Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання та досудового слідства, прокуратури і суду



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання та досудового слідства, прокуратури і суду



До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська

Позивач:

Омельченко Іван Петрович, який мешкає за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 7/3

Відповідач:

Кіровське районне управління головного управління МВС України у М.Дніпропетровську, юридична адреса:

М.Дніпропетровськ, 17

Вартість позову: 60 000грн

ПОЗОВНА ЗАЯВА

20 квітня 2004 р., приблизно о 5-й годині ранку я проходив по вул. Дніпровській. У дворі будинку № 5 побачив чоловіка, який лежав на асфальті.

Я підійшов до нього,щоб побачити,що з ним. Переконавшись, що у нього відсутні ознаки життя, я повідомив про це в міліцію, працівники якої записали мої дані.

В цей же день мене затримали, а 25 квітня 2004 р. мені було пред'явлено обвинувачення і постановою суду Кіровського район­ного суду м. Дніпропетровська застосовано запобіжний захід — взяття під варту.

21 вересня 2004 р. відносно мене кримінальна справа була закрита за відсутністю в моїх діях складу злочину. В цей же день мене звільнили зі слідчого ізолятора, тобто я більше п'яти місяців був незаконно позбавлений волі.

У зв'язку з незаконними діями працівників органів досудо-вого слідства я був позбавлений конституційного права на на­вчання (до арешту я навчався на другому курсі ПТУ № 1 м. Дніп­ропетровська). Перебування в місцях позбавлення волі призвело до порушення моїх нормальних життєвих зв'язків, погіршення відносин з оточуючими людьми. За місцем проживання зі мною перестали вітатися сусіди, а на вулиці говорять, що я "вбивця", — у мене немає іншого виходу, як змінити місце проживання.

Крім того, під час незаконного утримання в місцях позба­влення волі я захворів і після звільнення перебував на лікуванні, але так і не відновив здоров'я.

Моральну шкоду, завдану мені незаконними діями працівни- . ків слідства Кіровського РУГУ МВС України в м. Дніпропетров­ську — незаконне притягнення мене до кримінальної відповідаль­ності, арешт та позбавлення волі протягом п'яти місяців і одного дня, я оцінюю в суму 60 000 грн, яку повинно відшкодувати Кіровське РУГУ МВС України в м. Дніпропетровську.

На підставі ст. 1176 Цивільного кодексу України, ст. 13 Зако­ну України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома­дянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", керуючись п. З, 9 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в спра­вах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",

ПРОШУ:

Стягнути з Кіровського районного управління ГУ МВС Украї­ни в м. Дніпропетровську моральну шкоду в сумі 60 000 (шістде­сят тисяч)гривень.


Додаток:

1. Постанова про закриття кримінальної справи (копія).

2. Постанова про звільнення з-під варти (копія).

3. Лікарняний лист.

4. Довідка з військкомату про стан здоров'я до арешту.

5. Копія позовної заяви.

Жовтня 2004 р. Омельченко І.П.

Книга шоста СПАДКОВЕ ПРАВО

Інститут спадкового права в системі цивільного права будь-якої правової системи, в тому числі правової системи України, тісно пов'язаний з усіма іншими видами майно­вих прав. З одного боку, після смерті певної особи найчас- " тіше залишається майно, основу якого становлять право власності та інші речові права. Вони і є об'єктом переходу за спадщиною після смерті їх власника. З іншого боку, спад­кування — це один зі способів набуття майнових прав, що зближує його із зобов'язальним правом. Тому інститут спад­кового права в сучасних правових системах і в системі ци­вільного права нашої країни — один із найважливіших. Значення цього інституту зумовлено також тим, що об'єк­том спадкування переважно є право власності. Питання про те, що залишається після смерті померлого власника, кому воно має перейти, в якому порядку й обсязі, з найдавніших часів (римського приватного права) до наших днів залиша­ються в центрі уваги суспільства і держави, законодавців і дослідників, кожної людини, оскільки вони тією чи іншою мірою стосуються їхніх інтересів.

Логічним завершенням нового Цивільного кодексу України, де врегульовані питання переходу прав та обо­в'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, є спадкове право. Теперішня реальність свідчить про те, що розвиток спадкового права — один із аргументів на користь подальшої перебудови господарського механізму в нашій країні. Людина працює не тільки для себе і суспільства, а й для міцної матеріальної бази близьких їй людей. Отже, на­явність і подальший розвиток інституту спадкування тісно пов'язані з утворенням одного з потужних стимулів для продуктивної праці.

У спадковому праві нашої країни по-новому вирішується проблема усунення від спадкування, питання щодо спадку­вання окремих прав і обов'язків спадкодавця. За рішенням суду усувається від права спадкування особа, яка ухиляла­ся від надання допомоги спадкодавцеві, коли він через по­важні причини потребував її. Право на вклад у банках в усіх випадках має включатись до спадщини.

Чимала кількість нових положень стосується спадкуван­ня за заповітом. Мається на увазі складання подружжям єдиного заповіту, право на складання заповіту з умовою, складання таємного заповіту тощо, які не були відомі ци­вільному праву УРСР.

За новим законом передбачено шість черг спадкоємців. Змінено підхід до порядку прийняття спадщини. Передба­чається можливість складання спадкового договору.

Шоста книга містить сім глав(ст. 1216—1308) і завер­шує новий Цивільний кодекс України.

На те щоб глибше зрозуміти значення спадкування, джерела його виникнення, розвитку та становлення на за­садах сучасного приватного права, передусім і звернені на­ведені нижче питання та відповіді цього розділу посібника.

Що таке спадщина?

Післясмерті громадянина його майнові права та обо­в'язки, а також деякі немайнові права (спадщина) пере­ходять до інших осіб (спадкоємців). Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб називається спадкуванням.

