Сучасний стан і напрямки розвитку

Внутрішнього туризму

 

Федеральний закон «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації» визнає туризм пріоритетною галуззю економіки Росії. При цьому визначено, що основним напрямком державної підтримки повинне стати розвиток в'їзного й внутрішнього туризму. Оцінка сучасного стану внутрішнього туризму країни вказує на низький рівень його розвитку, як по якісним, так і за кількісними показниками. Так, в 2005 р. у готелях Росії було обслужено більше 13 млн. громадян країни, у санаторно-курортних установах і установах відпочинку - близько 8 млн. чіл.

Починаючи з 1999 р. попит на туристські послуги усередині країни постійно росте. При цьому чітко виявилася невідповідність існуючого туристського продукту й сучасного туристського попиту. Причина цього криється в майже повній відсутності двух-трехзвездных готелів туристського класу, що пропонують якісне обслуговування, і низькому рівні підготовки персоналу для роботи на туристському ринку. У цілому Росія, незважаючи на величезний туристський потенціал, залишається однієї з деяких країн з низьким рівнем розвитку внутрішнього туризму. Основні тенденції в туристському попиті на ринку внутрішнього туризму полягають у збереженні пріоритетів традиційних видів відпочинку - пляжного на півдні Росії, круїзного в Поволжя, оздоровчого й гірськолижного. Поступово вертається інтерес до культурно-пізнавального туризму.

Необхідними умовами успішного розвитку внутрішнього туризму в Росії так само, як і в'їзного туризму, є: формування якісного туристського продукту; наявність грамотної маркетингової стратегії просування внутрішнього туристського продукту на ринку; відпрацьовані методи й механізми реалізації рекламно-інформаційної політики; створення системи професійної підготовки персоналу; залучення інвестицій у розвиток туристської інфраструктури.

При нерівномірності розподілу туристського потенціалу на території країни й різному рівні розвитку туристської інфраструктури в основі розробки стратегічних напрямків розвитку туризму лежить принцип зонирования території Росії залежно від ступеня сформованості регіональної туристської пропозиції для просування на внутрішньому й міжнародному ринках. Для країни, що прагне найбільше повно використовувати існуючий різнорідний туристський потенціал, необхідно визначити пріоритети й черговість розвитку існуючих туристських регіонів з метою підвищення економічної ефективності пропонованих мір. За експертними оцінками, за рівнем стану матеріальної бази туризму територія Росії може бути розподілена в такий спосіб:

· регіони з високим рівнем розвитку матеріальної бази туризму - Москва й Московська область, Санкт-Петербург і Ленінградську область, район Кавказьких Мінеральних Вод, Краснодарський край, Калінінградська область;

· регіони із середнім рівнем розвитку матеріальної бази туризму - Північно-Західний регіон (Псковська й Новгородська області, Республіка Карелія), Среднерусский регіон - Золоте кільце, Поволжя й т.д.;

· регіони з низьким рівнем розвитку матеріальної бази туризму - Північний регіон, Далекосхідний регіон (Камчатка, Курили, Примор'я), Західно-Сибірський регіон (Гірський Алтай), Східно-Сибірський регіон (район озера Байкал) і т.д.

Усього в Російській Федерації в 2005 р. налічувалося 8,5 тис. курортно-туристських засобів розміщення із загальною чисельністю номерів в 448 тис. і місткістю 1150 тис. місць, з них близько 40% доводиться на готельні засоби розміщення. При цьому середньорічний коефіцієнт завантаження становить усього 36%.

Слід зазначити, що унікальні природні ресурси й культурна спадщина, який володіє наша країна, не можуть розглядатися в якості єдиної й достатньої умови для забезпечення успішного розвитку внутрішнього туризму в країні, тому що являють собою лише один з елементів туристської пропозиції.

У цей час у нашій країні значна частина матеріальної бази туризму має потребу в капітальному ремонті, модернізації або функціональній реконструкції. Разом з тим заходу щодо розвитку туристської інфраструктури не можуть обмежуватися тільки відновленням готельного фонду. При щорічному виділенні федеральних засобів на формування базового пакета інвестиційних проектів в області розвитку туристської інфраструктури проблема розробки необхідної кількості інвестиційних проектів може бути вирішена протягом чотирьох років.

