Який зміст договору поставки?

Найдоцільнішою правовою формою регулювання госпо­дарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір поставки — це основний доку­мент, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів.

За договором поставки продавець (постачальник), що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), товари у власність покупця для вико­ристання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'я­зується прийняти товари і сплатити за них певну гро­шову суму. До договору поставки застосовують загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не перед­бачено договором або не випливає з характеру відносин сторін. Іншими словами поставка — це комерційна купів­ля-продаж або купівля-продаж у господарському обігу.

Особливості договору поставки такі:

• продавцем (постачальником) за договором поставки є тільки підприємець;

• предметом договору поставки може бути лише майно (товар), що використовується у підприємницькій діяльності (промислової переробки чи комерційного перепродажу);

• строки укладення договору і його виконання, як пра­вило не збігаються. Укладення договору з одночасним чи одномоментним виконанням тягне визнання його договором купівлі-продажу;

• постачальник зобов'язаний передавати товар неодно­разово, тобто більше ніж один раз.

Договір поставки, як і договір купівлі-продажу, є кон-сенсуальним, двостороннім і сплатним.

Відповідно до Цивільного кодексу України договір по­ставки вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. В договорі обов'язково обумов­люються кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити.

Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі замовлення покупця. З визначення кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Розподіл товарів за окремими група­ми та співвідношення їх і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживають рівнозначний термін "номен­клатура". Розрізняють асортимент груповий і розгорнутий. Груповий асортимент — це співвідношення більш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі. Розгорнутий (або внутрішньогруповий) асортимент — це характеристика в договорі окремих груп належної до по­ставки продукції більш детальними показниками (за арти­кулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).

Однією з істотних умов договору, яка характеризує пред­мет поставки з погляду придатності до використання за цільовим призначенням, є умова щодо якості продукції.

Якість продукції — це сукупність властивостей і ха­рактеристик, які відображають рівень новизни, надійності, довговічність, економічність продукції і зумовлюють здатність її задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів. У договорі на поставку продукції по­трібно зазначити посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію за якістю, за якими буде поставлятися продукція.

Договір може передбачати більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Постачальник засвідчує якість продукції відповідним до­ кументом, який надсилається покупцеві разом з продук­цією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.

Продукція, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, повинна супроводжува­тися сертифікатом, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.

У справі забезпечення якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування чи збе­рігання, важливе місце відводиться гарантійним строкам.

На вимогу покупця постачальник повинен виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або за­мінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслі­док порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її. Сторони можуть визначити гарантійні строки в договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вже встановлені га­рантійні строки. Виготовлювач гарантує якість продукції в цілому, включаючи складові та комплектуючі вироби.

Надзвичайно важливе значення у договорі поставки має комплектність продукції. Продукція повинна поставля­тися комплектне, відповідно до вимог стандартів, техніч­них умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визна­чена цими документами, вона в необхідних випадках обумовлюється договором.

Також до найважливіших умов договору поставки ци­вільне законодавство відносить строки поставки. Прий­нято поділяти ці строки на загальні та окремі (часткові).

Загальний строк поставки збігається по суті й зі стро­ком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі (часткові) строки визначають постав­ки продукції частинами, окремими партіями у межах стро­ку дії договору. Ці строки сторони визначають самі, з ура­хуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей вироб­ництва. Вони можуть бути квартальними, місячними, де­кадними тощо.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від ціни та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або до­говору постачальник повинен маркувати продукцію, яку виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти товарні знаки, зареєстро­вані в установленому порядку.

Для забезпечення схоронності продукції при перевезенні або зберіганні її потрібно поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визнача­ються стандартами, технічними умовами або договором. Тара, пакувальні та в'язальні матеріали багаторазового ви­користання, спеціальні контейнери, засоби пакетування підлягають поверненню постачальникові або здачі тарозби-ральним організаціям.

Крім визначених умов, у договорі поставки можуть обумов­люватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.

Зразок договору поставки

ДОГОВІР №__ м. Дніпропетровськ 23 квітня 2003 р.

