Договір поставки: поняття, істотні умови, права та обов’язки сторін.

Договір поставки є одним із найпоширеніших видів зобов´язань, що використовуються в підприємницькій діяльності. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців.

Договір поставки спроможний найбільш оптимально регулювати відносини між виробниками товарів і постачальниками сировини, матеріалів або комплектуючих виробів; між виробниками товарів і оптовими організаціями, які спеціалізуються на реалізації товарів тощо. Такі відносини неодмінно повинні відрізнятися стабільністю й мати довгостроковий характер, саме тому в їх правовому регулюванні переважне значення мають не разові правочини щодо передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв´язки.

Виходячи з положень ст. 712 ЦК України та ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) можна зробити висновок, що договір поставки - це такий різновид договору купівлі-продажу, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов´язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов´язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов´язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є двостороннім (правами та обов´язками наділені як постачальник, так і покупець),консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов) івідплатним (постачальник передає товар покупцю за відповідну плату).

У ч. 2 ст. 712 ЦК України наголошується на застосуванні до договору поставки загальних положень про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Це положення має як науково-пізнавальне, так і практичне значення, оскільки в процесі реалізації прав, що випливають з конкретних зобов´язань, а також під час здійснення захисту прав у суді потрібне чітке їх визначення й правильна юридична кваліфікація.

Разом з тим, договору поставки властиві ознаки, що виокремлюють його серед інших договорів і дають підстави розглядати його як договір, якому властиве особливе правове регулювання:

1) до обсягу прав і обов´язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляється, а і його доставка;

2) передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві повинна здійснюватися в обумовлений договором строк або строки;

3) у договорі поставки момент укладання договору віддалений у часі від моменту виконання, тому що товару, який є предметом договору поставки, може і не бути на момент укладання договору;

4) має істотне значення, з якою метою покупець хоче придбати товар у постачальника, тому що за договором поставки покупцеві передається товар для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов´язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням;

5) система договірних зв´язків при укладанні договору поставки зазвичай є складною. Тому пос

тачальником не завжди виступає власник (виробник) майна, що є предметом поставки, ним може бути і посередник, який реалізує покупцеві товар з метою одержання прибутку.

Крім зазначених ознак, договір поставки має й інші істотні особливості.

Сторонами в договорі поставки є постачальник і покупець, до яких законодавець висуває певні вимоги. Так,постачальник має обов´язково займатися підприємницькою діяльністю. Що ж стосується покупця, то він може використовувати придбаний ним товар як у підприємницькій діяльності, так і з іншою метою, але така мета має бути відмінною від особистого (сімейного, домашнього та ін.) використання.

Договором поставки може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (ч. 6 ст. 267 ГК України).

Істотними умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати. Істотними визнаються також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"1 (ч. 4 ст. 265 ГК України).

Предметом договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності, а також інших цілей, не пов´язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Ним може виступати продукція виробничого призначення, товари, призначені для продажу на ринку, продукція, призначена для промислової переробки, тощо.

У договорі варто вказати точне найменування продукції (товару), а також номера стандартів, технічних умов, артикулів та інших необхідних документів, у відповідності з якими продукція (товар), що надійшла, може бути перевірена. Докладний опис предмета договору дозволяє уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов´язків будь-якої зі сторін.

Обумовлюючи предмет договору поставки, також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для визначення кількості продукції (товару), що постачається, використовують загальноприйняті параметри ваги, довжини, обсягу тощо. Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються нестандартними одиницями виміру такими, як мішки, пачки, об´єм пляшки тощо.

У тих випадках, коли продукція (товар) постачається за вагою, у тексті договору необхідно обумовити вагу брутто або нетто, або ту й іншу (нетто - це вага без тари й упаковки, а брутто - з тарою й упаковкою).

Асортимент товару - це його певне співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. Якщо за договором поставки передачі підлягає товар у певному асортименті, постачальник зобов´язаний його передати покупцеві в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК України).

Під якістю товару, що постачається, розуміється відповідність його властивостей вимогам договору або закону, а також сукупність ознак, що визначають його придатність для використання за призначенням.

