Права та обов’язки сторін за договором комісії



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Права та обов’язки сторін за договором комісії



За договором комісії його сторони набувають суб’єктивних прав та юридичних обов’язків за правилами синалагми чи взаємокреспондованості.

Комісіонер зобов’язаний:

- здійснити обумовлене договором у точній відповідності із вказівками комітента та на найбільш вигідних для комітента умовах;

- негайно, чи як тільки стане можливим, повідомити комітента про відступ від його умови і забезпечити докази що він діяв найкращим чином в інтересах комітента;

- у разі порушення третьою стороною договору негайно повідомити про це комітента;

- здійснити правочин чи правочини на найбільш вигідних для комітента умовах;

- отримати згоду комітента на укладення договору субкомісії;

- дотримуватися вказівок, які поступають від комітента на стадії виконання договору;

- зберігати належним чином майно, яке передане йому комітентом та відповідати за його втрату, нестачу або пошкодження;

- після виконання договору надати комітенту звіт і передати йому все отримане для нього за договором.

Комісіонер має право на відшкодування понесених ним витрат; отримувати належні йому за договором комісії комісійні із всіх сум, які надійшли до нього для комітента; за згоди комітента укласти договір субкомісії; відступити від вказівок комітента якщо це буде сприяти кращому виконанню договору; відмовитися від договору комісії не пізніше ніж за 30 днів.

Комітент зобов’язаний: прийняти від комісіонера виконане за договором (ст. 1023 ЦК України) і тому числі оглянути придбане для нього майно і негайно повідомити про виявлені недоліки; забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання договору ( передати майно, перерахувати необхідні кошти); сплати комісійну винагороду та відшкодувати понесені комісіонером витрати;

Комітент вправі: відмовитися від договору комісії і розпорядитися переданим комісіонеру; перевіряти хід виконання поручення та дотримання комісіонером його вказівок; надати додаткові розпорядження але до моменту виконання основного доручення; надати згоду на субкомісію; вимагати відшкодування втраченого чи пошкодженого комісіонером майна; відмовитися він прийняття переданого йому із суттєвими порушеннями за яких не досягається мета договору; вимагати від комітента передання йому звіту про виконання його зобов’язань та вимагати повернення не витрачених коштів.

 

Договір субкомісії

Формальної підставою для договору субкомісії є відсутність в законі вимоги особисто виконувати зобов'язання комісіонером, якщо інше не передбачено договором. Це дозволяє комісіонерові залучати до його виконання третіх осіб, в тому числі на основі договору субкомісії. За ст. 1015 ЦК при укладенні договору субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера прав та обов'язків комітента, проте залишається відповідальним за дії субкомісіонера перед першим комітентом. Це означає, що при невиконанні зобов'язання субкомісіонером основний комісіонер нестиме цивільну відповідальність перед комітентом. Натомість субкомісіонер в такому разі виступає боржником щодо основного комісіонера, який щодо нього стає комітентом.

Суб'єктивне право на укладення договору субкомісії існує у комісіонера за наявності згоди на це комітента, яка може бути виражена шляхом вміщення відповідного положення у договорі, або у формі окремої заяви. Водночас існують випадки, коли комісіонер має передати свої повноваження субкомісіонерові негайно, не чекаючи згоди комітента з метою попередження усунення настання негативних для комітента наслідків.

Відповідно до ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер вправі укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. Завдяки субкомісії комісіонер має кращу змогу оперативно виконати завдання комітента із врахуванням його зв’язків із регіональними професійними комісіонерами.

За договором субкомісії субкомісіонер зобов’язується за доручення комісіонера за плату вчинити для нього один або декілька правочинів , результат яких призначений для передання комітенту. За таким договором комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента.

Такий договір є двохстороннім але з участю третьої сторони та загальною зв’язаністю зобов’язанням перед комітентом; оплатним та консенсуальним. Оскільки тут йдеться про господарювання то такий договір є господарським.

За загальним правилом такий договір укладається за згоди комітента. Проте відповідно ч.2 ст. 1015 ЦК України у виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди кометна. Загальна вимога поінформованості комітента про хід виконання договору комісії та можливі відступлення від нього зобов’язує комісіонера повідомити комітента про договір субкомісії як тільки це стане можливим.

Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини із субкомісіонером. Субкомісія не є різновидом поступки вимоги чи переведення боргу і не веде до зміни сторін у зобов’язанні.

 

Відповідальність сторін за договором комісії

 

За порушення сторонами своїх обов’язків настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ЦК зазначені лише окремі порушення сторонами обов’язків за договором, які призводять до певних правових наслідків. Так, у разі, якщо комісіонер продав майно комітента за нижчою ціною, він повинен заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки (ч.3 ст.1017 ЦК).

У випадку, якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору (ч.ч. 4, 5 ст.1017 ЦК).

 

Договір консигнації

Тлумачні словники тлумачать термін "консигнація (англ. to consign - передавати, передоручати, ком. відправляти вантаж) - різновид комісійного продажу товарів за кордон, при якому експортер-консигнант відправляє товар на склад іноземної фірми - консигнатора з дорученням продати його на визначених умовах. Поки товар не проданий, він є власністю відправника, і консигнатор несе відповідальність за його збереження. В Україні визначення консигнації є в Порядку № 445 за яким вона визначається як операція резидентів, що здійснюється під час виконання договорів консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, згідно яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії договору консигнації) за обумовлену плату продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнантові. Специфіка консигнації полягає в тому, що:

1) цей договір класифікується завжди як "договір комісії на продаж у сфері ЗЕД" з податковими наслідками, що виникають звідси, і відображенням у бухгалтерському обліку;

2) предметом договору консигнації можуть бути тільки товари, тому що у всіх положеннях фігурує слово "склад";

3) у договорі консигнації завжди обумовлюються строки, протягом яких повинен бути проданий товар;

4) консигнація, як і комісія, обов’язково здійснюється на платній основі;

5) торгівля проводиться від імені консигнатора;

6) обов’язки сторін щодо компенсації витрат, пов’язаних з реалізацією товарів, обумовлюються в договорі, тобто, не обов’язково консигнація буде здійснюватися за рахунок консигнанта. При цьому в договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора відшкодування йому витрат на збереження майна консигнанта, консигнатор обов’язково сам несе подібні витрати.

Консигнатор зобов’язується: зберігати товар на своєму складі до його реалізації, застрахувати товар на користь консигнанта на увесь час перебування товару в розпорядженні консигнатора, а також (додатково) рекламувати отриманий товар, надавати потенційним покупцям можливість ознайомитися з товаром.

Такий договір є непойменованим і різновидом зовнішньоекономічного контракту і підпадає під регулювання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей договір імплементований із зарубіжної практики і законодавства.

У внутрішньому законодавстві України окрім вищевказаного закону він вказаний у Декреті КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» як такий, що обслуговує торгово-посередницьку діяльність та на дефініційному рівні у постанові КМ України «Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів спеціального призначення. Відповідно до його п. 2 договір консигнації – це операція із реалізації товарів, відповідно до якої одна сторона (консигнатор) зобов’язується за доручення іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, яків належать консигнатору.

Договір консигнації – договір комісії який обтяжений зовнішньоекономічним елементом та правилами, що пов’язані із митними процедурами. Він має ряд особливостей: одна із сторін є нерезидентом; на відміну від договору комісії він пов'язаний із товарооборотом у зовнішньоекономічній діяльності; консигнатор має більше свободи при вступі у відносини із третіми особами від свого імені і без доручення; в ньому поєднуються речові де консигнатор є власником та зобов’язальні правовідносин; передбачається умова про можливість придбання товару, що поставлений консигнатором і перебуває на консигнаційному (митному) складі.

 

Контрольні питання:

1. Поняття і значення договору комісії.

2. Юридична характеристика договору комісії.

3. Відмінність договору доручення та договору комісії.

4. Форма договору комісії.

5. Види договору комісії .

6. Змісту договору комісії .

7. Сторони договору комісії.

8. Правове становище сторін за договором комісії.

9. Відповідальність сторін за договором комісії.

10. Припинення договору комісії.

11. Понятті та особливості субкомісії.

12.Поняття та особливості договору консигнації.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.27.11 (0.007 с.)