Елементи договору найму земельної ділянки.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Елементи договору найму земельної ділянки.



Сторонамидоговору є наймодавець (орендодавець) та наймач (орен­дар). Орендодавці земельних ділянок визначаються в ст. 4 Закону. Ними мо­жуть бути:

- власники земельних ділянок - фізичні та юридичні особи (уповно­важені ними особи);

- сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених за­коном - стосовно земельних ділянок, що перебувають у комуналь­ній власності;

- районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим - стосовно земель, що перебувають у спільній власності тери­торіальних громад;

- районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адмі­ністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) в межах повноважень, визначених законом - стосовно земельних ділянок, що перебувають у держав­ній власності.

Орендарями земельних ділянок можуть бути фізичні і юридичні особи, у тому числі іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні організації та об'єднання, іноземні держави, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, КМУ, сільські, селищні, міські ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ст. 5 За­кону).

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Форма договору - договір найму земельної ділянки укладається в письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нота­ріально. Типовий договір оренди землі затверджений постаноюю КМУ від З березня 2004 р.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації, яка проводиться в порядку, встановленому законом. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визнача­ються постановою КМУ від 25 грудня 1998 року № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі".

Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастополь­ською міськими державними адміністраціями за місцем розташування зе­мельної ділянки. Забезпечення реалізації договорів покладається на відпо­відні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресур­сів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підрорядкування; Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів.

Істотними умовами договору оренди землі є (ст. 14 Закону):

- об' єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата з зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не­сплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ді­лянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умо­ви, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведен­ня меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід 'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) в її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Орендна плата за землю—це платіж, який орендар вносить орендодав­цеві за користування земельною ділянкою. її розмір, форма і строки внесен­ня встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного року. Орендна плата за землю може встановлюватися в таких формах:

- грошовій;

- натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, що одержується з орендованої земельної ділянки);

- відробітковій (надання послуг орендодавцю).

Якщо об'єктом оренди є земельна ділянка, що перебуває в державній або комунальній власності, то орендна плата сплачується виключно в гро­шовій формі (ст. 22 Закону).

Зміст договору становлять права та обов'язки орендодавця та орендаря.

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і пра­вил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого ре­жиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний:

- передати в користування земельну ділянку в стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орен­дованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшен­ням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земель­ної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити еко­логічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погір­шення стану самого об'єкта оренди.

Орендар має право:

- самостійно господарювати на землі і дотриманням умов договору;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законо­давством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмо­вою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, ■становле­ні договором, зареєстровааим в установленому законом порядку,

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяжен­ня) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреацій­ного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди зе­мельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 Закону, від виконання укла­деного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На ви­могу однієї з сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

 

16. Договір найму транспортного засобу: його особливості.

За договором найму (оренди) транспортногозасобу наймачу (оренда­рю) за плату надається транспортний засіб у тимчасове володіння та корис тування з наданням наймодавцем (орендодавцем) послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг. Юридична характеристика договору:

- двосторонній;

- консенсуальний;

- відплатний.

Сторонами договору є наймодавець та наймач. Ними можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.

Предметом договору найму (оренди) транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспорт­ні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК України).

Форма договору - письмова. За участю фізичної особи - підлягає но­таріальному посвідченню.

Види договору найму (оренди) транспортного засобу:

- найм з екіпажем - найм транспортного засобу з наданням послуг по управлінню та технічній експлуатації (фрахтування);

- найм без екіпажу - найм транспортного засобу без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації.

Особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем:

- наймодавець надає наймачу послуги по керуванню та технічній екс­плуатації транспортного засобу, які повинні забезпечувати його нор­мальну роботу та безпечну експлуатацію;

- склад екіпажу та його кваліфікація повинні відповідати обов 'язковим для сторін правилам і умовам договору;

- члени екіпажу є робітниками наймодавця та підкоряються його роз­порядженням, які стосуються керування і технічної експлуатації транспортного засобу;

- екіпаж не припиняє трудових відносин із наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець;

- всі витрати, враховуючи поточний та капітальний ремонт тран­спортного засобу, несе наймодавець;

- страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем;

- наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від сво­го імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу;

- наймач має право передавати транспортний засіб у суборенду. Особливості договору найму транспортного засобу без екіпажу:

- наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належно­му технічному стані;

- наймач несе усі витрати, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу (витрати на паливно-мастильні матеріали, парковку, технічне обслуговування, ремонт, тощо);

- наймач зобов'язаний здійснювати як поточний, так і капітальний ре­монт, якщо інше не передбачено договором;

- на наймача покладено обов'язок проводити сплату податку з воло­дільців транспортних засобів, а також збору за забруднення навко­лишнього природного середовища;

- наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з втра­тою або пошкодженням транспортного засобу, якщо від не доведе, що це сталося не з його вини;

- наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.

 

17. Поняття, сторони, суттєві умови договору лізингу.

У чинному законодавстві України на законодавчому рівні лізингові від­носини регулюються нормами ЦК України та Закону України "Про фінансо­вий лізинг" від 11 грудня 2003 р. (далі - Закон).

Відповідно до ЦК України, договором лізингує договір, в якому одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій сторо­ні (лізингоодержувачеві) в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізин­гоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізинго-давцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоо­держувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до Закону, за договором фінансового лізингу(далі - до­говір лізингу), лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у про­давця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

На міжнародному рівні відносини у сфері фінансового лізингу регу­люються Конвенцією УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28 травня 1988 р., вчиненої в м. Оттава. Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг" від 11 січня 2006 р. Україна приєдналася до зазначеної Конвенції.

Згідно з ст. 1Конвенції, операцією фінансового лізингує дія, відпо­відно до якої одна сторона (лізингодавець) на умовах іншої сторони (М-зингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), на підставі якого лізингодавець одержує виробниче об­ладнання, засоби виробництва або інше обладнання на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи йому право користування обладнанням за лізингові платежі.

Предметом договору лізингу може бути нсспоживна річ, визначена ін­дивідуальними ознаками та віднесена згідно 3 законодавством до основних фондів. Разом із тим, не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки й інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні від­окремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Юридична характеристика договору:

- двосторонній;

- консенсуальний;

- відплатний.

Суб'єктами договору лізингу можуть бути:

лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та ко­ристування предметом лізингу лізингоодержувачеві;

лізингоодержувач - фізична чи юридична особа, котра отримує пра­во володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

продавець (постачальник) - фізична чи юридична особа, від якої лі-зингодавець набуває річ, що надалі буде передана як предмет лізин­гу лізингоодержувачу;

• інші юридичні чи фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Договір лізингу повинен бути укладеним у письмовій формі. У разі, якщо об'єктом лізингу є державне майно чи договір лізингу передба­чає залучення державних коштів або для забезпечення його виконання надаються державні гарантії, то договір лізингу підлягає обов'язковій державній реєстрації. Він вважається чинним із моменту його державної реєстрації.

Істотні умови договору лізингу:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачеві надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів. Сплата лізингових платежів здійсню­ється в порядку, встановленому договором. Вони можуть включа­ти: 1) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

2) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

3) компенсацію відсотків за кредитом; 4) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути до­сягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору відповідно до вимог Закону.

Одним із різновидів лізингу є сублізинг. Сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лі­зингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублі іншу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов доктору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за ДОгово ром. До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізин­гу, якщо інше ним не передбачено.

Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуван­ням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правата обов'язки сторінза договором фінансового лізингу

Лізингодавець має право:

- інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

- здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов ко­ристування предметом лізингу та його утримання;

- відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених догово­ром лізингу чи законом;

- вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу в пе­редбачених законом і договором випадках;

- стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у без-спірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

- вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі не­виконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізин­гоодержувачем за договором лізингу.

