Види договору купівлі-продажу та специфіка окремих з них

 

Правове регулювання купівлі продажу складає предмет к окремого спецкурсу торгівельне право і займає такий великий обсяг цивільних договірних відносин, застосовується настільки часто і в таких різних сферах, що має значну кількість різновидів. Вони за сутністю передбачають перехід майна у власність особи за гроші, що об’єднує їх всі в договорі купівлі продажу. Але певні з них мають настільки специфічні елементи, що про них слід сказати окремо. Так, зрозумілим є, що купівлі-продаж булки хліба суттєво відрізняється від купівлі-продажу житла. Отже, розглянемо окремі види договору купівлі-продажу та виділимо їх специфіку.

Виробники товарів реалізують їх або за договорами оптової купівлі продажу, або внутріфірмової торгівлі – через магазини, які знаходяться на території таких суб’єктів господарювання, як правило для власних працівників, та тих осіб, які мають право проходу на таку територію. Специфіка такої торгівлі полягає у застосуванні відпускних цін та низьких торгівельних накидках. Якщо такі фірмові торгові точки відкритими, то тут діють загальні правила про договір роздрібної купівлі-продажу. Проте є гарантія того, що товар реалізується вказаного виробника. Така торгівля практикується і через дилерську мережу та мережу фірмової торгівлі, зокрема торгівля автомобілями.

Різновидом оптової торгівлі є договір поставки.

Розрізняють торгівлю промисловими товарами, зокрема виробничо-технічного призначення та товарами, які призначені для споживання людьми. За видами товарів, продукти харчування, лікарські засоби, засоби гігієни є певні особливості, які охоплюються ліцензійними умовами.

Серед їх різновидів насамперед виділяють договір роздрібної купівлі-продажуз огляду на його обмежений суб’єктний склад, особливий порядок укладення (застосування публічної оферти, встановлення додаткових обов’язків для продавця та додаткових гарантій для покупця тощо). Сторонами у роздрібній торгівлі з однієї сторони, є продавці – суб'єкти підприємництва чи фізичні особи-підприємці, а з другої — споживачі. Для торгівлі окремими товарами (алкогольні, тютюнові вироби тощо) продавці мають одержати спеціальний дозвіл (ліцензію), що впливає на можливість укладати ці правочини з певними особами(неповнолітніми, які знаходяться у форменому одязі і на роботі, у стані сп’яніння.

Інші автори (Є.О. Харитонов) виділяють купівлю-продаж за готівковий розрахунок[181] внаслідок того що цей договір виконується в момент його укладення й може укладатись в усній формі. О. А. Пушкін, В. М. Самойленко також вказують на цей різновид договору і відмічають, що у цьому випадку будь-якій фізичній або юридичній особі, що оплатила товари або послуги на підставі усного правочину з іншими юридичними або фізичними особами, за їх бажанням має бути виданий документ, що підтверджує підставу і суму отриманих грошей[182]. Проте можливість сплати платіжними картками змінює докорінним чином таку особливість.

Звертається увага на договори купівлі-продажу: в оптовій та роздрібній торгівлі, договори що укладаються на біржах; які укладаються на зовнішньому та внутрішньому економічному обігу, земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин; на умовах комісії, консигнації та поставки; об’єктів приватизації; форвардні та фючерсні[183], окремих підвидів роздрібної купівлі-продажу:

Також слід звернути увагу на Наказ МЗЕЗторгу України, Держкомзв'язку України вiд 17.03.1999 № 153/48 «Про затвердження правил продажу товарів поштою». Ним встановлено правила роздрібної купівлі-продажу поштою. За таким договором між суб'єктом господарювання та підприємством поштового зв'язку укладається договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання доручає, а підприємство поштового зв'язку бере на себе зобов'язання із приймання від покупців (замовників) заяв-замовлень, направлення їх на адресу суб'єкта господарювання, пересилання поштових відправлень (бандеролей, посилок, прямих поштових контейнерів) із замовленими товарами та вручення цих поштових відправлень покупцю (замовнику) або одержувачу. У договорі має бути визначено реквізити сторін, строк дії договору, особливі умови продажу товарів, порядок розрахунків між сторонами, відповідальність сторін тощо. Суб'єкт господарювання самостійно обирає засоби інформації і реклами. Реклама товарів, що пропонуються для продажу поштою, здійснюється відповідно до вимог законодавства про рекламу.

