Значення туризму для людини й суспільства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Значення туризму для людини й суспільства



 

Роль туризму у світовій практиці постійно зростає. Будучи однієї з найбільших, високоприбуткових і найбільш динамічних галузей, уступаючи по прибутковості лише видобутку й переробці нафти, туризм по даним Всесвітньої туристської організації (ВТО) забезпечує 10% обороту виробничо-сервісного ринку планети. На сферу туризму доводиться 6% світового ВНП, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових надходжень[15] .

Отже, туризм, що випробовує на собі вплив ряду зовнішніх факторів, сам здатний впливати на економічну, екологічну, політичну, соціально-культурну ситуацію тих країн і регіонів де він розвивається. Причому цей вплив може носити як позитивний, так і негативний характер. Ю. Ф. Волков у своїй роботі[16] виділяє політичне, виховне, культурне, суспільне, біологічне й економічне значення туризму, суть яких розкривається нижче.

Політичне значення туризму,особливо міжнародного, полягає у взаємному зближенні, обміні думками й поглядами між жителями різних країн і континентів. Туризм може сприяти встановленню зв'язку між народами, закладаючи основи для мирного співробітництва, і може послужити одним зі шляхів для зміцнення миру. Іноземний туризм є кращою формою пізнання якої-небудь країни і її жителів. Найчастіше подання про дану країну, отримане із книг, радіо, кіно, телебачення, не відповідає дійсності. Тому безпосередній контакт шляхом поїздки в цю країну може змінити невірні поняття й упередження.

Виховне значення туризму складається в підвищенні свідомості учасників екскурсій, які відвідують різні райони країни й спостерігають за проявами громадського життя, знайомляться з досягненнями в галузі економіки й культури.

Культурне значення туризмускладається в збагаченні особистої культури шляхом знайомства з новими містами, людьми, їхніми звичаями й досягненнями в мистецтві, архітектурі, театральному житті, літературі, музиці, з історичними пам'ятниками, а також в удосконалюванні своїх знань іноземних мов.

Суспільне значення туризму виражається в росту солідарності, товариства й взаємної доброзичливості учасників туристської поїздки, самостійності, сумлінності, почутті дисципліни й у виробленні самовладання й сили волі в будь-яких обставинах, у правильному відношенні до природи, місцевому населенню й т.д.

Біологічне значення туризму складається у відновленні фізичних сил і моральному відпочинку, перебуванні в корисних кліматичних умовах. І як результат цього - гарне самопочуття, підвищення працездатності й бажання працювати, що у свою чергу сприяє росту продуктивності праці й поліпшенню здоров'я.

Особливо важливим для держави є економічне значення туризму.Туризм виступає не ті послуги, але й переважно як споживач окремих елементів обслуговування. Саме в цій подвійній ролі й полягає економічне значення туризму. Таке розуміння проблеми туризму дозволяє ввести поняття «туристський ринок», «туристська пропозиція», «туристський попит», «туристські послуги» і відзначити, що туризм побічно впливає на інші області економічного життя. Це може проявлятися в різних формах.

Більшість авторів все-таки зупиняються на виділенні чотирьох аспектів впливу туризму - економічного, соціального, екологічного й гуманітарного. Розглянемо ці аспекти більш докладно, опираючись на роботи відомих фахівців в області теорії й практики туризму. При цьому першорядне значення буде віддаватися аналізу основних напрямків економічного й гуманітарного впливу туризму. Екологічний і соціальний вплив туризму буде розглядатися нами більш детально в частині11 справжнього підручника.

Як думає Г. А. Яковлев[17] , основним напрямком впливу туризму є економіка, тому що туризм є каталізатором економічного розвитку країн і регіонів, і, у той же час, сам є однієї з найбільш перспективних і швидко росте її галузей.

