Відповідальність сторін за договором комерційної концесії.

 

Відповідальність сторін договору комерційної концесії як суб’єктів підприємницької діяльності один перед іншим настає незалежно від вини, а саме, за правилами відповідальності за зобов’язаннями при здійсненні підприємницької діяльності. Разом з тим, договором комерційної концесії може бути передбачено і обмеження відповідальності.

Концесія передбачає, що виключні права, які передаються, використовуються, як правило, з метою розширення збуту товарів, виконання робіт або надання послуг. Якість цих товарів (робіт, послуг), які виготовляються (виконуються, надаються) користувачем, повинна бути не нижчою, ніж у правоволодільця.

Оскільки одним з основних обов’язків правоволодільця є контроль за якістю товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем виключних прав, є виправданою законодавчо встановлена відповідальність правоволодільця перед третіми особами за неналежну якість товарів (робіт, послуг). Така відповідальність може бути як солідарною, так і субсидіарною.

Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що пред’являються до користувача у зв’язку з неналежною якістю товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем. Вимоги до якості товарів (робіт, послуг) визначаються правоволодільцем в інструкціях і рекомендаціях, що містяться в керівництві з експлуатації, що передається користувачеві разом з пакетом виключних прав інтелектуальної власності. При цьому правоволоділець несе відповідальність і тоді, коли якість товарів, робіт і послуг нижча, ніж у користувача.

За вимогами, що пред’являються до користувача як виробника продукції правоволодільця, правоволоділець несе відповідальність солідарно з користувачем, при цьому незалежно від того, продаються товари споживачам чи іншим учасникам цивільного обігу.

Відповідальність правоволодільця настає тільки при невідповідності якості (але не кількості, асортименту, комплектності, строків та інших умов договору користувача з його контрагентом).

Розмежування відповідальності правоволодільця – субсидіарна або солідарна, очевидно, пов’язані з тим, що користувач, який виготовляє продукцію (товар), більше залежний від інструкцій (вказівок) правоволодільця щодо якості.

Припинення договору комерційної концесії. Договір комерційної концесії діє на протязі строку, на який він укладався, а якщо договір укладено без зазначення строку – до припинення у встановленому законом порядку, на протязі дії договору він може бути змінений або достроково припинений (розірваний). Зміна договору комерційної концесії здійснюється за загальними правилами, передбаченими ст. 1125 ЦК. Законодавством ніяких особливостей не передбачено.

Відповідно до ст.ст. 1126, 1127 ЦК договір комерційної концесії припиняється у разі:

1) закінчення строку дії договору;

2) односторонньої відмови від договору, укладеного без зазначення строку. Кожна із сторін у договорі комерційної концесії має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

3) припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом. У даному випадку необхідно одночасне припинення права на торговельну марку та комерційне найменування правоволодільця. Якщо припиняється тільки одне із них, користувач має право відмовитися від договору. Право на комерційне найменування припиняється з ліквідацією його володільця – юридичної особи[316] і в інших випадках (наприклад, коли була судова заборона на використання даного найменування через належність його іншій особі);

4) оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом);

5) смерті правоволодільця, якщо спадкоємець протягом шести місяців від дня відкриття спадщини не зареєструвався як суб’єкт підприємницької діяльності або не передав свої права та обов'язки особі, яка має право займатися підприємницькою діяльністю. До набуття спадкоємцями статусу правонаступника як сторони договору комерційної концесії здійснення прав і обов’язків особи, яка померла, покладається на відповідну призначену нотаріусом особу, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, така особа призначається відповідними органами місцевого самоуправління, з власної ініціативи або за заявою спадкоємців;

6) односторонньої відмови користувача торговельної марки чи іншого комерційного позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором концесії;

7) інших випадків, передбачених чинним законодавством України. Наприклад, у випадку новації або пробачення боргу.

Припинення дії договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 1118 ЦК. Припиненню договору комерційної концесії може передувати його зміна, зокрема у разі зміни комплексу прав інтелектуальної власності, що передаються. Зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не було встановлено в первинному договорі, або за рішенням суду у разі суттєвого порушення договору однією із сторін. Суттєвими за законодавством є такі порушення: якщо внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Так, користувач має право вимагати зменшення плати за договором комерційної концесії у разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 1128 ЦК).

Якщо під час дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, дія договору не припиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення плати, яка належить правоволодільцю, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення договір комерційної концесії може бути припинений або розірваний користувачем в односторонньому порядку.

Зміна ж суб’єктного складу сторін, зокрема особи правоволодільця, у правовідносинах комерційної концесії ніяк не впливає на його зміст і не може вважатись підставою для зміни чи розірвання договору. Новий правоволоділець є повноправним контрагентом у договорі комерційної концесії.

Угода сторін про зміну договору повинна бути оформлена в такому ж порядку, в якому був укладений сам договір комерційної концесії. Зміни, які випливають із такої угоди щодо прав користувача на об'єкти права інтелектуальної власності, мають бути внесені до відповідного Державного реєстру, в якому був зареєстрований сам договір та видані на його основі ліцензії. В іншому разі такі зміни можуть бути визнані недійсними по відношенню до третіх осіб, тобто оскаржені.

Договір комерційної концесії слід відмежовувати від схожого за назвою концесійного договору (договору державної концесії), зміст якого зводиться до надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування (концесіодавцем) на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) права створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та(або) здійснити його управління (експлуатацію) відповідно до Закону України «Про концесії» від 16 липня 1999 року з метою задоволення громадських потреб. При цьому об’єктом концесії можуть бути об’єкти права державної чи комунальної власності в таких сферах господарської діяльності, як: водопостачання, збирання та утилізація сміття, надання поштових послуг тощо.

 

Контрольні питання:

1. Поняття франчайзингу.

2. Види франчайзингу.

3. Поняття договору комерційної концесії.

4. Сторони договору комерційної концесії.

5. Зміст договору комерційної концесії.

6. Припинення договору комерційної концесії.

7. Відповідальність сторін за договором комерційної концесії.