Зразок договору складського зберігання

ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ № м. Кіровоград 10 травня 2004 р.

Відкрите акціонерне товариство "ЛЛЛ", надалі — "Товарово-лоділець", в особі директора Радутного В.В., що діє на підставі Статуту товариства,

і закрите акціонерне товариство "Цибулівська нафтобаза", надалі — "Зберігач", в особі голови правління Сидоренка С.С., що діє на підставі Статуту товариства, керуючись положеннями ст. 956—966 Цивільного кодексу України зі зберігання на товар­ному складі, уклали договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.1. Товароволоділець передає, а Зберігач приймає на відпо­відальне зберігання нафтопродукти, далі пойменовані "Товар", — у кількості, на термін зберігання та інших обов'язкових умов договору, що визначаються попередньо погоджуваними сторона­ми заявками — специфікаціями на кожну товарну партію.

1.2. Товароволоділець оплачує послуги за договором шляхом перерахування на рахунок Зберігача суми, належної до сплати за кожною із заяв-специфікацій. Дозволяється додатковою угодою сторін встановлення розрахунків за зберігання переданням у власність Зберігача частини товару (за закупівельною ціною То-вароволодільця) на суму, що підлягає сплаті. >

Обсяг, терміни та умови приймання товару

2.1. Поставка товару на зберігання здійснюється залізничним транспортом за рахунок та під ризик Товароволодільця з базисом постачання резервування ЗАТ "Цибулівська нафтобаза".

Зберігач забезпечує приймання товару по закінченні п'яти діб від погодження сторонами заяви-специфікації на кожну з товар­них партій. Погодження заяви може бути здійснене шляхом об­міну по телефаксу текстом заяви з посвідченими печатками підпи­сами перших керівників сторін.

До погодження заяви-специфікації на кожну товарну партію товар на зберігання не приймається.

2.2. Протягом 12 годин від часу повідомлення про прибуття товару відповідно до базису поставки Товароволоділець направляє свого представника для участі в передачі товару на зберігання, неприбуття представника Товароволодільця протягом 24 годин з часу повідомлення є підставою для актування приймання (за кількістю та якістю) без участі представника Товароволодільця.

2.3. Товар приймається на зберігання за кількістю та якістю згідно з транспортними документами та сертифікатом якості ви­робника. У разі приймання здійснюється обов'язковий відбір ар­бітражних проб згідно з вимогами ГОСТ 2517—85 "Нафта та на­фтопродукти. Засіб відбору проб".

Якість та кількість товару, що передається на зберігання, за­значені в акті приймання, вважається остаточними і не можуть бути предметом претензій Товароволодільця.

2.4. При прийманні товару за кількістю сторони керуються вимогами ГОСТ 26976—86 "Нафта та нафтопродукти. Засоби ви­міру маси" та Інструкцією про порядок надходження, схову, відпуску і обліку нафти та нафтопродуктів у нафтобазах і АЗС № 06/21-8-446 від 15 серпня 1985 р.

Обсяг, терміни, умови зберігання та відвантаження

3.1. Загальний обсяг товарної партії, що передається на збе­рігання у резервуарах Зберігача, не повинен перевищувати:

автобензин А-80 — 10 000 тонн та А-95 — 2000 тонн;

дизельного палива — 2000 тонн,

3.2. Зберігач веде забалансовий облік руху прийнятого на збе­рігання товару і здійснює його відвантаження за рознарядками (довіреностями) Товароволодільця з додержанням мінімальних норм відвантаження. Вивезення товару може здійснюватися за­лізничним транспортом чи безпосередньо транспортними засоба­ми Товароволодільця чи Зберігача (на додатково погоджених умо­вах). При використанні автотранспорту Зберігача Товароволо­ділець здійснює оплату транспортування у розмірі та порядку, уз­годжених додатково.

3.3. Приймання товару від Зберігача Товароволодільцем (або

одержувачем, покупцем) оформляються під час відвантаження з резервуарів Зберігача. На відвантажений товар складається прий­мально-здавальний акт за участю представника Товароволоділь­ця (одержувача, покупця) та з відбором арбітражних проб.

3.4. Сторони передбачають безповоротні втрати товару відпо­відно до норм природної нестачі нафтопродуктів, встановлених Постановою Держпостачу СРСР № 40 від 26 березня 1986 р.

3.5. Зберігач на підтвердження приймання товару на зберіган­ня видає Товароволодільцю складську квитанцію.

Порядок розрахунків

4.1. Вартість послуг Зберігача за кожною товарною партією визначається при прийнятті та узгодженні заяв-специфікацій.

Цим документом можуть встановлюватися умови натуропла­ти послуг Зберігана.

4.2. Розрахунки за послуги Зберігача здійснюються протягом нормального терміну, необхідного для перерахування за платіж­ним дорученням Товароволодільця, але не більше як п'ять днів з дня приймання товару на зберігання.

Розрахунки за додаткові послуги здійснюються за викладени­ми у цій статті правилами в той же термін від дня пред'явлення Зберігачем відповідних рахунків.

^ б. Відповідальність сторін

5.1. У разі втрати (розкрадання, псування) переданого на збе­рігання товару Зберігач зобов'язується відшкодувати нестачу шляхом оплати вартості товару за цінами, що склалися на день відшкодування, у термін не більш як 10 днів.

