Глава 8. Укладення, зміна і розірвання договору

 

1. Укладення договору:

2.Загальний порядок укладення договорів.

3.Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо.

4. Зміна або розірвання договору.

5. Правові наслідки розірвання договору.

 

Нормативні акти: Правила Інкотермс, Правила Європейського контрактного права (ПЄКП), Правила УНІДРУА,:

Глава 53 ЦК України, ГК України, ГПК України, закони України: Про нотаріат,. Про електронний підпис, Про здійснення державних закупівель.

Рекомендована література: Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання.: Навчальн. посібник. К.: Наукова думка. 2002, Блащук А.М. Припинення договірних зобов’язань у цивільному праві України: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук. 12.00.03. / А.М.Блащук. / К.: 2006. -20 с., Брагинский М. Й., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положення - М., 1999. Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975. Зобов'язальне право: Теорія і практика / За ред. О. В. Дзери. - К., 1998., Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / [Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.]; За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. - 896 с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Міхно О.І. Припинення договору за цивільним законодавством України: Монографія. / О.І.Міхно. К.-Х.: ТОВ «Оберіг», 2009. -224 с.

Ключова термінологія: оферта, акцепт, договірні технології, скайнінг, акцепт, проект договору, переддоговірний спір,

 

Укладення договору

 

Укладення договору – процес досягнення домовленості між сторонами, що забезпечується переговорами та приписами чинного законодавства. Тут йдеться про: 1) договір як підставу виникнення цивільних прав та обов’язків; 2) як юридичний склад, що має свою внутрішню конструкцію та зовнішню спричиненість, порядок виникнення; 3) як момент виникнення зобов’язання між сторонами. Укладення договору охоплює матеріальні та процесуальні відносини.

Зовнішня спричиненість – полягає у меті договору та його мотивах. Мета договору - встановлення, зміна чи припинення прав та обов’язків для сторін - співпадає: або у зустрічному напрямку (продавець відчужує товар, а покупець – його набуває (синалагма)) або в одному і тому ж напрямку (заснування корпоративної юридичної особи). Мотив договору спонукає до його укладення: побутові, особисті, господарські (підприємницькі), технологічні потреби.

Укладенню договорів зазвичай передує становлення особливостей майбутнього контрагента зокрема його платоспроможності та ділової репутації, альтернатив йому та предмету договору, особливостей товару тощо. Це є напрямком забезпечення безпеки контрагентів, зокрема банків при наданні ними кредитів. Такий напрям розвивається у скайнінзі – психологічній та матеріальній обробці потенційного контрагента з метою заставити його укласти не вигідний чи збитковий контракт[164]. Крім того застосовуються методи нейролінгвістичного програмування, за якої нав’язується оманлива пропозиція та інформація із поєднанням психопрограмування[165].

В юридичній та економічній літературі дії з укладення договорів йменується контрактувати[166], а особи, що приймають на себе зобов’язання за контрактом – контрактантами.

На процедури укладення договорів впливають положення чинного законодавства, зокрема Принципи Європейського контрактного права. Стаття 2.1. Принципів УНІДРУА встановлює що договір може укладатися шляхом акцепту оферти або в результаті поведінки сторін, яка достатньо свідчить про домовленість. Сучасне договірне право не обмежується лише акцептом оферти як єдиним способом укладення договорів. За ст. 2:101 ПЄКП контракт є укладеним якщо: а) сторони намірені бути юридично зобов’язаними; та б) вони досягнули домовленості без яких-небудь подальших вимог.

Виділяється порядок та спосіб укладення договору. Порядок укладення договору – нормативно визначені взаємні дії сторін, що спрямовані на встановлення договірних відносин та визначення їх змісту. Він може бути конкурентний, коли проводяться аукціон, тендер, та неконкурентний.

Спосіб – нормативно врегульована організація досягнення домовленості учасниками переговорів, що визначений стандартними формами договорів (формулярним правом) та зокрема типовими формами МТП та Європейської економічної комісії, де виділяються різновиди типових контрактів:

1) типовий контракт-зразок - рекомендаційний зразок на основі якого й укладається контракт;

2) типовий контракт-оферта (акцепт) - засіб висловлення пропозиції однією стороною чи обома разом обов’язкових умов договору як оферти чи акцепту;

3) типовий контракт-формуляр - вироблений практикою набір оптимальних умов певного договору на основі уніфікації договірних умов в певній сфері діяльності (типові форми чартерів, публікації оголошень, розміщення телевізійної реклами тощо);

4) загальні умови – окремі визначені однією із сторін чи спільно параметри договору які поширюються на декілька договорів;

5) контракт приєднання – типова форма договору у якій визначені всі умови договору в певній стандартній формі, що можуть бути прийняті іншою стороною шляхом приєднання до неї[167].