Визначати якість товару можна за стандартами, технічними характеристиками, зразками, каталогами або проспектами постачальника, що є невід´ємною частиною даного договору.

Особливе місце в договорі поставки приділяється умовам про порядок і строки поставки товару.

У договорі поставки можуть бути обумовлені види упаковки й маркування продукції, особливості завантаження на транспортні засоби, способи доставки до основного перевізника, завантаження на основний транспорт і оплата його послуг, розвантаження на склад підприємства, питання страхування основного перевезення.

У низці випадків постачальник зобов´язаний передати покупцеві товар у тарі і (або) в упаковці, за винятком товару, що за своїм характером не вимагає відповідної тари і (або) упаковки. Інший спосіб відвантаження товарів може бути встановлений у договорі. Якщо в договорі вимоги до тари й упаковки не визначені, товар повинен мати тару і (або) упаковку, які зазвичай використовуються для такого товару. У будь-якому разі постачальник зобов´язаний забезпечити цілісність і належну якість товару при звичайних умовах збереження і транспортування. Обов´язкові вимоги до тари і (або) упаковки, передбачені у встановленому законом порядку, є обов´язковими для підприємців.

Товар, що є предметом договору поставки, має містити належне маркування. Товари, що випускаються юридичними особами, повинні мати виробничу марку і товарний знак, крім випадків, передбачених законодавством. Товари, виготовлені підприємцями, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, повинні мати етикетку. Маркуванню підлягають як товари, так і тара і (або) упаковка. Сторони не мають права змінити вимоги до маркування, встановлені у нормативно-технічній документації, але вони вправі встановити в договорі вимоги до маркування, не встановлені в нормативно-технічній документації.

Строки поставки - це погоджені сторонами і визначені в договорі періоди (період), протягом яких постачальник зобов´язаний передати товар покупцеві. У договорі строки поставки можуть визначатися такими способами: шляхом зазначення фіксованої дати поставки; визначенням періоду часу, протягом якого повинна бути здійснена поставка (місяць, квартал, рік); за допомогою спеціальних термінів: "негайна поставка", "поставка зі складу" тощо.

У разі, якщо договором обумовлена поставка продукції частинами, зазвичай складається графік таких поставок, в якому вказується дата і кількість кожної партії товару, що постачається.

Строки поставки продукції можуть бути пов´язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

Якщо через будь-які причини строк поставки в договорі не обумовлений взагалі і не має жодних вказівок про спосіб його визначення, то вирішення цього питання відбувається на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Іншим важливим елементом змісту договору поставки, його істотною умовою є умова про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари.

Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в усній формі, так і за допомогою засобів зв´язку. Таким чином, узгодження ціни відбувається до укладання договору і при необхідності може бути оформлене у письмовому вигляді.

Договірна ціна може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо. Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов´язаних із завантаженням.

Зміна ціни, передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.

При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.

Договір поставки може бути укладений строком на один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГК України).

У ЦК України не передбачено спеціальних норм щодо форми договору поставки. Тому при його укладанні потрібно керуватися загальними правилами щодо форми правочинів (ст. 205-210 ЦК України). Як правило, договір поставки - це єдиний документ, підписаний сторонами. Але також існує можливість укладання договору поставки шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телефонного, телетайпного, електронного або іншого зв´язку, що дозволяє вірогідно встановити, що документ надходить від сторони за договором.

Права та обов´язки сторін за договором поставки. За договором поставки постачальник і покупець мають взаємні права та обов´язки.

Так, постачальник, незалежно від інших умов договору поставки, зобов´язаний:

1) за свій рахунок упакувати товар (за винятком товару, який прийнято поставляти без упаковки);

2) поставити товар на умовах договору;

3) своєчасно повідомити покупця про готовність продукції до відправлення (відвантаження);

4) нести ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження товару і витрати на його транспортування до моменту надання товару покупцеві в місці, встановленому умовами поставки, і в обумовлений договором строк;

5) забезпечити перевірку якості та кількості товару, що є предметом договору поставки.

