Послуги по здійснення грошових платежів та розрахунків

Розрахунки є системою організації та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями. Методи платежу діляться на готівково-грошові та безготівкові. Перерахування грошей за рахунками базується на двох основних принципах:1) платежі здійснюються лише за згодою платника, про що він надсилає у банк оформлені або акцептовані ним розрахункові документи; відхід від цього правила допускається у випадках стягнення коштів за рішенням суду чи арбітражу;2) платежі здійснюються в календарній послідовності надходження розрахункових документів та настання строку платежу. Виходячи зі специфіки проведення безготівкових розрахунків, _ виділяються три рівні їх організації. Міждержавні розрахунки- можуть проводитися шляхом використання вільно конвертованої валюти або проведення заліку взаємних вимог та зобов'язань - клірингу. Міжбанківські розрахунки. - перерахування між банками проводилися без жодних обмежень, суми перерахованих коштів фіксувалися на окремих рахунках у кожній із філій Держбанку, які в кінці року закривалися - "сквитовувалися". Дворівнева банківська система передбачає розрахунки комерційних банків за кореспондентськими рахунками, які згідно зі своїми функціями виступають як своєрідні розрахункові рахунки банків. Така ж форма використовується і в міжнародних міжбанківських розрахунках.За характером об'єктів розрахункових відносин виділяються розрахунки за товарними і нетоварними операціями. Якщо при нетоварних операціях головним є забезпечення своєчасності та повноти платежу, то організація розрахунків за товарними операціями включає також підтвердження факту відвантаження та виконання зобов'язань, які передбачені договором сторін.За способом оплати товарів та послуг виділяються такі розрахунки:• оплата за фактичним відвантаженням здійснюється з ініціативи постачальника чи платника одразу ж після відвантаження товарів і надання послуг;• попередня оплата проводиться (згідно з угодою) до відвантаження, як правило, за ініціативою платника;• планові платежі здійснюються, виходячи з передбаченого угодою плану регулярних поставок.Від кількості учасників розрахунки можуть бути прямими чи транзитними. У прямих розрахунках відвантажувач та одержувач товару одночасно виступають як одержувач коштів і платник. У транзитних розрахунках, крім відвантажувача та одержувача товару, бере участь посередник постачальник. Його участь у розрахунках ускладнює загальну схему проведення розрахунків.За формою розрахункових документів та порядком документообороту:1) розрахунки платіжними вимогами;2) розрахунки платіжними дорученнями;3) розрахунки чеками;4) акредитивна форма розрахунків;5) розрахунки вимогами - дорученнями.Розрахунки платіжними вимогами передбачають здійснення платежу за місцезнаходженням рахунку платника на основі розрахункового документа, оформленого постачальником. Вони базуються на операції "інкасо" - дорученні банку одержати від імені постачальника належну йому суму коштів. Платіжні вимоги найпоширеніша форма розрахунків за фактичною поставкою. Платіжне доручення є дорученням господарчого суб'єкта про перерахування визначеної суми зі свого рахунку на рахунок іншого господарчого суб'єкта. Доручення дійсне протягом 10-ти днів, починаючи з дня виписки (день виписки не включається). Платіжне доручення за домовленістю сторін можуть бути термінові, дострокові та відстрочені. При розрахунках чеками з чекових книжок: при видачі чекової книжки платнику відповідна сума коштів депонується на окремому рахунку, який відкривається клієнту в банку платника. Вона дорівнює граничній сумі (ліміту), на яку можуть бути виписані чеки. Виписаний для оплати товарів чи послуг чек передається одержувачу коштів, який здає його у свій банк. Останній зараховує суму чека на його рахунок, про що банк інформує платника. Одержавши повідомлення, банк платника списує гроші з рахунку, на якому була депонована сума при видачі чекової книжки. При розрахунках аккредитивами: дана форма розрахунків передбачає проведення платежу за місцезнаходженням рахунку постачальника на основі оформлених ним розрахункових документів у межах коштів, депонованих у банку платника. Одержавши повідомлення про відкриття акредитиву, постачальник відвантажує товар і для одержання грошей подає у свій банк "реєстр рахунків", оформлений на бланку платіжної вимоги. Банк зараховує відповідну суму на рахунок постачальника і повідомляє про це банк платника, який списує суму платежу з окремого рахунку. Платіжна вимога доручення є вимогою продавця до покупця і дорученням покупця своєму банку провести оплату на основі розрахункових та відвантажувальних документів доставленої продукції. Цей документ оформляється постачальником після відвантаження товару і разом з відповідними документами направляється на адресу платника. Перерахування грошей відбувається у порядку, прийнятому платіжними дорученнями. Ця форма розрахунків спирається на взаємну довіру сторін, і банк не контролює стан виконання ними платіжних зобов'язань.

