Зразок договору комісії щодо закупівлі сільськогосподарської продукції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зразок договору комісії щодо закупівлі сільськогосподарської продукції



ДОГОВІР КОМІСІЇ №__ м. Дніпропетровськ 20 травня 2004 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", надалі — "Комісіонер", в особі директора Варлагіна П.П., що діє на підставі Статуту товариства,

та відкрите акціонерне товариство "ННН", надалі — "Комі­тент", в особі директора Варави П.П., що діє на підставі Статуту товариства, керуючись положеннями ст. 1011—1028 Цивільного кодексу України, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.1. Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені за рахунок Комітента правочини з третіми особами щодо закупівлі сільськогосподарської продукції згідно з письмо­вими вказівками Комітента, передати все одержане за правочина-ми Комітенту та надати йому звіт про виконання.

1.2. Комітент зобов'язується забезпечувати комісіонера фінан­совими коштами, необхідними для вчинення правочинів, випла­тити комісійну винагороду, відшкодувати витрати Комісіонера щодо виконання цього договору та прийняти усе придбанезаправочинами, укладеними Комісіонером згідно з вказівками Ко­мітента.

Розрахунки за договором

2.1. Належна Комісіонеру винагорода розраховується від об­сягу правочинів, здійснених згідно з вказівками Комітента, і ста­новить 6 % від вартості продукції, придбаної за кожний з таких правочинів.

2.2. Комісійна винагорода перераховується Комісіонеру пла­тіжним дорученням Комітента в термін до семи днів від дня здійснення кожного з правочинів згідно з вказівками комітента.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати Комісіонера з виконання цього договору.

2.3. Комісіонер має право утримати належні йому суми з коштів, що надійшли до нього за рахунок Комітента.

Порядок виконання

3.1. Згідно з одержаною від Комітента вказівкою Комісіонер зобов'язаний виконати доручення на умовах, найбільш вигідних для Комітента.

3.2. Комісіонер має право відступити від вказівок Комітента, якщо за обставин, що склалися, це необхідно в інтересах Комі­тента, а Комісіонер не міг попередньо запитати Комітента та одер­жати термінову відповідь на свій запит.

3.3. Комісіонер повинен виконувати всі обов'язки та здійсню­вати всі права, що випливають із цього договору, правочинів з третіми особами, але не відповідає перед Комітентом за виконан­ня правочину третьою особою.

3.4. Комісіонер подає комітенту звіт протягом двох днів від дня виконання першого та кожного наступного правочину.

Додаткові умови

4.1. Якщо умови правочину менш вигідні для Комітента, ніж зазначені у його вказівках, доцільність їх здійснення погоджу­ється додатково протягом трьох днів.

4.2. У разі здійснення правочину Комісіонер має право прий­няти на себе поруку (делькредере) за виконання третьою особою цього правочину. З цією метою сторони за договором повинні укласти спеціальну додаткову угоду.

4.3. У разі одержання письмових запитів однією зі сторін вона зобов'язана у 3-добовий термін дати іншій стороні письмову відповідь.

4.4. Комісіонер має право одержати від Комітента будь-яку інформацію, необхідну для виконання цього договору, в порядку, передбаченому п. 4.3.

Відповідальність сторін

5.1. За невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену догово­ром та чинним законодавством України.

5.2. Якщо один чи декілька правочинів не виконуються з вини Комітента, він сплачує комісіонеру належну йому комісійну ви­нагороду та відшкодовує його витрати.

5.3. Якщо один чи декілька правочинів не виконуються з вини Комісіонера, він сплачує Комітенту штраф у розмірі 2 % від ціни відповідного правочину.

5.4. За прострочення розрахунків з Комісіонером Комітент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

5.5. Сторони не несуть відповідальності, передбаченої цим договором, якщо неможливість виконання ними своїх зобов'язань викликана обставинами, не залежними від сторін та поза їх ком­петенцією.

Дія договору

6.1. Договір набирає чинності від дня укладення і діє протя­гом одного року. Він може бути припинений достроково згідно з письмовою угодою сторін чи за рішенням господарського суду на підставах, передбачених законодавством.

6.2. Зміни до договору можуть бути внесені додатковою уго­дою сторін.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:

Комісіонер Комітент

Договір підписали:

Директор Директор _____ (Варлагін ПЛ.) ____(Варава П.П.)

Що таке договір управління майном?

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (упра­вителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємства як майнові комплекси, окремі об'єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, виключні права та інше майно. В управління також може бути пере­дане майно, що є предметом договору застави. Не можуть бути самостійним об'єктом довірчого управління гроші. Майно, передане в управління, має бути відокремлене як від іншого майна установника управління, так і від майна, яке належить управителеві. Для розрахунків за діяльністю, пов'язаною з управлінням, управителеві відкривається окремий банківський рахунок.

Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'я­зані зі здійсненням ним управління майном, зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він хоч і висту­пає у відносинах з ним від свого імені, проте є не власником майна, а лише управителем. При вчиненні правочинів та інших дій, що потребують письмового оформлення, у доку-

ментах в обов'язковому порядку має бути зазначено, що вони вчинені управителем майна. Права, набуті управите­лем у результаті вчинення дій щодо управління майном, включаються до складу майна, переданого в управління, а обов'язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна.

Управителем може бути як фізична, так і юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності. Не може бути управителем майна орган державної влади, орган вла­ди Автономної Республіки Крим або орган місцевого само­врядування.

Управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління май­ном, якщо це передбачено договором або цього потребують інтереси установника управління чи вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказів­ки установника управління. У цьому разі управитель відпо­відає за дії обраного ним замісника, як за власні.

Управитель зобов'язаний управляти майном відповідно до умов договору. При цьому він може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір заста­ви лише за згодою установника управління. Управителю, який має речове право на чуже майно, що передано йому в управління, надається право на захист цього права, у тому числі від установника управління.

Установником управління є власник майна. Всі виго­ди від майна, переданого в управління, належать йому. Коли власником майна є малолітня особа чи фізична осо­ба, визнана недієздатною, або особа, місце перебування якої невідоме чи її визнано безвісно відсутньою, установ­ником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, то установником управління є її піклувальник.

Перехід права власності на майно, що підлягає управ­лінню, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення управління майном, крім випадків,

коли право власності на майно переходить внаслідок звер­нення на нього стягнення.

Установник управління майном має право зазначити в договорі й особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в управління(вигодонабувач). У цьому разі такий договір буде визнаватися договором на користь тре­тьої особи. Але вигодонабувач не може бути управителем цього майна.

Договір управління майном має бути укладений у письмо­вій формі, а договір управління нерухомим майном, крім того, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації. Коли сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. Для окремих видів майна, що передається в управ-• ління, законом можуть бути встановлені інші граничні стро­ки дії договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Кожна зі сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за три місяці. У разі припинення договору, майно, що перебувало в управлінні, повертається власникові.

Управитель має право на винагороду, передбачену дого­вором, а також на відшкодування необхідних витрат, поне­сених ним при управлінні майном. Він має право відраху­вати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.

Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника або вигодонабува­ча, зобов'язаний відшкодувати власникові заподіяні збит­ки, а вигодонабувачеві — втрачену вигоду. Він відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що збитки виникли вна­слідок непереборної сили, винних дій установника управлін­ня або вигодонабувача.

Управитель несе субсидіарну відповідальність за борга­ми, що виникли в результаті здійснення ним управління, у

тому разі, якщо вартість майна,що перебуває в управлінні, недостатня для задоволення вимог кредитора. Субсидіарна відповідальність управителя настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень.

Слід підкреслити, що звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управлінняне допускається, крім випадку визнання уста­новника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом дого­вору застави. У разі визнання установника управління бан­крутом договір управління цим майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси.

До договору управління майном обов'язково включа­ють такі умови:

• про перелік майна, що передається в управління;

• вказівку про вигоди набувача;

• строки надання звітів управителем майна установни­ку управління;

• розмір і форму винагороди управителя;

• строк договору.

До договору можуть бути включені такожінші умови. Договір управління майном припиняється у разі:

загибелі майна, переданого в управління;

• припинення договору за заявою однієї зі сторін у зв'яз­ку із закінченням його строку;

• смерті фізичної особи — вигодонабувача або ліквідації юридичної особи — вигодонабувача;

• відмови вигодонабувача від одержання вигоди за до­говором;

• визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;

• відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;

• визнання фізичної особи — установника управління — банкрутом.

У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо самим договором не встановлено інший строк.

Як укладається договір позики?

За договором позики одна сторона (позикодавець) пе­редає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичаль­ник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого роду та якості. Договір позики є одностороннім і реальним. Він вважається таким, що укладений з моменту передачі гро­шей або речей.

Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у 10 разів перевищує вста­новлений законом розмір неоподатковуваного доходу, а у випадках, коли позикодавець є юридичною особою, — не­залежно від суми.

За бажанням сторін договір може бути посвідчений но­таріально, але в цьому разі необхідно виплатити державне мито у розмірі 5 % суми позики (підпункт "з" п. З ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито").

На підтвердження договору позики та його умов може бути подано розписку позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичаль­ника процентів на суму позики v розмірах і в порядку, що

передбачені договором. Якщо в договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою став­кою банківського процента (ставкою рефінансування), вста­новленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачують щомісяця до дня повер­нення суми позики.

Договір позики буде безпроцентним, якщо:

укладений між фізичними особами на суму, яканеперевищує 50-кратного розміру неоподатковуваного дохо­ду, встановленого законом, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією зі сторін;

• позичальникові передаються речі, визначені родови­ми ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві одержану позику у строк та в порядку, що передбачені договором. У випадках, коли строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики має бути повернута протягом ЗО днів від дня вистав­лення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передба­чено договором.

Предмет безпроцентної позики може бути повернутий позичальником достроково. Сума позики, наданої під про­центи, може бути повернена достроково за згодою позико­давця або якщо це передбачено договором. Позика вважа­ється повернутою у момент її передачі позикодавцеві або зарахування суми грошей, що позичалися, на його банків­ський рахунок.

Якщо інше не передбачено договором або законом, у випадках, коли позичальник не повертає своєчасно суму позики, на цю суму підлягають сплаті проценти. Якщо до­говором передбачено повернення позики частинами (з роз­строченням), то в разі порушення позичальником строку, встановленого для повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення

всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі. У випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, свідчення свідків для підтвер­дження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються.

За погодженням сторін борг, що виник із купівлі-про­дажу, найму майна або іншої підстави, може бути за­мінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позико­вим зобов'язанням проводиться із додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, передбаченій для договору позики.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.253.192 (0.025 с.)