Стандартна класифікація засобів розміщення туристів

 

Категорії	Розряди	Групи
Колективні засоби розміщення туристів	Готелі й аналогічні засоби розміщення	1. Готелю 2. Аналогічні заклади
Спеціалізовані закладу	1. Оздоровчі заклади 2. Табору праці й відпочинку 3. Суспільні засоби транспорту 4. Центр^-центри-конгрес-центри
Інші колективні закладу	1. Житла, призначені для відпочинку 2. Кемпінги 3. Інші
Індивідуальні засоби розміщення туристів	Індивідуальні засоби розміщення	1. Власні житла 2. Орендовані кімнати 3. Орендовані житла 4. Розміщення в родичів і знайомих 5. Інші

 

По визначенню ВТО, готель – це колективний засіб розміщення, що складає з певної кількості номерів, що має єдине керівництво, що надає набір послуг (мінімум – заправлення постель, збирання номера й санвузла) і згруповане в класи й категорії відповідно до надаваних послуг і встаткуванням номерів. Категорийность готелі, де буде розміщений турист, повинна бути зазначена на бланку туристської путівки ТУР1, там же вказується й вид розміщення: одномісний номер - ОДН (SGL); двомісний номер - ДВМ (DBL); тримісний номер - ТРМ (TRP); чотиримісний номер - ЧТМ (QUATR) і т.д.

За рівнем послуг готелі діляться на кілька типів, причому загальною основною послугою є надання розміщення, а всі інші так чи інакше сприяють підвищенню якості цієї основної послуги й можуть надаватися в тім або іншому наборі.

Готель «люкс»: 100-400 номерів; центр міста; обслуговування на високому рівні добре навченим персоналом, що виконує різні побажання клієнтів; ціна дуже висока; споживач – керівники великих організацій, професіонали високого рівня, учасники конференцій на високому рівні; умови елітарні, дорога обробка приміщень.

Готель високого класу: розмір великий – 400-2000 номерів; у межах міста; широкий набір послуг, надаваний навченим персоналом; ціна вище за середнє; споживач – бізнесмени, індивідуальні туристи, учасники конференцій; дорогі меблі й устаткування, великі хол, ресторани.

Готель середнього рівня: прагне максимально використовувати сучасні технології й знизити експлуатаційні витрати й, отже, ціни, у тому числі шляхом скорочення робочої сили, і за рахунок автоматизації. Ціни на середньому рівні по регіоні або трохи вище за середнє.

Апарт-Готель: 100-400 номерів; найчастіше самообслуговування; ціна залежить від часу розміщення; споживач – бізнесмени й сімейні туристи, що зупиняються на тривалий строк; умови аналогічні повністю мебльованій квартирі.

Готель економічного класу: готель із обмеженим набором послуг; 10-150 номерів; окраїна або середня частина міста; обмежене число персоналу; ціна невисока, на 25-30% нижче середній по регіоні, через що користуються попитом; споживачі – ощадливі туристи, що не бідують у повному пансіоні; умови – сучасний, добре обладнаний номерний фонд, але, як правило, харчування в цих готелях не надається.

По російському стандарті готель класифікується як підприємство тимчасового проживання місткістю не менш 10 номерів. Категорийность готелів позначають символом * (зірка). Кількість зірок збільшується відповідно до підвищення якості обслуговування й устаткуванням готелю. Для готелів установлені категорії від однієї до п'яти зірок, для мотелів - від однієї до чотирьох зірок. Класифікація послуг проживання й термінологія, представлені в нормативних документах Росії й Стандартний международной класифікації видів діяльності в туризмі (СИКТА), прийнятої Евростатом і ВТО, істотно відрізняються.

У різних країнах миру для позначення категорийности готелів і інших засобів розміщення застосовуються різні символи - від зірок у Франції й Росії до корон - в Англії. Спроби введення уніфікованої міжнародної класифікації готелів дотепер не увінчалися успіхом. Системи класифікації засобів розміщення, прийняті в різних країнах представлені в пункті 8 Додатка.