Лізингодавець зобов 'язаний:

- у передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві пред­мет лізингу в стані, що відповідає його призначенню й умовам до­говору;

- попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі власти­вості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небез­пеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження власне предмета лізингу під час користування ним;

- відповідно до умов договору своєчасно й у повному обсязі викону­вати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

- відшкодовувати лізингоодержувачеві витрати на поліпшення пред­мета лізингу, на його утримання чи усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом або договором;

- прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання догово­ру лізингу чи в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Потрібно також зазначити, що лізингодавець може мати інші права й обов'язки відповідно до умов догоюру лізингу, згідно з зазначеним Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Лізингоодержувач має право:

- обирати предмет лізингу та продавця чи встановлювати специфіка­цію предмета лізингу й доручати вибір лізингодавцеві;

- відмовитися від прийняття предмета лізингу, що не відповідає його призначенню та (або) умовам договору, специфікаціям;

- вимагати розірвання договору лізингу чи відмовитися від нього в передбачених законом і договором лізингу випадках;

- вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих неви­конанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Лізингоодержувач зобов 'язаний:

- прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення й умов договору;

- відповідно до умов договору своєчасно й у повному обсязі викону­вати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його в справному стані;

- вчасно сплачувати лізингові платежі;

- надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу та забезпечу­вати можливість здійснення перевірки умов його використання й утримання;

- письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продав­ця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;

- письмово повідомляти про порушення строків проведення чи про непроведення поточного або сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але в будь-якому разі не піз­ніше від другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій або фактів, якщо інше не встановлено договором;

- у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового ро­зірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового по­вернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу в стані, в якому його було прийнято у володіння, беручи до уваги нормальний знос, або в стані, обумовленому договором.

 

18. Поняття, форма та зміст договору позички.

За договором позичкиодна сторона (позичкодавсць) безоплатно пере­дає чи зобов'язується передати другій стороні (юристу вачсві) річ для корис­тування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

- двосторонній;

- безвідплатний;

- як реальний, такі консенсуальний.

Сторонамиза договором позички є позичкодавець та користувач. По-зичкодавцем можуть бути юридичні особи приватного права, якщо інше не визначено законом або їхніми установчими документами, юридичні особи публічного права, якщо укладання такого договору відповідає їхньому пра­вовому статусу, а також фізичні особи.

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі в безоплатне користування особі, яка є її засновником, учас­ником, керівником, членом її органу управління чи контролю (ч. 2 ст. 829 ЦК України).

Формадоговору позички(ст. 828 ЦК України):

- в усній формі - договір позички на речі побутового призначення між фізичними особами;

- у простій письмовій формі - договір позички між юридичними осо­бами, а також між юридичною та фізичною особами;

- у простій письмовій формі - договір позички будівлі, іншої капі­тальної споруди, а на строк понад один рік - підлягає нотаріальному посвідченню;

- у письмовій нотаріальній формі - договір позички транспортного засобу, у якому хоча б однією зі сторін є фізична особа.

Істотними умовамидоговору позички є предмет і безоплатність до­говору.

Предметомдоговору позички може бути лише індивідуально-визначене майно, не споживане в процесі користування, оскільки його має бути повер­нуто після закінчення строку договору.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо до­мовилися про це чи якщо це випливає з суті відносин між ними.

Строкдоговору позички - може бути як визначенні! у договорі, так і невизначений, при цьому він обумовлюється відповідно до мети користу­вання річчю.

Змістдоговору позички складають відповідні права й обов'язки сторін.

Позичкодавець зобов'язаний:

- попередити користувача про особливі властивості та недоліки речі, що йому відомі та можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна користувача чи інших осіб або призвести до пошкодження власне речі під час користування нею;

- передати користувачеві річ у комплекті й у стані, що відповідають умовам договору та призначенню цієї речі.

Позичкодавецьмає право:

- вимагати дострокового розірвання договору в разі істотних пору­шень договору;

- на відчуження речі, котру він передав у користування. До набувача переходять права та обов'язки позичкодавця;

- вимагати примусового повернення речі, а також відшкодування за­вданих збитків, якщо після припинення договору користувач її не повертає.

