Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему

 

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору складають його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.Специфікою договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану систему є саме домінування умов, які визначені не сторонами а приписами чинного законодавства.

Істотними умовами договору є умови що формують договір у цілому та його окремі види. Традиційно до них відноситься предмет договору, а також інші умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Враховуючі те що в Україні як і у багатьох країнах існують де кілька споживчих ринків (оптовий та роздрібний) слід зазначити, що і відносини з приводу регулювання та укладання договору постачання через приєднану мережу мають свою специфіку. Так згідно зі ст.26 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” істотними умовами договору на постачання теплової енергії та газу (як комунальна послуга) є:найменування сторін;предмет договору; тарифи та їх складова, а також загальна вартість енергетичних ресурсів; порядок сплати за спожиту теплову енергію та газ; порядок перерахунків розміру плати за теплову енергію та газ в разі ненадання їх або ненадання в повному обсязі, зниження якості, права та обов’язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості товару (теплової енергії та газу); визначення вузлів розподілу, в яких відбувається передача ресурсів від виробника споживачеві; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за не виконання договору; порядок вирішення спрів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата та місце укладення договору. З огляду на ст.. 628 та 638 ЦК України не всі з них є умовами договору.

Як уже вказувалось, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати іншої стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, в обумовленої кількості та якості, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятої теплової енергії, газу, за обумовленими цінами, та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання. Тож предметом такого договору є енергетичні та інші ресурси з найменуваннями, що передбачені державними стандартами або технічних умов. Показники якості енергії чи інших ресурсів узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліків (величина) показників, підтримання яких є обов’язковим для сторін договору.

В разі як що постачання енергетичних ресурсів здійснюється на ринку оптової торгівлі, та виконавець ні є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається згідно з загальними вимогами щодо договорів. Якщо, енергетичні ресурси (теплова енергія, газ) поставляються через приєднану мережу оптовим компаніям, самим виробником цих ресурсів, то сторонами цього договору є постачальник, та покупець. У даному випадку до цих відносин застосовуються загальні положення договору поставки.

Перш за все у договорі визначається кількість товару яка має бути узгоджена з покупцем і встановлена у відповідних одиницях виміру. Відповідно ч.1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Також пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

ЦК України надає можливість встановлювати в договорі не кількість товару, а порядок його визначення. Так, у Типовому договорі про постачання теплової енергії в гарячої води, вказується що оплата здійснюється на підстави показань приладів обліку. У разі підключення Споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту з приладами обліку, від загального споживання теплової енергії, визначеної за показниками приладів обліку центрального теплового пункту, віднімаються обсяги споживання теплової енергії визначити за правилами обліку споживачів, підключених до центрального теплового пункту, а залишок спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу – пропорційно його договірним навантаженням. Тому у договори не визначається кількість спожитої теплової енергії, яку поставляє теплопостачальник.

Постачальник повинен здійснювати постачання теплової енергії не лише в оговореної кількості але і відповідної якості. У договори постачання теплової енергії якість товару визначається зазначенням вказівок нормативних документів зі стандартизації чи інших показників. Стандарти повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі підвищенню конкурентоспроможності товару та недопущення введення в оману споживачів.

У договорі постачання теплової енергії якість товару повинна відповідати вимогам які зазначені в п.10.1.3 „Правил користування тепловою енергією”. Енергопостачальна організація забезпечує безперервну (за винятком нормативно встановлених перерв) або за затвердженім режимом подачу теплової енергії на потреби споживача протягом зазначеного в договорі часу із забезпеченням температурі води після водопідігрівача не менш +50 град. С. У разі зниження з вини енергопостачальної організації параметрів якості теплової енергії вона повинна сплатити споживачеві штраф у розмірі 25% від вартості відпущеної теплової енергії. Стаття 678 ЦК України передбачає, що покупець (споживач) якому переданий товар неналежної якості (теплова енергія не відповідає параметрам) незалежно від можливості використання товару, може вимагати від продавця (поставника) на свій вибір: а). пропорційного зменшення ціни; б). відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Якщо постачальник теплової енергії не є його виготовлювачем, то вимоги щодо пропорційного зменшення ціни, відшкодування витрат на усунення недоліків товару можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача енергоресурсів.

Крім предмету та його характеристик істотними умовами договору поставки теплової енергії через приєднану мережу є: ціна, строк та найменування сторін. Ціна теплової енергії як істотна умова – це певна грошова сума, яка сплачується споживачем (покупцем) за отриману від постачальника (продавця) енергію у вигляді пару або гарячої, Як уже зазначалось вона є регулюємо і встановлюється однаково. Коли договором постачання теплової енергії встановлено, що ціна за спожиту енергію може зміняться з урахуванням показників які зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), та при цьому не визначений спосіб її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення собівартості енергії на момент укладання договору і на момент її споживання.

В разі зміни вартості энергоресурсів як житлово-комунальних послуг виробник, виконавець не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Законами України „Про ціни і ціноутворення”, та „Про житлово-комунальні послуги” визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання. Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в України державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Формування цін, тарифів при роздрібному постачанні теплової енергії здійснюються шляхом розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво теплової енергії та інших видів энергоресурсів і подачі на затвердження органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни, тарифи в розміри економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін, тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виробникам, виконавцям різницю між затвердженим розміром цін, тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво энергоресурсів.