Серед умов договору необхідно виділяти істотні умови.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Серед умов договору необхідно виділяти істотні умови.



Це умови, які закон вважає необхідними і достатніми для виникнення того чи іншого договірного зобов'язання. Істотними закон визнає:- Умови про предмет договору; - Умови, прямо названі в законі або інших правових актах як істотні; - Умови, необхідні для договорів даного виду [[4]]; - Умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

4 Поняття та порядок укладення договору
Укладення договору - досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору в порядку, передбаченому законодавством.

Договір вважається укладеним при дотриманні двох необхідних умов:

- Сторонами має бути досягнуто згоди з усіх істотних умов договору;

- Досягнуте сторонами угоду за своєю формою повинна відповідати вимогам, що пред'являються до такого роду договорами (ст. 432 ЦК).

Укладення договору, виходячи з природи цього цивільно-правової категорії (угода сторін), передбачає вираження волі кожної з сторін (волевиявлення) і її збіг. Коли говорять про укладення договору, зазвичай мають на увазі договір як дво-або багатосторонню угоду, тобто юридичний факт, який породжує цивільно-правове зобов'язання. Однак передбачених законодавством вимог до укладення договору охоплюють і інші аспекти поняття «договір». Наприклад, коли мова йде про умови дійсності договору, мається на увазі договір як угода (юридичний факт); відповідь на питання, чи досягнута сторонами договору згоди по всіх його істотних умов, передбачає аналіз договору як правовідносини; деякі спеціальні вимоги до форми договору пред'являються до договором як до документа.

«Порядок укладення та припинення договору»правила і процедура укладення договору; дія договору; правила і порядок зміни і розірвання договору.

1.Договір вважається укладеним при дотриманні двох умовсторонами досягнуто згоди з істотних умов договору; угода сторін викритий в необхідну законом форму.

Процес укладання договорів складається з трьох етапів:напрям оферти; розгляд оферти та направлення акцепту; отримання акцепту.

Є два винятки з цієї процедури:дана процедура не застосовується, якщо сторони оформляють свої відносини реальним договором; коли укладається договір держреєстрації.

Якщо пройшла три процедури, але одна із сторін ухиляється від реєстрації, то друга сторона може через суд змусити зареєструватися.

Оферта- пропозиція укласти договір.

Оферта повинна відповідати декільком вимогам:вона повинна бути спрямована конкретно-певній особі; вона повинна бути певною, тобто з неї має чітко виникати намір укласти договір; повинна виражати намір укласти договір тільки з тим, хто прийняв цю пропозицію; вона повинна містити всі істотні умови договору.

Додаткові вимоги: вона може містити термін для акцепту, тобто термін, протягом якого повинен бути отримана відповідь.

Акцепт - це відповідь на оферту. Вимоги до акцепту: він повинен бути повним, беззастережним і відправлений в строк. Акцепт може бути виражений в конклюдентних діях, направленням листа або виразом усної угоди (вираз акцепту шляхом мовчання допускається у визначеному законом випадках).

Акцепт є не беззастережним, якщо:- Відправлений не в строк; - Акцепт на інших умовах (нова оферта).

Дія договорів.За загальним правилом договору починають діяти з моменту його укладення. Це може бути: - Дата підписання обома сторонами; - Дата отримання акцепту; - Дата примусу до укладання договору. За загальним правилом дія договору поширюється після його укладення. Але сторону можуть передбачити поширення дії договору в певних рамках. Закінчення дії терміну договру самостійного значення не має, крім випадків прямо зазначених у законі. Договір може бути розірваний тільки за згодою сторін (ст. 451). Існує перелік договорів, які можуть бути розірвані в односторонньому порядку (договір укладений на невизначений строк). Зміна або припинення договорів в суді: - Неналежне виконання умов договору; - Суттєві зміни обставин.

ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ І ЗМІНИ ДОГОВОРУ

 

Розірвання та зміна договору за угодою сторін

 

Розірвання та зміна договору на вимогу однієї із сторін у судовому порядку

 

Розірвання та зміна договору внаслідок односторонньої відмови від договору

 

Розірвання та зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин

 

Договір будівельного підряду

Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчими актами.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений термін об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.

Сторонами договору є: у взаємних договорах — замовник і підрядник, а в багатосторонніх — крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.

Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.

Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об'єкт будівництва — сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням.

Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання роботи. Також в договорі може бути передбачено строки завершення окремих етапів робіт.

Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або під час проведення тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентованих рішень з цього питання. Визначаючи ціну договору, сторони можуть керуватися Правилами формування договірних цін та їх уточнення в процесі будівництва.

Особливості договору будівельного підряду:роботи за цим договором проводяться за місцем знаходження об'єкта (предмета праці);специфічний предмет договору та його суб'єктний склад;тривалість договірних стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договірних обов'язків;широке застосування системи генерального підряду; наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду.

Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника — дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника — ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва. Договір може бути укладено шляхом: а) прямих переговорів між сторонами; б) відкритих або закритих торгів.

Зміст договору становить сукупність прав та обов'язків сторін. Причому відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.

Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний:1) виконати роботи відповідно до проектної документації;2) повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва;3) надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;4) укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду;5) своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;6) здати об'єкт у встановлений строк підряднику [5].

Замовник зобов'язаний:

1) своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;

2) передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника;

3) сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг;

4) організувати та здійснити прийняття результату виконаної роботи;

5) оплатити роботу підрядника.

Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника).

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою [6].

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій щодо його експлуатації, які розробив сам замовник або залучені ним інші особи; неналежного ремонту об'єкта, які здійснив сам замовник або залучені ним треті особи. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. При цьому, в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

 

 

Договір майнового найму (оренда)

Договір майнового найму (оренди) — це договір, за яким наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Де двосторонній, опла-тний і, як правило, письмовий договір. За цим договором одна сторона — наймодавець — зобов'язана надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна, і провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого у найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Друга сторона — наймач — зобов'язана: - своєчасно вносити плату за користування майном; - користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; - підтримувати найняте майно в належному стані; - провадити за свій рахунок поточний ремонт, як­що інше не встановлено законом або договором; - при припиненні договору найму повернути майно в тому стані, в якому його одержано, з урахуван­ням нормального зносу або у стані, обумовлено­му договором.

Строк договору майнового найму визначається за пого­дженням сторін. Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі Другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці.

Предмет договору найму (оренди). Предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена індивідуальни-ми ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодно-разовому використанні (неспоживна річ). Також предметом договору найму можуть бути майнові права (ст. 760 ЦК Ук-раїни). До майнових прав, що можуть передаватися в оренду, можна віднести майнові права автора та володільця об’єкта промислової власності, а також права на чужі речі

Сторони договору найму (оренди).Одна сторона — це наймодавець (орендодавець), друга — наймач (орендар). ЦК України не містить спеціальних вимог до сторін. Наймодав-цем можуть виступати будь-які особи: фізичні, юридичні, дер-жава тощо. Наймодавцем речі за договором оренди може бути його власник або особа, якій належать майнові права (ст. 761 ЦК України). Наймачем може бути, як дієздатна фізична осо-ба, так і юридичні особи різних форм власності.

Форма договору. ЦК України не містить окремих поло-жень щодо форми договору найму (оренди), на відносини най-му (оренди) поширюються загальні положення ст.ст. 205–210 щодо форми правочинів.

Строк договору. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України), але якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укла-деним на невизначений строк. Кожна із сторін такого догово-ру може відмовитися від нього у будь-який час, письмово по-передивши про це іншу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці (ч. 2 ст. 763 ЦК України).

Плата за користування майном може вноситися за вибо-ром сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодич-ний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користу-вання майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, як-що інше не встановлено договором.Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ст. 762 ЦК України).

Обов’язки наймача. Наймач зобов’язаний:– користуватися річчю відповідно до її призначення або умов договору .– утримувати річ у належному стані та проводити за свій рахунок поточний ремонт речі, якщо інше не встановлено в до-говорі .– своєчасно вносити плату за користування майном. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і ви-магати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за ко-ристування річчю протягом трьох місяців підряд.– у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з ураху-ванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Припинення договору найму. Підстави припинення дого-вору:1) смерть фізичної особи–наймача та ліквідація юридич-ної особи, яка була наймачем або наймодавцем (ст. 781 ЦК Ук-О. С. Мазур Цивільне право України. Але закон або сторони в договорі найму можуть перед-бачити продовження дії договору і після смерті наймача;2) розірвання договору за згодою сторін;3) відмова від договору — наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору; 4) розірвання договору на вимогу однієї із сторін. Наймодавець має право вимагати розірвання договорунайму, якщо:а)наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; б) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; в) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; г) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст.783 ЦК України).

Види договору найму (оренди). ЦК України регулює п’ять видів договору найму:

1) прокат;

2) найм (оренда) земельної ділянки;

3) найм будівлі або іншої капітальної споруди;

4) найм (оренда) транспортного засобу;

5) лізинг.

Договір майнового найму (оренди)

Прокат. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ найма-чеві у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.787 ЦК України). Прокат являє собою короткостроковий найм майна, при цьому один і той самий предмет прокату може багаторазо-во використовуватися різними наймачами. Договір прокату є оплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім.

Особливостями договору є те, що наймач, по-перше, не має права на укладення договору піднайму; по-друге, не має пере-важного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем; по-третє, капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймо-давець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (ст. 791 ЦК України).

Найм (оренда) земельної ділянки. Стаття 792 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та кори-стування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

 

Договір страхування

Договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 90; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.229.51 (0.014 с.)