Залежно від розмірів і видів житлових і службових приміщень, устаткування підприємств, рівня комфортності номерів і суспільних приміщень, надаваних послуг і інших факторів, виробляється класифікація готелів по розрядах. Залежно від розрядності встановлюється оплата номерів і інших послуг. У закордонних країнах діє близько 30 класифікацій готелів. Їх можна розділити на дві групи:

1. «європейська» система, на основі французької національної класифікації, розповсюджена в більшості країн (розряд установлюється присвоєнням певної кількості зірок – від однієї до п'яти);

2. «бальна» або індійська система, в основі якої лежить оцінка готелю експертною комісією.

Кількості зірок у європейському готелі відповідає певний термін в американському варіанті класифікації.

 

Європейська класифікація	Американська класифікація
*****	Super deluxe
****	Deluxe
***	Expensive
**	Moderate
*	Inexpensive

 

Готелі діляться на три категорії: вищий клас (люкс) - 4-5 зірок; туристський клас (середній) - 2-3 зірки; економічний клас - 1-2 зірки. Практично у всіх класифікаціях оцінюються наступні основні параметри готелю: характеристика номерного фонду: площа номерів, наявність комунальних зручностей у номерах і на поверхах, комфортність номерів; устаткування й оформлення інтер'єра; інформаційне забезпечення, у тому числі зв'язок; наявність ліфта; характеристика суспільних приміщень; наявність і характеристика підприємств харчування; забезпечення можливості додаткових послуг побутового обслуговування й інших; характеристик будинку, під'їзних колій, розвиток інфраструктури, облаштованість прилягаючої території.

Розрізняють більші й малі готелі. ВТО рекомендує вважати під малим готелем - готель із кількістю номерів до 30. Інша точка зору полягає в тім, що малий готель - це такий готель, що може обслуговуватися й управлятися членами однієї родини. Здебільшого малі готелю, як правило, незалежні готелі, що не входять у готельні ланцюги.

Ю. Ф. Волков[101] виділяє ряд класифікаційних ознак, по яких виділяються різні різновиди готелів. Дана класифікація готелів приводиться нами нижче зі значними скороченнями й виправленнями на авторське сприйняття. Типи й характеристика основних підприємств розміщення наведені в пункті 10 Додатка.

По розташуванню на території певної місцевості готелі діляться на: розташовані в місті (у центрі, на окраїні); розташовані в сільській місцевості (у тому числі й високогірної). По місцю розташування також можна виділити наступні види готелів: готелю в центрі міста; пришляхові, як правило, малої поверховості з відкритими автостоянками; готелю на околицях міста й в аеропортах; плавучі готелі – плавзасобу, обладнані під готелі, для розміщення й відпочинку туристів у берега моря, ріки або озера.

Ємність номерного фонду. Місткість готелю визначається числом постійних спальних місць. Класифікація готелів по місткості в різних країнах по-різному. Наприклад, у Швейцарії й Австрії готелю, що мають менш 100 місць, уважаються малими, 100-200 місць - середніми, більше 200 місць - великими; у Чехії до 120 місць - малими, до 500 місць - середніми, понад 500 місць - більшими; у США до 100 номерів - малими, до 500 номерів - середніми, понад 500 - великі.

У нашій країні немає офіційної класифікації готелів по їхній ємності, у зв'язку із чим пропонується їхнє угруповання: до 150 місць (не більше 100 номерів) - готелю малої місткості, від 150 до 400 місць (до 300 номерів) - середньої місткості, більше 400 місць (понад 300 номерів) - великої місткості. Світовий готельний номерний фонд в основному розміщений у малих і середніх готелях.

За рівнем цін, установлюваних на основні платні послуги, надавані в номерному фонді, готелі підрозділяються на: бюджетні (25-$35); економічні ($ 35-55); середні ($ 55-95); першокласні ($ 95-195); апарт-готелі ($ 65-125); готель^-готелі-люкс-готелі ($ 125-525 і вище).