 

 

26. Особливості функціонування нац. та міжнародних платіжних систем в Україні. Платіжна система — це платіжна організація, члени платіжної си-ми та сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу грошей. Проведення переказу грошей є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.Платіжні системи поділяються на:— вн.державні платіжні системи (платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою ді-ть і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України);— міжнародні (платіжна си-ма, в якій платіжна орг-ція може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою ді-ть на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу).Вн.державні платіжні си-ми поділяються на банківські та небанківські.До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться си-ми міжбанківських розрахунків, си-ми масових платежів та вн.банківські платіжні системи. Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків. Система масових платежів призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються Ю та ФО із застосуванням платіжних інструментів. До складу нац. си-ми міжбанківських електронних платежів (далі — НСМЕП) входять:— платіжна організація — ЮО, яка є власником або одержала право на використання знака для товарів і послуг національну систему міжбанківських електронних платежів та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток до нац. си-ми міжбанківських електронних платежів, і яка визначає правила роботи нац. си-ми міжбанківських електронних платежів, а також виконує інші функції щодо забезпечення ді-ті нац. си-ми міжбанківських електронних платежів і несе від-ність згідно із зак-вом України та укладеними нею договорами;— члени НСМЕП;— учасники НСМЕП.Членами нац. си-ми міжбанківських елек. платежів є:— емітенти — ЮО, що здійснюють емісію спеціальних платіжних засобів та еквайри — ЮО, які здійснюють діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.Учасниками національної системи міжбанківських електронних платежів є:— розрахунковий банк; головний процесинговий центр платіжної системи; регіональний процесинговий центр платіжної системи; процесинговий центр банківського рівня; технічні еквайри (еквайрингові компанії); підприємства торгівлі та сфери послуг; держателі платіжних карток. Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України. Порядок реєстрації та отримання внутрішньодержавними небанківськими платіжними системами дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом та відкликання цього дозволу, визначається Національним банком України.

27. Фінансові послги з емісії платіжних карток. Види. Переваги. У фінансовій системі України операції з використанням платіжних карток набувають все більшого поширення. Емісія платіжних карток застосовується як для зручності безготівкових розрахунків, так і відображає диверсифікацію фінансових інструментів та послуг на рахунку.

Поступове введення карток в обіг означає звуження функції грошей як обігового засобу і посилення їх функції як засобу платежу.Також спостерігається тенденція поширення фінансових продуктів масового використання з ознаками кількісної та операційної їх диверсифікації. Як результат, очікуються позитивні наслідки впровадження інформативно-операційних новацій в культурі безготівкового обслуговування клієнтів. Емісію платіжних карток у межах України проводять тільки ті банки, що уклали договір із платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем). Вид платіжної картки, яку емітує банк, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що графічно нанесені на неї, - це визначає платіжна організація відповідної платіжної системи, в якій ця картка має використання. Банківськи платіжні картки поділяються на дебітні та кредитні.Дебетна картка - цей тип БПК дає можливість держателю картки здійснювати розрахункові операції у межах залишку коштів на СКР (шляхом прямого дебатування рахунку). Кошти по транзакції списуються зі СКР, як правило, протягом хунку). Кошти по транзакції списуються зі СКР, як правило, протягом 3–4 днів. В окремих випадках цей строк може бути довшим. Кредитна картка -цей тип БПК дає можливість держателю картки здійснювати розрахунки за куплені товари/послуги, а також отримувати готівку, у тому числі, у кредит. Дозволена кредитна лінія на розрахункові операції, які здійснює держатель БПК, визначає банк-емітент. Кредитна картка орієнтована на платоспроможних клієнтів. Вимагає від її держателя забезпечення — гарантійного депозиту, який держатель картки відкриває у банку-емітенту (для гарантії сплати кредитної лінії).

 

28. Операції з дорожніми чеками. Дорожній чек — грошове зобов’язання виплатити зазначену в чеку суму власнику, чий зразок підпису проставляється на ньому в момент його продажу. Емітентами дорожніх чеків можуть бути банки, інші кредитні та фінансові інститути, а також туристичні організації. Дорожні чеки емітуються в іноземній валюті різних номіналів і являють собою платіжні документи, що використовуються головним чином як засіб забезпечення валютою туристів. Тобто вони можуть бути використані як засоби платежу за товари та отримані послуги або обміняні на готівкову валюту. На відміну від іменних чеків, дорожні чеки не мають обмежень за строком дії.Покупець дорожнього чека ставить свій підпис на ньому. При пред’явленні до сплати власник повинен удруге поставити свій підпис на чеку, оскільки його сплата провадиться за умови ідентичності двох підписів. У тих випадках, коли касиру пред’яв­лено чистий (без підпису власника) або заповнений (з двома підписами) дорожній чек, касир має право попросити його власника пред’явити квитанцію про купівлю дорожніх чеків, де чітко вказано їх кількість, серії, номери, номінал, загальна сума, а також є оригінал підпису клієнта. З підписом на квитанції можна провести звірку підписів, що вже стоять на самому чеку. Дорожні чеки, що не мають відповідних вказівок щодо строку їх дії, є безстроковими. При здійсненні операцій з дорожніми чеками банк повинен стежити за будь-якими змінами у формі та реквізитах дорожніх чеків, а також порядком їх сплати. Керівник і головний бухгалтер банку несуть відповідальність за правильну організацію роботи з дорожніми чеками. Вони зобов’язані ретельно проінструктувати працівників банку про порядок здійснення операцій. За виконання операцій по сплаті дорожніх чеків банк бере з клієнта комісійний збір згідно з його тарифами. Дорожні чеки сплачуються лише початковому власнику, зразок підпису якого проставлено на чеку. Дорожні чеки сплачуються касовими працівниками.При сплаті дорожніх чеків працівник банку оформляє та надає клієнту перший примірник довідки сертифіката.Сплачені дорожні чеки відсилаються структурному підрозділу, що відповідає за операції