Індустрія туризму, дозвілля й гостинності

 

Комерційна спрямованість туристських підприємств приводить до появи туристського й сервісного бізнесу, а також до створення спеціалізованої галузі по виробництву сувенірів і товарів туристського призначення. Ця обставина дозволяє виділити туризм і сервіс у самостійний комплекс сервисно-туристських підприємств. Все це можна визначити як туристську індустрію, темпи розвитку якої вражають своєю швидкістю.

На думку В. А. Квартальнова, основними факторами росту індустрії туризму в цей час є[89]:

· зростання доходів населення, які дозволяють понад задоволення першочергових потреб (житло, харчування, одяг) уживати все більшу частину їх на задоволення рекреаційних потреб. У структурі витрат споживчого комплексу жителів економічно розвинених країн витрати на туристські послуги вийшли на друге місце після витрат на житло;

· зростаюча урбанізація й погіршення екологічної обстановки в містах, що швидко активізують попит на відпочинок в екологічно чистому середовищі, що вимагають зміни стереотипу урбанизированной життя на іншу діяльність, відходу від повсякденних турбот і побутового стресу;

· ріст масиву вільного часу, тобто того часу, яким людина може розташовувати не по примусі, а вільно. У практиці туризму економічно розвинених країн зложилася наступна диференціація туризму: звичайно відпускний період часу використовується на закордонні туристські поїздки, уик-энд - на екскурсії усередині країни, а вечірній вільний час - на відпочинок у місті. Оскільки в структурі вільного часу уик-энд займає провідне місце, потребу у внутрішньому туризмі в розвинених країнах усе більше зростає й індустрія внутрішнього туризму розвивається більше швидкими темпами;

· розвиток організаційних засобів і інфраструктури, що дозволяють зробити унікальні туристські ресурси більше доступними, а туристську діяльність по їхньому споживанню - більше комфортної;

· розвиток міжнародних торговельних обмінів, у яких туризм вийшов на перші позиції, насамперед завдяки його високій ефективності в задоволенні швидко зростаючого туристського попиту;

· розвиток засобів масової інформації, паблик рилейшнз у туризмі й телекомунікаційних системах і інформаційних технологіях, що дозволяють не тільки розвити рекламу, але й швидко й зручно обслужити мільйони туристів.

Сучасна система туризму включає ряд господарюючих суб'єктів [90]:

Ø фірми-виробники туристських послуг (лікарні, санаторії, бази відпочинку, ділові консультації й ін.);

Ø фірми-туроператори, тобто фірми по розробці й реалізації туристського продукту переважно на оптовій основі;

Ø фірми-турагенты, що виступають як продавців туристського продукту, сформованого туроператорами;

Ø спеціалізовані фірми, що надають послуги з розміщення (пансіонати, будинку відпочинку, мотелі, готелі, кемпінги й ін.);

Ø спеціалізовані підприємства харчування (ресторани, бари, кафе, їдальні й ін.);

Ø спеціалізовані транспортні підприємства (авіаційні, автотранспортні, залізничні відомства, підприємства морського й річкового транспорту й т.д.);

Ø підприємства торгівлі й торговельні фірми, що спеціалізують на товарах для туристів;

Ø підприємства сфери дозвілля в туризмі (кіноконцертні зали, зали ігрових автоматів і ін.);

Ø рекламно-інформаційні установи (рекламні агентства й бюро, інформаційно-туристські центри й т.д.);

Ø державні підприємства (національні, регіональні, муніципальні підприємства унітарного або акціонерного характеру, що займаються туризмом на комерційних початках).

Можна привести наступну класифікацію підприємств, що роблять продукти й послуги для туристів[91]:

ü первинні – призначені безпосередньо для обслуговування туристів (санаторії, пансіонати, турбази й т.п.). В умовах замкнутого туристського й курортного центра майже всі підприємства, що перебувають на даній території, ставляться до цієї категорії;

ü вторинні – призначені для обслуговування переважно туристів, хоча їхніми послугами можуть користуватися й місцеві жителі (підприємства громадського харчування, культурні заклади й т.п.);

ü третинні – як правило, призначені для обслуговування місцевих жителів, але їхніми послугами також можуть користуватися для задоволення своїх потреб і туристи (суспільний транспорт, пошта й т.д.).

Туриндустрию можна представити в такий спосіб (мал. 7.1.)[92].