По тривалості перебування клієнтури розрізняють готелю: для тривалого перебування клієнтів; для короткочасного перебування. По тривалості функціонування протягом року готелі підрозділяються на: працюючі круглогодично; працюючі в сезон (улітку, узимку). По способі надання харчування проживаючої в готелях клієнтам вони діляться на: обеспечивающие повний пансіон; предоставляющие тільки сніданок; не харчування, що пропонують (як правило, через відсутність ресторану або іншого підприємства).

Поверховість. Світова практика показує, що готелю будують від 1-2 до 40 поверхів і більше. Найпоширеніша поверховість знову споруджуваних готелів: у Росії - 5-16 поверхів; у Чехії - 8-14 поверхів; в Угорщині в невеликих містах - 4-5 поверхів, у більших і на курортах - 6-11 поверхів; у Німеччині - 8-10 поверхів; у Великобританії - 10-15 поверхів. Будинку готелів по поверховості розділені на наступні групи: малоповерхові (1-2 поверхи); середньої поверховості (3-5 поверхів); підвищеної поверховості (6-9 поверхів); багатоповерхові (першої категорії - 10-16 поверхів; другої категорії - 17-25 поверхів; третьої категорії - 26-40 поверхів); висотні будинки (більше 40 поверхів).

Рівень комфорту готелів визначається технічним оснащенням, складом і якістю номерного фонду, набором надаваних послуг. Класифікація готелів за рівнем комфорту є в більшості країн. У підході до цієї класифікації за рубежем у цей час існує два основних напрямки. Одне віддає перевагу так званим «статичним» ознакам, тобто твердо встановленому процентному співвідношенню номерів з ванною й санвузлом, певному співвідношенню між місткістю готелів і чисельністю обслуговуючого персоналу й проч.

Інший напрямок віддає перевагу «динамічним» факторам, тобто службі сервісу. Його прихильники вважають, що тверді співвідношення в засобах розміщення без належного рівня обслуговування не забезпечують правильної картини фактичного якісного стандарту готелю. До цього напрямку ставиться класифікація готелів у Швейцарії.

За рівнем, асортиментам і вартості послуг готелі діляться на кілька типів: дешеві готелі або готелі з обмеженим сервісом, які пропонують мінімум послуг (наявність підприємств харчування при таких готелях не обов'язково); готелі «люкс» – побудовані по індивідуальних проектах, відрізняються високоякісними меблями, добре обладнаними приміщеннями й укомплектовуються, як правило, що обслуговує персоналом більшої кількості стосовно числа номерів у них. Готелю можна класифікувати також і за формою власності, виділяючи муніципальні, державні, приватні й орендовані готелі.

 

Коротка характеристика основних груп готелів [102]

 

Комерційні готелі (бізнес-готелі). Спочатку готелі й маленькі готелі з'являлися в містах і селах, де обслуговували міських гостей. І лише з початком ери залізниць у США почалося швидке будівництво готелів. Подорожувати по залізниці було швидше й легше, ніж у візку, запряженої конями, або на тільки що що з'явилися автомобілях. Залізничні вокзали звичайно перебували недалеко від центра міста. Подорожани, що виходять із поїзда, мали потребу в готелі, де б можна було зупинитися. Тому в міру росту подорожей рос і попит на готелі. Таким чином, прискорилося будівництво нових готелів.

Сучасні комерційні готелі звичайно розташовані в центрі міста або в його діловому районі - у зонах, зручних для цільових груп. Це сама велика група готелів. Вона обслуговує в основному бізнесменів. Але, незважаючи на це, багато туристських груп, туристи-индивидуалы, невеликі група^-групи-конференц-групи знаходять ці готелі привабливими. Раніше комерційні готелі називалися транзитними через відносно недовге проживання в них у порівнянні з іншими готелями. До послуг гостей у цих готелях - газети, ранковий кава, місцева телефонний зв'язок, кабельний телебачення й ін. Гості можуть скористатися орендованою машиною, транспортом з аеропорту, кафетерієм, обіднім залом і ін.