Для успішного розвитку туризму в Росії необхідний приплив інвестицій, як російських, так і закордонних, у першу чергу, на розвиток інфраструктури для формування мережі готелів туристського класу й, зокрема, малих готелів, а також мотелів, розташованих на дорогах федерального значення, що забезпечують комфортні умови проживання при невисоких цінах.

Варто особливо сказати про те, що в Росії зложилася особлива система територіальної організації внутрішнього туризму. Внутрішній туризм і потенціал його розвитку оцінюється як по окремих адміністративних одиницях, так і по туристських районах. Питання рекреаційного й туристського районування Росії дотепер є дискусійним. За останню чверть століття сітка рекреаційного й туристського районування Росії неодноразово мінялася. Найбільш відомими є: рекреаційне районування В. С. Преображенський і Б. Н. Лиханова (1973 і 1980 р.), Ю. С. Путрика й В. В. Свєшникова (1986 р.), И. В. Зорина (1985 р.), колективом учених РМАТ (1994, 1996, 2001, 2004 р.).

Більше докладний зміст всіх варіантів туристського й рекреаційного районування території Росії буде розглядатися в курсах «Географія туризму», «Рекреаційна географія» і «Туристське регионоведение». Укажемо тільки, що останній варіант туристського районування Росії був розроблений Т. А. Ірисової й Е. В. Колотовой в 2004 р. Схема районування представлена в пункті 5 Додатка. Дана схема районування зустрічає раціональну критику з боку фахівців, тому що містить у собі ряд протиріч і очевидних недоліків. Для найбільш допитливих студентів рекомендуємо уважно вивчити цю схему й виділити її основні переваги й недоліки!

Для потреб статистичного обліку в Росії було виділено 13 туристських зон (п. 6, Додаток). Але дана схема не відповідає потребам спеціальних досліджень і незастосовна при проведенні оцінки туристського потенціалу територій для розвитку міжнародного й внутрішнього туризму. Автори, ґрунтуючись на аналізі великого масиву публікацій, а також даних власних досліджень, визначили територіальну структуру й основні напрямки розвитку туризму по районах Російської Федерації (п. 7, Додаток).

 

Перспективи й пріоритетні напрямки

Розвитку туризму в Росії

 

Туризм у Росії являє собою динамічно, що розвивається галузь, економіки. У всіх областях туристської діяльності здійснюється розширення сфери пропозиції й поглиблення його спеціалізації. У російському туризмі йдуть процеси, які в цілому збігаються із загальносвітовими. Тенденції глобалізації туризму знайшли відбиття в прагненні представників туристського бізнесу відродити ніколи єдиний туристський простір Радянського Союзу[87].

Так, ще в жовтні 1991 р. була створена Міжнародна асоціація по туризму «АСТУР», що об'єднав більше 200 туристських організацій Росії, України, Білорусії, Узбекистану, Казахстану, Молдови, Кыргызстана, Таджикистан, Вірменії, Туркменістану й ін. Головне завдання асоціації складалося не тільки у відновленні єдиного туристського простору, але й у створенні інформаційної мережі, розробці нормативно-правової бази й введенні єдиної системи стандартизації надаваних послуг.

За результатами дослідження, проведеного Всесвітньою радою по подорожах і туризму, Росія входить до числа туристських держав зі стабільними показниками росту. По проведених підрахунках, в 2005 р. попит на туристські послуги в Росії виріс на 3,3%, що лише трохи нижче темпів росту даної галузі в Німеччині. А в 2006-2010 гг. індустрія вітчизняного туризму розшириться ще на 7%.

Разом з тим, такі показники, незважаючи на їх динамічний і позитивний характер, не можна визнати задовільними. Росія, що має колосальний природний і історико-культурний потенціал, поки змушено зважати на положення аутсайдера міжнародного туристського ринку. Причини сформованої ситуації були розглянуті нами вище. Для подолання сформованого положення необхідна цілеспрямована державна політика в області розвитку туризму, розрахована на виконання наступних основних завдань:

1. Створення організаційно-правових і економічних умов для прискорення розвитку в'їзного й внутрішнього туризму шляхом:

§ надання пільгового режиму оподатковування туристським компаніям, що спеціалізуються на організації внутрішнього туризму на території Росії;

§ створення сприятливого інвестиційного клімату для російських і іноземних компаній, що вкладають засоби в розвиток туристської інфраструктури в Росії;

§ спрощення візових формальностей для туристів із країн, що не представляють міграційної небезпеки.

