Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору побутового підряду

 

Договір побутового підряду має бути виконаний згідно умов, які у ньому передбачені. Законом передбачені загальні та спеціальні наслідки порушення умов зобов’язання, яке виникає на підставі договору побутового підряду як підрядником, так і замовником. Майнова відповідальність (як акцесорне зобов’язання чи як цивільно-правова відповідальність. З метою надання більших гарантій захисту прав замовника за договором побутового підряду чинне законодавство встановлює більше підстав для відповідальності підрядника.

Одним з найбільш поширених порушень умов договору побутового підряду підрядником є несвоєчасність виконання замовлень. Проте ЦК не передбачає відповідальності підрядника за невиконання договору у встановлений строк і відповідно вона настає згідно загальних правил ЦК про прострочення боржника (ст. 612 ЦК), зокрема: 1) вимагати відшкодування збитків, які завдані простроченням, навіть тоді, коли згодом підрядник і виконав замовлення; 2) відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення підрядника виконання зобов’язання втратило для нього інтерес.

Стягнення збитків застосовується якщо потерпіла особа доведе, що у зв’язку з порушенням зобов’язання їй було заподіяно збитки, які виражаються у певній грошовій сумі (ст. 623 ЦК). Відшкодуванню підлягають всі заподіяні цим порушенням збитки відповідно до ст. 22 ЦК (реальні збитки та упущену вигоду).

Замовнику надані переваги у порівнянні з кредиторами у інших договірних зобов’язаннях, допускаючи можливість відповідальності підрядника до настання прострочення. Так, ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлює що замовник праві відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не приступив до виконання роботи або виконує її так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Право на розірвання договору належить замовникові незалежно від того, чи є прострочення підрядника наслідком його вини чи воно сталося за обставин, які від нього не залежать. Підрядник несе негативні майнові наслідки і при випадковій затримці виконання роботи. Проте повільність підрядника, яка обумовлена випадковими обставинами, не є наслідком правопорушення, є вибачаючою обставиною.

Закон України «Про захист прав споживачів» містить додаткове правило, відповідно до якого, якщо значну частину обсягу робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, замовник має право розірвати договір лише стосовно частини робіт, що залишилася. Вказане правило покликане зменшити ризик підрядника у разі настання випадкової неможливості виконання або випадкової затримки виконання роботи. Крім того, воно має попередити необґрунтовану відмову замовника від договору побутового підряду.

Більш дієвою формою майнової відповідальності правопорушника є стягнення з нього неустойки у вигляді пені або штрафу, зокрема у разі коли підрядник не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення замовникові сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо вартість роботи не визначено, підрядник сплачує замовникові неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата підрядником неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Наслідки, які настають через допущені підрядником відступи від умов договору, які погіршили роботу, а також при виявленні інших недоліків, передбачені ст. 872 ЦК України. Закон розрізняє істотні та неістотні (інші) недоліки у роботі. Відповідно до п. 12 Постанови ПВС України № 4 від 06.07.79 «Про застосування в судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини по побутовому обслуговуванню населення» до істотних належать такі недоліки, які роблять неможливим використання речі відповідно до її цільових призначень, або не можуть бути усунутими відносно даного замовника, або для їх усунення потрібні великі затрати праці та часу, або роблять предмет іншим, ніж передбачено договором. Такий поділ недоліків на істотні та неістотні (інші) має певне обґрунтування. В залежності від того, які є недоліки у роботі, настають і різні правові наслідки.

Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі, що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, замовник зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

Підрядник має усунути недоліки у виконаній ним роботі у розумний строк. Розумним вважається мінімальний строк, який необхідний для виправлення недоліків. Його тривалість залежить від характеру недоліків, але у всякому випадку він не може бути настільки тривалим, щоб робота втратила інтерес для замовника. Право на розірвання договору та відшкодування понесених у зв’язку з цим збитків у замовника виникає тільки тоді, коли підрядником допущені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі. У протилежному випадку суд за вимогою підрядника має відмовити замовникові у позові про розірвання договору та зобов’язати його прийняти виконання, але за умови виправлення недоліків чи зменшення винагороди за роботу.

