Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

5)

 

 

4. Окремі різновиди договору підряду.

За договором побутового підряду підрядник, який зд. підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням ФО (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та ін.. особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити її вартість.
Особливості дог. побут. підряду
1. Сфера застосування:
дог. побут. підряду належить до публічних договорів за якими суб’єкт підпр. діяльності виконує роботи, призначенні для задоволення особистих потреб.
Цей договір укладається зокрема у сфері побутового обслуговування населення (ремонт взуття, виготовлення ключів, пошиття одягу, хімчистка…).
Крім того цей договір укладається і виконується у сфері захисту прав споживачів.
2. Щодо джерел правового регулювання: ЦКУ, ЗУ «Про захист прав споживачів», ПКМУ «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» 16.05.1994
3. Щодо укладення договору:

· реклама та ін.. пропозиції щодо роботи, які спрямовані до невизначеного кола осіб вважаються публічною офертою.

· при укладенні ДПП застосовуються положення про укладення публ. договору

· встановленні спец. вимоги щодо змісту інформації, що надається про роботу

· при укладенні ДПП встановлюються додаткові гарантії для замовника (зокрема підрядник не має права нав’язувати замовнику надання дод. послуг чи робіт за плату)

 

+Зміст договору побутового підряду (такого в переліку питань нема)
Істотні умови:

· предмет

· розмір плати

· строки виконання робіт

Предмет – робота призначена для задоволення побутових або ін.. особистих потреб, пов’язаних із домашнім, сімейним чи ін.. подібним використанням.
Розмір плати, як правило, визначається відповідно до прейскурантів (цінників)
тарифів встановлених підрядником.
Якщо строк виконання ДПП чітко не визначений, то договір має бути виконаний у розумний строк, відп. до суті виконання, характеру виконуваної роботи та звичаю ділового обороту.

 

Сторони у договорі(побут. підряду).
Підрядник – лише суб’єкт підприємницької діяльності.
Замовник – лише ФО, яка не є підприємцем (споживач).
До підрядника законодавством встановлюються додаткові вимоги:
має мати статус суб’єкта підприємницької діяльності
повинен отримати торговий патент (за ПКУ)
повинен у випадках встановлених законодавством (?мати?) ліцензію на право здійснення цієї діяльності.

 

Форма договору побутового підряду.
Форма договору побутового підряду вважається укладена у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію чи ін.. документ, що підтверджує уклад. договору (наприклад касовий чек, який видається видається підрядниками…)
Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Права замовника за договором (побут. підряду).
Замовникові надано право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не є частиною ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

2. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

3. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням результату роботи.
Щодо правових наслідків нез’явлення замовника за предметом виконаної роботи.
Тоді підрядник має право після спливу 2 міс. строку з моменту письмового повідомлення замовника реалізувати річ, яка була передана замовнику, з її вартості вилучити втрати пов’язані з виконанням роботи, а решту внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання.
(з лекції Цікало В.І.) За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або вконати ін.. будів. роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підряднику будів. майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт або закінчені будів. роботи та оплатити їх.
Особливості.
1. Сфера застосування: ДБП укладається і виконується у сфері будівництва. Ця сфера включає в себе проведення таких робіт:

· нового будівництва

· капітального ремонту

· реконструкції (технічного переоснащення)

· монтажних робіт

· пусконалагоджувальних робіт

· ін.. робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

2. Джерела правового регулювання: ЦКУ, ЗУ «Про основи містобудування», ЗУ «Про архітектурну діяльність», ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ПКМУ «Про затвердження порядку зд. держ. архітектурно-будівельного контролю», ПКМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.»

Сторони у договорі (буд. підряду).
(з лекції Цікало В.І.) Підрядник – ЮО та ФО, які мають навики виконання будівельних робіт, а у випадках передбачених законом, також отримали ліцензію на право проведення будівельної діяльності.
Види будівельної діяльності, які потребують одержання ліцензії:

· вишукувальні та проектні

· зведення несучих та огороджувальних конструкцій

· будівництво і монтаж інженерних та транспортних мереж

Замовник – будь-які учасники цивільних відносин.

 

Укладення договору будівельного підряду.

Укладається у письмовій формі

Особливості укладення: 1) до реклами та інших пропозицій щодо роботи, застосовуються загальні положення про оферту (ст. 869 – ст. 641ЦК);2) застосування положень про укладення публічного договору;3) надання необхідної та достовірної інформації про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи;4) встановлення гарантій прав замовника – підрядник не має права нав’язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг(ч.2 ст. 700 ЦК).

+ Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника - дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника - ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Договір може бути укладено шляхом:

· прямих переговорів між сторонами;

· відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочин з субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.

Відповідно до ЦКУ у договорі будівельного підряду підрядник повинен виконати великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні будуватися взаємини сторін у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Так ч. 1. ст. 877 ЦКУ визначає:

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає Обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

У свою чергу стаття 878 вказує, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку) робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже погоджену сторонами коректно-кошторисну документацію в принципі є незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.ін.