Форма договору найму (оренди).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Форма договору найму (оренди).



Відплатний.

Сфера застосування договору найму визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин.), та об’єктів найму.

За цим критерієм договори найму поділені в ЦК України на певні види:

1) договір піднайму;

2) договір прокату;

3) договір найму земельної ділянки;

4) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди;

5) договір найму транспортного засобу;

6) договір оренди державного і комунального майна;

7) договір найму житла.

- До джерел правового регулювання договору найму належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):

- ЦКУ, ЗКУ, ЖКУ тощо.

- Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04. 1992 р.;

- Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р;

- Постанова КМУ «Про деякі питання оренди земель» від 13.12.2006 р.

Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди). Його укладення здійснюється в загальному порядку,встановленому для укладення цивільно-правових договорів : Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Вона має містити істотні умови договору
і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Якщо вона вже одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи на пропозицію укласти договір про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із
запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж булозапропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Сторони в договорі.

Сторонами у договорі є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Ст. 761: 1. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. 2. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

 

Форма договору найму (оренди).

Форма договору найму повинна відповідати загальним положенням про форму правочину. Спеціальних положень щодо форми загального договору найму ЦК не містить. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язковаписьмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; + якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. У письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених астиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

 

Предмет договору найму (оренди).

Зміст договору найму складають його умови.

Предмет договору.

Предмет договору найму

1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

предметом договору найму можуть бути і споживні речі, якщо вони використовуються не за їх цільовим призначенням. Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

2. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

 

Договір підряду: загальні положення.

За договором підрядуодна сторона(підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони(замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Даний договір є

· Консенсуальним

· Двостороннім

· Оплатним

· ризиковий

Сфера застосування: договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Джерела правового регулювання: ЦКУ+ ЗУ «Про захист прав споживачів».

Сторони в договорі підряду.

Сторони в договорі підряду- за загальним правилом: підрядник і замовник.

Підрядник – особа яка бере на себе обов’язок виконати замовлену роботу(послуги).

ЦК не встановлює обмежень щодо сторін договору. Проте, як правила, на стороні підрядника підрядні роботи виконують спеціально створені для цього підприємства(будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування…), а такоє інші підприємства, що займаються виробничо-господарською діяльністю.

Замовник – це особа, яка замовляє виконання певної роботи(послуги), беручи на себе обов’язок прийняти й оплатити її результат. На стороні замовника може виступати як юридична так і фізична особа.

+++Крім того, для виконання окремих видів робіт підрядник зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію). Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню встановлений ст..9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Наприклад ліцензуванню підлягає будівельна діяльність, діяльність у сфері освіти, діяльність у галузі телебачення і радіомовлення…..

Система генерального підряду.

Полягає в тому, підрядник може виконати роботу особисто, або залучити до виконання інших осіб – субпідрядників, виступаючи при цьому генеральним підрядником. Підрядник може залучати субпідрядників, якщо договором не передбачений його особистий обов’язок виконати роботу.

Генеральним підрядникомє особа, яка бере на себе обов’язки з виконання робіт за договором підряду і така, що залучає до виконання робіт інших осіб(субпідрядників). Генпідрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником його зобов’язань, а перед субпідрядником – за порушення зобов’язань. При цьому генпідрядник може пред’явити регресні позови до замовника та до субпідрядника, з вини яких сталося порушення договірних умов.

Пряме пред’явлення вимог замовника до субпідрядника не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Проте, ці особи, можуть брати участь у судовому спорі, як треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Субпідрядникомє особа, залучена генпідрядником на підставі субпідрядного договору на виконання частини робіт, передбачених договором підряду. Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому на нього поширюються загальні положення про підряд. Крім того, він повинен відповідати умовам та бути узгодженим з положенням підрядного договору(Пр.:стосовно строків виконання окремих видів робіт).

З практики: Можливим є укладення підрядником 2 і більше субпідрядних договорів. Також субпідрядник може укладати новий субпідрядний договір (так званий подвійний субпідряд).

Предмет договору підряду.

Предметом договору підряду може бути будь-яка робота, у процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику. Робота та її результат у договорі підряду відокремлені у часі (спочатку виконується робота, а потім виникає її результат), однак вони тісно пов’язані між собою і складають єдиний предмет договору підряду. Єдність роботу та її результату є основною ознакою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів. Наприклад, від договору про надання послуг договір підряду відрізняється тим, що: у договорі про надання послуг предметом є сам процес надання послуги, а не досягнення матеріалізованого результату, який є характерним для договору підряду.

Ціна в договорі підряду.