2. Формування сучасної маркетингової стратегії просування туристського продукту на внутрішньому й міжнародному ринках шляхом:

§ розробки й реалізації рекламно-інформаційних програм по в'їзному й внутрішньому туризмі, створення циклових телерадіопрограм у Росії й за рубежем, рекламно-інформаційна робота в періодичних ЗМІ;

§ видання буклетів, плакатів, карт і інший рекламної й информациионной продукції;

§ організації й проведення міжнародних туристських виставок, у тому числі створення єдиного російського національного стенда із залученням до участі регіональних органів керування туризмом;

§ відновлення інституту загранпредставительств по туризму за рубежем, що виконує функції рекламно-інформаційних офісів;

§ створення й підтримки офіційного Інтернет-Порталу федерального органа виконавчої влади в сфері туризму;

§ організації мережі інформаційних центрів для іноземних і російських туристів у місцях проходження найбільших туристських потоків;

§ проведення ознайомлювальних поїздок по туристських центрах Росії для іноземних журналістів;

§ організації Днів РФ в основних країнах, що направляють туристів у Росію;

§ формування сучасної статистики туризму відповідно до міжнародних вимог.

3. Формування сучасної цілісної нормативно-правової бази шляхом:

§ доробки чинного законодавства в частині, що стосується розвитку туризму, у тому числі внесення змін і доповнень в існуючі нормативно-правові акти в області оподатковування, природокористування, екології, захисту прав споживачів і ін.;

§ прийняття нормативно-правових основ введення фінансових гарантій при одержанні права на туроператорскую діяльність;

§ введення на всій території країни єдиного бланка турпутевки;

§ прийняття Урядом Росії Положення про класифікацію готельних засобів розміщення й віднесення всіх питань, пов'язаних з контролем за відповідністю якості готельного обслуговування, до ведення федерального органа виконавчої влади в сфері туризму;

§ розробки механізму посилення відповідальності туристських організацій за порушення з їх боку порядку контролю за дотриманням правил в'їзду, виїзду й перебування находящихся в Росії по їхній візовій підтримці іноземців.

4. Зміцнення й подальший розвиток міжгалузевої й міжрегіональної координації в інтересах підвищення ефективності вітчизняної туристської індустрії на основі:

§ створення спеціальної координаційної міжвідомчої ради при федеральному органі керування сферою туризму;

§ формування регіональних стратегій розвитку туризму з розробкою економічно обґрунтованих планів їхньої реалізації в рамках регіональних цільових програм соціально-економічного розвитку.

5. Підвищення якості обслуговування в сфері туризму шляхом:

§ розробки й впровадження сучасної класифікації готельних і неготельних засобів розміщення туристів;

§ створення сучасної системи підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі впровадження кваліфікаційних вимог до працівників індустрії туризму, що відповідають потребам роботодавців, і базуються на них сучасних освітніх стандартів;

§ створення й реалізації освітніх програм, що відповідають галузевим потребам і предусматривающим практичному навчанню персоналу.

Виділимо тепер найбільш пріоритетні напрямки розвитку туризму в нашій країні. Найбільш пріоритетними напрямками внутрішнього туризму залишаються середня смуга й південь Росії: відпочинок у курортних місцях Росії (Сочі, Геленджик, Дагомыс і т.д.), пізнавальний туризм у культурно-історичних центрах Росії («Золоте кільце Росії», Нижній Новгород, Москва, Санкт-Петербург, Карелія). Поряд з ними розробляються й впроваджуються більше дорогі й елітарні види - екологічні й сафарі тури на базі багатих рекреаційних ресурсів Смоленських, Калінінградських областей, Карелії, прибережних районів Балтійського й Білого морів.

