Статутні та договірні об’єднання підприємств.

Види об'єднань - це їх класифікація за певними матеріальними та юридичними критеріями з урахуванням законодавчих ви-значень.

Матеріальним критерієм класифікації об'єднань на види закон визначає мету або інакше - основу їх створення та діяльності, це може бути: досягнення спільних матеріальних та інших ін-

тересів членів об'єднання, координація їхньої діяльності, централізоване виконання виробничо-господарських і управлінських функцій, реалізація спільного інвестиційного проекту (програми) тощо.

Юридичним критерієм класифікації об єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об'єднаннях. Відповідно до цього критерію розрізняють договірні і статутні об'єднання. Договірними згідно зі ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" є асоціації та корпорації. Статутними (недого-вірними) закон визначає концерни і консорціуми.

Договірні і статутні об'єднання класифікуються також залежно від їхньої організаційно-правової форми: державні, недержавні, змішані.

Наведена класифікація об'єднань не є вичерпною, оскільки законом передбачено, що підприємства можуть об'єднуватися і в інші структури за галузевим чи територіальним принципом. До них відносять як договірні, так і статутні об'єднання, що мають свої власні назви, відмінні від наведених у ст. З Закону України "Про підприємства в Україні". Це можуть бути компанії, виробничі об'єднання, комбінати, трести та інші об'єднання підприємств з традиційними назвами (наприклад, Південно-Західна залізниця, Українська державна авіакомпанія "Авіалінії України").

Договірні об'єднання. Серед об'єднань цього виду помітне місце посідають корпорації - найпоширеніший вид об'єднань державних підприємств.

Корпорацію як договірне об'єднання можуть створювати підприємства будь-яких форм власності на основі поєднання їхніх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю членів об'єднання. Для централізованого управління діяльністю групи члени об'єднання делегують правлінню частину своїх повноважень, визначених законом. Певний ступінь централізації управлінських функцій і повноважень у руках правління - це основна кваліфікаційна ознака корпорації як договірного об'єднання.

 

13. Види прав і обов’язків акціонерів.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.

Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами акціонерного товариства.

Права акціонерів - власників простих акцій:

- участь в управлінні акціонерним товариством;

- отримання дивідендів;

- отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;

- отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Обсяг прав, які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій визначається у статуті акціонерного товариства, зокрема щодо:

- розміру і черговості виплати дивідендів;

- ліквідаційної вартості і черговості виплат у разі ліквідації товариства;

- випадків та умов конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

- порядку отримання інформації.

Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання.

Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках:

- припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

- внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів - власників цього класу привілейованих акцій;

- внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.

Акціонери мають переважне право при додатковій емісії акцій. Переважним правом акціонерів визнається:

- право акціонера - власника простих акцій придбати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

- право акціонера - власника привілейованих акцій придбати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу. Переважне право надається акціонеру - власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку, встановленому законодавством.

Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

Посадові особи органів акціонерного товариства та інші особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах, не мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи як має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером - працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження, чи вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах.

У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної і майнової відповідальності, звільняється із займаної посади, а трудовий (цивільно-правовий) договір з нею розривається відповідно до закону.

Акціонери зобов'язані:

- дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства;

- виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю;

- оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання.

 

14. Правове регулювання патентування певних видів господарської діяльності.

Правове регулювання патентування господарської діяльності

Патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання може здійснюватися відповідно до п. 4 ст. 14 ГКУ у сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, і з платіжними картками), у сфері грального бізнесу, побутових послуг та інших визначених законом сферах.

Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р. патент — це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на здійснення певних видів діяльності.

Патентуванню підлягають такі види підприємницької діяльності:

торгівля за готівкові кошти та інші готівкові платіжні засоби з використанням кредитних карток на території України

обмін готівкових валютних цінностей

послуги у сфері грального бізнесу

побутові послуги.

Зазначений закон України передбачає використання суб'єктами підприємницької діяльності таких видів патентів:

торгового — для здійснення торговельної діяльності, надання побутових послуг і послуг у сфері грального бізнесу, а також для обміну готівкових валютних цінностей

короткострокового і пільгового — для здійснення торговельної діяльності

спеціального — для здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг.

Перелічені види патентів мають певні особливості, наприклад, короткострокові — мінімальні терміни дії (від 1 до 15 днів), пільгові — мінімальну вартість (25 грн за весь термін дії патенту), спеціальні — особливий порядок оподаткування.

На кожний вид діяльності, що патентується, приватному підприємцю необхідно придбати відповідний торговий патент.