Враховуючи те, що договір підряду є оплатним за загальним правилом, ціна є істотною умовою договору. Проте, у тих випадках, коли ціна або способи її визначення у договорі не вказані, ціна встановлюється судом на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна договору включає в себе:

· Витрати підрядника (ті, які безпосередньо пов’язані з виконанням підрядних робіт)

· Плата за виконану роботу.

Способи визначення ціни:

1. Ціна може бути визначена у тексті договору

2. Самим договором встановлюється способи визначення ціни

3. Ціна визначається кошторисом

Ціна у договорі підряду може змінюватись у випадках:

1.у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, послуг, які мали бути надані підрядником

2.при наявності ощадливості підрядника

3. ціна договору підряду може бути зменшена, якщо підрядник відступив від умов договору підряду.

 

Кошторис.

Однією із істотних умов договору підряду є розмір плати за виконану роботу(ціна). Ціна може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Таким підтвердженням може бути підписання сторонами договору підряду складовою якого є кошторис.

Ціна у договорі встановлюється кошторисом, залежно від можливості внесення змін до кошторису, він поділяється:

· Твердий – вваж кошторис внес змін до якого за заг правилом не допускається без згоди замовника; зміни можуть бути внесені до твер кошторису без згоди замовника за умови якщо вартість додаткових робіт не перевищує 10% попередньо встан ціни)

· Приблизний (без згоди замовника можна вносити зміни)

 

Кошторис вважається твердим якщо інше не встановлено договором. Тобто кошторис вражається приблизним лише за наявності спеціальної вказівки про це в договорі. Приблизний кошторис складається у тому випадку коли якщо заздалегідь неможливо визначити перелік необхідних робіт та плату за них. Твердим кошторисом є кошторис, вартість матеріалів та робіт в якому остаточно погоджені сторонами договору, зміни до якого можуть бути внесені лише за погодженням сторін, збільшення якого не має права в односторонньому порядку вимагати підрядник, а замовник в односторонньому порядку не має права вимагати його зменшення. Кошторис, що не відповідає таким ознакам, є приблизним. Приблизним також є кошторис, щодо якого є прямі та безпосередні застереження в договорі підряду та договором передбачені випадки його можливого збільшення або зменшення, зміни цін на матеріали та устаткування, зміни щодо вартості робіт. Приблизний та твердий кошториси також відрізняються за правовими наслідками їх перевищення.

Якщо у підрядника виникла потреба значно чи істотно перевищити приблизний кошторис, він повинен завчасно попередити про таке замовника. Якщо попередження зроблене своєчасно, підрядник має право без згоди замовника збільшити чи перевищити кошторис. Якщо попередження про це зроблене несвоєчасно або взагалі не зроблене, підрядник не має права перевищити приблизний кошторис і повинен за свій рахунок нести усі витрати, які перевищують чинний приблизний кошторис. Незначне перевищення кошторису також відноситься на рахунок підрядника, якщо інше не передбачене договором підряду.

Якщо підрядник попередив своєчасно замовника про потребу проведення додаткових робіт, що не були передбачені приблизним кошторисом або про збільшення вартості матеріалів, остаточне рішення щодо цього питання залишається за замовником. Замовник має право або прийняти пропозицію підрядника і, таким, чином, внести зміни до договору підряду або відхилити таку пропозицію. Якщо замовник відхилив пропозицію перевищення приблизного кошторису, він має право відмовитися від подальшого виконання договору. При цьому замовник повинен сплатити підряднику виконану частину роботи.

ЦК: Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

А) належить до договорів про передання майна у користування

Б) взаємний (двосторонньозобов’язуючий)

В) консенсуальний або реальний

Г) відплатний.

Д) Договір прокату є договором приєднання, так як наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. – ст. 787 ЦК ( Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Е) Крім того від відноситься до публічних договорів. ( Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права: 1) надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом; 2) відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Є) Істотними умовами є:

1)предмет (рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб, якщо встановлено договором то може використовуватися для виробничих потреб). Предмет прокату при переданні наймачеві має бути в його присутності перевірений і при виявленні несправності замінений іншим. Під час укладення договору прокату наймодавець зобов'язаний надати наймачеві всю необхідну і достовірну інформацію про предмет прокату, а також нормативні документи, якщо вони передбачені виготівником, що містять правила та умови ефективного використання цього предмета. При врученні предмета прокату наймодавець повинен ознайомити наймача з правилами технічної експлуатації, а при видачі предметів побутової техніки прикласти інструкцію про порядок користування ними. Це сприяє посиленню гарантій наймачів щодо передачі йому речей належної якості і надійного їх використання.

2)відплатність – плата встановлюється за тарифами наймодавця Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. При цьому, плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

3)Строк

Ж) Специфіка договору прокату полягає в тому, що:

а) наймач не має права на укладення договору піднайму;

б) наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем;

в) капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

 

Сторони в договорі.