Федеральний Закон «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації» (з доповненнями й змінами від 05.02 2007 р.) трактує туристську індустрію як «сукупність готелів і інших засобів розміщення, засобів транспорту, об'єктів санаторно-курортного лікування й відпочинку, об'єктів громадського харчування, об'єктів і засобів розваги, об'єктів пізнавального, ділового, лікувально-оздоровчого, фізкультурно-спортивного й іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорскую й турагентскую діяльність, операторів туристських інформаційних систем, а також організацій, що надають послуги екскурсоводів, гідів-перекладачів і інструкторів-провідників». Схематично можна представити туристську індустрію в такий спосіб (мал. 7.2.):

 

Рис. 7.2. Структура туристської індустрії

 

Рис. 7.3. Структура туристської індустрії по Дж. Уокеру

 

Аналогічно розуміє будова туристської індустрії й Дж. Уокер - автор відомих у Росії підручників «Введення в гостинність» і «Керування гостинністю» (мал. 7.3.).

Незважаючи на деяке розходження в крапках відліку - Федеральний Закон описує об'єкти, а Дж. Уокер виходить із основних видів активності, передбачуваних туризмом, але не включає в структуру властиво туристські організації, - обидві схеми показують розширювальне розуміння туриндустрии, практично ідентичне розумінню індустрії гостинності по Дж. Диттмеру й Дж. Гриффину. На думку зазначених авторів, у структуру індустрії гостинності входять властиво гостинність, а також подорожі й туризм (мал. 7.4.).

Рис. 7.4. Структура індустрії гостинності

по Д. Диттмеру й Д. Гриффину

 

Властиво гостинність (гостинність у вузькому змісті слова) включає продовольчий сектор і сектор розміщення. Подорожі й туризм, у свою чергу, припускають розваги й відпочинок, транспорт, агентства й туроператорские фірми. На відміну від представлених точок зору, Дж. Торкилдсен пропонує вважати перераховані компоненти одиницями структури індустрії дозвілля. Однак за основу автор бере критерій провайдеру - постачальника послуг. Відповідно виділяються комерційні й некомерційні види дозвілля. Розгорнута схема індустрії дозвілля представлена на малюнку 7.5.

Неважко помітити повторення тих самих складових у всіх наведених схемах. Як же розмежувати ці поняття, чітко відокремити індустрію туризму від індустрії гостинності, а індустрію дозвілля від індустрії туризму? Рішення знаходимо в підході В. Фрейера, що виділяє: а) туриндустрию у вузькому змісті - підприємства, що роблять типові туруслуги; б) туриндустрию в широкому змісті - нетипові підприємства, що роблять типові туруслуги; в) окраїнну туриндустрию - підприємства, що роблять товари й послуги, що не ставляться до типового турпродукту (мал. 7.6.).

 

Індустрія дозвілля
Комерційний сектор	Волонтерський сектор	Державний сектор
Паби, бари, кафе, ресторани	Добровольчі об'єднання	Громадське харчування
Готелі й інші засоби розміщення	Організації за місцем проживання	Заміські центри
Азартні ігри, лотереї	Об'єднання інвалідів	Музеї
Центри розваг і багатопрофільні парки	Жіночі й чоловічі організації й об'єднання	Національні парки
Дитячі центри	Дитячі й підліткові об'єднання	Дитячі майданчики і молодіжні центри
Мистецтво	Молодіжні організації	Освітні установи
Спорт	Освітні організації	Спорт
Кіно	Спортивні суспільства	Рекреація
Оздоровчі центри	Пригодницькі організації	Оздоровчі центри
Туризм	Екологічні організації	Туризм
	Групи по інтересах	Бібліотеки
Клуби собаківників, аматорів кішок
Споживчий товариств
Філантропічні співтовариства
Релігійні групи
Червоний хрест
Політичні партії і руху

Рис. 7.5. Структура індустрії дозвілля по Дж. Торкилдсену

У роботах В. И. Азара, В. А. Квартальнова й В. М. Козирєва туристська індустрія (індустрія туризму) визначається як «... економічна система, що складається з комплексу галузей і підрозділів, функції яких полягають у задоволенні різноманітного й попиту, що ускладнюється, на різні види відпочинку й розваг». Індустрія туризму характеризується наступними специфічними властивостями: ресурсною орієнтацією, сезонним і цикличным характером виробництва, необхідністю значних капіталовкладень у туристську інфраструктуру.

Індустрія туризму включає виробництво й збут товарів і послуг різних галузей народного господарства, що виступають у цьому випадку як туристські галузі. Комплексність і різноманіття ринкових відносин індустрії туризму обумовлює взаємний мультиплікативний ефект розвитку як туристських галузей, так і інших галузей суспільного виробництва. Специфіка індустрії туризму - у різноманітті й комплексності прямого й (або) непрямої взаємодії в даному сегменті різних галузей суспільного виробництва, більша частина яких - галузі, що реалізують невиробничі види послуг.