Користувач зобов'язаний:

- нести звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, пе­реданої йому в користування;

- користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, ви­значеної в договорі;

- користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено догово­ром;

- повернути річ після закінчення строку договору в такому ж стані, у якому вона перебувала на момент її передання в користування;

- повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше як за сім днів до повернення речі, якщо вона потребує осо­бливого догляду чи зберігання.

Користувач має право:

- повернути річ, передану йому в користування, у будь-який час до спливу строку договору;

- відремонтувати річ і вимагати від позичкодавця відшкодувати вар­тість ремонту, якщо той не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення й умов до­говору.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договорута повернен­ня речі, якщо:

- у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

- користування річчю не відповідає її призначенню та умовам до­говору;

- річ самочинно передано в користування іншій особі;

- у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена чи пошкоджена (ч. 2 ст. 834 ЦК Украши).

Користувач має право вимагати розірвання договорупозички та від­шкодування завданих збитків, якщо позичкодавець не виконує обов'язку пе­редати річ у користування.

Договір позички припиняєтьсяв разі смерті фізичної особи чи лікві­дації юридичної особи, котрій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором (ст. 835 ЦК України).

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, то пози­кодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкоду­вання завданих збитків.

 

19. Поняття, види, сторони та зміст договору підряду.

За договором підрядуодна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Юридична характеристикадоговору:

- двосторонній;

- консенсуальний;

- відплатний;

Спеціальнівиди договору підряду:

• договір побутового підряду;

• договір будівельного підряду;

• договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Сторонамидоговору є підрядник і замовник. Замовником є сторона,

що доручає іншій стороні виконання певної роботи, підрядником - сторона, котра зобов'язується виконати роботу. У договорі можлива участь декількох осіб як на стороні підрядника, так і на стороні замовника. У такому разі вони є солідарними боржниками (кредиторами) при неподільності предмета зобов'язання. Як підрядниками, так і замовниками можуть бути фізичні та юридичні особи.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідаль­ним перед замовником за результат їхньої роботи. У такому разі підрядник постає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядни­ком - як замовник (ч.І ст. 838 ЦК України).

Формадоговору підряду - зазвичай, проста письмова.

Істотні умовидоговору підряду: предмет договору, ціна, строки вико­нання робіт.

Предметдоговору підряду - результат виконаної підрядником роботи. Робота може бути спрямована на створення індивідуально-визначеної речі (машини, приладу), на її зміну чи відновлення (ремонт будинку, автомобіля), вона може полягати в переміщенні речі (перенесення меблів), у виконанні іншої роботи.

Ціноюв договорі підряду є грошова сума, що її замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. У договорі підряду визначається ціна роботи чи способи її визначення. Якщо в ньому це не встановлено, то ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, які зазвичай застосо­вуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Він може бути:

- твердим - кошторис є твердим, якщо інше не встановлено догово­ром. Зміни до нього можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 844 ЦК України);

- приблизним - складається в тих випадках, коли наперед неможливо визначити перелік усіх необхідних робіт. По мірі їхнього виюнання приблизний кошторис уточнюється та розрахунки виконуються за фактично понесеними підрядником витратами, але тільки якщо не­має суттєвого його перевищення.

Строки виконання роботи чи її певних етапів встановлюються в до­говорі підряду. Якщо в договорі не встановлені строки виконання роботи, то підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виюнання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи й звичаїв ділового обігу.

Зміст договору підряду складають відповідні права та обов'язки сторін.