Економічне значення туризму проявляється в першу чергу через попит і споживання туристів. Потреби туристів прийнято ділити на три групи - основні, специфічні й додаткові. До основних потреб туристів ставляться потреби в пересуванні, розміщенні й харчуванні. Специфічні потреби туристів є головною метою поїздки - потреби в лікуванні, одержанні вражень, спілкуванні, розвагах і т.д. Додаткові потреби задовольняються підприємствами сервісу, торгівлі, культурними й розважальними установами.

Саме через споживання туризм стимулює господарську діяльність країни або регіону - збільшуються доходи підприємств туристської сфери, стимулюється розвиток сфери сервісу, підвищується попит на товари й послуги певного регіону, зростає товарообіг. Туризм розвиває місцеву інфраструктуру, створює додаткові робочі місця, впливає на обслуговуючі галузі. Отже, можна говорити про прямий і непрямий вплив туризму на економіку.=======

Прямий вплив туризму на економіку країни або регіону є результат витрат туристів на покупку товарів і послуг туризму. Витрати туристів підвищують дохід країни й регіону, забезпечують поповнення бюджету за рахунок податків, зборів і інших платежів підприємств туристської індустрії.

Відомо, що дохід від іноземного туризму в розвинених країнах у два рази перевищує дохід від міжнародної торгівлі кольоровими й чорними металами. Доходи від туризму утворяться в результаті туристських витрат, які визначаються як загальна сума споживчих витрат, вироблених відвідувачем у ході його поїздки й перебування в місці призначення. Туристські витрати включають оплату: комплексних поїздок; пакетів послуг на відпочинок і тури; розміщення; харчування й напоїв; транспорту; рекреаційних, культурних і спортивних видів діяльності; споживчих товарів, що є невід'ємним елементом подорожей; медичного обслуговування.

Гроші, які туристи витрачають у місці перебування, створюють доходи не тільки для регіону, але й для країни перебування в цілому. Кожний рубль, що заробляється на першому обороті засобів і одержуваний у вигляді доходу, знову йде з рахунку підприємства. Таким чином, у результаті первинних доходів, отриманих внаслідок туристських витрат, виникають нові доходи, але вже третіх осіб, якщо ці особи виступають у ролі постачальників яких-небудь товарів для туристського підприємства. У підсумку виходить дохід зі збільшенням.

Цей процес впливаєна економіку країни (регіону). Непрямий внесок туризму в економіку країни проявляється в ефекті повторення витрат туристів на покупку послуг і товарів у певний час і в певнім місці. Таке явище називається ефектом мультиплікації, або мультиплікатором. Мультиплікаційний вплив туризму проявляється в тім, що в результаті ланцюгової реакції «витрати - доходи» дохід, одержувана від одного туриста, перевищує суму грошей, витрачених їм у місці перебування на покупку послуг і товарів.

Це означає, що частина доходів, отриманих з виторгу від продажу туристських послуг і товарів, направляється на податки. Коли туристське підприємство купує місцеві товари, то гроші туристів починають повністю працювати на економіку регіону. Із цих доходів виплачується заробітна плата працівникам, які, у свою чергу, витрачають їх на покупку товарів і послуг. Частина грошей, отриманих від туристів, іде на створення фонду нагромадження; частина - покриває зроблені витрати на покупку товарів, придбаних в інших регіонах, тобто являє собою витік грошей зі сфери економіки туризму. Таким чином, збільшення доходу й керування виробництвом туристського продукту підсилює мультиплікацію туристської витрати. З іншого боку, чим більше товарів імпортується з інших регіонів, тим ефект мультиплікації менше.

Сполучення прямого й непрямого впливу витрат туристів визначає сукупний вплив туризму на економіку країни або регіону. Воно проявляється через вплив туризму на платіжний баланс, зайнятість населення й регіональний розвиток. Вплив туризму на платіжний баланс виражається у вигляді різниці між витратами іноземних туристів у країні й витратами резидентів цієї ж країни за рубежем.