Надання населенню послуги щодо продажу товарів поштою здійснюється всіма відділеннями поштового зв'язку, де покупцю (замовнику) надається каталог (проспект, спеціальний перелік товарів тощо) з інформаційними матеріалами про споживчі товари, що пропонуються для продажу, та реквізити суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів поштою. Покупець (замовник) для придбання товарів, які зазначені в каталозі (проспекті, спеціальному переліку товарів тощо), повинен заповнити заяву-замовлення у двох примірниках. Перший примірник залишається у покупця (замовника) або в разі замовлення подарунка відправляється ним рекомендованим листом на адресу одержувача, другий – надсилається на адресу суб'єкта господарювання простим або рекомендованим листом, факсом тощо. Заява-замовлення оформлюється на бланку встановленої форми (додаток), який видається покупцю (замовнику) безплатно. Заява-замовлення оформлюється покупцем (заявником) чітко, розбірливо чорнилом або пастою, без скорочень і виправлень. Неправильно оформлені заяви-замовлення до виконання не приймаються. Зразок заповнення заяви-замовлення наводиться у каталозі (проспекті, спеціальному переліку товарів тощо).

Якщо бланк заяви-замовлення відсутній у відділенні поштового зв'язку, то покупець (замовник) може скласти заяву-замовлення у довільній формі. Відділеннями поштового зв'язку не приймаються заяви-замовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні заяви-замовлення від громадян. Строк виконання замовлення на продаж товарів поштою визначається суб'єктом господарювання самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання заяви-замовлення. Строк виконання замовлення зазначається у каталозі (проспекті, спеціальному переліку товарів тощо). При неможливості виконати замовлення в установлений строк суб'єкт господарювання надсилає покупцю (замовнику) повідомлення із зазначенням причини невиконання та можливого строку виконання замовлення.

Суб'єкт господарювання після одержання заяви-замовлення протягом установленого строку повинен упакувати замовлений товар та здати його у відділення поштового зв'язку як підготовлене поштове відправлення для пересилки покупцю (замовнику) чи одержувачу в порядку, встановленому Правилами користування послугами поштового зв'язку, затвердженими постановою КМ України від 22.12.97 N 1446. Пакування поштового відправлення може здійснюватися підприємством поштового зв'язку за додаткову плату.

Суб'єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення касовий чек та перший примірник товарного чека, що підтверджують факт купівлі товарів, а при продажу товарів, на які встановлені гарантійні строки, а також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Для підтвердження правильності виконання замовлення суб'єкт господарювання повинен у кожне поштове відправлення вкласти також рахунок-фактуру або опис вкладення із зазначенням назви товару та його роздрібної ціни.

Наразі такий вид торгівлі зменшується внаслідок поширення інтернет-магазинів, які торгують практично зі складів, сполучають у собі більшу інформативність і товар можна розглянути в онлайновому режимі, швидкість, доставку кур’єром чи самовивіз, зручність розрахунків: готівкою, через електронний гаманець, навіть з умовами кредитування. Е-комерс як різновид розрібної торгівлі набуває широкого розвитку.

Крім того у чинному законодавстві передбачені й інші види договорів купівлі-продажу, наприклад спеціальних дозволів. Так п.2 постанови КМ України від 4 квітня 2007 р. №611 „Про затвердження Порядку проведення у 2007 р. аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами” передбачено договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами – договір, укладений між організатором і переможцем аукціону, за яким організатор аукціону надає дозвіл на користування надрами його переможцю, а переможець сплачує організатору фактичну ціну договору.