Якщо туристську індустрію розглядати в більше широкому плані, то це – самостійний народногосподарський комплекс, тому що, крім перерахованих суб'єктів, які безпосередньо пов'язані з туризмом, у неї входять і різні спеціалізовані підприємства, що не мають яскраво вираженого туристського характеру. До таких галузей ставляться пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний, залізничний) з його розгалуженою мережею технічних служб, транспортне машинобудування й автомобілебудування, паливна промисловість, капітальне й дорожнє будівництво, виробництво сувенірів, харчова промисловість, багато галузей сільського господарства й т.д., а також сфера послуг, якими користується турист.

 

Індустрія туризму
Туриндустрия у власному змісті	Додаткова туриндустрия	Окраїнна туриндустрия
Туроператори	Екскурсійне обслуговування, гіди, організація розваг	Підприємства громадського харчування
Турагенты	Прокат турснаряжения	Перукарні
Фірми, що організують проведення виставок і ярмарків	Навчальні заклади по підготовці кадрів для туризму	Тренерські послуги
Організації по проведенню конгресів і конференцій	Дипломатичні представництва (оформлення віз)	Гірськолижні ліфти, фунікулери
Союзи, асоціації й держустанови по плануванню й розвитку туризму	Інститути маркетингових досліджень в області туризму	Культосвітні установи
Підприємства розміщення туристів	Кредитні інститути (обмін грошей, кредитні картки)	Медичні послуги
Транспорт	Страхові компанії	Виробництво спорттоварів, одягу, фототоварів, косметичних засобів, лікарських препаратів
	Журналісти
Носії багажу
Виробництво сувенірів і товарів для відпочинку
Машинобудування
Видання літератури по туризму
Виробництво лікарських препаратів

 

Рис. 7.6. Структура індустрії туризму по В. Фрейеру

 

Характерною рисою туристської індустрії є техніко-економічна специфіка складових її туристських галузей, що виключає можливість об'єднання в рамках однієї галузі всієї або більшої частини її матеріально-технічної бази, тому індустрію туризму можна розглядати як ринок послуг і товарів туристських галузей. Туристська галузь – галузь суспільного виробництва, що складає з підприємств, що роблять товари або послуги, призначені для реалізації на туристському сегменті ринку.

Особливостями підприємств туристської галузі є: по-перше, переважно невиробничий характер діяльності й, по-друге, специфіка споживачів, які здебільшого туристи й мандрівники, відсутність яких істотно скоротило б (ресторани, кафе, сувенірні магазини) або зробило б повністю неможливим існування певних видів підприємств (готелю, квиткові агентства, курорти) у даній місцевості.

На базі індустрії туризму розвивається туристський бізнес, якому можна представити як діяльність підприємств туристської індустрії, засновану на використанні туристських ресурсів і спрямовану на одержання прибутку за допомогою задоволення потреб туристів (туристських потреб). Характерною ознакою туристського бізнесу є те, що результатом праці в сфері туристського бізнесу є задоволення туристських потреб.

Структура галузей, що входять у туриндустрию й у сферу турбизнеса збігаються. І в туриндустрии й у сфері турбизнеса досить чітко можна розмежувати своєрідну основну діяльність із одного боку, інфраструктуру - з іншої. Відмінності туриндустрии від турбизнеса формальні: туриндустрия - просто сукупність галузей і підприємств, турбизнес - та ж сукупність, але з обов'язковим підключенням видів діяльності индивидуалов - менеджерів і із чітко вираженою цільовою спрямованістю цієї діяльності.

Туризм - це індустрія, що включає в себе безліч видів діяльності. Всі сегменти індустрії туризму взаємозалежні й залежать друг від друга. Наприклад, успіх гірськолижного курорту залежить від доставки лижників на схили, рівня розміщення, харчування й інших послуг, пропонованих туристам під час відпочинку на курорті. Невеликі підприємства, з'єднані з гірськолижними курортами, діють як незалежні підприємства, але насправді вони залежать друг від друга. Ця залежність вимагає спільних зусиль.

Різні компоненти індустрії туризму не існують автономно, а вступають у постійну взаємодію один з одним. Схема взаємодії різних компонентів індустрії туризму представлена на малюнку 7.7.[93]

Туристська індустрія опирається на матеріально-технічну базу (МТБ), що є основою розвитку організованого туризму. До матеріально-технічної бази туризму ставляться:туристськіфірми (туроператори й турагенты), готелі, туристські бази, підприємства харчування й торгівлі, автотранспортні підприємства, пункти прокату туристського спорядження й інвентарю, бюро реалізації туристських путівок, контрольно-рятувальні служби (пости), туристські клуби, станції й т.д. В основу класифікації об'єктів МТБ туризму покладені три основних ознаки: види надаваних послуг, економічні елементи, види власності господарюючих суб'єктів (мал. 7.8.)[94].