Платіжний баланс може бути позитивним або негативним. Позитивне сальдо платіжного балансу по туризму забезпечується зростанням доходів країни від туризму. У випадку негативного балансу відбувається витік коштів із країни. Позитивний платіжний баланс характерний для країн, відомих на міжнародному туристському ринку своїм природним і історико-культурним потенціалом, а також розвитий туристською інфраструктурою. До таких країн ставляться Іспанія, Італія, США, Туреччина, Єгипет, Франція, Туніс, Греція, Таїланд, Мексика, всі країни Карибського басейну й деякі інші. Негативний баланс характерний для країн з високим рівнем соціально-економічного розвитку - Німеччини, Японії, Великобританії, Швеції, Канади, Норвегії, Нідерландів, Бельгії й ін.

Туризм здобуває велике значення для регіонального розвитку. Створення туристських підприємств у різних регіонах сприяє вирівнюванню й прискоренню економічного розвитку; створенню додаткових робочих місць; залученню увазі до місцевої природної й культурно-історичної спадщини й проблем його охорони; підвищенню попиту на товари місцевого виробництва й т.д. Але поряд з позитивними моментами, виділяється ще й цілий спектр негативних наслідків розвитку туризму в регіонах, які будуть розглянуті нами далі.

Варто згадати й про те, що виділяють туризм пасивний і активний.Активний туризм заснований на прийомі туристів, а пасивний – на їхньому відправленні. Не менш важливим моментом є й оцінка туристського балансу. Так, туристський баланс буває позитивним – активний туризм перевищує пасивний і негативним – пасивний перевищує активний. Найчастіше, програє сторона, що відправляє, тому що прийом туристів, особливо закордонних, більше вигідний.

Слід також зазначити, що загальекономічні фактори впливають на туризм як позитивно, так і негативно. До позитивних факторів відносять: ріст реального доходу потенційних споживачів туристських послуг і збільшення попиту на туризм; більше рівномірний розподіл доходу між споживачами туристських послуг; стабільне положення валюти. До негативних факторів відносять: економічні кризові явища; ріст безробіття, скорочення заробітної плати; нестабільна ситуація з валютою.

Туризм із погляду економіки можна розглядати як економічний комплекс, розвиток якого більшою мірою пояснюється мирохозяйськими зв'язками, процесами й відносинами і як найважливіший каталізатор економічного росту. У цій якості туризм виступає каналом перерозподілу ВВП між країнами.

У сучасному світі туризм: має індустріальну форму; виступає у вигляді послуг, які не можуть накопичуватися й транспортуватися; характеризується високим рівнем ефективності, швидкою окупністю інвестицій; є піонером господарського освоєння нових районів; виступає як ефективний засіб охорони природи й культурної спадщини; сполучимо практично з усіма галузями господарства й видами діяльності людини.

Отже, найважливішими сферами впливу туризму на економіку й суспільство є:

· підприємницька сфера – створення туристського підприємства приносить вигоду, оскільки воно надає клієнтам свої продукти й послуги; робітникам та службовцям – заробітну плату й інші види виплат; акціонерам і власникам – прибуток; державі або регіону – податки й збори.

· споживча й дохідна сфери –туризм додатково впливає на попит товарів і послуг. Тому особливість туризму полягає в тому, що він викликає до життя нову форму споживчого попиту – попит приїжджаючих на відпочинок туристів, вони у свою чергу впливають на виробництво різноманітних товарів і послуг, запропонувати які покликана місцева промисловість. Збільшення продажу продукції місцевої промисловості природно збільшує доходи міста, області, де вона розвинена. Завдяки туризму розвиваються місцеві підприємства: культурні й розважальні; транспортні; підприємства, що виготовляють сувеніри, спеціальне туристське спорядження й народний промисел, продукція яких у значній мірі орієнтована на туристів.