ТОВ "ЛЛЛ", надалі — "Постачальник", в особі директора Гри-горенка 0.0., що діє на підставі Статуту товариства,

та ТОВ "МММ", надалі — "Покупець", в особі директора Чуй-кова В.В., що діє на підставі Статуту товариства, уклали цей до­говір на таких обов'язкових для сторін умовах:

Предмет та сума договору

1.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прий­няти та оплатити вугілля марки "Ж" у кількості 50 000 метрич­них тон, згідно зі специфікацією, яка виконується як невід'ємна

частина договору (Додаток № 1).

1.2. Сторони дійшли згоди про ціну товару на умовах базису поставки та специфікацією до нього, у 80 грн. за одну метричну тонну вугілля нетто, усього на суму 4 000 000 грн.

Умови поставки

2.1. Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих вагонах на умовах ІНКОТЕРМС-2000 — ГСА: (Фран-ко-перевізник) від станції Дніпропетровськ до станції Сміла.

2.2. Термін поставки та місячні норми відвантажування вста­новлені узгодженим графіком поставки, що є невід'ємною части­ною договору (Додаток № 2).

На виконання зобов'язань за договором Покупець повинен:

— не пізніше п'яти календарних днів з дати одержання від Постачальника письмового (телефаксного, телеграфного) належ­ним способом посвідченого повідомлення про готовність до відван­таження дати підтвердження про згоду на прийняття вугілля;

— протягом 12 годин від дати подачі вагонів з вугіллям під розвантаження письмово повідомити Постачальника про одержан­ня вугілля.

Зобов'язання Постачальника:

— протягом 10 календарних днів від дня укладення цього договору письмово повідомити Покупця про готовність до відван­таження вугілля;

— передати Покупцеві усі документи відповідно до предмета

поставки (сертифікати, накладні, розрахунки).

2.3. За кількістю вугілля вважається поставленим Покупцеві — згідно з транспортними документами, за якістю —Згідно з робо­чим сертифікатом якості.

2.4. У разі недопоставки або поставки неякісної продукції Покупець зобов'язаний протягом 12 годин письмово повідомити Постачальника про це і не оформляти без представника Поста­чальника акт приймання за кількістю (якістю) протягом однієї

доби від дня повідомлення.

Постачальник протягом 12 годин з часу повідомлення пови­нен направити свого представника для участі у прийманні. Не-

прибуття представника Постачальника у цей термін є підставою для складання акта приймання без його участі.

Дійсним підтвердженням недопоставки або поставки неякіс­ного вугілля є оформлений з додержанням зазначених умов акт приймання за кількістю і якістю та висновки незалежного екс­перта щодо наслідків результатів лабораторного аналізу.

Порядок розрахунків

3.1. Оплата вартості вугілля відповідно до його договірної ціни здійснюється в такому порядку:

Покупець протягом п'яти банківських днів з дня одержання від Постачальника повідомлення про готовність до відвантажен­ня зобов'язаний перерахувати на рахунок Постачальника 50 % (п'ятдесят) вартості місячної норми відвантаження, а залишок 50 % вартості місячної норми — протягом 10 банківських днів після надходження товарної партії згідно з графіком поставки.

3.2. Усі банківські видатки відносяться на Покупця.

3.3. З метою уникнення інфляційного впливу на ціну вугілля застосовується її валютний еквівалент у доларах СІЛА. Він стано­вить 40 доларів США за тонну за курсом гривні щодо долара, вста­новленим НБУ на день укладення договору. При здійсненні платежів за поставлене вугілля ціна в гривнях перераховується до долара США за курсом, встановленим НБУ на день перерахування коштів.

Відповідальність сторін

4.1. У разі прострочення поставки Постачальник сплачує По­купцеві пеню у розмірі 0,5 % від вартості простроченого зобов'я­зання за кожний день прострочення.

4.2. За порушення термінів перерахування платежів Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

4.3. У разі поставки вугілля, не відповідного за якістю до показників специфікації, ціна його знижується відповідно до особ­ливих умов специфікації — зольності, сумішей і т. ін.

4.3. Форс-мажор. Ніяка відповідальність не може мати місця за невиконання договору, якщо це невиконання викликане при­чинами, що перебувають поза сферою контролю сторони, що не виконує, а саме: стихійне лихо, воєнні дії, страйки та локаути, втручання владних структур на період, що починається з терміну письмового повідомлення стороною, що не виконує.

