Які особливості має договір комісійної торгівлі?

Цей договір опосередковує відносини, як правило, з на­дання торговельних послуг шляхом вчинення правочинів однією особою для другої (торгове представництво). Договір комісії має широку сферу застосування у внутрішньому, а також у зовнішньому обігу.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобо­в'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії є кон-сенсуальним, двостороннім і сплатним. Комітент — це осо­ба, яка дає комісійне доручення. Комітентом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами, як прави­ло, виступають відповідні організації в межах своєї дієздат­ності, наприклад, комісійні магазини, зовнішньоторговельні організації тощо.

Договір може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з умовою чи без умо­ви щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Ко­мітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладен­ня договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами цього договору, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вка­зівок. Коли в договорі таких вказівок немає, комісіонер по­винен вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обігу або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчи­нив правочин на більш вигідних умовах, ніж визначені ко­мітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розум­ний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені

відступи.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати все одержане за договором. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом ЗО днів від дня отримання звіту. Якщо такі запе­речення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Комітент зобов'язаний прийняти від комітента все на­лежно виконане за договором і оглянути майно, придбане для нього комісіонером, та негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недо­стачу або пошкодження майна комітента. Він не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або сам по­ручився за виконання договору (делькредере).

Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом ко­місіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі.

Договір комісії дуже подібний до договору доручення. Як у договорі комісії, так і в договорі доручення викона­вець діє в інтересах і за рахунок довірителя. Відмінність між цими договорами полягає перш за все в тому, що до­говір доручення є договором про представництво, тобто по­вірений діє від імені довірителя на підставі довіреності, а

при укладенні договору комісії комісіонер, незважаючи на те, що діє в інтересах комітента, — від свого імені.

Тепер розглянемо, як здійснюється комісійна торгівля непродовольчими товарами. Комісійна торгівля непродо­вольчими товарами підпорядковується загальним нормам договору комісії, встановленим цивільним законодавством, але з урахуванням особливостей, визначених Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердже­ними Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і тор­гівлі України від 13 березня 1995 р.

На комісію приймають непродовольчі товари, придатні для використання (як нові, так і ті, які були в користуванні, але не потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам), а також антикварні й унікальні речі, твори мистецтва.

Не приймають для комісійної торгівлі військове спо­рядження, тканини та інші товари військового асортимен­ту, білизну зі штампами установ, товари побутової хімії, лікувальні засоби і вироби медичного призначення, газові плитки і балони до них без документів служби газового гос­подарства, товари з простроченим строком зберігання, піро­технічні вироби, іграшки для дітей віком до трьох років, іграшкову зброю з пластиковими кулями, примірники аудіовізуальних творів і фонограм, які були у користуванні, а також нові у разі відсутності супроводжувальних доку­ментів, зазначених у п. 5 Правил роздрібної торгівлі екзем­плярами аудіовізуальних творів і фонограм.

Ціни на комісійні товари установлює комітент за узго­дженням з комісіонером на підставі ринкового попиту.

На кожну одиницю товару, який приймається на комі­сію, комісіонер виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, підписані спеціалістом-оцінником і комі­тентом. Перший примірник квитанції видається комітен­ту» другий залишається у комісіонера і додається до товар­ного звіту.

Технічно складні товари, на які не закінчився строк гарантії, приймають на комісію разом з паспортом та га­

рантійним талоном, які при продажу передаються покуп­цеві. При цьому гарантійний строк не продовжується.

Строк реалізації прийнятого на комісію товару — 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мисте­цтва й унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений).

Якщо річ не продана протягом 60 днів, магазин може повернути товар або знизити його ціну на ЗО %. Якщо річ не була продана після цього протягом 15 днів, ціна на неї знижується на 40 % від ціни після першого зниження. Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протя­гом 15 днів, комісіонер знімає його з продажу без письмо­вого попередження комітента (п. 4.1 Правил).

Виклик комітента для узгодження умов переоцінки необов'язковий, оскільки згода на проведення уцінки това­ру на названих умовах комітентом підтверджується підпи­сом у квитанції. У разі незгоди комітента з умовами здаван­ня товару на комісію, строками чи розміром уцінки комі­сіонер має право відмовитися від прийняття товару.

На вимогу комітента ціна на товар може бути знижена і раніше від установлених Правилами строків.

Спортивна і мисливська вогнепальна зброя та боєприпаси до неї, а також холодна зброя, спеціальні засоби, споряджені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії приймаються і реалізуються торговельною організацією на підставі ліцензії відповідної форми, яка видається органами внутрішніх справ, і тільки тим громадянам, що мають на це дозвіл.

Товари, прийняті на комісію, мають бути виставлені в торговому залі для продажу не пізніше наступного дня.

За комітентом залишається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його придбання покуп­цем. Іншими словами, ризик випадкової загибелі зданих на комісію речей (у разі пожежі та ін.) покладається на ко­мітента.

При поверненні нереалізованих товарів, особа, яка зда­ла їх на комісію, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'я­зані зі зберіганням, у таких розмірах:

• за перші ЗО календарних днів — 2 % установленої ціни товару;

• за наступні ЗО календарних днів — 3 % установленої ціни товару;

• за наступні ЗО календарних днів — 4 % залишкової ціни товару після проведених уцінок.

За кожний день зберігання знятого з продажу товару по закінченні 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором (п. 5.7 Правил).

При поверненні комітентові антикваріату, творів ми­стецтва та унікальних речей, які не були реалізовані, ви­трати з їх зберігання визначаються угодою сторін.

Гроші за проданий товар виплачуються комітентові го­тівкою на третій день після продажу товарів, не рахуючи дня продажу, вихідних і святкових днів (п. 5.8 Правил).

Порядок прийняття на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших транспортних засобів регу­люється Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством зов­нішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 18 груд­ня 1995 р.