникові у виконанні роботи шляхом надання матеріалу, устаткування або речі, що підлягає переробці, а також у інших випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, а також вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи (ст. 850 ЦК);

- прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Правовим наслідком прийняття замовником результату роботи є перехід до нього права власності, в тому разі якщо предметом підряду було створення матеріальної речі..

Прийманню надається якісна оцінка та відповідно схвалення, тобто підтвердження наявності належних якостей роботи. З цього випливає також втрата замовником права у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, якщо вони могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 ЦК).

З прийняттям роботи замовником пов'язаний також перехід ризику випадкового знищення предмету договору підряду або неможливості виконання роботи. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання і відповідно ризик випадкового знищення або пошкодження(псування) предмету підряду перейшов до замовника. Це означає, що підрядник не втрачає права на оплату своєї роботи при ухиленні замовника від прийняття цієї роботи в тому разі, якщо предмет підряду буде пошкоджено або знищено, або в разі настання неможливості виконання договору.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника;

- оплатити виконану підрядником роботу. За загальним правилом, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково (ст. 854 ЦК). Це правило має диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити у договорі і інший порядок оплати робіт; зокрема, попередню оплату або оплату окремих етапів роботи, а також сплату авансу.

Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст. 856 ЦК).