У такому ж порядку відшкодовуються збитки, викликані зни­женням якості товару за час зберігання, якщо на цій підставі Товароволоділець відмовляється від одержання товару.

5.2. У разі відмови від товару Товароволодільця, по закінченні терміну зберігання, Зберігач має право реалізувати товар на свій розсуд з відшкодуванням Товароволодільцеві вартості, за якою товар був придбаний до передачі на зберігання, за винятком ви­трат Зберігача, пов'язаних зі зберіганням та реалізацією товару.

5.3. За прострочення платежів за договором Товароволоділець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

5.4. Форс-мажор. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань, якщо таке невиконання викликане об­ставинами, що не залежать від волі сторін та є поза їх компетен­цією, а саме: стихійним лихом, техногенними аваріями, воєнними діями, страйками, локаутами або рішеннями державних органів влади (управління), що унеможливили виконання договору.

Належна сторона зобов'язана письмово повідомити другу сто­рону про настання таких обставин з вказівкою на офіційне джере­ло інформації про них. З дня такого повідомлення дія договору припиняється на три місяці. Якщо по закінченні цього терміну форс-мажорні обставини не припиняються, договір втрачає силу. Але сторони зобов'язані повернути за належністю одна одній все одержане без підстави до припинення дії договору.

Дія договору

6.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє

протягом 12 місяців.

6.2. Дострокове припинення договору та внесення до нього змін можуть мати місце за письмовою угодою сторін.

Юридичні адреси, банківські та транспортні реквізити:

Товароволоділець Зберігач

Договір підписали:

Директор Голова правління _____ (Радутний ВЯ.) ___ (Сидоренко С.С.)

Які особливості спеціальних видів зберігання?

Цивільний кодекс України передбачає такі спеціальні види зберігання: зберігання у ломбарді; зберігання цінно­стей у банку; зберігання речей у камерах схову транспорт­них організацій; зберігання речей у гардеробах організацій; зберігання речей у готелях; зберігання речей, що є предме­том спору (секвестр); зберігання транспортних засобів.

Короткий розгляд деяких з цих договорів розпочнемо з договору зберігання у ломбарді. Прийнявши від фізичної особи на зберігання річ, ломбард видає їй іменну охоронну квитанцію, яка і є формою оформлення цього договору. На ломбард покладається обов'язок застрахувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняту на зберігання річ у повній сумі її оцінки. Річ, здана до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін.

Річ, яка не була витребувана поклажодавцем із ломбар­ду із закінченням трьох місяців від дня закінчення догово­ру зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом. Із виторгу від продажу речі пога­шаються плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві.

Зберігання цінностей у банку. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, в тому числі документи. Договір зберігання цінностей у банку оформляються вида­чею банком поклажодавцеві іменного зберігального доку­мента, пред'явлення якого є підставою для видачі цінно­стей, що зберігаються, поклажодавцеві.

У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх зберігання, може вчи­няти щодо цих паперів і юридичне значущі дії.

Договором зберігання цінностей у банку може бути пе­редбачено надання поклажодавцеві індивідуального банків­ського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для збе­рігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в інди­відуальному банківському сейфі. У такому разі банк зобов'я­заний надати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак чи документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одер­жання з нього цінностей.

За договором зберігання цінностей у банку з використан­ням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням до сейфа та ви­лученням із сейфа клієнтом.

До договору про надання банківського сейфа в користу­вання без відповідальності банку за вміст сейфа застосову­ються правила про майновий найм (оренду).

Зберігання речей у камерах схову транспортних органі­зацій. Камери схову загального користування, що перебу­вають у віданні транспортних організацій, зобов'язані бра­ти на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів.

Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція чи номерний жетон.

Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, не­стачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом однієї доби, якщо при здаванні речі на зберігання її було оцінено або якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, які підля­гають відшкодуванню.

Строк, протягом якого камера схову зобов'язана збері­гати речі, визначається правилами, які видаються відповід­но до транспортних статутів або кодексів, або за погоджен­ням сторін. Речі, не затребувані у названий строк, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців. Із за­кінченням цього строку не витребувані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом.

В разі втрати квитанції чи жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві з поданням доказів належ­ності йому речі.

Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр). За договором зберігання речей, що є предметом спору, двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, пере­дають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тій особі, якій вона при­суджена за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр).

Річ, яка є предметом спору, може бути передана на збе­рігання в порядку секвестру і за рішенням суду (судовий секвестр). Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаєм­ною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимага­ється згода зберігача.

На зберігання в порядку секвестру можуть бути пере­дані як рухомі, так і нерухомі речі.

Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секве­стру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спо­рять, якщо договором або рішенням суду, яким встанов­люється секвестр, не передбачено інше.

Зберігання транспортних засобів. За договором зберіган­ня транспортних засобів на автостоянкових зберігачів покла­дається зобов'язання створити належні умови для заїзду транс­портного засобу на стоянку, зберігати його й надати мож­ливість поклажодавцю чи уповноваженій ним особі забрати його в будь-який час, а поклажодавець зобов'язаний дотриму­ватись правил зберігання й платити встановлену суму.