Які особливості договору довічного утримання?

Договір довічного утримання — це одна з правових форм можливості фізичної особи у разі необхідності забезпечити собі довічний догляд.

За договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність будинок, квартиру або їх частину, інше неру­хоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач майна зобов'язується забезпечувати відчу-жувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відчу-жувачем у договорі може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я. Цивільним кодексом України допус­кається і встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними.

Набувачем у цьому договорі може бути повнолітня діє­здатна фізична або юридична особа.

У договорі довічного утримання має бути обов'язково вказано оцінку відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

Зразок договору довічного утримання

ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ м. Дніпропетровськ 1 лютого 2004р.

Ми, які нижче підписалися: Лисяк Олексій Васильович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Зелена, ЗО, з однієї сторони, та Співак Павло Іванович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Заліз­нична, 5, кв. 140, з другої сторони, уклали цей договір про таке:

1. Я, Лисяк Олексій Васильович, передаю у власність Співака Павла Івановича жилий будинок, що знаходиться: м. Дніпропет­ровськ, вул. Зелена, ЗО, на земельній ділянці площею 800 кв. м, який належить мені на праві приватної власності.

На цій ділянці розташовані цегляний будинок жилою площею 40 кв. м, загальною площею 65 кв. м, сарай, погріб.

2. Відчужуваний будинок належить мені, Лисяку Олексію Васильовичу, на підставі свідоцтва про право на спадкування, виданого 1 січня 1970 р. 1-ю Дніпропетровською державною но­таріальною конторою за реєстром № 1-100.

3. Вартість відчужуваного будинку визначена нами у 60 000 грн. Страхова оцінка будинку — 20 000 грн.

4. Я, Співак Павло Іванович, зобов'язуюсь:

а) зберегти в безоплатному довічному користуванні Лися-ка О. В. одну кімнату у 12 (дванадцять) квадратних метрів з півден­ної сторони будинку;

б) повністю утримувати Лисяка О.В., надаючи йому необхідне харчування, одяг, медичне обслуговування і необхідний догляд.

Вартість харчування, одягу, медичного обслуговування і догля­ду оцінюється у розмірі шести мінімальних зарплат щомісячно.

5. Будинок, який передається у власність Співака П.І., до цього часу нікому не проданий, не подарований, не заставлений, у спорі чи під забороною не перебуває.

6. Усі витрати за складення та оформлення цього договору несе

Співак П.І.

7. Зміст статей 744—758 Цивільного кодексу України, які регулюють договір довічного утримання, сторонам роз'яснено.

8. Цей договір складено у трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на зберіганні в державній нотаріальній конторі, другий видається Лисяку О.В., третій — Співаку П.І.

Підписи (Лисяк О.В.) (Співак П.І.)

Договір довічного утримання укладається у пись­мовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

Набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужу-вач майна набуває права застави на це майно. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов'язків, взятих на себе за до­говором.

Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:

• на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обо­в'язків, які він взяв на себе за договором;

• на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінив­ся настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення (суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором).

У разі розірвання договору із зазначених вище підстав майно має бути повернене відчужувачеві. При цьому, ви­трати на забезпечення відчужувача, здійснені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

Договір припиняється зі смертю відчужувача. Якщо право на одержання мали кілька осіб, то у разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких пере­ходить майно, яке було відчужене за договором, а при ліквідації юридичної особи обов'язки за договором довічно­го утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

Що таке договір найму?

У господарському обігу значно поширені відносини май­нового найму, зокрема такі його різновиди, як оренда та прокат. За допомогою майнового найму розширяються гос­подарські можливості використання майна. Поряд з цим найм є засобом взаємодопомоги між громадянами і органі­заціями та сприяє упорядкуванню побуту громадян.

За договором найму наймодавець передає або зобов'я­зується передати наймачеві майно у користування за плату і на певний строк. Крім Цивільного кодексу Украї­ни особливості укладення та виконання найму (оренди) можуть бути передбачені окремим законом.

Право на передання у найм має тільки власник майна або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

На відміну від договору купівлі-продажу майно пере­дається не у власність, а на визначений строк. Коли строк найму не встановлено, договір найму вважається укладе­ним на невизначений строк. У цьому разі кожна зі сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально ви­значені речі, споживча вартість яких передається поступо­во і які в цивільному праві називаються неспоживчими. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення строку договору або його припинення достроково зобов'язується повернути ту саму річ у натурі.

До обов'язків наймодавця належать такі:

• передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором;

• надати наймачеві річ у комплекті в стані, який би відпо­відав умовам договору і забезпечував досягнення мети найму;

• попередити наймача про особливі властивості та недо­ліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпе­ку для життя, здоров'я, майна наймача або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею;

• проводити за свій рахунок капітальний ремонт речі.

Обов'язки наймача такі:

• вносити плату за користування річчю щомісячно (сто­рони можуть визначити й інші строки внесення плати);

• перевірити в присутності наймодавця справність речі при її передачі у володіння;

• користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору;

• проводити за свій рахунок поточний ремонт речі;

• усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини;

• у разі припинення договору негайно повернути наймо-давцю річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наймодавець має право відмовитись від договору і вима­гати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за ко­ристування нею протягом трьох місяців підряд. Договір у цьому разі вважається розірваним з моменту одержання най­мачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відпо­відає умовам договору, а також коли наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.