У цілому туристська індустрія опирається на базу природних ресурсів. Така база повинна бути аттрактивной для відпочиваючих, що переважно володіє недоторканою природою. Природні території повинні бути: а) відповідних розмірів для запобігання перенаповнення туристами й б) захищені від різних ризиків, таких, як забруднення, отруєння рослинами, наявність небезпечних тварин, комах. Розвиток туризму повинне проходити в місцевостях, вільних від стихійних лих (повені, посуха, зсуви, землетруси).

 

 

Виробники туристських послуг

Транспорт

Розміщення

Харчування

Визначної пам'ятки

Повітряний Водний Автомобільний Залізничний Інші види

Готелю Мотелі Вілли Бунгало Пансіонати Квартири Кемпінги Інші засоби розміщення

Ресторани Кафе Бари Підприємства швидкого харчування Інші підприємства харчування

Природні: ландшафти, гори, пляжі й т.д. Антропогенні: історичні й археологічні місця, будинки, спортивні спорудження, магазини й ін.

Канал розподілу туристських послуг

Оптовики

Роздрібні продавці

Покупці (споживачі)

Туристські брокери Турагенты Туристи   Туроператори

Служба підтримки

Державний і суспільний сектора

Приватний сектор

Національні й регіональні туристські організації Місцеві туристські організації Морські порти й аеропорти Паспортно-візові установи Інші організації

Обслуговування харчуванням Послуги гідів/екскурсоводів Страхування поїздок Фінансові послуги Приватні порти й причали Преса й видавництва Інші види послуг

Рис. 7.7. Схема взаємодії

різних компонентів індустрії туризму

 

 

 

Рис. 7.8. Класифікація об'єктів матеріально-технічної бази туризму

 

Особливої уваги заслуговує термін «гостинність», а також супутній йому сектор бізнесу – індустрія гостинності. Вивченню поняттєво-термінологічного статусу й особливостей структури індустрії гостинності присвячені численні роботи вчених Російської міжнародної академії туризму (РМАТ)[95]. Можна відзначити також фундаментальні роботи Т. Н. Третьяковій, Е. А. Джанджугазовой, А. П. Дуровича, Т. Д. Коваленко, М. М. Нестерук, С. Н. Путилиной, Т. В. Черевичко, Н. Б. Щениковой, що зачіпають основи гостинності й найважливіші аспекти його прояву[96]. З робіт закордонних авторів слід зазначити численні роботи Дж. Уокера, Р. Браймера, Ф. Котлера.

Як думає Р. Браймер, гостинність – це секрет будь-якого турботливого обслуговування. Турбота, виявлена стосовно гостя, здатність почувати потреби клієнта, невловимі, але настільки очевидні риси в поводженні службовця[97].

И. В. Зорин і В. А. Квартальнов пропонують наступне визначення: «гостинність є гармонічне сполучення виробництва туристських послуг, комфортності середовища відпочинку й люб'язного поводження обслуговуючого персоналу з метою задоволення потреб гостей при гарантіях їхньої безпеки, фізичного й психологічного комфорту…Гостинність – найважливіша споживча властивість туристського продукту: уміння дати відчути клієнтові, що йому раді, з достоїнством продемонструвати йому повага, робити люб'язність»[98].

Поняття «індустрія гостинності» стільки ж багатогранно й, відповідно, складно для визначення, як і поняття «гостинність». Сучасні моделі індустрії гостинності, дозвілля й туризму, представлені вище, явно показують неоднозначність концептуального визначення змісту й границь індустрії гостинності, а також складність її співвіднесення з індустрією туризму й індустрією дозвілля.

По влучному вираженню Г. Пейджа гостинність – найперша й сама головна справа для людини. Гостинність це філософія поводження, але індустрія це вже сервіс за винагороду. Індустрія гостинності, згідно Д. Уэбстеру, це сфера підприємництва, що складає з таких видів обслуговування, які опираються на принципи гостинності, що характеризуються щедрістю й дружелюбністю стосовно гостей.

На думку Р. Браймера, індустрія гостинності є збірним поняттям для численних і різноманітних форм підприємництва, які спеціалізуються на ринку послуг, пов'язаних із прийомом і обслуговуванням гостей…Не існує переліку всіх основних видів діяльності, які вона охоплює. Але можна виділити наступні основні напрямки: громадське харчування, розміщення, перевезення й відпочинок (рекреація).

Однак, як думають, Б. Л. Соловйов і Л. А. Толстова, головної складової індустрії гостинності є не перелік перерахованих вище видів діяльності, а основний принцип гостинності: «Споживач завжди правий!». Цей принцип є основним критерієм ефективної діяльності в бізнесі гостинності.

На думку Н. Б. Щениковой, туризм тісно пов'язаний з індустрією гостинності, але ще включає турагентские й туроператорские підприємства. Тому індустрія гостинності й туризм взаємодіють один з одним, невіддільні друг від друга[99].