Сторонами договору є наймодавець і наймач. Наймодавцем може бути як юридична, так і фiзична особа, для якої надання речей у користування є видом пiдприємницької дiяльностi, а наймачем – фізична особа, яка сплачує кошти за прокат речі. Наприклад, щоб одержати автомобіль, мотоцикл, моторолер, моторний човен або катер, обов’язково подається документ, який засвідчує право керувати цими транспортними засобами.

Відплатний.

Сфера застосування договору лізингу визначається з урахуванням умов придбання лізингового майна. За цим критерієм ЦК передбачає можливість встановлення окремих видів лізингу (ч. 3 ст. 806 ЦК). Згідно з ч.1 ст. 806 ЦК України залежно від умов придбання лізингового майна договір лізингу поділяється на два види:

1) прямий лізинг (якщо лізингове майно було набуте лізингодавцем без попередньої домовленості із лізингоодержувачем);

2) непрямий лізинг (якщо лізингове майно було спеціально придбане лізингодавцем у продавця за попередньою домовленістю із лізингоодержувачем).

Згідно з ч.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Сторони у договорі лізингу.

Предмет

Лізингові платежі

Строки

Предмет договору.

Стаття 807. Предмет договору лізингу (Цивільний кодекс України)

1. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

2. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Стаття 3. Предмет лізингу (Закон України «Про фінансовий лізинг»)

2. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи(філії, цехи, дільниці).

За ЗУ віднесення майна до основних засобів здійснюється з урахуванням 2 критеріїв:

1. часового

2. вартісного

майно

строк користування, використання – експлуатація якого перевищує 1 р.

вартість -2500 грн.

Іншими істотними умовами є:

Стаття 16. Лізингові платежі (Закон України «Про фінансовий лізинг»)

1. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі як правило включають в себе:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Строки у договорі лізингу.

Договір лізингу укладається на строк, встановлений договором.

Якщо строк лізингу не встановлений, договір лізингу вважається укладеним на невизначений строк.

Стаття 1. Визначення фінансового лізингу

2. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується передати у користування річ
лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року.

 

Договір перевезення.

Загальна характеристика договорів про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона – виконавець зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) вчинити певну дію або вчинити д-сть, які споживаються в момент їх вчинення, а замовник зобов’язується оплатити вартість наданих послуг, якщо інше не встановлено договором.

Загальні положення про договір щодо надання послуг поширюються на всі договори відповідної групи, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Загальні положення:

1.Предмет – послуга, тобто одноразова дія або д-сть (сукупність дій).

На відміну від робіт послуги наділені 2 специфічними ознаками:

1.послуги не мають уречевленого результату, який може бути самостійним об’єктом цивільн.відносин.

2.дія спожив. в момент її вчинення.

Ø Залежно від виду послуги, договір про надання послуги поділ.:

1.договір про надання фактичних послуг – в результаті якого вчиняються дії, які не створюють окремих цивільних прав і обов’язків для особи, якій така послуга фактичного х-ру надається. (Пр. дог.перевезення, зберігання, банківського вкладу)

2.договір про надання юридичних послуг – при виконанні яких вчиняються такі дії, які створюють цивільні права і обов’язки для особи, якій надається відповідна послуга. (Пр.дог.доручення, комісії)

3.надання юридично-фактичних (змішаних) послуг – в процесі викон. Цього договору вчин.дії як фактичного так і юридичного х-ру. (Пр.дог.управління майном)

2. ВІДПЛАТНІСТЬ

За від платністю поділ.на:

- відплатні

- безоплатні

За відплатним догов.замовник зобов сплатити виконавцеві ціну обумовлену договором.

Якщо виконання стало неможливим з причин, які не залежали від виконавця, то замовник зобов.сплатити йому розумну ціну(«розумна плата»-звичайні а даних умов витрати, які поніс виконавець до настання певних обставин) .

Якщо неможливість виконання виникла з вини замовника, то він зобов.сплатити повну вартість обумовлених послуги.

За безвідплатним договором на замовника покл.обов’язок відшкодувати усі фактичні витрати пов’язані із наданням послуг.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за порушення договору.

Розмір в-сті за порушення догов про надання послуг залежить від того до якого догов. Виду належить цей договір:

· За порушення відплатного договору – сторона зобов.відшкодовувати збитки у повному обсязі за наявності її вини.

· У разі якщо послуга надається у зв’язку із здійсненням п-ємницької д-сті виконавець зобов.відшкодувати збитки у всіх випадках за винятком, якщо мали місце обставини непереборної сили.

