Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні (поняття та зміст, класифікація, конституційно-правова природа, механізм і гарантії реалізації).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні (поняття та зміст, класифікація, конституційно-правова природа, механізм і гарантії реалізації).



Права людини - це гарантована законом міра свободи особи та її можливість вільно діяти, самостійно обирати вид і міру власної поведінки з метою задоволення матеріальних і духовних потреб через користування надбаннями та благами суспільства і держави у межах, визначених національним і міжнародним законодавством. Основні права і свободи людини і громадянина закріплені в Конституції України.

Ознаки конституційних прав і свобод людини і громадянина:

* мають верховенство, тобто вони є правовою базою для прийняття всіх інших прав і свобод;

* є нормами прямої дії і мають гарантований захист;

* базуються на конституційних принципах рівності для кожного і не можуть бути обмежені чи скасовані;

* основні права людини належать їй з моменту народження;

* їх якісний рівень залежить від рівня соціально-економічного, політичного, культурного та іншого розвитку суспільства і держави.

 

 

16. Види виборів і виборчих систем в Україні. Принципи виборчого права.

Вибори в Україні – це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням .народу шляхом таємного голосування щодо формуванням конституційне якісного’ і кількісного складу представницьких органів державної впади та органів місцевого самоврядування.

Виборча система - це система суспільних відносин, пов'язаних з порядком організації і проведення виборів з метою формування представницьких органів публічної влади. Виборча система є багатогранним правовим явищем із багатьма складовими, оскільки вибори, як зазначав німецький державознавець Г. Майєр, це наймасовіший процес, який знає право. Завдяки інституту виборчої системи громадяни реалізують свої політичні права, оскільки мають реальну можливість обирати до органів державної влади та органів місцевого самоврядування своїх представників з метою здійснення державної влади в інтересах українського народу.

В історії виборчого права є три найбільш відомі виборчі системи, що зумовлено порядком визначення результатів виборів:

1 ) мажоритарна;

2) пропорційна;

3) змішана.

Мажоритарна виборча система (від франц. majorite - більшість) - різновид виборчих систем, заснований на голосуванні за кандидата по виборчому округу і визнанні його обраним на підставі більшості одержаних ним голосів виборців.

Розрізняють три види мажоритарної виборчої системи:

1) мажоритарна виборча система абсолютної більшості;

2) мажоритарна виборча система відносної більшості;

3) мажоритарна виборча система кваліфікованої більшості.

Пропорційна виборча система має місце лише тоді, коли депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, отриманих кожною з них у межах виборчого округу. Голосування за цією системою завжди передбачає багатомандатні округи. Підрахунок голосів здійснюється за багатомандатним виборчим округом, а обраними вважаються кандидати від тих політичних партій (їх виборчих блоків), які подолали виборчу квоту пропорційно набраним відсоткам. Виборчий бар'єр є неоднаковим у різних державах світу, зокрема у Росії - 7%, Ліхтенштейні - 8 %, Туреччині - 10 %, Німеччині, Швеції - 5 %, проте в Ізраїлі - 1 %. Пропорційна виборча система не представлена в Україні.

Види пропорційної виборчої системи:

1) із жорсткими списками;

2) із преференціями;

3) із напівжорсткими списками.

Змішана виборча система - це поєднання пропорційної та мажоритарної виборчих систем. Існування цієї системи опосередковано недосконалістю жодної із вищезазначених виборчих систем. Сьогодні більш ніж як у двадцяти країнах світу застосовується змішана виборча система. Використання такої виборчої системи є показником того, що у державі відбувається пошук та становлення нових виборчих систем. Відомі кілька підвидів змішаної виборчої системи. В одних випадках пріоритетною є мажоритарна система виборів, у других - пропорційна, у третіх - вони врівноважені, в четвертих - для виборів різних органів державної влади використовуються різні види системи.

 

17. Поняття та види референдумів в Україні, порядок їх проведення.

Особлива роль у системі народовладдя в Україні належить референдумові, як найбільш органічній і природній формі народовладдя. Справді, за своєю суттю референдум, як і інші форми народовладдя – вибори, народне обговорення і опитування, е правом реальної суверенної 1 верховної волі народу, проте за своїм змістом і Формою здійснення тобтозапредметом і методом правового регулювання референдум істотно відрізняється від інших форм народовладдя. Волевиявленням народу у вигляді результаті голосування стверджується або ні винесений на референдум закон чи рішення. Це дає підстави характеризувати референдум як нормотворчу форму народовладдя. За територіальною ознакою референдуми подіпяються на: всеукраїнський: 2) . місцевий, причому останній має два підвиди:а) референдум, що провадиться у межах Автономної Респубпіки Крим: б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць Наступна класифікація видів референдумів пов’язана з предметом референдуму. Теорети­чно предмет референдуму – це питання, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування. В даному разі залежно від предмету розрізняють наступні референдуми:!) обов’яз­кові – мають місце у випадках, копи з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань.

 

Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів регламентується Конституцією і Законом про всеукраїнський і місцеві референдуми. З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референдний процес (іноді його називають референ-дарним процесом), який складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у певній послідовності: призначення референдуму; підготовка і проведення референдуму;голосування і визначення під­сумків референдуму; опубліко-аання і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.У всеукраїнському та місце­вому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуаму досягли 18-ти років І постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови. ставлення до релігії, політичних поглядів, роду й характеру занять забороняється. Референдум е прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо. Голосування під час референдуму е таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається. Підготовка і проведення референдумів здійснюються на демок­ратичних засадах, відкрито і гласно. Першою стадією проведення референдуму є його призначення. Після завершення збирання підписів ініциативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів, дата реєстрації ініциативної групи, дата закінчення збирання підписів. Підписні листи по акту передаються на зберігання у встановленому в законі порядук.Центральна комісія забезпечує реєстрацію документів, підбиває загальні підсумки збору підписів в цілому по Україні, про що складається протокол. Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референдного процесу -підготовка проведення рефе­рендуму. Відповідно до Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми створюються структури і умови, необхідні для проведення референдуму:дільниці для голосувань, комісії.

 

18. Конституційні засади порядку формування та припинення діяльності Верховної Ради України.

Згідно Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів.

Порядок формування Верховної Ради, крім Конституції України, регламентований Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року. Народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:

- 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;

- 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до Закону.

Види виборів до Верховної Ради України:

Чергові вибори депутатів проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Вони відбуваються в останню неділю жовтня п ’ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України. Позачергові вибори проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України».

Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата в порядку, встановленому законом. Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніше тридцяти днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися, або прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, яка не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення.

Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі. Рішення про призначення проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається Центральною виборчою комісією не пізніше тридцятиденного строку з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення.

Протягом п’ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

Порядок обрання народних депутатів об’єднаний у певний виборчий процес. Виборчий процес - це здійснення суб’єктами, визначених законом виборчих процедур.

процесу, кандидатів у депутати.

Виборчий процес забезпечується системою його суб’єктів. Стаття 12 Закону України «Про вибори народних депутатів

України» від 17 листопада 2011 року визначає суб’єктами виборчого процесу:

1) виборця;

2) Центральну виборчу комісію, а також іншу виборчу комісію;

3) партію, що висунула кандидатів у депутати;

4) кандидата у депутати;



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.01 с.)