· валютна сфера – туризм сприяє припливу значних сум іноземної валюти. Причому надходження іноземної валюти відбувається не тільки у вигляді оплати за турпакет (тур), але й у вигляді обміну грошей в обмінних пунктах туристського центра на повсякденні витрати туристів, оплату додаткових послуг і т.д.

· виробнича інфраструктура – туризм створює структуру відпочинку, що може бути використана не тільки туристами, але ймісцевим населенням. Поява нових туристських центрів супроводжується виникненням сервісних, торговельних і розважальних підприємств, будівництвом доріг, пляжів, що позитивно впливає на навколишню інфраструктуру, а також на споживчий ринок і інші сфери підприємницької діяльності. Розвинена туристська інфраструктура в тім або іншому регіоні служить показником рівня життя місцевого населення.

Туризм допомагає вирішувати загальні економічні проблеми, але, з огляду на багатоаспектний характер туристської діяльності, він не може ефективно розвиватися сам по собі. Економічна активність туризму прямо пов'язана з розвитком економіки країни. Економічна ефективність туризму припускає, що туризм, у країні повинен розвиватися паралельно й у взаємозв'язку з іншими галузями народногосподарського комплексу.

Підводячи деякі підсумки, можливості економічного впливу туризму можна представити в такий спосіб:

· туристське підприємство приносить прибыль;

· туризм викликає до життя нову форму споживчого спроса – туристський попит;

· туризм впливає на розвиток галузей, що випускають предмети споживання;

· туризм допомагає розвитку розважального й пізнавального бізнесу;

· туризм збільшує доходи транспортних фірм і служб зв'язку, формує доходи від виробництва туристського спорядження;

· туризм збільшує попит на сувенірну продукцію, вироби місцевих промислів;

· туризм сприяє стабілізації валютних надходжень;

· збільшення доходів туристських фірм сприяє збільшенню надходжень у місцевий і государственный бюджеты через налоги.

Соціальне значеннятуризму для життя суспільства полягає у відновленні психофізіологічних ресурсів суспільства й працездатності людини; раціональному використанні вільного часу; створенні робочих місць і забезпеченні зайнятості населення; впливі на культуру місцевих жителів; забезпеченні доходів працівників, зайнятих на підприємствах, і доходів власників; екологічної безпеки туризму й спрямованості його на підтримку й відновлення навколишнього середовища.

У Манільській декларації по світовому туризмі відзначено, що соціальна значимість туризму обумовлена можливістю задоволення однієї з потреб людини - відновлення й поповнення його фізичних, духовних і емоційних сил. Отже, із соціальної точки зору основною функцією туризму є відновлення сил людини, витрачених їм при виконанні своїх виробничих обов'язків, які нерідко пов'язані з нервовою перенапругою й одноманітністю. Туристський відпочинок - зміна обстановки, зміна повсякденного образа й ритму життя, звільнення від утоми, можливість розважитися, ознайомитися з новою місцевістю, її людьми, розширити кругозір і т.д.

Пропонуючи людям свої послуги, туристське підприємство залучає їх до туристського відпочинку. Туристи одержують можливість провести вихідний день, відпустка, канікули раціонально й з користю. Розвиток туристських клубів, здатних залучити молодь до захоплюючих подорожей, сприяє формуванню здорового покоління. Від виконання туристськими підприємствами своїх завдань залежить моральне й фізичне здоров'я всього суспільства.

Крім відновлення психічних і фізичних сил, туризм містить у собі розваги, що забезпечують зміни характеру виду діяльності й навколишніх умов, активне пізнання нових явищ природи, культури та ін. Контрастом виробничого життя, пов'язаної з нервовою напругою й однаковістю, є відхід від постійного місця проживання й праці, і насамперед переміщення, що забезпечує зміну обстановки й зміна звичайного способу життя, - все це може дати туризм.