Більшість комерційних готелів мають у своєму розпорядженні конференц-зали, номерами «люкс» і банкетними залами. До послуг гостей - пральня, хімчистка, надання необхідної інформації, торговельні кіоски, басейни, оздоровчі клуби, тенісні корти, сауни, спортивні площадки.

Мотелі – готелі поблизу автотрас. Мотель - підприємство, що обслуговує в основному гостей, що прибули на автомобілі. Мотелі надають паркування для автомобілів гостей поруч із готелем. Мотелі можуть розташовуватися в будь-якому місці, але звичайно їх можна зустріти на окраїні міста або уздовж шосе. Більшість мотелів - двоповерхові, побудовані в районі основних магістралей. Багато мотелів відрізняються мальовничим пейзажем: чагарники, плавальний басейн, дитячі ігрові площадки. Як правило, мотелі не пропонують повний перелік послуг, характерних для готелю.

Готелі поблизу аеропортів. Якщо розвиток залізничної мережі прискорило будівництво готелів, то подорож по повітрю внесло свій внесок у розвиток готельного господарства в 1970-х рр. Авіаперельоти сприяли росту попиту на готелі поблизу аеропортів, особливо міжнародних. Ці готелі відрізняються від інших по кількості номерів і рівню сервісу. Типові цільові ринки для цих готелів: бізнесмени, авіапасажири, змушені через затримку рейсу залишитися в аеропорті, а також персонал авіаліній. Ці готелі звичайно мають у своєму розпорядженні спеціальні лімузини для трансферу гостей з аеропорту в готель і назад. Майже у всіх аеропортах розвішані рекламні щити з номерами телефонів прилеглих готелів, які мають у своєму розпорядженні можливості для проведення конференцій.

Готелі «люкс». Готелі «люкс» - це новітній, що швидко розвивається сегмент готельного господарства. У цих готелях номера мають кілька кімнат: вітальню й ізольовану спальню. У деяких номерах «люкс» є кухня з холодильником і убудованим міні-баром. У цих готелях, як правило, менше площі приділяється під суспільні зали й холи. Такі готелі розраховані на людей, які користуються номером «люкс» як місцем тимчасового проживання й насолоджуються домашнім комфортом поза будинком. Родини, що приїжджають у відпустку, знаходять таке місце проживання на відпочинку дуже зручним. Люди різних професій можуть сполучати роботу з відпочинком і навіть приймати гостей. Деякі готелі пропонують сніданки, вечірні закуски, що дає гостям можливість спілкуватися один з одним.

Готелі для постійного місця проживання. Ці готелі розраховані на гостей, що практично постійно проживають у них. В основному - це самотні люди. Як правило, подібні готелі поширені в США й обслуговують гостей, які можуть дозволити собі обмежений готельний сервіс щодня. Такі готелі вже не дуже популярні зараз, як колись були. Вони витісняються готелями «люкс» і готелями-кондомініумами. Обстановка номера в такому отеленні може нагадати номер в отеленні «люкс». Звичайно - це вітальня, спальня й маленька кухня. До послуг гостей - щоденне збирання, телефон, послуги контактної служби й інший готельний сервіс. При отеленні може бути ресторан і зал для відпочинку. Інші типи готелів також можуть мати подібну клієнтуру, незважаючи на те, що націлено на інші ринки. А в готелях для постійного проживання можуть зупинятися й транзитні гості.

Курортні готелі (пансіонати). Гості вибирають пансіонати як заплановане місце відпочинку, виділяючи їх серед інших видів готелів. Пансіонат може розташовуватися в горах, на острові, в екзотичній місцевості й обов'язково далеко від населених пунктів. Гостей тут залучають рекреаційні можливості й мальовничий пейзаж. Їм пропонуються прекрасне харчування, багатий вибір напоїв, побутові послуги й обслуговування в номерах. Багато готелів пропонують широкий спектр послуг для активної діяльності гостей: танці, гольф, теніс, верхівкова їзда, походи на природу, катання на лижах, плавання. Відрізняє ці готелі й особлива комфортна й розслаблююча атмосфера, що панує в них. Подібні готелі розраховують на постійних клієнтів, що приїжджають сюди на відпочинок рік у рік, а також на їхні позитивні відкликання й рекомендації своїм друзям і знайомим. Керуючими таких готелів є товариські люди, які планують, організовують і розробляють програми відпочинку.