Форс-мажор автоматично за цієї умови подовжує термін вико­нання зобов'язання за договором на чотири місяці. Якщо по за­кінченні цього терміну зазначені обставини тривають, договір при­пиняє дію.

Дія договору

5.1. Договір набирає чинності від дня його укладення і діє протягом 12 місяців.

5.2. Дострокове припинення чинності договору або внесення змін до нього може мати місце тільки за згоди на це обох сторін.

5.3. Договір складений у двох примірниках і має додатки згідно з переліком за текстом.

Додаток: специфікації, графік поставок.

Реквізити сторін:

Постачальник: __________________

Покупець: __________________________

Договір уклали:

Директор ________________ (Григоренко 0.0.)

Директор _______________ (ЧуйковВЛ.)

Що таке договір контрактації сільськогосподарської продукції?

У міру створення в Україні спеціалізованих аграрних бірж закупівлі частини сільськогосподарської продукції здійсню­ють шляхом торгів ф'ючерсними і договірними контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродук­цією ще тільки налагоджується, ця продукція може закупо­вуватися заготівельниками та іншими контрактантами без­посередньо у виробників за договорами контрактації.

За договором контрактації товаровиробник сільсько­господарської продукиії зобов'язується виробити і пере дати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До відносин за договором контрактації, не врегульова­них правилами Цивільного кодексу України, застосовують загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено догово­ром, законом або іншими нормативно-правовими актами.

Сторони цього договору можна назвати так: контрак­тант (заготівельник) і товаровиробник (селянські (фер­мерські) та інші господарства, що виробляють сільського­сподарську продукцію). Іноді контрактант (заготівельник) видає товаровиробникові так звану відвантажувальну роз­нарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації — одержувача, з якою він пере­буває в договірних відносинах з поставок. Тоді просування сільгосппродукції від товаровиробника до споживача (про­мислового чи торговельного підприємства) оформляються двома договорами — договором контрактації і договором поставки. Договір поставки пов'язує контрактанта (заготі­вельника) і одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільськогосподар­ська продукція у сирому вигляді або така, що пройшла пер­винну обробку. Проте при укладенні договору сторони мо­жуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язання щодо здавання продукції у свіжому (натуральному) вигляді товаровиробник частину продукції продає у переробленому вигляді. Як бачимо, за предметом і змістом договір контрак­тації близький до договору купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом дого­вору поставки, коли він укладений між заготівельною орга­нізацією і промисловим підприємством. За загальним пра­вилом на реалізацію переробленої продукції укладається до­говір поставки. Проте, щоб уникнути укладення двох дого­ворів з одним товаровиробником — на реалізацію сільгосп­ продукції у сирому вигляді й окремо у переробленому ви­гляді, укладають тільки договір контрактації. Взагалі сто­ронам надається можливість вибору правової форми реалі­зації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація або поставка).

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціальних аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвард­ними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

За договором контрактації товаровиробник і контрактант (заготівельник) пов'язані взаємними правами і обов'язка­ми. У ньому мають бути зазначені назва, кількість (за ви­дами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума дого­вору, порядок та умови доставки, місця здавання-прийман­ня, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обо­в'язки контрактанта (заготівельника) щодо надання това­ровиробнику допомоги в організації виробництва сільгосп­продукції, взаємна майнова відповідальність сторін за по­рушення договору та інші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити в договорі.

Законом можуть бути передбачені особливості виконан­ня цих договорів. Зокрема контрактант (заготівельник) може бути зобов'язаний на умовах, передбачених догово­ром, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробни­ка основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні мате­ріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

Коли контрактант здійснює закупівлю сільгосппродукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою. На контрактанта (заго­тівельника) покладається обов'язок прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

Якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місцезнаходженні заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам догово­ру і передана заготівельникові в обумовлений строк.

Договором контрактації можуть бути передбачені обо­в'язки заготівельника, який здійснює переробку сільгосп­продукції, повернути виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з виплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

Контрактант (заготівельник) має право контролювати виробництво і зберігання сільгосппродукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.