· За порушення зобов’язань за безвідплатним договором про надання послуг розмір відшкодування збитків не може перевищувати подвійної суми неоподатков.мінімуму доход.гр-н, якщо інше не передбачено договором.

 

Поняття та види перевезень, джерела їх правового регулювання.

За догов.перевезення – 1 сторона(перевізник) зобов.доставити довірений їй вантаж або перевести пасажира до пункту призначення, а інша сторона (відправник, пасажир) зобов.оплатити надану їй послугу.

За загальною х-стикою:

· Реальний

· Двосторонньозобов’язуючий

· Відплатний

Сфера застосування визнач. З урахуванням кількох критеріїв: Виду перевізного засобу; Об’єкта перевезення.

Правова природа визначається з урахуванням місця осіб, що беруть участь у перевізному процесі. + У перевізному процесі, якщо об’єктом перевезення є вантаж беруть участь 3 особи(відправник,вантажовідправник,одержувач)

Види

1. За видом перевізного засобу дог.перевезення поділ на:

· Перевезення залізничним ТЗ

· Перевезення автомобільним ТЗ

· Морським ТЗ

· Річковим ТЗ

· Пер. Повітряним ТЗ

(В ЗУ «Про транспорт» 1 із різновидів транспорту вказується – трубопровідний транспорт (газо,нафто,водопровідний)Незважаючи на те, що трубопровідний ТЗ розглядається як різновид транспорту на відносини пов’язані з його використанням не поширюється догов. Перевезення. На інші ТЗ-завжди залучаються у перевізному процесі. Це означає, що за їх допомогою відбувається переміщення в просторі різних обєктів)

За об’єктом перевезення

· Перевезення пасажира

· Вантажу

· Багажу

· Вантажо-багажу

Предмет договору.

За предметом договорів перевезення поділяється на три види:

- перевезення вантажу;

- перевезення пасажира;

- перевезення багажу (вантажобагажу).

Вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до

здачі одержувачу вантажу.Пасажир - фізична особа, яка перевозиться відповідним видом транспорту на підставі проїзного документа, або є членом організованої групи осіб, яка проїздить на підставі групового проїзного документа. Ці особи вважаються пасажирами з моменту

прибуття на вокзал (автостанцію, порт, аеропорт) для здійснення поїздки (чи пересадки на інший транспортний засіб) до моменту завершення поїздки. Термін пасажир(и) застосовується також до осіб, що перебувають у пунктах продажу проїзних документів, пунктах обслуговування з метою скористатися послугами цих пунктів щодо проїзду транспортом, перевезення ручної поклажі, багажу, вантажобагажу, отримання довідки тощо. Багаж - речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир; Вантажобагаж - вантаж, що перевозиться в пасажирських і поштово-багажних поїздах; Ручна поклажа - особисті предмети або речі пасажирів, які перевозяться разом з ними.Транспортний засіб. Залежно від виду транспортного засобу перевезення поділяються на:- перевезення залізничним транспортом;- перевезення автомобільним транспортом;- перевезення повітряним транспортом;- перевезення морським транспортом;- перевезення річковим транспортомЗалізничні транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейкови транспорт) і контейнери.Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів,

вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі. Торговельне морське судно (річкове судно) означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти. Транспортні засоби або їх окремі частини можуть бути передані відправникові на умовах договору чартеру (фрахтування)-- Стаття 912 ЦК --, що характеризується трьома особливостями: 1) його істотною умовою є весь або частина конкретного ТЗ; 2) за цим договором передається 1 або кілька ТЗ; 3) за цим договором ТЗ передаються на 1 або кілька рейсів. Провізна плата.Стаття 916. Провізна плата За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Стаття 7 Закону України «Про транспорт» - тарифи на транспортні послуги встановлюються відповідно до законодавства України. Рівень тарифів на транспорті визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків. Строки доставки за договором (стаття 919 - перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк) 4.Залежно від учасника перевізного процесу права та обов’язки пов’язані із ним поділяються на:- права та обов’язки перевізника;- права та обов’язки відправника (одержувача, пасажира). До обов’язків перевізника належать:1) доставити довірений йому відправником вантаж (багаж, вантажобагаж) або перевезти пасажира до пункту призначення і видативантаж (багаж, вантажобагаж) особі, яка має право на його одержання (одержувачеві);2) надати придатні для перевезення транспортні засоби у строк, встановлений договором (придатність визначається у двох відношеннях: у технічному та у комерційному) Технічне відношення : залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Комерційне відношення: ТЗ, я кий призначається для перевезення вантажу певного виду з урахуванням певних особливостей (температури, виду, тари, перевізного засобу).Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:· вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його

· засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.250.105 (0.034 с.)