Обов'язки підрядника:

• виконати певну роботу за завданням замовника та здати належно виконану роботу;

• вчасно розпочати виюнання роботи й завершити її в обумовлений строк;

• виконати роботу, визначену договором, із власного матеріалу та своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК України);

• якщо робота виконується частково чи в повному обсязі з матеріалу замовника, правильно його використовувати, надати замовникові звіт про це та повернути його залишок (ст. 840 ЦК України);

• вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому за­мовником, та відповідати за втрату чи його пошкодження (ст. 841 ЦК України);

• своєчасно попередити замовника:

- про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

- про те, що додержання вказівок замовника загрожує яюсті чи придатності результату роботи;

- про наявність інших обставин, не залежних від підрядника, що загрожують яюсті або придатності результату роботи (ст. 847 ЦК України);

• відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодуван­ня збитків, якщо використання недоброякісного чи непридатного матеріалу або дотримання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітар­них правил, правил безпеки людей та інших вимог (ч. 2 ст. 848 ЦК України);

• передати замовникові разом із результатом роботи інформацію щодо експлуатації чи іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ст. 861 ЦК України).

Наведений перелік не є вичерпним, договором можуть бути передбачені й інші обов'язки підрядника, що випливають із характеру та змісту роботи. Підрядник має право:

• залучити до виконання робіт інших осіб - субпідрядників (ст. 838 ЦК України);

• на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їхньої якості (ст. 845 ЦК України);

• відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збит­ків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, які загрожують якості чи при­датності результату роботи (ч. 1 ст. 848 ЦК України);

• не розпочинати роботу, а розпочату зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування чи речі, що підлягає переробці, чим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України);

• якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового поперед­ження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, коли інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 853 ЦК України).

• притримати результат роботи, а також устаткування, залишок неви­користаного матеріалу й інше майно замовника, що є в підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи чи іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду (ст. 856 ЦК України);

Обов'язки замовника:

- сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч. 1 ст. 850 ЦК України);

- на вимогу підрядника у встановлений строк здійснити заміну недо­броякісного чи непридатного матеріалу, змінити вказівки про спосіб виконання роботи й усунути інші обставини, що загрожують якості чи придатності її результату;

- прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору під­ряду, оглянути її та в разі виявлення допущених відступів від умов договору чи інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

- прийняти й оплатити виконану підрядником роботу (ч. 1 ст. 864 ЦК України);

Замовникмає право:

• у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у ді­яльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України);

• відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збит­ків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу чи виконує її так повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦК України);

• призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі не­виконання цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та ви­магати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи ін­шій особі за кошт підрядника, якщо під час здійснення роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч. З ст. 849 ЦК України);

• у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору під­ряду, виплативши підрядникові плату за виконану її частину та від­шкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК Украши);

• на власний вибір вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок із правом на від­шкодування зазначених витрат чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, коли підрядник від­ступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або при­пустився інших недоліків у роботі (ч. 1 ст. 852 ЦК України);

• вимагати розірвання договору та відшкодування збитків - за наяв­ності в роботі істотних відступів від умов договору підряду чи ін­ших істотних недоліків (ч. 2 ст. 852 ЦК Украши);

• якщо робота виконана підрядником із відступами від умов договору підряду, що погіршили роботу, чи з іншими недоліками, котрі ро­блять її непридатною для використання відповідно до договору чи для звичайного використання роботи такого характеру, то замовник має право на власний вибір вимагати від підрядника:

- безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

- пропорційного зменшення ціни роботи;

- відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 858 ЦК України).

 

20. Поняття, сторони та зміст договору будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збу­дувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівель­ні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт ро­біт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені бу­дівельні роботи й оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Види договорів будівельного підряду:

• договори на виконання будівельно-монтажних та інших робіт щодо об'єкта загалом: на нове будівництво, на розширення, на рекон­струкцію діючих підприємств тощо;

• договори на виконання певних комплексів монтажних та інших спе­ціальних будівельних робіт (монтаж устаткування, конструкцій) -субпідрядні;

• договори на виконання пусконалагоджувальних робіт;

• договори на виконання робіт із капітального ремонту будинків і спо-

РУД-Юридична характеристика договору:

- двосторонній;

- консенсуальний;

- відплатний.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.56.11 (0.032 с.)