Виходячи з сенсу норми ч. 1 ст. 872 ЦК України замовник має право вимагати виготовлення іншої речі замість зіпсованої тільки у тому випадку, якщо робота виконувалася з матеріалу замовника. Цим забезпечується реальне виконання договору, що відповідає принципу найбільшої охорони прав замовника.

Додатковою підставою для розірвання договору замовником є неналежне виконання договору побутового підряду, яке сталося під час самого його виконання. Законом України «Про захист прав споживачів» замовникові також надане право ще під час виконання робіт, якщо стане очевидним, що їх не буде виконано з вини підрядника згідно з умовами договору, призначити підрядникові відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок підрядника (ч. 2 ст. 10 Закону).

Якщо результати цих робіт не придатні до використання за призначенням, то шкода, завдана життю, здоров'ю або майну замовника дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим замовником незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з підрядником. Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено – протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником. Відшкодуванню підлягає як майнова, так і моральна шкода у випадках, передбачених законодавством.

Окремою підставою для відповідальності підрядника є невиконання ним свого обов’язку щодо збереження майна, переданого йому замовником. Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» підрядник зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від замовника для виконання робіт. Цей обов’язок повинен бути виконаний підрядником протягом місяця. Підрядник не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від замовника для виконання робіт.

Основними обов’язками замовника є прийняти та оплатити вартість виконаних згідно з умовами договору робіт. Невиконання замовником вказаних обов’язків розглядається законом як прострочення кредитора, що тягне за собою:

1) письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника. До сум, які в цьому разі належать підрядникові відносяться не тільки ті, які становлять ціну договору, а також і вартість зберігання замовлення (п. 31 Правил);

2) притримати предмет договору побутового підряду. У даному випадку, слід звернути увагу на те, що підрядник має право на притримання тільки в тому разі, коли предметом договору побутового підряду є вплив на предмети зовнішнього світу (створення нової речі, перероблення, ремонт існуючої речі тощо). В тому разі, коли предметом підряду є безпосередній вплив на замовника (надання перукарських послуг тощо), притримання є неможливим через особливості предмету договору. Притримання здійснюється відповідно до норм § 7 Глави 49 ЦК України. У підсумку, підрядник також може задовольнити свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, в повному обсязі шляхом реалізації предмету договору побутового підряду з публічних торгів. При цьому підлягають відшкодуванню підрядникові збитки, завдані порушенням зобов’язання, витрати необхідні на утримання предмету договору, а також витрати, понесені у зв’язку з його реалізацією.

3) вимагати відшкодування. В даному випадку має діяти загальне правило, яке застосовується при простроченні кредитора (ст. 613 ЦК України).

Замовник, який прострочив прийняття виконаної роботи від підрядника за договором побутового підряду, крім цивільно-правової відповідальності несе також й інші негативні наслідки. По-перше, він несе ризик випадкового настання неможливості виконання зобов’язання. По-друге, право власності на предмет договору, а отже, і ризик випадкової його загибелі, переходить до замовника у момент, коли мало відбутися її прийняття.

Чинний ЦК України не містить спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність замовника за невиконання ним свого обов’язку щодо сплати підрядникові винагороди за договором. Цей обов’язок замовника забезпечується наданням підрядникові права продати предмет договору в разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи, а з суми виторгу задовольнити свої вимоги щодо оплати замовлення.

Контрольні питання:

1. Поняття та юридична характеристика договору побутового підряду.

2. Місце договору побутового підряду в системі підрядних договорів.

3. Істотні умови договору побутового підряду.

4. Предмет договору побутового підряду.

5. Правове значення строків у договорі побутового підряду.

6. Форма договору підряду.

7. Сторони у договорі побутового підряду.

8. Права та обов’язки сторін договору побутового підряду.

9. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору побутового підряду.