Наявність розвиненої туристської індустрії дозволяє вирішувати проблему зайнятості робочих рук - а ця проблема може бути віднесена як до групи економічних, так і до групи соціальних. Туризм є однієї із самих трудозатратних галузей економіки, тому розвиток туризму сприяє зменшенню безробіття. По даним ВТО, кожне 16-е робоче місце у світі доводиться на туристський бізнес. Число робочих місць у туристській індустрії перевалило за 200 млн. чоловік. А це майже 8% загальної кількості економічно активного населення. Світова практика показує, що туристська індустрія залучає додаткові трудові ресурси з інших регіонів, збільшуючи тим самим населення даної місцевості.

Більшу частину трудових ресурсів поглинає готельне й ресторанне господарство; транспортні підприємства й туристські фірми - туроператори й турагенти. Варто також сказати й про те, що характер праці й зайнятості в туризмі має свої - яскраво виражені особливості. Так, для праці й зайнятості в туризмі характерна - неповна зайнятість; ненормованийий робочий день; сезонний характер роботи; значна питома вага некваліфікованої робочої сили; залучення для роботи в туристській сфері студентів, молоді, місцевих жителів.

Розвиток туристської інфраструктури притягає трудові ресурси, утягуючи їх в обслуговування туристів. Проблеми, пов'язані із цим це неповниний робочий день, сезонность і т.д. Для зм'якшення сезонності в пікові періоди залучають працівників з інших населених пунктів (місцеві жителі працюють постійно) для роботи за сумісництвом. Також активно для сезонної роботи в туризмі залучаються студенти й домогосподарки.

Туризм впливає на підвищення рівня життя населення. Вплив це може бути прямим і непрямим. Прямий вплив туризму виражається в збільшенні доходів турфірм, прямо впливає на добробут їхніх працівників. Також їсти можливість підробити в пікові (високі) сезони людям інших професій. Непрямий вплив зводиться до розвитку широкої мережі сервісних служб, орієнтованої не тільки на приїжджаючих туристів, але й на місцеве населення, а також до розвитку інфраструктури рекреації й туризму.

Послуги туризму в порівнянні з роботою в інших галузях, найчастіше добре оплачуються, тому робота в туризмі має високий попит. Туризм робить вплив і на сімейну структуру: у силу фінансової незалежності працюючих змінюються відносини між батьками й дітьми, а також положення жінок у родині.

Отже, соціальний вплив туризму здійснюється в наступних напрямках і реалізується в ряді функцій:

· відтворююча функція туризму спрямована на відновлення сил, витрачених при виконанні певних виробничих і побутових функцій;

· раціональне використання вільного часу – розвиток продуктивних сил, приводить до збільшення вільного часу в трудящих;

· забезпечення зайнятості – наявність досить розвитий туристської індустрії в певній місцевості дозволяє вирішити проблему зайнятості багатьох робочих рук, тому що туризм є однієї із самих трудозатратних галузей, що не піддається автоматизації й механізації;

· ріст рівня життя трудящих – тому що туризм здатний залучати значні трудові ресурси, він приносить дохід і швидко окупається;

· екологічна нешкідливість – туризм мало шкідливий сам по собі, необхідна така організація діяльності й оподатковування, що буде працювати на підтримку навколишнього середовища.

Екологічний вплив туризму. Сучасний туризм має двоякий вплив на екологічну обстановку. З одного боку, навколишньому середовищу в певній мері наноситься шкода. Відбувається зміна природних життєвих умов людей, тваринного й рослинного миру. Серед факторів шкідливого впливу туризму на перше місце місцеві жителі ставлять забруднення повітря транспортом і неэкологічне використання землі (задоволення своїх потреб у відпочинку туристи ставлять вище, ніж турботу про використання й схоронність природного середовища).

З іншого боку, туризм зацікавлений у підтримці екології й рекреації, тому що це є важливою умовою його діяльності. Експлуатуючи природні, культурні й історичні об'єкти, туризм зацікавлений у їхній підтримці. Наявність доглянутих парків, скверів, пам'ятників сприяє гарному відпочинку туристів і підвищує рейтинг туристського підприємства.