До основних обов´язків покупця належить:

1) прийняти замовлений товар або товарно-розпорядчі документи на нього у місці й у строки, що відповідають умовам договору поставки;

2) оплатити товар відповідно до договору;

3) нести всі витрати й ризики випадкового знищення та випадкового пошкодження поставленого товару після переходу права власності на нього.

Права покупця у разі передання товару неналежної якості або некомплектного товару за договором поставки визначаються ст. 678, 684 ЦК України.

Порядок приймання покупцем поставленого товару. При оформленні договорів поставки особливо важливо докладно викласти в тексті договору процедуру прийняття покупцем поставленого товару з урахуванням його кількісних і якісних характеристик. При цьому треба враховувати характерні ознаки товару, окремі побажання як постачальника, так і покупця, особливості його поставки і подальшого використання.

У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умовами договору поставки або іншими обов´язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції за кількістю, якістю й комплектністю, застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7.

Відповідно до зазначених Інструкцій при прийманні вантажу від органів транспорту покупець зобов´язаний перевірити чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення.

У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов´язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - позначки на товарно-транспортній накладній або складання акту.

Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю й комплектністю, за вагою нетто й кількістю товарних одиниць у кожному місці, як правило, на складі покупця у встановлені строки.

Так, приймання продукції за кількістю провадиться в такі строки:

1) продукції, що надійшла без тари, у відкритій та ушкодженій тарі, а також продукції, що надійшла в справній тарі по вазі брутто й кількості місць - у момент одержання її від постачальника або зі складу органу транспорту чи в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, встановлених для їх розвантаження;

2) продукції, що надійшла в справній тарі по вазі нетто й кількості товарних одиниць у кожному місці - одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а по продукції, яка швидко псується, не пізніше 24 год з моменту одержання продукції - при доставці продукції постачальником або при вивезенні її покупцем зі складу постачальника з моменту видачі вантажу органом транспорту - у всіх інших випадках.

Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться:

1) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем;

2) при одноміській поставці - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 год після надходження продукції на склад покупця.

Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура, специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо) постачальника. Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції із зазначенням, які документи відсутні.

При виявленні недостачі, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець зобов´язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів для запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Крім цього, він складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів та виявлену недостачу продукції.

Одночасно із призупиненням приймання покупець зобов´язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції й складання двостороннього акта представника одноміського постачальника. Представника іногороднього постачальника покупець зобов´язаний викликати, якщо це передбачено в нормативно-правових актах або договорі.

Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом п´яти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов´язковими для сторін правилами.

Зміна та розірвання договору поставки. Умови договору поставки в період його виконання можуть бути змінені за взаємною згодою сторін.

Крім того, сторони можуть дійти згоди про дострокове розірвання даного договору. Одностороння відмова від виконання договору поставки (цілком або частково) допускається тільки у випадку порушення договору однією зі сторін (ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідальність сторін за договором поставки. Важливим розділом договору поставки є його частина, в якій встановлюються види й межі відповідальності за порушення договірних зобов´язань і порядок її застосування. Якщо в договорі не зазначені підстави відповідальності сторін, то застосовуються правила відповідальності за порушення умов договору поставки, передбачені законом.

Зокрема, підставами відповідальності постачальника за договором поставки є:

- прострочення поставки товару, тобто передача постачальником покупцеві товару після закінчення строку поставки, передбаченого договором;

- недопоставка, тобто передача постачальником покупцеві у встановлений строк меншої кількості товару, ніж передбачено договором;

- поставка неякісного товару;

- поставка некомплектного товару.

Розглянемо більш детально деякі з перерахованих підстав.

Відповідно до ст. 268 ГК України, у разі поставки товарів нижчої якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), постачальник зобов´язаний повернути покупцю, який відмовляється від прийняття товару, сплачену суму.

Якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

У разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов´язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 год з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Постачальник (виробник) зобов´язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (ч. 6 ст. 269 ГК України).

У випадку поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов´язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якіцо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі, якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару (ч. З ст. 270 ГК України).

Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Питання відповідальності за договором поставки також регулюються ст. 622-625 ЦК України.