Відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу

ст. 655 ЦК України визначає договір купівлі-продажу як договір, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. В той же час, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних із особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Зробимо висновки з наведеного:

- договір купівлі-продажу може застосовуватися у будь-якій сфері, не забороненій законом (задоволення особистих потреб, господарська, наукова, культурна діяльність тощо). В свою чергу, договір поставки може використовуватися лише у господарській діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних із особистим, домашнім або іншим подібним використанням. Так, наприклад, згадка у тексті договору (кінцевого) споживача дозволяє визначити такий документ як договір поставки. Якщо ж товар закуповується для матеріально-технічного забезпечення власних працівників контрагента – ми маємо справу з договором купівлі-продажу;

- якщо укладати договори купівлі-продажу можуть усі учасники цивільних відносин за наявності у них необхідного обсягу дієздатності, то постачальником у договорі поставки може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, а відповідно до ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України) обидві сторони цього договору мають бути суб’єктами господарської діяльності;

- за загальним правилом, предметом поставки є продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання, визначені родовими ознаками (ч. 1 ст. 266 ГК України), тоді як предметом договору купівлі-продажу можуть бути різні види майна (зокрема товар, майнові права), не виключеного з цивільного обороту. Так, частина у статутному фонді, акції, паї можуть бути лише предметом договору купівлі – продажу;

- якщо договір купівлі-продажу укладається за вільним волевиявленням сторін, то поставка може здійснюватися як на розсуд сторін, так і на підставі державного замовлення (наприклад, закупівля товарів, робіт і послуг для державних потреб).

 

57. Поняття та ознаки договору найму (оренди).

Глава 58 Цивільного кодексу України визначає основні поло­ження найму (оренди)

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зупинимось на характеристиці договору найму:

1) предметом договору найму може бути:

— річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспо-живна річ);

— майнові права;

2) право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму;

3) за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму:

— якщо розмір плати не встановлений договором, він визнача­ється з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення;

— може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється до­говором найму;

— договором або законом може бути встановлено періодичний пе­регляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном;

— наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через об­ставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася;

— плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором;

— наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого май­но не могло бути використане ним через обставини, за які він не від­повідає;

4) строк договору найму:

— укладається на строк, встановлений договором;

— якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк;

— якщо наймач продовжує користуватися майном після закін­чення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймо-давця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором;

5) наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у корис­тування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

— вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

— відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування за­вданих йому збитків;

6) наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню та попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутнос­ті наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані (гаран­тії якості речі, переданої у найм визначені в статті 768 Цивільного кодексу України);

7) передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави;

8) у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового влас­ника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється;

9) наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження;

10) користування річчю, переданою у найм:

— наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору;

— якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймо­давець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків;

— наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.;

11) передання наймачем речі у користування іншій особі (під-найм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, до нього застосовуються положення про договір найму;

12) наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм;

13) ремонт речі, переданої у найм:

— поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться найма­чем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або за­коном;

— капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться най-модавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом;

14) наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед ін­шими особами на укладення договору найму на новий строк;

15) наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору най­му, лише за згодою наймодавця;

16) наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини;

17) припинення договору найму:

— у разі смерті фізичної особи — наймача, якщо інше не встанов­лено договором або законом;

— у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або най-модавцем;

18) наймодавець має право відмовитися від договору найму і ви­магати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користу­вання річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймо­давця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору;

19) наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

— наймач користується річчю всупереч договору або призначен­ню речі;

— наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

— наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошко­дження речі;

— наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покла­дений на наймача;

20) наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

— наймодавець передав у користування річ, якість якої не відпо­відає умовам договору та призначенню речі;

— наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення ка­пітального ремонту речі.

21) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний не­гайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одер­жана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо по­вернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення;

22) до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкоджен­ням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.