Проте, туризм звичайно порушує природна рівновага. Показ культурних і природних об'єктів вимагає їхньої підтримки й відновлення. Необхідно цільове продумане використання сум, що стягуються з турфирм у вигляді місцевого оподатковування. Доцільно використовувати їх на підтримку природних багатств даного регіону, пам'ятників історії, паркового господарства. Крім того, що процвітають турфірми здатні робити благодійні внески, звільняючись при цьому від ряду податків.

До негативних наслідків впливу туризму на життя місцевого населення можна віднести: зростання частки некваліфікованої праці; ріст числа відхилень від суспільних норм поводження (алкоголізм, хуліганство, проституція); розлучення, легеня відношення молоді до життя; комерціалізацію культури; втрату самобутності конкретного туристського напрямку; конфлікти між місцевим населенням і туристами.

Як позитивні, так і негативні аспекти впливу туризму на місцеве населення проявляються на різних рівнях - міжнародному, національному, регіональному й локальному. Ясно одне - задоволення туристських потреб не повинне завдавати шкоди інтересам населення регіонів і країн відвідування, культурним і історичним цінностям, навколишньому середовищу, природним ресурсам.

Гуманітарне значення туризму полягає у використанні його можливостей для формування всебічно розвитий особистості. Туризм розширює кругозір людини, підвищує його інтелект і дозволяє сполучити відпочинок з пізнанням навколишнього світу. Загальноприйнятим у цьому змісті є сполучення відпочинку з вивченням життя, історії, культури, звичаїв народів Росії й інших країн. Важливе значення для туриста має огляд визначних пам'яток. Побачене й почуте на екскурсії, як правило, залишається в пам'яті надовго. Знайомство з культурою й звичаями народів різних країн духовно збагачує людини. Професійне екскурсійне обслуговування дитячої аудиторії, починаючи із самого раннього віку, допомагає розширювати кругозір дітей, а також формувати эстетичні смаки підростаючого покоління, його відношення до суспільства й навколишньої природи.

Отже, гуманітарний розвиток суспільства через туризм можна розглядати в чотирьох іпостасях:

· сполучення відпочинку з пізнанням, тому що головною метою туризму є духовне збагачення й розвиток особистості, за допомогою активізації й включення пізнавальних компонентів в усі елементи тура.

· мирна спрямованість – туризм зацікавлений у світі й дружбі між народами, тому що це є однією з умов його діяльності; налагодженню відносин між країнами сприяють міжнародні туристські обміни.

· інтелектуальний зміст туризму й екскурсій – різноманітна тематика екскурсій (історичні, архітектурні, літературні й ін.) дозволяють заглиблено розвивати знання про світ і природу; з'єднання аудіо- і відеоряду поліпшує сприйняття запропонованого матеріалу.

· виховання підростаючого покоління – прилучення до туризму дитячій і шкільної аудиторії може мати виразно позитивне значення, тому що через туризм і екскурсійну діяльність відбувається збагачення внутрішнього миру підростаючої особистості, становлення й розвиток творчих і пізнавальних здатностей.

На думку Г. А. Яковлева, до переваг розвитку туризму ставляться: збільшення грошового потоку в регіон, у тому числі приплив іноземної валюти; ріст валового внутрішнього продукту; створення нових робочих місць; реформування структури відпочинку, що використовується як туристами, так і місцевим населенням; залучення капіталу, у тому числі іноземного; збільшення податкових надходжень у регіоні.

До негативних наслідків розвитку туризму ставляться: ріст конкуренції на місцеві товари й послуги, природні ресурси й нерухомість; відтік грошей за кордон при туристському імпорті; екологічні й соціальні проблеми, викликані туризмом; недостатній розвиток інших галузей народного господарства, якщо туризм у регіоні стає профілюючою галуззю.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 225; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.89.204.127 (0.016 с.)