Строк дії, продовження і припинення договору, відмова від нього



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Строк дії, продовження і припинення договору, відмова від нього



7.1. Цей договір укладено на п'ять років.

7.2. Договір автоматично продовжується на наступні п'ять років, якщо кожна зі сторін не пізніше як за шість місяців до закінчення строку його діїне відмовиться від нього письмово.

7.3. Користувач має правона укладення договору на новий строк на тих же умовах, якщовін належним чином виконував свої обов'язки за цим договором.

7.4. Перехід виключного права на торговельну марку від Пра-воволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розі­рвання цього договору.

7.5. Державна реєстрація договору після його укладення та у разі його розірвання покладається на Правоволодільця.

7.6. Договір припиняється у разі:

— припинення права Правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в цьому договорі, без його заміни

аналогічним правом;

— оголошення Правоволодільця або Користувача неплато­спроможним (банкрутом).

Вирішення спорів

8.1. Усі спори, які будуть виникати з цього договору чи у зв'яз­ку з ним, сторони вирішують за домовленістю.

8.2. Якщо сторони не дійшли згоди щодо вирішення спору, вони звертаються до Дніпропетровського господарського суду,

який і вирішує спір.

8.3. Сторони зобов'язуються виконати рішення господарсько­го суду в строк, який визначений у самому рішенні.

Заключні положення

9.1. Цей договір набирає чинності після його підписанняПра-воволодільцем і Користувачем та державної реєстрації.

9.2. Зміни і доповнення до цього договору можуть бути здій­снені тільки письмово.

9.3. Додатки і протоколи можуть змінювати чи доповнювати цей договір за умови, що вони підписані представникамиобох

сторін.

9.4. Цей договір складено у двох примірниках, по одному для

кожної зі сторін.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:

Договір уклали:

Праволоділець Користувач Директор (ГлущенкоС.С.) Директор (Петренко П.П.)

Якіособливості договору простого товариства^

Відносини, що виникають між суб'єктами права при з'єднанні своїх внесків (майно, знання тощо) і організації співпраці для досягнення спільної мети є різновидом ци­вільних правовідносин, а саме зобов'язаннями за спільною діяльністю. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. З'єднання внесків і по­дальша спільна діяльність для досягнення спільної мети вимагають від учасників чіткої організації. Отже, зобов'я­зання зі спільної діяльності мають чіткий організаторський характер.

Є дві основні організаційно-правові форми та два основ­них види зобов'язань за спільною діяльністю. По-перше, учасники мають обрати організаційно-правову форму їх спільної діяльності, що не передбачає створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасни­ками, оформлюються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобо­в'язання за спільною діяльністю і містить всі істотні та інші умови взаємовідносин сторін. По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення співробіт­ництва у межах самостійного суб'єкта права — юридичної особи, який створюється на підставі установчих договорів. У Цивільному кодексі України положення про установчі договори містяться у главі "Юридичні особи". У зв'язку з цим розглянемо договір про спільну діяльність без створен­ня юридичної особи — просте товариство.

За договором простого товариства сторони (учасни­ки) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або іншою метою.

Предметом договору про спільну діяльність є результат, на досягнення якого спрямовані дії учасників з об'єднання

внесків та спільної діяльності. Оформлення предмета дого­вору дає змогу визначити юридичну природу взаємовідно­син учасників і на цій основі узгоджувати інші умови співро­бітництва.

Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репута­ція та ділові зв'язки. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцін­ка вкладу учасника провадиться за погодженням між учас­никами.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли за пра­вом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності пло­ди і доходи визнаються їхньою спільною частковою влас­ністю, якщо інше не встановлено договором простого това­риства. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється судом.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти право-чини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою іншими учасниками, або договором простого то­вариства.

Учасник, що вчинив від імені всіх учасників правочи-ни, щодо яких його право на ведення спільних справ учас­ників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування Здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо були достатні підстави вважати, що ці правочини необхідні в інтересах усіх учасників. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором.

Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповнова-жений він вести спільні справи учасників, має право озна­йомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмо­ва від цього права або його обмеження, в тому числі за по­годженням учасників, є нікчемною.

Порядок покриття витрат і збитків, пов'язаних зі спіль­ною діяльністю, визначається угодою учасників. За відсут­ності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу в спільну справу. Прибу­ток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяль­ності, розподіляється пропорційно до вартості вкладів учас­ників. Угода про усунення будь-кого з учасників у прибут­ку є недійсною.

Кредитор учасника договору простого товариства має право виставити вимогу про виділ його частки у спільному майні.

Якщо договір простого товариства не пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобо­в'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості вкла­ду в спільну справу. За спільними зобов'язаннями, що ви­никли зі здійсненням учасниками підприємницької діяль­ності, учасники відповідають солідарне за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору. Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. У разі якщо договір про­стого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої участі або до­говір розірвано на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми осо­бами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період її участі у договорі так, ніби вона залишилася учасником до­говору простого товариства.

Договір простого товариства припиняється у разі:

• визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо

інших учасників;

• оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо

інших учасників;

• смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юри­дичної особи — учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збере­ження договору щодо інших учасників або заміщення учас­ника, який вибув;

• відмови учасника від подальшої участі у договорі про­стого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не перед­бачено збереження договору щодо інших учасників;

• закінчення строку договору простого товариства;

• виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збере­ження договору щодо інших учасників;

• досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

| У разі припинення договору простого товариства речі, | передані у спільне володіння та (або) користування учас-I ників, повертаються учасникам, які їх надали, без винаго-I роди, якщо інше не було передбачено домовленістю сторін.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.52.11 (0.008 с.)