Порядок укладення і форма договору.

- Традиційний (ІІ етапи – оферта і акцепт – оферта є публічною)

- форма: усна. Організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.

 

Предмет прокату.

1)предмет (рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб, якщо встановлено договором то може використовуватися для виробничих потреб). Предмет прокату при переданні наймачеві має бути в його присутності перевірений і при виявленні несправності замінений іншим. Під час укладення договору прокату наймодавець зобов'язаний надати наймачеві всю необхідну і достовірну інформацію про предмет прокату, а також нормативні документи, якщо вони передбачені виготівником, що містять правила та умови ефективного використання цього предмета. При врученні предмета прокату наймодавець повинен ознайомити наймача з правилами технічної експлуатації, а при видачі предметів побутової техніки прикласти інструкцію про порядок користування ними. Це сприяє посиленню гарантій наймачів щодо передачі йому речей належної якості і надійного їх використання.

 

Особливості договору прокату.

 

Договір оренди земельної ділянки: поняття, джерела правового регулювання.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст.792 ЦК України).

Правове регулювання договору найму (оренди) земельної ділянки здійснюється § 3 гл.58 ЦК України, ГК України, ЗУ “Про оренду землі”, постановою КМ України “Про порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)” та іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

 

Сторони в договорі.

Сторонами договору є наймодавець та наймач. Сторони зі За кону:

Орендодавцями земельних ділянок є:

1)громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

2) що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень,
визначених законом.

3)що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень,визначених законом.
4)що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські
державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених
законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави

 

Форма договору.

Форма договору: письмова, а за бажанням сторін може посвідчуватися нотаріально.

Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (пiднайм, суборенду) лише з дозволу наймодавця.

Певною специфікою наділені й обов’язки, які покладаються на наймача. Так, наймач земельної ділянки зобов’язаний: а) використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в договорі; б) здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки; в) утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок i суб’єктів сервітутних прав.

Договір найму (оренди) земельної ділянки припиняється у разі:

1) закінчення строку дії договору;

2) на вимогу наймача, попередньо повідомивши про це наймодавця; У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за 6 місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах;

3) на вимогу наймодавця, якщо наймач: а) протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв'язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість; б) використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначене у договорі; в) незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі; г) протягом 3 місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.

+ ЗУ Про оренду землі

 

Зміст договору оренди земельної ділянки.

Істотними умовами договору є:

• умови про предмет (місце розташування та розмір земельної ділянки);

• строк договору оренди;

• орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, термін та порядок внесення і перегляду);

• цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;

• умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

• існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки;

• сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;

• відповідальність сторін.

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, якi знаходяться на нiй, або без них. Під земельною ділянкою слід розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Специфіка даного договору визначається також у формі оплати орендної плати, яка може бути грошовою, натуральною або відробітковою.

Договір найму (оренди) земельної ділянки є строковим. При цьому, законодавець встановлює правило про те, що короткострокова оренда не може бути більше 5 років, а довгострокова – не більше 50 років.

 

 

Договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди.

За договором найму (оренди) будівель і споруд наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві будівлю або споруду за плату на певний строк.

Правове регулювання даного договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в §4 гл.58 ЦК України, а за їх відсутності – правилами щодо оренди нерухомого майна.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Істотними умовами договору (зміст) є умови про предмет найму та про розмір плати за користування. Так, предметом договору є будівлі або інші капітальні споруди. А плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Так, особливості договору найму будівлі або іншої капітальної споруди визначені у ст.ст.793-797 ЦК. Ці особливості стосуються:

1) форми договору та його реєстрації — договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій форм і; цей договір строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню; якщо цей договір укладений на строк не менше трьох років, він підлягає державній реєстрації;

2) передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм та його повернення — передання оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором; таким же чином оформляється їх повернення;

3) надання наймачеві права користування земельною ділянкою — одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У до говорі найму сторони можуть визначати розмір земельної ділянки яка передається наймачеві;

4) плати за користування — плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

 

Договір найму (оренди) транспортного засобу.

Ще одним особливим договором найму (оренди) є договір найму транспортного засобу, який можна визначити як договір за яким наймодавець зобов’язується передати наймачеві транспортний засіб за плату у тимчасове володіння та користування і надає послуги для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг.

Правове регулювання даного договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в §5 гл.58 ЦК України, а за їх відсутності – правилами щодо оренди певних видів транспортних засобів.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Істотними умовами договору є умови про предмет та плату за користування. Так, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Крім того, сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу (ст.798 ЦК України).

Форма договору: письмова, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

 

До основних прав наймача транспортного засобу законодавець відносить дві його можливості (ст.800 ЦК України):

а) самостійно використовувати транспортний засіб у своїй діяльності;

б) без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

На наймача покладається обов’язок підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані, а також нести витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів (ст.801 ЦК України).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі несе наймодавець.

Тому страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Однак, наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Крім того, він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до Глави 82 ЦК України.

Законодавець виділяє такі різновиди договору найму транспортного засобу:

а) договір найму транспортного засобу з екіпажем;

б) договір найму транспортного засобу без екіпажу.

Відповідно до ст.805 ЦК України, управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. При цьому, екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб. Крім того, законом можуть встановлюватися також інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем.

+ Інструкція від 28 квітня 1997 року “Про порядок передачі в оренду вантажних вагонів. Затв. наказом Мінтрансу

 

Договір фінансового лізингу: поняття, джерела правового регулювання, сфера застосування.

Стаття 806. Договір лізингу

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця(постачальника)відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг),на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За загальною характеристикою договір лізингу є:

1) двосторонній;

2) реальний (у разі прямого лізингу) або консенсуальний (у разі непрямого або прямого лізингу);

Відплатний.

Сфера застосування договору лізингу визначається з урахуванням умов придбання лізингового майна. За цим критерієм ЦК передбачає можливість встановлення окремих видів лізингу (ч. 3 ст. 806 ЦК). Згідно з ч.1 ст. 806 ЦК України залежно від умов придбання лізингового майна договір лізингу поділяється на два види:

1) прямий лізинг (якщо лізингове майно було набуте лізингодавцем без попередньої домовленості із лізингоодержувачем);

2) непрямий лізинг (якщо лізингове майно було спеціально придбане лізингодавцем у продавця за попередньою домовленістю із лізингоодержувачем).

Згідно з ч.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).