Готелі, що пропонують нічліг і сніданок. Про цю категорію готелів часто забувають. Це можуть бути невеликі будинки, де розташований кілька номерів або невеликі комерційні будинки (від 20 до 30 номерів). Власник цього готелю живе, як правило, у цьому ж будинку. Обов'язковий сніданок варіюється від легкого континентального до повноцінного обіду. Іноді готелю пропонують лише нічліг і сніданок. Всі інші види сервісу й рекреаційні можливості відсутні. Цим пояснюється низька ціна проживання в подібному готелі. Сьогодні працюють тисячі подібних готелів. Вони популярні через особисту прихильність гостей до хазяїна.

Таймшерные готелі й готелі-кондомініуми. Інший сегмент, що розширюється, готельної індустрії - таймшерные готелі. Индивидуалы купують право володіння частиною приміщення на якийсь строк (від однієї до двох тижнів у рік). Тому що приміщення функціонує в основному як готель, то мандрівники, що орендують приміщення, можуть і не усвідомлювати, що це в дійсності частина таймшерного готелю. Ці готелі стають особливо популярними в курортних зонах. Власники часто не можуть собі дозволити співволодіння готелем протягом усього роки, тому є такими лише кілька тижнів у році.

Готелі-Кондомініуми схожі на таймшерные. Різниця між ними полягає у формі власності. Приміщення в готелях-кондомініумах можуть передаватися у володіння лише одному хазяїнові. У той час як у таймшерного готелю може бути кілька власників. В отеленні-кондомініумі власник повідомляє керуючої компанії, на який час він хоче володіти частиною приміщення. Таймшерные власники й власники готелів-кондомініумів одержують дохід від оренди приміщення й платять керуючої компанії за рекламну діяльність, оренду, побутові й технічні послуги. Власники також відповідальні за меблювання приміщення. Номер звичайно включає вітальню, їдальню, кухню, ванну, одну або більше спалень. Гості зупиняються тут на одну-дві тижнів.

Казино-Готелі. Готелі, що розташовують можливостями для азартних ігор, виділяються в групу казино^-готелів. Хоча готельні номери й сервіс підприємств харчування можуть бути на вищому рівні, їхні функції вторинні стосовно казино. Аж до недавнього часу готельні номери в цих готелях, а також ресторани не вважалися приносящими великий дохід. Сьогодні вважається, що всі пропоновані послуги в казино-готелях приносять гарний прибуток. У казино-готелі прагнуть гості, які мають намір добре провести час. Часто в цих готелях можна зустріти ресторани, що пропонують особливу кухню. До послуг гостей екстравагантні шоу. Своїм відвідувачам готель пропонує чартерні рейси. Казино в отеленні працює 24 год у добу, 365 днів у році, що говорить про високий ступінь експлуатації готельних номерів і підприємств харчування. Деякі казино-готелі дуже більші по своїх розмірах - до 4000 номерів.

Конференц-центри. У багатьох готелях є зали для проведення зборів і дискусій. Але весь перелік можливостей для проведення конференцій і конгресів є тільки в конференц-центрах. У більшості конференц-центрів пропонується нічліг на одну ніч. Тому що конференції мають локальний характер, головне завдання конференц-центра полягає в тім, щоб забезпечити все необхідне технічне встаткування для конференції: допоміжне аудио- і відео- устаткування, бізнес-центри, комфортабельні меблі й т.д. Конференц-центри, як правило, розташовуються в столицях, у них є більші можливості для відпочинку: площадки для гольфа, відкриті й закриті басейни, тренажерні зали, водні процедури, спортивні площадки для занять легкою атлетикою й т. буд.