Переорієнтація російського туризму на внутрішній ринок створила необхідність розробки нових видів туристського продукту. При розробці оригінальних турів стали частіше використовувати народні традиції, фольклор, свята, фестивалі, екологічно чисті місця, природні багатства[88].

За прогнозами Всесвітньої туристської організації (ВТО), до 2010 р. Росія ввійде в першу десятку країн по величині доходу від туристського бізнесу. Справа в тому, що на початку XXI в. у моду ввійдуть екологічний і екстремальний туризм. Мекками туристів замість найбільших міст старої Європи (Парижа, Рима, Барселони, Лондона, Відня) стануть у найближче десятиліття ріки, озера й дрімучі ліси. Саме на цьому Росія може добре заробити. Дикої у всіх відносинах природи в нас дійсно багато.

Просування вітчизняного турпродукта на світовому ринку як і раніше залишається основним завданням. Робота ведеться у двох аспектах - інформаційна й виставочна діяльність. На найбільших міжнародних виставках у Лондоні, Берліні, на «MITT» і на «Відпочинку» - сьогоднішня туристська Росія представлена єдиним стендом. А вже в рамках єдиного російського стенда формуються тематичні розділи. Завдяки розмаїтості й унікальності природи, достатку історичних пам'ятників Росія могла б зайняти гідне місце у світовому туристському бізнесі. Самою природою створені умови для аматорів активного відпочинку: пішохідного, водного, гірського, лижного.

Багато іноземних туристів уже на власному досвіді змогли переконатися, що столиця Росії безпечна не тільки вдень і поблизу Кремля. Однак організувати успішний ярмарок тільки по в'їзному або внутрішньому туризмі в Росії поки неможливо, і в цьому немає необхідності. Така виставка не зможе одержати підтримки багатьох російських туроператорів, які часто сполучають діяльність у в'їзному й виїзному секторах. Та й інтерес публіки в цей час вище до закордонних напрямків.

Сьогодні російська туриндустрия має потребу в законодавчих гарантіях. Залишаються відкритими для обговорення питання інвестиційної привабливості вкладень у туризм, використання землі історико-культурного призначення, що підлягають кадастровому обліку й охороні, законодавча проблематика залучення інвестицій. Назріла необхідність у багатопрофільній підготовці кадрів. Крім того, необхідна участь у рекламній компанії багатьох регіонів країни для того, щоб вони могли залучити туристів не тільки своїми визначними пам'ятками, але і якісним обслуговуванням, комфортабельним і недорогим проживанням.

 

Контрольні питання

 

1. Які особливості національного туристського ринку?

2. Структура туристського ринку Росії і її особливостей.

3. Яке сучасний стан туристського ринку Росії?

4. Перелічите й охарактеризуйте основні тенденції динаміки туристського ринку.

5. За допомогою статистичних даних, наведених у Додатку, охарактеризуйте сучасний стан сфери туризму в Російській Федерації.

6. Які фактори благоприятствуют, а які перешкоджають розвитку туризму в Росії?

7. Які фактори визначають ситуацію на сучасному виїзному ринку Росії?

8. Назвіть основні тенденції зміни характеру в'їзних і виїзних туристських потоків наприкінці XX - початку XXI вв.

9. Які напрямки розвитку внутрішнього туризму в Росії?

10. Проаналізуйте існуючі варіанти туристського районування Росії.

11. Охарактеризуйте туристський потенціал одного з туристських районів Росії.

12. Перелічите найбільш пріоритетні напрямки розвитку туризму в Росії.

13. Які перспективи розвитку туризму в нашій країні?

14. Які туристські центри, об'єкти, явища при належній облаштованості здатні викликати найбільший інтерес в іноземних туристів?

15. Як можна використовувати духовну спадщину російського народу для розвитку в'їзного туризму?

ТУРИСТСЬКА ІНДУСТРІЯ

 

Індустрія туризму, дозвілля й гостинності. Транспортна складова туристського бізнесу. Особливості й моделі організації готельної індустрії. Індустрія харчування туристів. Індустрія дозвілля й розваг. Туристська анімація. Екскурсійна діяльність. Страхове обслуговування туристів і організаторів туризму. Візова підтримка в туристському бізнесі