Права та обов’язки сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт

 

Обов’язки сторін за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт передбачені у ст.ст.889, 890 ЦК. При цьому, якщо обов’язки замовника сформульовані у диспозитивній формі і можуть бути змінені у договорі, то обов’язки підрядника закріплені імперативною нормою.

Відповідно до ст.ст. 887-889 ЦК замовник зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. За ст.28 ЗУ «Про планування та забудову територій» проектна документація на будівництво об’єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Замовник при затвердженні отриманого від підрядника завдання та інших вихідних даних, а підрядник – при отриманні їх від замовника зобов’язані їх перевіряти і у разі виявлення недоліків сповістити про це контрагенту. Сторона, яка не виконала цього обов’язку, приймає на себе відповідний ризик: вона зможе посилатися на недоліки завдання лише за умови, якщо доведе, що вони не могли бути нею виявлені[250].

Архітектурно-планувальні завдання – це документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог, особливих умов проектування і будівництва об’єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам’яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об’єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Архітектурно-планувальне завдання надається органами містобудування та архітектури на вимогу замовника у місячний строк (ст.ст.1, 5 ЗУ «Про архітектурну діяльність»);

сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника. Відповідно до ч.5 ст.30 ЗУ «Про архітектурну діяльність» використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається лише одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди;

надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором. Наприклад, у разі потреби надавати транспортні засоби, приміщення для зберігання обладнання тощо;

брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов’язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;.

прийняти виконані роботи. Якщо між сторонами відсутні розбіжності щодо результатів виконаної роботи, то складається та підписується акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації або даних пошукових робіт;

залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред’явленим до замовника іншою особою у зв’язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. Підрядник за договором на виконання проектних і (чи) пошукових робіт зацікавлений у тому, щоб узяти участь в суперечці між його замовником і третьою особою, адже це дає йому можливість довести, що технічна документація і дані пошукових робіт не мають недоліків. Для підрядника це є важливим з огляду на те, що замовник, відшкодувавши шкоду, завдану внаслідок використання документації, розробленої замовником, має право заявляти до підрядника регресні вимоги щодо відшкодування сплачених коштів. Наслідки невиконання замовником цього обов’язку та ухилення підрядника від участі в розгляді справи визначаються за аналогією правил ч.ч.2, 3 ст.660 ЦК.

Окрім виконання зазначених обов’язків замовник у разі необхідності зобов’язаний одержати документи про відведення земельних ділянок, дозвіл на проведення вирубок дерев під час виконання пошукових робіт тощо.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про планування та забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (далі – дозвіл на будівництво). У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.

Замовник має право здійснювати контроль і технічний нагляд за виконанням вимог завдання щодо проектування або пошукових робіт (ч.1 ст.849 ЦК, ст. 23 ЗУ «Про архітектурну діяльність»).

Згідно зі ст.849 ЦК замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані відмовою від договору. Замовник має право відмовитися від договору й у випадках, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, або якщо стане очевидним, що робота буде виконана неналежним чином, і підрядник не усуне допущені недоліки у визначений замовником строк. У двох останніх випадках замовник має право вимагати від підрядника відшкодування завданих збитків.

За ст.ст.888, 890 ЦК України підрядник зобов’язаний:

додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника. Разом із цим, підрядник не позбавлений права оспорювати завдання на проектування, якщо воно суперечить договору;

погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності – також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. Документація має передаватися у готовому виді, придатному для використання, у повному комплекті та обумовленій у договорі кількості екземплярів;

не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам. Цей обов’язок зумовлений тим, що розроблення документації відбувалося за рахунок замовника, якому належить право розпоряджатися нею, а також тим, що зазначена документація може становити службову, комерційну чи будь-яку іншу конфіденційну таємницю, вона має певну вартість, що належить замовникові;

гарантувати замовникові відсутність у інших осіб (державних органів або органів місцевого самоврядування, з якими має бути погоджена документація, суб’єктів права інтелектуальної власності, права яких може порушувати розроблена документація тощо) права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Окрім цього, підрядник має виконувати обов’язки щодо своєчасного попередження замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи, а також про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст.947 ЦК). Якщо ж замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника про існування зазначених обставин не замініть вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо ж додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров’ю людей чи призводять до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ст.848 ЦК).

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про архітектурну діяльність» підрядник має право обирати на свій розсуд технологію, методи і спосіб реалізації проекту об’єкта архітектури в межах державних будівельних стандартів, норм і правил.

За ч.4 ст.30 ЗУ «Про архітектурну діяльність» автору проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва надається виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.

Автор об’єкта архітектури як об’єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання (ч.6 ст.30 ЗУ «Про архітектурну діяльність»).

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав йому завдання або інші вихідні данні для проектування чи здійснення пошукових робіт.

Також підрядник має право у разі, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підряднику у зв’язку з виконанням договору, притримати результат роботи та інше майно замовника, що є у підрядника (ст.856 ЦК).