За всі послуги конференц-центра з учасників береться одна ціна, що включає вартість номера, харчування, використання залів, технічного забезпечення й пов'язаних із цим інших послуг. Однак можливості для розваги обмежені, тому що конференц-центри націлені на задоволення потреб організаторів конференції, а не на заповнення дозвілля її учасників.

Конгрес-готелі. Конгрес-готелі – ще один сегмент готельного господарства, що виник недавно. У порівнянні з іншими готелями, що пропонують менш 600 номерів, конгрес-готелі розташовують 2000 номерів і більше. У цих готелях зупиняються учасники великих конвенцій під час їхнього проведення. Попит на ринок конгрес-готелів виріс майже у два рази в останні 20 років. Площа виставочних залів у таких готелях може рівнятися 50 тис. кв. футів[103], плюс зали фуршетів і зборів. У цих готелях мають місце як ресторани самообслуговування й кафетерії, так і зали для вишуканих обідів.

Конгрес-готелі націлені на діловий сегмент ринку. Надається повний набір ділових послуг: телеконференція, секретаріат, переклад на багато мов, факс. Наприклад, це готелі - «Opryland Hotel» (Нашвил, штат Теннеси); «Ne Loews Anatole hotel» (Даллас, штат Техас); «Ne Hyatt Regency» (Чикаго). Багато казино-готелі залучають конвенційний ринок для проведення державних, регіональних і міжнародних конгресів. Як правило, заявка на проведення конгресу в даному отеленні подається за два роки, але нерідке проведення конгресу в конкретному отеленні планується й за десять років. Це пояснюється численністю запрошених гостей.

Іноді конвенційні готелі не мають у своєму розпорядженні весь необхідний сервіс. У цьому випадку вони прибігають до послуг місцевого конгрес-центра. Він належить місцевій адміністрації. Цей центр може запропонувати зали для проведення не тільки зустрічей і конференцій, але й виставок. Деякі центри мають у своєму розпорядженні площу 200 тис. кв. футів в одному будинку. Ці центри тісно співробітничають із прилеглими готелями, які можуть надати проживання учасникам конференції. Готелі, у свою чергу, продають конвенційні центри на ринку певному сегменту з метою забезпечення повної зайнятості номерів.

Альтернативні способи розміщення гостей. Парки мобільного відпочинку, кемпінги, рекреаційні транспортні парки мають відношення до готелів, тому що пропонують умови для нічлігу. Але хоча подібність із готелем існує, ці альтернативні способи розміщення гостей виділяються окремо. У деяких курортних зонах парення й кемпінги є сильними конкурентами традиційним готелям, тому що вони націлені на більше широкий сегмент ринку. Багато державних і національних парків пропонують кемпінги й інші приміщення для проживання, які прямо конкурують із готелями. Їхня перевага полягає в тім, що вони розташовані в зоні парку й, як правило, дуже дешеві.

 

***

 

В організаційній структурі керування готелями у світовій готельній індустрії з 50-х рр. XX в. затвердилися дві основні моделі організації готельної справи.

Перша модель – модель Ритца – пов'язана з ім'ям швейцарського підприємця Цезаря Ритца. Багато престижних готелів миру мають його ім'я. Основна ставка цих готелів робилася на європейські традиції вишуканості й аристократизму (наприклад, «Палас-Готель» у Москві). У цей час ця модель переживає кризу: за останні 25 років зі світового ринку готельних послуг зійшло більше 2 млн. готельних номерів у стилі «палас».

Друга модель організації пов'язана з ім'ям американського підприємця Кемонса Уильсона (ланцюг готелів «Холидей Инн»). У цій моделі робиться ставка на більшу гнучкість у задоволенні потреб клієнта (незалежно від того, у якій країні перебуває готель), у сполученні з підтримкою досить високих стандартів обслуговування. Значна увага приділяється інтер'єру готелю, починаючи з холу. Основні вимоги до готельного ланцюга, організованої по цій моделі, зводяться до наступного: єдність стилю (архітектура, інтер'єр); єдність позначень і зовнішньої інформації; просторий і функціональний хол; швидкість реєстрації клієнтів; номера, передбачені для постійних клієнтів; сніданок «шведський стіл»; наявність конференц-холу; гнучка система тарифів; єдине керування, маркетинг і служба комунікацій.