Умови та порядок спадкування регламентуються низкою цивільно-правових норм, що в сукупності становлять окре­мий цивільно-правовий інститутспадкове право. Саме спадкове право визначає підстави спадкування, час і місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, особливості спад­кування окремих видів майна, порядок і строки прийняття та відмови від спадщини, оформлення спадкових прав.

Майно, яке переходить у порядку спадкування, нази­ваєтьсяспадщиною. Серед майнових прав, що у складі спад­кового майна переходять до спадкоємців, насамперед слід назватиправо власності на різноманітне майно. Це пра­во власності може бути на будинок, дачу, автомашину, за­ощадження, цінні папери, земельну ділянку, предмети домаш­ньої обстановки та особистого вжитку, інші речі, які є об'єктом права власності громадян. До майнових прав, що входять до спадщини, належить не тільки право власності на майно, а й право вимоги, що випливає з укладених спадкоємцем дого­ворів (наприклад, договору дарування, позики, договору збе­рігання, договору купівлі-продажу тощо).

Наприклад, громадянин за договором позики передав комусь певну суму грошей. Якщо позикодавець помре до того, як позичальник поверне йому позичені гроші, то пра­во вимагати від боржника повернення боргу переходить до спадкоємців позикодавця.

До спадщини входить також право на неодержану спад­кодавцем заробітну плату, пенсію, майнові права авторів літературних, художніх творів, творів мистецтва, майнові права авторів відкриттів, винахідників.

Як зазначено вище, до складу спадкового майна входять і майнові обов'язки спадкодавця. Колиза життя спадкода­

вець мав борги, то вони також переходять після його смерті до спадкоємців. Але спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця тільки в межах дійсної вартості майна, яке вони отримали у спадщину. Дійсна вартість спадщини ви­значається на момент її відкриття, а не на момент пред'яв­лення кредиторами вимог до спадкоємця.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

• особисті немайнові права (ім'я, вчене звання, державні нагороди тощо);

• право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або установчими документами таких об'єднань;

• право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

• права на аліменти, пенсію, допомогуабо інші випла­ти, встановлені законом;

• права та обов'язки як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з особою померлого і у зв'язку з цим зобов'язання не може бути виконане іншою особою.

Відносно деяких категорій майна діють спеціальні прави­ла. Наприклад, відповідно до Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 р. нагороди (ордени, медалі, іменна вогнепальна зброя) після смерті нагороджено­го за наявності спадкоємців залишаються в сім'ї померлого.

Цивільний кодекс України встановлює, що право влас­ності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призна­чення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або користування зе­мельною ділянкою, на якій вони розташовані.

Частка у праві спільної сумісної власності успадковується також на загальних підставах. Суб'єкт права спільної суміс­ної власності має право заповідати свою частку у праві спіль­ної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Вкладник має право розпорядитися правомна вклад у банку на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробив­ши відповідне розпорядження банку. Право на вклад у бан­ку (фінансовій установі) входить до складу спадщини неза­лежно від способу розпорядження ним спадкодавцем. За­повіт, складений після того, як було зроблено розпоряджен­ня банку, повністю або частково скасовує його, якщо у за­повіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця.

Страхові виплати (страхові відшкодування) успадкову­ються на загальних підставах, але якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до спадщини.

Як зазначалося вище, до спадкоємців переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у дого­вірних зобов'язаннях, а також право стягнення неустойки у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадко­давцеві за його життя. До спадкоємців переходить також право на відшкодування моральної шкоди, яке було при­суджено судом спадкодавцеві за його життя.

До спадкоємців переходить і обов'язок відшкодування майнової та моральної шкоди, який був присуджений су­дом зі спадкодавця за його життя.

Що розуміють під терміном "відкриття спадщини"?

Відкриття спадщини — це настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства.

Цивільним кодексом України передбачені такі обстави­ни, що викликають відкриття спадщини: 1) смерть особи;

2) оголошення особи судом такою, що померла.

Важливе значення для відкриття спадщини має встанов­леннячасу відкриття спадщини. На момент відкриття спадщини встановлюється коло спадкоємців, які заклика­ються до спадщини, визначається, яке майно належить спадкодавцю і має перейти до його спадкоємців, з дня відкриття спадщини обчислюється встановлений законом

строк для її прийняття тощо.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, який вказаний у свідоцтві про смерть, виданий органами РАГСу.

Коли спадщина відкривається внаслідок оголошення особи такою, що померла, часом відкриття спадщини вва­жається день, коли набрало законної сили рішення суду про оголошення особи такою, що померла.

У випадках одночасної смерті (в межах однієї доби) осіб, які є спадкоємцями один одного (наприклад, батько і син загинули при аварії літака), спадщина відкривається одно­часно і окремо щодо кожного з них.

Якщо кілька осіб, які б могли бути спадкоємцями один після одного, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

Особливе значення для вирішення деяких питань, по­в'язаних з порядком спадкування, має і точне визначення

місця відкриття спадщини.

Так, нотаріальна контора за місцем відкриття спадщи­ни вживає заходи: до охорони спадкового майна; за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а нотаріальні кон­тори видають спадкоємцям свідоцтва про право на спадщи­ну; за місцем відкриття спадщини кредитори спадкодавця пред'являють претензії до спадкоємців.

Місцем відкриття спадщини вважається:

• останнє місце проживання спадкодавця;

• якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого май-

на або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Місцем відкриття спадщини слід вважати певний насе­лений пункт: те чи інше місто, село, селище, а також ра­йон, область або країну, де цей населений пункт знаходиться.

Право на спадкування виникає у день відкриття спад­щини.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.210.12.229 (0.008 с.)