Типові форми зумовлюють моделі укладення договору:

- одностадійну, де імперативно визначено умови участі однією із сторін в договорі і вона зобов’язана укласти договір у силу відсутності можливості прийняти участь у формуванні умов договору наприклад з монополістом або в силу інших причин. Вона може пристати на її умови або від укладення договору відмовитися. Пропозиція укласти договір (оферта) є імперативною і не припускає альтернативи при її прийнятті;

- двостадійну (класичну), де елементами ї є: оферта, акцепт, зустрічне задоволення, правоздатність та дієздатність сторін, а також мета договору. Їй властиві свобода волевиявлення, згода по всіх істотних умовах договору, участь сторін у їх формуванні, еквівалентний характер, взаємна відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору та забезпечення договору примусовою силою держави;

- ускладнену наперед даним зобов’язанням зокрема попереднім договором, протоколом про наміри, передумовами укладення договору;

- договір через договір [168]за чого укладення договорів має складну юридичну природу і передбачене іншим договором, що не є попереднім. Так договір банківського рахунку є обов’язковою умовою для проведення безготівкових розрахунків.

В доктрині права зазначалось, що для укладення договорів необхідно три елементи: а) пропозиція вступити в договір (оферта); б) прийняття цієї пропозиції (акцепт); в) покриття оферти акцептом (перфекція)[169].

Виділяються два режими укладення договорів:

1) між „присутніми” де договір може бути укладений у спрощеному порядку без явно виражених оферти та акцепту, а поведінка сторін свідчить про їх намір укласти договір;

2) між „відсутніми” де укладення договору завжди проходить дві стадії: оферту та акцепт. Проте не виключені й інші дії що передують укладенню договору, особливо інвестиційного.

Для укладення деяких договорів необхідні передумови:

1. суб’єктивного характеру – наявність спеціального правового становища одного із учасників переговорів; загального та спеціального;

2. зв’язаних з предметом договору. Для придбання мисливської зброї потрібно дозвіл дозвільної служби органів внутрішніх справ, а для придбання сильнодіючих та наркомістких лікарських препаратів – спеціальний кваліфікований рецепт лікарняного закладу за його печаткою;

3. зв’язаних з іншими обставинами, що мають істотне значення для укладання та виконання договору (для укладення договору будівельного підряду необхідна проектно-кошторисна документація, акт відведення земельної ділянки під будівництво, узгодження проекту із архітектором тощо;

4. зв’язаних з необхідністю забезпечення інтересів держави. Встановлення квот на ввіз чи вивіз певного товару;

5. зумовлених попереднім зобов’язанням (зокрема пролонгація договору – збереження його чинності на подальше на тих же чи кращих умовах;

Розрізняється також способи укладення договорів, особливо господарських: конкурентний та неконкурентний. Конкурентний спосіб укладення договорів передбачає змагання за умови договору і здійснюється через конкурси та їх різновид –аукціони, біржі. При конкурентному способі укладення договорів умовою їх дійсності (легітимності) є наявність змагання між декількома особами за право укладення такого договору та врегульованого законом чи іншим нормативним актом порядку об’явлення торгів їх проведення та виконання.

Нормотворча практика знає закони (Закон України «Про оренду державного та комунального майна») чи спеціальні підзаконні акти нормотворчості, в яких регулюється процедура укладення договорів. Є спеціальні акти, зокрема: “Про Порядок організації та супроводження виконання робіт за контрактами на створення (передачу) науково-технічної продукції у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку», Наказ Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України № 44 від 06.04.2005 р.. Чинне роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/220 від 30.03.1995 р. «Про укладання договорів відособленими підрозділами юридичних осіб» [ ].

Таким чином укладення цивільно-правового договору матеріальний та процесуальний юридичний факт як підстава виникнення цивільних прав та обов’язків котрий зумовлений низкою чинників, що мають правове значення і впливають на формування майбутнього зобов’язання. Власне мова тут йде про юридично значиму процедуру взяття боржником на себе зобов’язання чи виникнення суб’єктивних прав у кредитора.