Під контролем готельних ланцюгів, побудованих по другій моделі, перебуває більше 50% готельних номерів у світі. Такі ланцюги є, по суті, фінансово-економічними імперіями, керованими одним власником – головним холдингом. Існує й третя модель організації – так звані «добровільні» готельні ланцюжки (типу «Best Western», «Romantic Hotels» і ін.). У цьому випадку під єдиною торговельною маркою поєднують готелю по яких-небудь однорідних ознаках, що витримують певні стандарти й набори послуг, незалежно від країни знаходження. Готелі - члени ланцюга платять внески в єдиний фонд, що витрачається на об'єднані рекламну й маркетингову діяльність, просування продукту й т.д. При цьому повністю зберігається їх фінансово-економічна й управлінська самостійність. По суті справи ці ланцюги представляють щось начебто асоціації готелів, об'єднаних єдиним договором.

На закінчення треба сказати, що у світовій практиці існує чотири моделі гостинності:

Європейська модель представляється гостинністю «високого польоту» і високої репутації. Крім того, європейський готельний ринок найпоширеніший і розвитий. Відмітними рисами європейської гостинності можна назвати:

§ прагнення європейських готелів до скорочення місткості номерного фонду, що підсилює індивідуалізацію обслуговування клієнтів;

§ головне достоїнство готелів не в розкоші, а у вишуканих і стильних інтер'єрах, високій репутації й популярності, висококласному обслуговуванні;

§ найбільш дорогі готелі розташовані в унікальних місцях і будинках, в історичних центрах міст;

§ традиційність і вимогливість дорогих готелів стосовно постояльців;

§ автоматизація європейських готелів не заміняє особистісних відносин з постояльцем;

§ сильніше будь-де, у Європі виражена готельна сегрегація, що приводить до того, що постоялець дорогого готелю ніколи не зштовхнеться в холі з постояльцем іншого соціального статусу;

§ разом з тим, європейський готельний ринок відрізняє диверсифицированность пропозиції - від дешевих пришляхових готелів до вкрай дорогих елітних готелів.

Азіатська модель гостинності протилежна європейської, що відбивається в любові азіатів до розкоші, показному багатству, гігантизму. Саме в Азії перебувають найвищий (Шанхай), самий місткий (Банкок) і самий розкішний (Дубаи) готелі миру. Якщо в Європі категорія готелю обернено пропорційна її місткості, то в Азії навпаки. Відмітними рисами азіатських готелів класу люкс є: найбільш удале місце розташування; більша площа номерів і суспільних приміщень; більша місткість; розкіш і багатство інтер'єрів і особливо екстер'єрів готелів; невисока (у порівнянні з Європою) вартість і доступність послуг; можливість користування різноманітною інфраструктурою й додатковими послугами; широке поширення систем обслуговування «All inclusive» і «Ultra all inclusive».

Американська модель гостинності має риси як європейської моделі, так і азіатської. Так, у центрах найбільших американських міст поширені готелі класу «люкс», що відповідають вимогам типових європейських готелів (стиль, невеликі розміри, індивідуальне обслуговування). З іншого боку, основні курорти й туристські центри країни забудовані готелями, зовні й внутрішньо нагадують азіатські (більша місткість, розкіш, величезна розвинена інфраструктура).

Східно-європейська модель гостинності виділяється окремо від європейської через наявність великої частки пострадянських підприємств готельної індустрії, а так само, як в американській моделі, сусідством готелів, типової як для європейської, так і для азіатської моделей. З іншого боку, сучасний етап розвитку готельного ринку на пострадянському просторі Європи характеризується будівництвом нових засобів розміщення, типових як для Європи, так і для Азії.