Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

Продукція, яка була виготовлена шляхом використан­ня речі, передана йому в користування, є власністю найма­ча. Плоди і доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, також є власністю наймача.

Якщо наймач належно виконував свої обов'язки за дого­вором найму, то після закінчення строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення ново­го договору найму. Умови нового договору визначаються домовленістю сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укла­дення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за дого­вором, у разі продажу речі, переданої у найм, має переваж­не право перед іншими особами на її придбання.

Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається влас­ністю наймодавця. У разі поліпшення речі зі згоди наймо­давця наймач має право відшкодування необхідних витрат користування нею. За відмови наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшен­ня речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

На вимогу про відшкодування збитків у зв'язку з по­шкодженням речі, яка була передана у користування най­мачеві, а також на вимогу про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік. Позовна давність щодо вимог наймодавця почи­нається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

Поряд з терміном "майновий найм" в юридичній літера­турі та законодавстві широко використовують інші терміни (оренда, прокат), які за правовою природою однорідні, оскільки у цих випадках ідеться про сплатну передачу май­на у тимчасове користування. Але якщо предметом догово­ру прокату є рухомі речі, які використовують для задово­лення побутових невиробничих потреб (телевізори, холо­дильники, посуд), то відповідно до договору оренди предме­том є земля, капітальні споруди, транспортні засоби, цілісні майнові комплекси юридичних осіб, які використовуються для підприємницької діяльності.

Які особливості договору прокату?

Прокат — це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поши­рюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ найма­чеві у користування за плату на певний строк.

Предметом прокату можуть бути індивідуально визна­чені рухомі речі, які використовують для задоволення по­бутових невиробничих потреб. Предмет прокату може ви­користовуватися також для виробничих потреб, коли це встановлено договором.

Залежно від предмета прокату не всі громадяни можуть бути наймачами. Так, для одержання напрокат автомобіля, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на пра­во керування. Наймач не має права на укладення договору піднайму. Не має він і переважного права на придбання речі у разі її продажу наймодавцем.

Договір прокату є договором про приєднання. Він укла­дається в усній формі, але при цьому, як правило, наймода-вець видає письмовий документ, наприклад квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату вида­ються в погодинне користування після пред'явлення гро­мадянином-наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці догово­ри не можуть порушувати прав наймачів, визначених Ци­вільним кодексом України про найм.

Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця. При укладенні договору на строк до ЗО діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейску­рантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці — за погодинним графіком.

Для відносин побутового прокату характерне те, що при укладенні договору наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм, і ознайомити його з правилами технічної експлуатації склад­них предметів. Тим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості та надійного ви­користання її.

Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть керуватися відповідними типовими договорами і Правила­ми побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення при­чин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користу­вання річчю.

Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймода­вець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

Яке майно заборонено здавати в оренду?

Оренда — це один із видів майнового найму. Відноси­ни оренди, встановлені правилами Цивільного кодексу України, регулюються також спеціальним нормативним ак­том — Законом України "Про оренду державного майна" (1995 р.). Крім того, деякі питання оренди регулюються законами України "Про оренду землі" (1998 р.), "Про підприємства в Україні" (1991 р.). Земельним кодексом України (2002 р.) та іншими законодавчими актами, поста­новами і декретами Кабінету Міністрів України, рішенням Фонду державного майна України.

Відповідно до Закону України "Про оренду державно­го майна" об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їх структурних підрозділів (цехів, дільниць, філій), окреме індивідуально визначене май­но, наприклад: окремі будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструменти, інші матеріальні цінності.

Законодавством встановлюються види цілісних майно­вих комплексів підприємств, які за характером своєї діяльності не можуть бути об'єктами оренди. Наприклад, ді­яльність з виготовлення і реалізації наркотичних засобів, військової зброї та боєприпасів для неї, вибухових речовин, діяльність з виробництва, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а та­кож холодної зброї.

Не можуть бути об'єктом оренди транспортні підприєм­ства, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, підприємства, діяльність яких пов'я­зана з видобуванням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виготовленням і реалізацією виробів з їх викори­станням, та ін.

Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. (зі змінами від 24 грудня 1998 р.) затверджено Перелік майнових комплексів державних підприємств, їх струк­турних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається. До таких об'єктів належать:

• радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв'язку;

• об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодав­чої та виконавчої влади;

• магістральні лінії електропередач;

• магістральні трубопроводи;

• магістральні залізниці;

• автомобільні шляхи сполучення державного значення;

• метрополітени;

• гідро- і атомні електростанції;

• протирадіаційні споруди;

• психіатричні лікарні закритого типу;

• пенітенціарні заклади;

• цвинтарі та ін. *

Який зміст договору оренди нежитлового приміщення?

Договір оренди нежитлового приміщення можна скла­сти таким чином.

Зразок договору оренди нежитлового приміщення

ДОГОВІР ОРЕНДИ №__ М.Дніпропетровськ 10 листопада 2003р.

Відкрите акціонерне товариство "ААА", надалі — "Орендода­вець", в особі голови правління Микитенка 0.0., що діє на підставі Статуту товариства, та товариство з обмеженою відповідальністю "ННН", надалі — "Орендар", в особі директора Головні П.П., що діє на підставі Статуту товариства, уклали договір про нижченаведене: